КИЇВ – Через чотири дні після нападу угруповання «Хамас» на Ізраїль рабин Моше Реувен Азман, один з лідерів єврейської громади в Україні, опублікував дві фотографії, на яких його четверо онуків ховаються від повітряних ударів під землею.
Перше фото було зроблене у підвалі в селі під Києвом на початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, а друге – минулого місяця в бомбосховищі в Ізраїлі.
«Два різні куточки світу, але такий спільний біль і боротьба», написав Азман у фейсбуці, додавши молитву про те, щоб Бог покарав «усіх, хто причетний до терору мирного населення».
Багато українців побачили схожі паралелі між нападом «Хамасу» на Ізраїль і російським вторгненням в Україну. Деякі з тих, хто втік з України до Ізраїлю, рятуючись від російського нападу, знову опинилися під обстрілами.
Український хірург палестинського походження і викладач університету Рамі Абу Шамсейм має інший погляд. Для нього смертоносний конфлікт на Близькому Сході є «подвійною трагедія, яка торкається обох моїх батьківщин».
Коли російська армія наблизилася до Києва в лютому минулого року, Шамсейм вивіз свою дружину і дітей з міста і приєднався до територіальної оборони столиці. Відтоді він часто їздить на передову, щоб допомагати лікувати поранених бійців.
6 жовтня, за день до нападу «Хамасу» на Ізраїль, Шамсейм прямував з України на Західний берег річки Йордан на похорон свого батька, але рейс скасували, і він не відлетів.
«Деякі знайомі вдома називають мене зрадником за мою підтримку України», – сказав він, додавши, що, на його думку, більшість палестинців налаштовані проросійськи і вважають Україну близьким американським союзником.
Далі також сказав, що ізраїльська блокада і наступ в секторі Гази «повертають спогади про російську облогу Маріуполя», великого азовського порту в Донецькій області, який московські війська захопили в травні 2022 року після місячного штурму, в результаті якого місто було зруйноване і загинула досі невідома кількість цивільних осіб».
«Все, що можу зробити, це продовжувати захищати свій дім» в Україні, сказав він, і молитися «за те, щоб до людей повернулася їхня совість».
Занепокоєння щодо допомоги
Однак для більшості українців паралелі між «Хамасом» і Росією здаються сильнішими з декількох причин. Одна з них – довга історія Москви на боці палестинців, підозри у причетності Кремля до вторгнення «Хамасу», а також публічні сигнали, які Росія подавала після нападу: президент Путін уникав критики «Хамасу», а на початку цього місяця його влада приймала делегацію високого рівня з числа бойовиків цього угруповання.
Після нападу 7 жовтня в Україні швидко з’явилися прояви солідарності з Ізраїлем. Люди приносили квіти до посольства Ізраїлю в Києві, а прапори Ізраїлю з'явилися на білбордах по всій країні.
«Наші початкові реакції на цю далеку війну ґрунтувалися на спрощених асоціаціях і були зумовлені нашими травмами», – сказав Радіо Свобода Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень у Києві. Українська влада, за його словами, зосередилася «майже виключно на тому, як ця війна може вплинути на нашу країну».
Фото зі Смуги Гази
Вкрай важливо те, що війна між Ізраїлем і «Хамасом» вже вплинула на перспективи подальшої зовнішньої допомоги Україні. Конфлікт ще більше поглибив уже гострі розбіжності між політиками та громадськістю у Європі та Сполучених Штатах.
«Очевидно, що війна на Близькому Сході відволікає увагу від України», – заявив президент України Володимир Зеленський 4 листопада. Він припустив, що це грає на руку саме Росії, але не є чимось, з чим Київ не може впоратися.
У день нападу «Хамасу» Зеленський заявив, що «право Ізраїлю на захист не підлягає сумніву», і сказав, що «світ має бути об’єднаним у боротьбі проти терору».
Через два дні, виступаючи перед Парламентською асамблеєю НАТО в Копенгагені по відеозв’язку, він провів паралелі між нападом на Ізраїль і вторгненням в Україну, назвавши «Хамас» «терористичною організацією», а Росію «терористичною державою» – такий термін Київ використовував задовго до 7 жовтня.
Зеленський заявив, що розпалювання війни на Близькому Сході – в інтересах Росії і закликав міжнародну спільноту не вести діалог з такими країнами, як Росія та Іран.
Після удару по баптистській лікарні Аль-Ахлі в місті Газа, де сотні людей загинули в результаті вибуху, в якому кожна сторона звинуватила іншу, Міністерство закордонних справ підтримало «зусилля Ізраїлю з протидії терористичним актам», але також заявило, що Київ «виступає за урегулювання палестинсько-ізраїльського конфлікту за допомогою політико-дипломатичних засобів».
Таке відчуття, що ми стоїмо на порозі світової війни між демократією та авторитаризмом, але Захід робить все можливе, щоб обмежити її кордонами УкраїниЙосиф Зісельс
Пізніше, 19 жовтня, після телефонної розмови з президентом США Джо Байденом Зеленський використав більш стримані слова, заявивши, що «українці та американці співчувають усім жертвам цих трагічних подій», і пообіцяв, що «Україна готова працювати разом з Америкою і всіма партнерами, щоб стабілізувати ситуацію і зберегти якомога більше життів».
Байден намагається забезпечити продовження підтримки України з боку США. Він заявив, що світ «не дозволить перемогти терористам, таким, як «Хамас», і тиранам, таким як Путін», і запропонував комбінований пакет безпеки, який включає близько $60 млрд нової допомоги Україні та $14 млрд для Ізраїлю.
Доля цієї пропозиції – як і будь-якого іншого закону про додаткову допомогу Україні з боку США – затьмарена розбіжностями у Вашингтоні з наближенням виборів у листопаді 2024 року, що посилює страх в Україні, що конфлікт на Близькому Сході може серйозно перешкодити Києву захищати себе і витіснити російські війська з України.
«Заручник геополітики»
У цей вирішальний час Росія зробила наративи про війну між Ізраїлем і «Хамасом» частиною своїх зусиль, спрямованих на підрив підтримки України в Сполучених Штатах і в усьому світі.
9 жовтня начальник Головного управління розвідки МОУ Кирило Буданов звинуватив Москву в прагненні дискредитувати Київ, відправивши «Хамасу» зброю, яку російські війська захопили на полі бою в Україні.
Тим часом від початку війни між Ізраїлем і «Хамасом» Росія посилила свої атаки та розпочала найбільший за останні місяці наступ навколо міста Авдіївка в Донецькій області. Вона також посилила обстріли навколо Куп’янська і Лиману, двох міст на півночі, які окупувала минулого року, перед тим як була витіснена звідти українськими військами.
Незважаючи на низку невдач, які сталися у 2022 році, і нездатність Росії завоювати суттєві позиції цього року, російський президент Володимир Путін не демонструє жодних ознак припинення вторгнення. Аналітики кажуть, що війна між Ізраїлем і «Хамасом», яка ставить під сумнів західну підтримку Києва і допомагає Росії отримати підтримку на Глобальному Півдні, може лише посилити його сподівання на перемогу у війні в Україні.
Йосиф Зісельс, український правозахисник і колишній радянський дисидент, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що на тлі зростаючого конфлікту між Заходом і такими країнами, як Іран, Росія і Китай, війна на Близькому Сході перетворює Україну на «заручника геополітики».
«Таке відчуття, що ми стоїмо на порозі світової війни між демократією та авторитаризмом, але Захід робить все можливе, щоб обмежити її кордонами України. І ми повинні боротися, як би ми це не ненавиділи», – сказав він.
Перезавантаження Ізраїлю?
Давид Мільман, єврейський військовий капелан ЗСУ, також вважає, що війна Росії проти його країни є частиною ширшого протистояння.
«Ми опинилися в епосі турбулентності, коли кожен повинен вирішити, на чиєму боці він стоїть», – сказав Мільман в інтерв’ю Радіо Свобода в Центральній синагозі ім. Бродського в Києві, додавши, що «Росія вже зробила свій вибір».
Як і інші в Україні, Мільман вважає, що ця ситуація може сприяти ближчим зв’язкам з Ізраїлем, що могло б принести суттєву користь Україні в захисті від Росії.
Він особисто виступав посередником у передачі ізраїльських компонентів для українських систем ППО і висловив упевненість, що ізраїльська підтримка України тепер буде зростати, враховуючи, що «Україна так сильно підтримала Ізраїль у палестинському питанні».
Це не перший раз, коли Нетаньягу ставиться холодно до України. Нетаньягу має давні стосунки з Путіним і уникає засудження Росії з низки причин – одна з них полягає в тому, що Росія, яка контролює значну частину неба над Сирією, дозволила ізраїльським військовим літакам бомбити угруповання «Хезболла».
Перспективи візиту залишаються невизначеними, незважаючи на повідомлення про те, що Зеленський може поїхати до Ізраїлю вже цього тижня.
У березні 2022 року звернення Зеленського до ізраїльських законодавців було сприйняте прохолодно через його порівняння російського вторгнення в Україну з Голокостом і відкриту критику ізраїльсько-російських зв’язків.
Ізраїль тоді засудив російське вторгнення, але не приєднався до західних санкцій проти Москви, а згодом відхилив прохання України про військову допомогу, надавши лише гуманітарну допомогу. Тель-Авів також призупинив безвізовий режим для українців і обмежив приїзд українських біженців.
«Невирішена проблема»
Більше того, за останні роки, країни розходилися в своїх рішеннях під час численних голосувань в ООН. З досвідом російської агресії, яка триває з моменту окупації Криму російськими військами майже десять років тому, Україна неодноразово підтримувала резолюції ООН, які засуджують окупацію палестинських земель, йдучи врозріз зі Сполученими Штатами та багатьма західними країнами.
Ізраїль, зі свого боку, не підтримав резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка засуджувала анексію Криму Росією і підтверджувала територіальну цілісність України в 2014 році. Через два роки Україна підтримала резолюцію, яка визнала ізраїльські поселення у Східному Єрусалимі незаконними.
У листопаді 2022 року Київ проголосував за резолюцію про ядерне роззброєння на Близькому Сході, яка була спрямована проти ядерної програми Ізраїлю, а також підтримав резолюцію, яка закликала Міжнародний суд ООН розпочати розслідування щодо «тривалої окупації, заселення та анексії Ізраїлем палестинської території, окупованої з 1967 року».
На цьому тлі Семиволос сказав, що в довгостроковій перспективі голосна підтримка Ізраїлю з боку Києва з 7 жовтня може виявитися «ідеологічним мінним полем».
Зісельс, з іншого боку, розглядає ці голосування в ООН як результат «інерції» і стверджує, що відносини між Україною та Ізраїлем покращувалися задовго до початку нинішніх воєн.
Як і інші в Україні, він каже, що Ізраїль та Україна мають «спільну долю» – обидві країни часом «боролися з ворожими сусідами» за своє право на існування – і часто називає Ізраїль моделлю для майбутнього України.
Але він також припускає, що конфлікт на Близькому Сході може бути моделлю в іншому, більш похмурому сенсі.
«На жаль, російсько-українська війна може, як і конфлікт Ізраїлю з Палестиною, стати невирішеною проблемою», сказав він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум