Влада Росії почала складати перелік «недружніх країн». Першими до списку потрапляють США. Чи потрапить туди Україна, наразі в МЗС Росії не уточнюють. Втім, цей перелік вигадали для самих росіян, зокрема, щоб виправдовувати подальше згортання демократії та «закручування гайок», вважають фахівці з міжнародної політики.
США наразі єдина країна, про яку в Росії однозначно заявили, що внесуть до переліку «недружніх». Про це повідомила представниця російського МЗС Марія Захарова.
За її словами, президент Росії Володимир Путін підписав відповідний указ. У документі йдеться, що дипломатичним місіям держав зі списку «недружніх» дозволять наймати на роботу обмежену кількість людей, які перебувають на території Росії.
Природньо, в списку фігурують СШАМарія Захарова
«Був опублікований напередодні указ президента (Володимира Путіна – ред.), який містить цілу низку заходів з виконання вже існуючих федеральних законів, згідно з якими тепер ті держави, які оголошуються недружніми, не можуть набирати серед громадян РФ співробітників для своїх дипломатичних і консульських місій. Як ви розумієте, і як я можу це підтвердити, природньо, в списку фігурують США», – заявила Марія Захарова.
За словами Захарової, «вся історія почалася з чергового витка недружніх дій США». Указ Путіна вона назвала «відповіддю» та «захистом» від «ворожих недружніх акцій з боку тих, кому ми не даємо спокою».
Йдеться про те, що Путін підписав свій указ після того, як США, вислали 10 російських дипломатів, вважаючи, що серед них могли бути співробітники розвідки Росії. Також про висилку дипломатів повідомили Чехія, Польща, Литва, Латвія та Естонія. Російське МЗС назвало «абсурдом» інформацію про те, що серед висланих дипломатів були розвідники, і у відповідь також ухвалило рішення про висилку дипломатів цих країн.
Таким чином Росія прагне продемонструвати, що вона лише реагує, що вона не є ініціатором загострення відносин зі зовнішнім світом, зазначає у коментарі Радіо Свобода експерт із міжнародної політики Олексій Кафтан. Втім, на його думку, сприйняти таку інтерпретацію подій, пов'язаних з агресивною поведінкою Росії, можуть лише росіяни.
Список не несе жодної загрози як для Сполучених Штатів, так і для решти країнОлексій Кафтан
«Відтак, це подальша праця над створенням чи підтриманням синдрому осадженої фортеці, навколо якої одні вороги. Цієї парадигми ніхто не скасовував, і Росія до неї зверталася вже неодноразово у 21-му столітті і нині йде за накатаною колією.
Втім, сам список не несе жодної загрози як для Сполучених Штатів, так і для решти країн, які потраплять до цього списку. Гадаю, він буде обширний, буде поповнюватися з часом. Те саме можна сказати і про Україну. Гірше, ніж є, бути може, але не від того, що Україна потрапила в цей список, а внаслідок того, що російська зовнішня політика, зокрема щодо України, лишатиметься незмінною», – каже Кафтан.
Росія загнала себе у певну облогу, чим обмежила собі вибір реакцій та методів взаємодії із Заходом, зауважує у розмові з Радіо Свобода, експерт з міжнародних відносин, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко. За його словами, саме тому Кремль змушений вдаватися до демонстрації ворожості.
Намагання бути великою там, де насправді Росія маленькаВалерій Кравченко
«Вочевидь, Україна також буде у цьому списку. Ця акція орієнтована не назовні, а всередину держави, на власних громадян, щоб знову вибудувати таку собі «Берлінську стіну 2.0», показати, що там десь є вісь зла, куди сходять США і їхні посіпаки, а Росія займається розбудовою власного світлого майбутнього.
Перед цим Росія оголосила пріоритет свого законодавства над міжнародним. У Росії діє законодавство, що не дозволяє мати зовнішнє фінансування, всі хто його отримують – «іноземні агенти». Це нормальний крок для режиму – визначати ворогів і закриватися від зовнішнього світу. Це намагання бути великою там, де насправді Росія маленька, показувати назовні таку позицію», – наголошує Кравченко.
Логіка «закручування гайок»
Перелік «недружніх країн» вигадали для озвучення цього громадянам Росії, погоджується у коментарі Радіо Свобода експерт з міжнародної політики, професор Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький. Водночас він вважає, що Україну Кремль навряд чи наважиться включити до цього списку.
Внести до списку Україну означатиме для них визнати її як рівнуЄвген Бистрицький
«Не знаю, чи внесуть Україну як недружню країну. Тому що внесення у цей список – це означатиме поставити Україну на один рівень із потужними країнами. Вони пропагують, що Україна не відбулася як справжня незалежна країна, наполягають. Тому внести до списку Україну означатиме для них визнати її як рівну.
Зараз у Росії такий наратив, що в усьому «поганому», що відбувається, винні Сполучені Штати, населенню це вбивається в голову. В тому числі, коли йдеться про конфлікт із Україною, вони кажуть , що Україну налаштовують США. Інакше кажучи, їм потрібно внести в такий список Сполучені Штати, по-перше, для внутрішнього користування, по-друге, вносити туди такі інші країни, як Чехія, Велика Британія, щоб казати, що ті теж вороги разом зі США, теж заважають жити, вводять санкції», – зауважує Бистрицький.
Втім, немає жодного практичного значення, чи потрапить Україна до переліку «недружніх країн» Росії, зазначає у розмові з Радіо Свобода експерт з міжнародної політики, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Олещук. На його думку, крім як для внутрішньої російської пропаганди, цей список не має прикладного значення.
Це наступний крок до посилення антидемократичних тенденцій у РосіїПетро Олещук
«Країнами Європи робляться кроки, які Росією будуть сприйматися як недружні, зокрема висилка російських дипломатів після інформації, що спецслужби Росії займалися ворожими діями. Росія, власне, тепер і намагається це якось перекривати. Гадаю, що вони перекривають у звичній для себе формі, мовляв, не вони щось влаштовують, а просто всі у світі їх не люблять через «великі» досягнення. Ніяких серйозних наслідків це не матиме, тому, що у тому списку все одно будуть країни, в яких і так достатньо серйозні проблеми у відносинах із Росією через дії самої Росії.
Це цілком вписується у логіку «закручування гайок» у Росії. Останнім часом там змінили Конституцію, впровадили норми щодо іноземних агентів, переслідують опозиціонерів. Це наступний крок до посилення антидемократичних тенденцій у Росії», – зауважує Олещук.
82 відсотки росіян впевнені, що їхня країна має ворогів, про що свідчить опитування «Левада-Центру», проведеного у вересні 2020 року. Згідно з цим дослідженням, 70 відсотків росіян головним ворогом вважають США, а 14 відсотків опитаних найбільшим ворогом назвали Україну. 10 відсотків росіян як ворога сприймають Велику Британію, а 7 відсотків – загалом Європейський союз, стільки ж ворогом назвали Польщу, повідомляє «Левада-Центр». На останньому місці в цьому опитуванні опинилося НАТО – лише 3 відсотка опитаних вважають Альянс ворогом.
