Доступність посилання

ТОП новини

«Україна дала адекватну відповідь окупанту на морі»: що загрожує кораблям російського флоту


Фотоколаж: Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій (л), та Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» (п)
Фотоколаж: Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій (л), та Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» (п)

Як змінилася ситуація в Чорному морі після останніх атак на російські кораблі? Чи використовує російська армія для своєї логістики порти Бердянська та Маріуполя в Азовському морі? Чи є можливості в українських військових і надалі вражати російські кораблі та що для цього потрібно? Ці теми проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» порушує у цьому матеріалі.

  • Російські військові з патрульного корабля Чорноморського флоту «Василій Биков» 13 серпня відкрили вогонь з автоматичної стрілецької зброї у бік суховантажу «Сукра Окан» (Sukru Okan). Судно під прапором Палау рухалося в український порт Ізмаїл. Як повідомило міноборони Росії, з борту патрульного корабля злетів гвинтокрил Ка-29 – він висадив російських військових на борт іноземного суховантажу. Після догляду цивільне судно продовжило рух в Ізмаїл.
  • Міністерство закордонних справ України назвало дії російських військових провокативними. «ВМС РФ грубо порушили Статут ООН, Конвенцію ООН з морського права», – йдеться у заяві українського МЗС. Там заявили, що Росія цілеспрямовано створює «загрози свободі навігації та безпеці торговельного мореплавства в Чорному морі».
  • Україна з 21 липня вважає всі судна, які прямують до російських портів або портів на окупованих територіях, такими, що перевозять вантажі військового призначення. Про це 20 липня повідомило міністерство оборони України. У відомстві зазначили, що Росія «брутально порушує» право на вільне судноплавство та свідомо підриває продовольчу безпеку, прирікаючи на голод мільйони людей». У повідомленні йдеться про те, що Кремль перетворив Чорне море на зону небезпеки, здійснюючи ракетні обстріли та атаки дронами на цивільну інфраструктуру, навмисно створюючи військову загрозу на торговельних маршрутах та відкрито погрожуючи цивільним суднам, які перевозять продукти з українських портів.
  • У міноборони України зазначили, що небезпека стосується російських кораблів та плавзасобів у Чорному морі, які прямують у напрямку морських портів Росії та окупованих морських портів України. Крім того, в оборонному відомстві заявили, що судноплавство в районах Північно-східної частини Чорного моря та Керч-Єнікальської протоки України заборонене як небезпечне з п’ятої години ранку 20 липня цього року.
  • Раніше, 17 липня, Росія оголосила про вихід із зернової угоди. Після цього російські військові регулярно обстрілювали портову інфраструктуру Одеської області. Крім того, міноборони Росії заявило, що з 20 липня всі судна в Чорному морі, що прямують до українських портів, розглядатимуться як «потенційні перевізники вантажів військового призначення».
  • Четвертого серпня у Краснодарському краї Росії, поблизу міста Новоросійськ, зазнав атаки десантний корабель «Оленьогірський гірник». Російські ЗМІ з посиланням на міноборони Росії повідомили, що військові кораблі начебто відбили атаку двох українських безекіпажних катерів на військово-морську базу.
  • Джерела Радіо Свобода у Службі безпеки України, своєю чергою, розповіли про проведення спецоперації в бухті Новоросійська. Її здійснила СБУ разом з Військово-морськими силами України. У результаті атаки «Оленьогірський гірник» отримав серйозну пробоїну й не може виконувати свої бойові завдання. Тож усі заяви російського міноборони про «відбиту атаку» – фейк», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.
  • Президент України Володимир Зеленський четвертого серпня без подробиць подякував СБУ «за повернення війни державі-агресору».
  • За день, п’ятого серпня, стало відомо, що в Керченській протоці в результаті атаки безпілотників був пошкоджений танкер Sig під прапором Росії. Цю інформацію підтвердили російські відомства. Вони звинуватили в ударі Україну. Танкер Sig отримав пробоїну в районі машинного відділення – повідомив Росморрічфлот.
  • Видання NV з посиланням на джерела в українських органах влади повідомило, що атака на російський танкер була спецоперацією Служби безпеки та ВМС України. За даними медіа, удар здійснив надводний дрон, який містив 450 кілограмів тротилу.
  • Атаки надводними дронами на кораблі Росії також прокоментував голова СБУ Василь Малюк. За його словами, ці спецоперації проводяться в територіальних водах України та є повністю законними.

Атаки на судна з військовим вантажем та підсанкційною нафтою

Експерт Центру оборонних стратегій, капітан першого рангу запасу ВМС України Андрій Риженко розповів «Новинам Приазов’я», що Чорне море відіграє ключову роль у намірах Росії взяти під контроль Україну. За його словами, для перехоплення кораблів, які рухаються в українські порти, Росія тримає два катери поблизу західного узбережжя Криму.

У північно-західній частині Чорного моря, на вхід у наші порти – порожнеча
Андрій Риженко

«Плюс вони тримають патрульні кораблі південніше, ближче до протоки Босфор. Якщо подивитись на сайт Marine Traffic, то в північно-західній частині Чорного моря, на вхід у наші порти – порожнеча. Росіяни хочуть (домогтися – ред.) зняття частини санкцій, хочуть пожвавити свою економіку. Я думаю, що Україна симетрично дала правову відповідь: всі судна, які заходять у російські порти, можуть бути визнані такими, що підтримують бойові дії на території України», – зазначив він.

Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020)
Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020)

Атаки на російські кораблі четвертого та п’ятого серпня продемонстрували, що військовим кораблям РФ небезпечно перебувати в Чорному морі.

Україна серйозно вивчатиме, що перевозить цивільне судно. Якщо це – військові вантажі або підсанкційна нафта, то буде рішення атакувати це судно
Андрій Риженко

«У Новоросійську була остання більш-менш безпечна база для росіян доти, доки не отримав серйозне пошкодження десантний корабель «Оленьогірський гірник». Плюс, у Керченській протоці був атакований танкер Sig. (Надалі – ред.) під час ухвалення рішення про атаки Україна дуже серйозно вивчатиме, що перевозить цивільне судно. Якщо це – військові вантажі або підсанкційна нафта, то, я думаю, буде рішення атакувати це судно», – висловився Риженко.

Україна здатна надалі атакувати російські кораблі, але ця спроможність наразі дещо обмежена – додає капітан першого рангу.

«У перспективі, можливо, будуть (німецькі – ред.) ракети «Таурус», які можливо застосовувати проти літаків. Якщо брати середню перспективу, то, можливо, будуть літаки F-16 та ракетні катери. Ну а зараз уся надія на (українські берегові ракетні комплекси – ред.) «Нептун», (американські протикорабельні ракети – ред.) «Гарпун» та ударні дрони», – сказав військовий моряк запасу.

Армія РФ перевозить зброю на привласнених цивільних суднах?

«Новини Приазов’я» вирішили поцікавитися, як атаки на російські кораблі в Чорному морі вплинули на логістику окупантів у Азовському морі. Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що порт у цьому місті наразі не використовується як військова база.

Через порт Маріуполя окупанти отримують будівельні матеріали, які частково використовуються для будівництва укріплень, бетонних дотів та бліндажів
Петро Андрющенко

«Після того як декілька місяців тому «забавовнило» (сталися вибухи – ред.) в порту, вони (російські військові – ред.) не ризикують там щось залишати. Навіть залишки боєкомплектів вони перевезли в безпечніше місце. (Порт Маріуполя – ред.) використовується як пункт відправлення зерна, насамперед вкраденого. Через порт вони отримують будівельні матеріали, які використовуються для всіляких ремонтів у місті, частково – для будівництва укріплень, бетонних дотів та бліндажів», – повідомив він.

На думку Андрющенка, окупаційні сили розуміють, що перевозити військові вантажі через Маріупольський порт ризиковано.

«Стане (швидко – ред.) відомо, що вони вивантажують військові вантажі. Часу вистачить, щоб наші ЗСУ знешкодили все те, що вони (російські військові – ред.) накопичують. Перше питання безпеки, а друге питання логістики. Немає сенсу стягувати в порт Маріуполя три з половиною тисячі тонн боєкомплекту, потім розвозити його звідти – зрозуміло, що його достатньо швидко накриють. Тому вони дроблять (розбивають – ред.) усе по дорогах, роблять там бази перепочинку, перевантаження, переховування, оперативні склади й у такий спосіб підтягують боєкомплект до лінії фронту», – розповів радник мера міста.

Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя
Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя

Андрющенко додав, що особового складу російської армії на території порту Маріуполя немає.

З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів «Новинам Приазов’я», що порт у місті розташований так, що його видно частині жителів.

Російські військові почали застосовувати цивільні судна, щоб привозити боєкомплект і вивозити награбовані збіжжя та брухт
Віктор Дудукалов

«Порт розташований внизу, а частина помешкань – нагорі. Скоординувати туди (в порт – ред.) чергову атаку – взагалі не проблема. Російські військові почали застосовувати цивільні судна для того, щоб і привозити боєкомплект, і вивозити награбовані збіжжя, брухт, сировину, яку видобули на території Запорізької області», – розповів він.

За словами Дудукалова, російські військові протягом тривалого часу використовують для своїх цілей цивільні плавзасоби, які залишилися в порту Бердянська від початку повномасштабного вторгнення.

«Певні судна належать не Україні, а міжнародним компаніям й іншим країнам. (Окупанти – ред.) зафарбували на них номери й використовують їх з вимкненими транспортерами, щоб не можна було відстежувати рух суден й де саме вони швартуються на території РФ. Коли відправляють цивільне судно до Бердянського порту, то в дев’яти з десяти випадків воно приходить непорожнім», – каже Дудукалов.

Віктор Дудукалов, заступник голови Бердянської районної ради
Віктор Дудукалов, заступник голови Бердянської районної ради

«Російський нафто-зерновий трафік буде обмежений»

Рух суден Керченською протокою обмежений. Росгвардія сама точно не знає, кого боятися
Павло Лакійчук

Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI», військовий експерт Павло Лакійчук вважає, що після ударів по Керченському, Чонгарському та Генічеському мостах російські військові були змушені переорієнтувати свою логістику й активізувати перевезення Азовським морем.

«Рух суден Керченською протокою обмежений. Навіть складно сказати, скільки годин на день він зупиняється через загрозу то морських дронів, то повітряних дронів. Росгвардія сама точно не знає, кого боятися», – зауважив він.

Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI»
Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI»

Лакійчук додає, що поки військові десантні кораблі Росії не перевозять в окуповані порти України боєприпаси та військову техніку. На погляд експерта, надалі ВМС України дзеркально відповідатимуть на дії російської армії.

Я сподіваюся, російський нафто-зерновий трафік також буде серйозно обмежений
Павло Лакійчук

«Уже низка раніше поважних компаній, які досі не відмовлялися від обслуговування російських портів у Чорному морі, відмовилися від того, щоб туди заходили їхні судна. Я сподіваюся, російський нафто-зерновий трафік також буде серйозно обмежений. Найправильнішим було б розглядати цей процес як війну на морі, де Україна дала адекватну відповідь окупанту й агресору», – висловився військовий експерт.

Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну та називає це «спеціальною операцію».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

  • Зображення 16x9

    Олена Бадюк

    Із червня 2019 року була редактором вечірнього шоу на Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Із осені 2021 року працюю в команді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

XS
SM
MD
LG