Які проблеми є найбільш актуальними для жителів Херсону та Херсонської області? Що потрібно зробити для їх розв’язання та чи опікується цим місцева влада? Кому херсонці довіряють найбільше та чому це – не місцеві посадовці? Ці запитання проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поставив політологам з півдня України.
- Найважливіша проблема у Херсоні, що потребує першочергового розв’язання, – це ліквідація наслідків затоплення міста після руйнування греблі Каховської ГЕС. Про це 58% опитаних повідомили під час дослідження, яке було проведене на замовлення Фонду громади міста Херсон «Захист». Окрім цього, серед проблем херсонці назвали складнощі з працевлаштуванням, несправедливий розподіл гуманітарної допомоги, складнощі з медициною, несвоєчасний вивіз сміття, а також замалу кількість укриттів та бомбосховищ.
- 79% опитаних вважають, що в першу чергу потрібно відбудувати зруйновані в місті будинки. На другому за важливістю місці – відновлення медичних закладів, а на третьому – відбудова промислових підприємств.
- Під час дослідження в херсонців також запитали про довіру до різних інституцій. Найбільше людей довіряють військовим (59 %), а найменше – військовим адміністраціям (близько 20%). Крім того, 56% опитаних довіряють Державній службі з надзвичайних ситуацій і 41% – херсонським волонтерам.
- Більша частина опитаних херсонців (61%) планують повернутися в місто відразу після припинення обстрілів. Лише три відсотки жителів не збираються назад додому, йдеться в дослідженні.
- Херсонська обласна військова адміністрація 2 серпня у своєму телеграм-каналі повідомила, що місцева влада, благодійники, бізнес та волонтери об’єднують зусилля, щоб допомогти херсонцям з відновленням втраченого майна. Зокрема, того дня жителям Корабельного району Херсону доставили набори побутової техніки, які містили холодильники, пральні машини, мікрохвильовки, чайники та мережеві фільтри. Попереду на херсонців чекає масштабна відбудова – зазначили в ОВА.
Детально про дослідження щодо настроїв херсонців
«Новини Приазов’я» дізналися, з якими проблемами наразі стикаються херсонці та як пропонують їх розв’язати. Програмний менеджер благодійного Фонду громади міста Херсон «Захист» Костянтин Філенко, коментуючи дослідження, розповів, що люди очікують на повноцінне відновлення міста та відродження громади.
Після підриву греблі було багато випадків, коли гуманітарна допомога розподілялася нелогічно або ситуативноКостянтин Філенко
«На початок липня 58% опитаних назвали основною проблемою наслідки затоплення через підрив греблі Каховської ГЕС російською армією. 53% назвали (проблемою – ред.) труднощі з працевлаштуванням, це не дивно, адже Херсон – прифронтове місто. 42% назвали (проблемою – ред.) несвоєчасний вивіз сміття. Більш як 47% назвали проблему несправедливого розподілу гуманітарної допомоги. Сподіваємося, що зараз вона вирішується, але після підриву греблі було багато випадків, коли гуманітарна допомога розподілялася нелогічно або ситуативно. Певні люди отримували її декілька разів, а інші [нічого] не отримували», – наводить він дані дослідження.
Філенко розповів, як херсонці оцінили ефективність роботи різних інституцій під час затоплення частини міста внаслідок руйнування Каховської ГЕС.
«90% респондентів найвище оцінили дії волонтерів. 69% – добре або гарно оцінили роботу рятувальників ДСНС, 46% – поліції. Діяльність Херсонської міської військової адміністрації позитивно оцінили 24%, Херсонської обласної військової адміністрації – 19%. Керівництво ОСББ – 20%. От, власне, такий розподіл в оцінках щодо ефективності дій», – озвучив він результати.
Невисоку оцінку діям міської та обласної влади Філенко пояснив тим, що їм бракує комунікації з жителями міста.
«Варто зауважити, що 22% і 21% відповідно респондентів сказали, що вони взагалі нічого не знають про діяльність цих органів влади», – зазначив він.
На думку Філенка, якби місцеві органи влади ефективніше поширювали інформацію про свою роботу, то мали б вищий рівень довіри.
43% опитаних херсонців відповіли, що їм бракує інформації про діяльність місцевих органів владиКостянтин Філенко
«На інше питання, яке стосувалося нагальних інформаційних потреб, 43% (опитаних херсонців – ред.) відповіли, що їм бракує інформації про діяльність місцевих органів влади», – додав він.
Також дослідження показало, що з настанням безпеки переважна більшість херсонців збираються повернутися додому й брати участь у відновленні громади. Програмний менеджер «Захисту» повідомив, що опитування в Херсоні стануть регулярними. Загалом заплановано 48 досліджень про думку та потреби містян.
«Негатив є закономірним»
Політолог із Херсону Дементій Білий вважає, що результати дослідження, проведеного на замовлення фонду «Захист», цілком коректно відображають думки жителів міста. Він каже, що низький рівень довіри до місцевої влади не є несподіванкою. На думку політолога, ця проблема виникла через відсутність зворотного зв’язку з посадовцями.
Найбільше херсонців користуються телеграм-каналами, які часто подають інформацію емоційно. Найважливіше, що емоції перемагаютьДементій Білий
«Це ж опитування показує, що офіційним телеграм-каналом для отримання новин користуються лише близько 39%. Найбільше (жителів – ред.) користуються телеграм-каналами, які часто подають інформацію емоційно. Це найважливіше, що емоції перемагають. Треба запровадити громадські обговорення, можна навіть в онлайні збирати весь негатив, усю критику містян та реагувати на них», – сказав він.
Білий вважає, що місцева влада Херсону та Херсонщини вчасно реагує на критику.
«Кожного дня йдуть обстріли, кожного дня руйнуються десятки будинків. Зрозуміло, що наша влада не встигає встановлювати вікна чи ремонтувати (пошкодження – ред.), чи вчасно фіксувати ці порушення. Тому негатив є закономірним. Він проявляється в низькому рівні довіри, але будується не на незадовільній роботі влади. Під час війни влада просто на межі своїх сил намагається щось робити, й не все в неї виходить. Але вона реагує на критику», – висловився політолог.
Дев’ятого серпня відбулася зустріч начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна з експертами та активістами області, під час якої обговорювалися стратегічні напрями розвитку регіону. Дементій Білий вважає корисними обговорення у цьому форматі.
«Кадрова карусель: поцарюють і кинуть»
Інший політолог із Херсону Володимир Молчанов зазначив, що нагальною проблемою для міста залишаються російські обстріли. Щодо звільненої частини Херсонщини, то, за його інформацією, жителів турбують повільні темпи розмінування територій.
Зараз люди або залишилися без роботи, яку їм давала земля, або втрачають доходиВолодимир Молчанов
«Навіть ті громади, які суттєво постраждали чи то від затоплень, чи то, навпаки, від падіння рівня Каховського водосховища вище греблі, на перше місце (за вагомістю – ред.) ставлять розмінування. І не дивно, тому що в тій чи інший спосіб наша область існувала саме завдяки сільськогосподарському виробництву, й зараз ці люди або залишилися без роботи, яку їм давала земля, або втрачають доходи», – пояснив він.
Молчанов каже, що розподіл гуманітарної допомоги, на який під час дослідження нарікали херсонці, не став би проблемою, якби у населення були власні доходи. Водночас політолог визнає, що допомога не завжди розподіляється рівномірно.
У Херсоні можна жити, харчуючись виключно гуманітаркою й одягаючи виключно гуманітаркуВолодимир Молчанов
«У людей виникає підозра в корупційному розподілі гуманітарки, хоча в місті її насправді багато й дійсно вистачає. У Херсоні можна жити, харчуючись виключно гуманітаркою й одягаючи виключно гуманітарку. Проіснувати цілком можливо. І більша частина людей, які не отримують виплати з бюджету, практично живуть завдяки цій гуманітарці», – припустив він.
За даними Молчанова, місцева влада Херсону не мала високих рейтингів довіри навіть тоді, коли обиралася містянами. Теперішню недовіру політолог пояснює відсутністю: декларування, звітування перед громадянами, висвітлення видатків, відкритого планування, а також консультацій з містянами.
Кадрова карусель, яку створив Офіс президента, зміцнює громадян у недовірі до чергових призначенців, які поцарюють і кинутьВолодимир Молчанов
«Ніколи мери в Херсоні не мали високих рейтингів. То були обрані мери, а тепер ще й призначенці. Люди без певного управлінського досвіду, без команди, без політичного капіталу саме на Херсонщині. Багатьма (жителями – ред.) сприймається як образа, коли президент призначає таких людей (на посади – ред.), потім ще й змінює їх. Ця кадрова карусель, яку створив Офіс президента, зміцнює громадян у недовірі до чергових призначенців, які поцарюють і кинуть. У цілому законодавство воєнного стану, на жаль, суттєво обмежило демократію», – сказав Молчанов.
«Не потрібно боятися хейту»
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський констатує, що жителі регіону втомилися від постійних обстрілів та життя в небезпеці.
«Після деокупації Херсону було буквально кілька днів, коли в нас не було поранених. У нас кожен день є постраждалі (від російських обстрілів – ред.). Це дійсно на людей впливає», – каже він.
Політик не здивований рівнем довіри жителів Херсонщини до місцевої влади.
Рівень ставлення людей до місцевої влади після деокупації був фантастичний. Коли повернувся побут, почалися проблемиЮрій Соболевський
«Не потрібно боятися хейту – потрібно давати результат. Люди пізніше все оцінять. Зараз люди постійно бачать «прильоти», чують «виходи» контрбатарейної боротьби. Грошей не вистачає на комфортне життя, мало що працює (у місті – ред.). Причому рівень ставлення людей (до місцевої влади – ред.) після деокупації був фантастичний. Коли повернувся побут, почалися проблеми», – розповів він.
Попри низьку довіру людей до дій військових адміністрацій міста та області, Соболевський позитивно оцінює роботу влади.
У нас є можливість побудувати за сучасними європейськими нормами щасливе місто майбутньогоЮрій Соболевський
«Відновлена критична інфраструктура. У більшості абонентів, де існує така можливість, є підключення до електроенергії та водопостачання. Відновлена медична мережа. Це – спільна робота й з обласною адміністрацією, з обласною радою. Ефективно працює рятувальна служба – вони максимально укомплектовані. ЖКГ відновлено частково, тому що російська армія залишила після себе випалену землю», – перераховує він.
Соболевський упевнений, що після війни та повернення жителів з евакуації Херсон стане «комфортним містом майбутнього».
«У нас є можливість не відбудовувати старі освітні та медичні заклади, які існували ще з радянських часів, а побудувати вже за сучасними європейськими нормами щасливе місто майбутнього», – висловив наміри Соболевський.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
