Сімферопольський районний суд, підконтрольний Росії, 21 вересня провів засідання по суті у кримінальній справі стосовно заарештованого ФСБ Росії в Криму фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка. Українське видання «Ґрати» писало про перебіг судового засідання в режимі онлайн. Крим.Реалії зібрали основні факти про третє відкрите засідання по суті над журналістом Владиславом Єсипенком. Про те, як проходило попереднє засідання, читайте тут. Четверте судове засідання по суті тривало 45 хвилин.
Судове засідання у «справі Єсипенка» почалося з розгляду клопотань, поданих журналістами видання «Грані.ру» та газети регіональних правозахисних організацій «За права людини».
Суддя Длявер Берберов залишився непохитний у своєму рішенні допустити тільки одного журналіста на процес.
«Я змінювати свою позицію не буду. Через коронавірусну інфекцію допуск сторонніх до зали суду взагалі заборонений. З метою непорушення прав підсудного пустив одного журналіста. Але, вибачте, з урахуванням підступного вірусу допускати велике скупчення людей у маленькому приміщенні... Ми не можемо забезпечити хорошу вентиляцію, тому я вам відмовляю...» ‒ ухвалив рішення суддя щодо клопотання кореспондента газети «За права человека» і попросив вийти із залу судового засідання.
Кореспондента «Грані.ру» у момент допиту оперативного співробітника ФСБ Петра Тищенка не було. Допит Тищенка відбувся в закритому режимі без присутності представника ЗМІ.
Оперативний співробітник згадав не всі деталі, не зміг розповісти, як це все відбувалосяДмитро Дінзе
Пізніше, у коментарі кореспонденту Крим.Реалії, адвокат Дмитро Дінзе пояснив: «Співробітник ФСБ фактично був технічним фахівцем при обстеженні ділянки місцевості, де було розташоване дерево, під яким була нібито схованка, звідки Владислав Єсипенко нібито забрав вибуховий пристрій. Насправді я можу сказати, щодо обстеження ділянки місцевості Єсипенко досить мало пояснив, як він все це технічно здійснював. Мало зафіксовано в протоколі, я спробував з'ясувати якісь обставини, пов'язані з тим, як їхали до місця обстеження, що говорив Єсипенко, як він самостійно прийшов на місце. Оперативний співробітник згадав не всі деталі, не зміг розповісти, як це все відбувалося».
Також Тищенко під час допиту в суді пояснив, що був постійно на передньому сидінні автомобіля і здійснював фотографування місцевості, безпосередньо з самим Владиславом працював його колега. Після цього він здав фотоапарат.
Другий свідок, допитаний під час судового засідання, ‒ Антон Семенков, диспетчер служби порятунку в Алушті. Розповів, що 10 березня до нього підійшли співробітники ФСБ і запропонували бути понятим на обшуку в квартирі Єлизавети Павленко (співробітники ФСБ Росії разом з Єсипенком затримали жительку Алушти Єлизавету Павленко. Пізніше у Павленко був проведений обшук, у неї взяли підписку про нерозголошення ‒ ред.). Владислав Єсипенко орендував в Єлизавети Павленко кімнату, коли приїжджав до Криму.
За словами Семенкова, обшук тривав близько 5 годин. Серед вилученого та долученого до матеріалів справи він перерахував аудіо та відеокасети, записні книжки, записувальний пристрій, схожий на плеєр, металошукач і сумку з особистими речами Владислава. За словами понятого, Павленко під час обшуку пояснила, що сумка з речами та металошукач їй не належать.
«Скажіть, будь ласка, а працездатність металодетектора якось перевіряли?» ‒ уточнив адвокат Дмитро Дінзе у Семенкова. «Я вже не пам'ятаю, ні, по-моєму», ‒ відповів той.
В одному з протоколів допиту зазначено, що Єсипенку потрібний був металошукач, щоб знайти закопану гранату. Пізніше, під час судового засідання, Владислав повідомив, що всі свідчення проти себе на етапі слідства були дані ним під тортурами.
За словами Владислава Єсипенка, під час обшуку в Павленко до матеріалів його справи була додана географічна мапа, яка йому не належить: «Це карта господині квартири, вона екскурсоводом працювала, а долучили до матеріалів справи», ‒ пояснив журналіст.
Судове засідання закінчилося. Наступний суд призначений на 28 вересня, під час нього очікується допит ще кількох свідків з боку обвинувачення, зокрема, співробітника ФСБ, який керував операцією.
Російська влада звинувачує Єсипенка за статтею 223-1 Кримінального кодексу Росії, насадженого в окупованому українському Криму (незаконне виготовлення вибухових речовин, переробка або ремонт вибухових пристроїв), і за статтею 222.1 КК Росії (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів). Єсипенко заперечує провину й стверджує, що оприлюднені російськими силовиками «свідчення» були отримані під тортурами.
Покарання, передбачене за обома статтями, – до 12 років позбавлення волі. Максимальний термін покарання за сукупністю двох статей – 18 років позбавлення волі.
Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джеймі Флай назвав оголошення обвинувального висновку Єсипенкові «знущанням зі справедливості».
