Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: Трагедія «придністровського Балуха»


Колаж
Колаж

(Рубрика «Точка зору»)

Справа кримчанина Володимира Балуха, засудженого до трьох років і семи місяців ув'язнення фактично лише за підтримку України, за те, що він вивісив український прапор на даху власного будинку, стала одним із символів беззаконня, яке чинить російська окупаційна влада в Криму. Зараз, коли Балух уже на волі, практично така ж історія відбувається неподалік українських кордонів, у фактично окупованому Росією Придністров'ї.

Жителя цього регіону, громадянина Молдови Віктора Плешканова також засуджено Тираспольським судом по суті на «термін Балуха» – три роки і два місяці ув'язнення. І теж фактично за те, що вивісив український прапор із вікна власної квартири – а перед цим купив матеріал для пошиття прапора в тираспольському магазині тканин і під час купівлі «небажано» відгукнувся про місцеве міністерство держбезпеки.

Зрозуміло, що, як і у кримському випадку, у «законодавстві» Придністров'я немає статті, яка дозволяє запроторити людину до в'язниці за вивішування українського прапора. Придністровське міністерство держбезпеки, схоже, знайшло для Плешканова інші статті – приблизно так само, як ми пам'ятаємо, розправлялися і з Балухом. Спочатку його посадили на п'ять діб за дрібне хуліганство – не можна так нешанобливо казати про МДБ. А потім звинуватили в екстремізмі, не висунувши жодних доказів – справа була засекречена.

Тирасполь, ілюстраційне фото
Тирасполь, ілюстраційне фото

Можливо, Плешканова посадили навіть не за пости в інтернеті на підтримку України, а за те, що він дозволяв собі вітати співвітчизників словами «Слава Україні!» – один такий «співвітчизник», водій маршрутки, навіть відвіз його до місцевої прокуратури після такого привітання.

Плешканов – перша жертва розв'язаної Путіним війни проти України за межами самої України

Вже у в'язниці Плешканова почали, у найкращих традиціях авторитарної держави, цькувати – що призвело до спроби самогубства. Про те, в якому стані він перебуває після цього, нічого не відомо.

Схоже, Плешканов – перша жертва розв'язаної Путіним війни проти України за межами самої України. Але при цьому придністровські керівники та олігархи, які розправляються з ним за зразком і подобою російського «правосуддя» та ігнорують вимоги з Молдови звільнити Плешканова, засудженого за неіснуючі злочини, почуваються набагато комфортніше, ніж керівники та олігархи з самої Росії – я б сказав, ляльці пощастило більше, ніж ляльководу.

Тирасполь, ілюстраційне фото
Тирасполь, ілюстраційне фото

Адже розправа над Плешкановим, гадаю, – це непоганий привід додати прізвища придністровських маріонеткових діячів до «списку Магницького» вже не лише за участь у фактичній анексії молдовської території, а й за розправу над супротивником війни.

Придністров'я перетворили на сучасний Крим ще тоді, коли кримчани й не підозрювали, що це таке – жити за диктатури

Я познайомився з Віктором Плешкановим восени 2017 року в одному з культових місць Чикаго. Ми дивилися на місто з висоти одного з найвідоміших його хмарочосів, і Віктор розповідав мені, як уболівав за Майдан і як упевнений у тому, що Україна поверне вкрадені в неї території. Я вже тоді був вражений тим, що людина з такою чіткою політичною позицією живе в Тирасполі: Придністров'я перетворили на сучасний Крим ще тоді, коли кримчани й не підозрювали, що це таке – жити за диктатури та боятися, що в тебе виявлять прапор України. Але, з іншого боку, не стоїть село без праведника. У будь-якій країні, у будь-якому місті, впевнений, завжди є той, хто залишається вільним за найжахливішої диктатури.

Україні вдалося врятувати Володимира Балуха, її кримського прапороносця. А придністровський прапороносець – у придністровській в'язниці та про його долю мало хто знає. Думаю, важливо, щоб зусилля Молдови щодо звільнення свого громадянина були підтримані зусиллями міжнародної спільноти та української громадськості – громадськості країни, прапор якої родина Плешакова пошила у місті, вулицями якого розгулюють російські солдати.

Впевнений, важливо, щоб придністровські лідери знали, що вони не уникнуть відповідальності за переслідування невинної людини, яка виступила на підтримку справедливості та правди там, де справедливість і правда – заборонені слова.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Оригінал​ публікації – на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG