Чи багато зерна планують зібрати цього року на окупованій частині півдня України? Скільки російські окупанти платять за українське збіжжя та куди його продають? Що може змусити Росію повернутися до зернової угоди? Відповіді на ці запитання – у статті проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- На окупованій частині Херсонщини зібрали врожай з половини площ зернових. Озимої пшениці, ячменю, ріпаку та інших культур зібрано 630 тисяч тонн. Про це 31 липня повідомив підконтрольний Росії телеканал «Таврія». Раніше, 21 липня, призначений Росією «виконувач обов’язків губернатора» окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо у своєму телеграм-каналі заявив, що нібито доручив розібратися зі спекуляціями на ринку зерна.
- За словами Сальда, аграрії скаржаться на низькі закупівельні ціни на зерно, які становлять від 3,4 до 5 тисяч рублів за тонну. У перерахунку це – від 2 тисяч до 2,25 тисячі гривень. «Це справді дуже мало й не окупає витрати на виробництво», – зазначив окупаційний чиновник.
- За його інформацією, зерно за низькими цінами здають ті виробники, які не пройшли процедуру перереєстрації бізнесу, згідно з російським законодавством. Тим аграріям, які на це все ж таки підуть, Сальдо пообіцяв вищі ціни за зерно та субсидії. Він також сказав, що, попри руйнування Каховської ГЕС, врожайність на лівобережній Херсонщині нібито висока.
- Призначений Росією «міністр» сільського господарства окупованої частини Херсонщини Петро Збаровський 3 серпня розповів у ефірі телеканалу «Таврія», що цього року збиральна площа у регіоні становила 515 тисяч гектарів. За його словами, лише 40% зібраної пшениці є продовольчою.
- Як повідомив Центр національного спротиву 5 серпня, врожай з окупованих частин Херсонської та Запорізької областей активно вивозиться через кримські порти. Українське збіжжя, ймовірно, йде на африканські ринки.
Збір урожаю на Херсонщині: «не для заробляння, а для виживання»
Голова Скадовської територіальної громади Херсонської області Олександр Яковлєв розповів «Новинам Приазов’я», що продати врожай виходить не у всіх фермерів на окупованих територіях.
Аграріям, хто зміг зареєструватися за російським законодавством, дають можливість продати зерно «офіційно», відповідно, ціна може бути вищоюОлександр Яковлєв
«Фермери, які засіяли (поля – ред.), щоб не пустували землі, намагаються зібрати врожай і продати його. Не всім це вдається. Це залежить від таких факторів, як наявність чи відсутність реєстрації за російським законодавством. Тим, хто зміг зареєструватися, дають можливість продати зерно «офіційно», відповідно, ціна може бути вищою. Великі фермери змушені оформлювати спеціальні перепустки для вивезення зерна за межі області. Відповідно, потрібно проявити хоча б мінімальну лояльність (окупантам – ред.), зареєструвавшись за російським законодавством», – розповідає він.
За словами Яковлєва, траплялися випадки, коли врожай у херсонських аграріїв відбирали.
Ситуація складна у фермерів і ніяк не пов’язана із зароблянням грошей, а пов’язана з виживаннямОлександр Яковлєв
«Якщо колаборанти знають, що фермер не може себе хоч якось захистити, то взагалі можуть прийти, забрати збіжжя. Різні є випадки. Ситуація складна у фермерів і ніяк не пов’язана із зароблянням грошей, а пов’язана з виживанням», – сказав голова Скадовської громади.
Він додав, що збіжжя з території громади, як правило, вивозять вантажівками через Крим. Оскільки порт у Скадовську не працює.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів, що на окупованій частині Херсонщини цього року зібрали вдвічі менше зерна, ніж до повномасштабного вторгнення.
«Вони (окупаційні сили – ред.) поставили план зібрати й мільйон 100 тисяч тонн зерна. До вторгнення Херсонщина збирала 2,5 мільйони тонн зернових і бобових культур. З них пів мільйона – на правому березі, а два мільйони – на лівому», – повідомив політолог.
Російський паспорт, може, й взяли деякі фермери, але не перереєстрували своє господарство, не пішли на співпрацюСергій Данилов
На фермерів, які не оформили своє господарство, відповідно до російських законів, тиснуть, додає Данилов.
«Російський паспорт, може, й взяли (деякі фермери – ред.), але не перереєстрували своє господарство, не пішли на співпрацю (з окупантами – ред.), але продовжують працювати (вирощувати врожай – ред.). Вони потрапили в дискримінаційні умови: можуть продати за ціною в півтора-два рази, а іноді втричі нижчою, ніж ті, хто оформив господарство як російське. Але оскільки система корумпована, то навіть ті, хто не реєструвався, можуть продавати свій врожай», – сказав політолог.
«Заберуть землю й віддадуть тому, хто платитиме податки РФ»
На окупованій частині Запорізької області також триває збір зерна. Про це 21 липня повідомив призначений Росією «виконувач обов’язків губернатора» Євген Балицький. У своєму телеграм-каналі він написав, що на захопленій частині області приблизно 370 тисяч гектарів засіяні зерном. За словами Балицького, цей врожай «забезпечить продовольчу безпеку регіону».
Пізніше, 29 липня, він зазначив, що окупаційна влада Запорізької області хоче експортувати зерно та іншу продукцію до країн Африки й готова до співпраці напряму, за межами зернової угоди.
Якщо ти не перереєструвався, тобі не дадуть працювати, просто заберуть землю й віддадуть тому, хто буде платити податки РФОлександр Чуб
Начальник міської військової адміністрації Токмака Олександр Чуб у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що аграрії з його громади вже не можуть працювати без реєстрації російського фермерського господарства.
«Якщо ти не перереєструвався, тобі не дадуть працювати, просто заберуть землю й віддадуть тому, хто буде платити податки РФ», – розповів він.
Вільної торгівлі на окупованій частині Запорізької області немає – врожай скуповують лічені компанії, додав він.
«Самостійно ти нікуди не вивезеш (врожай – ред.). Треба тільки продавати призначеним людям, довіреним РФ. Три-чотири особи скуповують зерно, вони й диктують ціни», – повідомив Чуб.
За його даними, збіжжя з територій Токмацької громади вивозять або до Бердянського порту, або в Росію.
«Урожайність – приблизно 40 центнерів з гектара. Все це минулого року вивозилося на елеватор (тепер елеватор непридатний до роботи), тож усе вивозиться – нічого в громаді не залишають», – сказав начальник військової адміністрації Токмака.
Доки ми не припинимо військову агресію, доти ми будемо дуже програвати від неможливості експорту аграрної продукціїБорис Кушнірук
Економічний експерт Борис Кушнірук, коментуючи можливість повернення Росії у зернову угоду, висловив думку, що Україна не матиме можливості ефективно використовувати свої чорноморські порти.
«Це пов’язано як з тим, що порти обстрілюють, так і з тим, що Росія максимально саботувала виконання зернової угоди, навіть коли та діяла. Вони (російські військові – ред.) постійно блокували судна під приводом перевірок. Тому доки окупація не завершиться, доки ми не припинимо військову агресію, доти ми будемо дуже програвати від неможливості експорту аграрної продукції», – наголосив економіст.
Російський політолог із Праги Іван Преображенський вважає, що Росія планує повернутися в зернову угоду.
У Росії – дві мети. Перша – максимально повно знищити українську інфраструктуру з вивезення зерна. Друга – зайняти значну частину ринків, на які надходило зерно з УкраїниІван Преображенський
«У Росії – дві прості мети. Перша – максимально повно знищити українську інфраструктуру з вивезення зерна, щоб потім її довелося якомога довше відновлювати. І друга – зайняти значну частину ринків, на які останніми роками надходило зерно з України. Бо не секрет, що Україна серйозно розширила свої постачання до повномасштабної агресії та зайняла значну кількість ринків, зокрема деякі ринки, на яких раніше домінувала Росія», – припустив він.
Днями стало відомо, що в останній тиждень серпня має відбутися візит президента Росії Володимира Путіна до Туреччини. Як повідомляє турецьке видання Hürriyet, під час переговорів турецький та російський президенти обговорять відновлення зернової угоди. Політолог Преображенський вважає, що Ердоган знайде аргументи, щоб переконати Путіна повернутися в зернову угоду, у противному разі – угоді кінець.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну та називає це «спеціальною операцію».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
