У рамках фактчекінгового проекту до виборів президента України – #ВибориБезБрехні – Радіо Свобода публікує аналіз заяв потенційних кандидатів на пост глави держави. Цього тижня в огляді цитати Олександра Шевченка, Володимира Зеленського, Петра Порошенка, Анатолія Гриценка і Юлії Тимошенко. Детально про ініціативу та методологію читайте тут.
Народний депутат Олександр Шевченко
Дата: 18 січня 2019 року
Джерело: ефір херсонської місцевої телерадіокомпанії «ВТВ плюс» (21:18-21:31)
Цитата: «Подивіться, ті люди, які виїхали за кордон, вони вірять, що в Україні щось можна змінити? Більшість – ні. 70% молоді хоче виїхати. Також не вірять».
Як насправді?
Відповідно до результатів опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року, 54% молоді (18-35 років) мали бажання переїхати на постійне місце проживання за кордон. Водночас серед усіх респондентів більшість заявила, що не хотіла б їхати за кордон. Таку думку висловив 61% громадян. 35% сказали, що мають таке бажання, ще 4% із відповіддю не визначилися.
У грудні 2017 року Київський міжнародний інститут соціології на замовлення «Дзеркала тижня» запитав у громадян, чи замислювалися вони про те, щоб виїхати з України. 63,6% сказали, що їм це не спадало на думку, ствердно відповіли на запитання 29,1% громадян, 7,3% не визначилися з відповіддю. Згідно з цим дослідженням, серед молоді (18-29 років) намір залишити країну мають 55%.
У квітні 2018 року КМІС провів ще одне опитування на цю тему. Лише 7% збиралися виїжджати за кордон у наступні шість місяців із метою тривалого перебування, роботи, навчання, або еміграції. Серед людей, віком від 18-29 років, таких 15%.
Вердикт. Опитування демонструють, що дійсно багато молоді хоче залишити Україну, однак це не 70%, про які каже Олександр Шевченко.
Актор Володимир Зеленський
Дата: 18 січня 2019 року
Джерело: інтерв’ю виданню «Українська правда» (56:01-56:16)
Цитата: «Руслан Стефанчук. Знаєте таку людину? Ні? Це дуже поважна людина. Ідеолог. Це мій колега. Ми з ним закінчували юрфак і він пішов стежкою юриспруденції. Я пішов у продюсування. Він наймолодший академік нашої країни».
Як насправді?
43-річний Руслан Стефанчук із 2009 року є членом-кореспондентом Національної академії правових наук України, однак він – не академік.
Водночас серед членів-кореспондентів академії Стефанчук дійсно є одним із наймолодших. Він старший лише за Сергія Погрібного та Юрія Барабаша.
Вердикт. Володимир Зеленський перебільшує статус Руслана Стефанчука, який не є «наймолодшим академіком нашої країни».
Президент України Петро Порошенко
Дата: 16 січня 2019 року
Джерело: виступ перед главами дипломатичних представництв іноземних держав (10:03 – 10:07)
Цитата: «Українська армія вже увійшла у десятку найпотужніших армій Європи».
Як насправді?
Петро Порошенко впродовж 2018 року кілька разів заявляв, що українська армія входить до десятки найпотужніших у Європі. Посилався він на рейтинг Global Firepower. У згаданому дослідженні Україна справді посідає восьме місце серед європейських держав. Однак укладачі рейтингу не описують методологію ранжування країн за силою їхніх армій.
Вердикт. Петро Порошенко посилається на дослідження, достовірність якого не підтверджена.
Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко
Дата: 15 січня 2019 року
Джерело: програма «Тема дня» на телеканалі UA:Перший (20:37 – 21:11)
Цитата: «Тоді я хочу нагадати тим людям, які зараз нас слухають і дивляться, які більш оптимістичні, які пам’ятають початок 90-х. В якому стані була Польща? Пригадаєте? Це була руїна. <…> Поляки не були такі пасивні чи депресивні, як ваш нинішній стан, вибачте. Вони повірили в себе і вони зараз вийшли на четверту економіку в єврозоні».
Як насправді?
У 1991 році Україна випереджала Польщу за розміром ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення, але уже з наступного року ситуація почала змінюватися. У 2017 році цей показник у Польщі був утричі вищим, ніж в Україні – 29 026 доларів. За ним Польша посідає 22 місце в Європейському союзі. Номінальний валовий внутрішній продукт Польщі у 2017 році склав 524,5 мільярда доларів, що робить її восьмою в ЄС за цим показником.
Вердикт. Хоча Польща досягла значних економічних успіхів у період із 1991 року, некоректно називати її «четвертою економікою» Європи. До того ж, єврозона, про яку згадав Гриценко, – це назва групи держав, офіційна валюта яких – євро (Польща не входить до єврозони).
Лідер «Батьківщини», народний депутат Юлія Тимошенко
Дата заяви: 14 січня 2019 року
Джерело: програма «Свобода слова» на телеканалі ICTV (4:50-5:14)
Цитата: «Мені дуже часто зараз ставлять питання, чи не страшно нам. Майже те, що запитали ви. Не страшно брати на себе країну, в якій борг практично вже дорівнює нашому валовому внутрішньому продукту? Країну, яка увійшла в десятку найбідніших країн світу і де економіка згортається просто на очах».
Як насправді?
Наприкінці 2018 року державний та гарантований державою борг становив 74,76 мільярда доларів. ВВП України в 2017 році – 112,1 мільярда доларів. За розрахунками уряду в 2019 роцідержавний та гарантований державою борг становитиме 62 відсотки від ВВП.
Світовий банк підрахував, що ВВП на душу населення у 2017 році в Україні складав близько 2 640 доларів. Гірший показник мають 58 країн. ВВП за паритетом купівельної спроможності (цей показник враховує відмінності у купівельній спроможності валют різних країн і є більш коректним для порівняння рівня життя в країнах) був на рівні близько 8 667 доларів. За цим індикатором Україна має перевагу над 73 державами світу.
Вердикт. Юлія Тимошенко каже неправду, коли стверджує, що «борг практично вже дорівнює» внутрішньому валовому продукту України. Насправді цей борг на кілька десятків мільярдів доларів нижчий за обсяги ВВП. Тимошенко каже неправду і про «десятку найбідніших країн світу», в яку Україна нібито увійшла.
* * *
#ВибориБезБрехні – це спільний проект незалежних українських медіа, зокрема «Громадського телебачення», «Української правди», VoxCheck, «Нового времени», Kyiv Post та Радіо Свобода. Він перевіряє на достовірність заяви претендентів на пост президента. Результати публікуються щопонеділка і охоплюють заяви десятьох політиків, які, відповідно до соцопитувань, мають найбільший рейтинг. Незалежні медіа можуть долучатися до ініціативи в якості учасників або за допомогою перепублікації матеріалів.
