Дочасні вибори до Верховної Ради вже незабаром. Що ж таке ці «відкриті» і «закриті» списки? В чому різниця? І чому за них такі політичні баталії?
«Закриті списки»
Це не тоді, коли від виборців ховають, кого висуває партія. Насправді абсолютно весь список кандидатів обов’язково публікується до виборів на сайті ЦВК і в офіційній пресі. Та й самі партії оприлюднюють їх, (як наприклад, БПП – за місяць до виборів у 2014 році). Тоді виборці могли переглянути всіх 200 кандидатів, серед яких до Ради пройшли Олексій Савченко (голови Миколаївської облдержадміністрації), Олександр Грановський (якого називали куратором у прокуратурі та судах від БПП) та Роман Насіров (очільник Державної фіскальної служби з 2015-го року, обвинувачений у корупції).
Насправді, закриті списки означають, що виборці ніяк не впливають на позицію кандидатів у них. А це дуже важливо. Адже чим вище кандидат у списку партії, тим у нього більше шансів пройти у Раду. І ось цим може зловживати верхівка партії. Адже саме вона вирішує, на якій позиції стоятиме той чи інший кандидат. І в цьому небезпека.
Адже прохідні місця можуть продаватися. А виборці особливо ніяк на це вплинути не зможуть. Бо голосуватимуть одночасно за весь список, а не за конкретного кандидата. Так поруч із чесними та професійними людьми можуть опинитися корупціонери та просто невідомі кандидати. І виборці знову будуть вимушені йти на компроміс і обирати «менше зло».
Отже, суть закритих списків полягає не в тому, що від виборців ховатимуть кандидатів, а в тому що вони ніяк не зможуть вплинути на їхню позицію у списку. І голосуючи за чесного кандидата, автоматично допомагатимуть пройти у Раду ‒ нечесному.
«Відкриті списки»
Головна особливість цієї системи полягає не в тому, що виборцям відкриють прізвища всіх кандидатів від партії. Вони і так будуть відомими. Відкриті списки ‒ це коли виборець може впливати на місце кандидата у списку партії, за яку голосує і цим змінювати його позицію у ньому.
Голосуючи за системою відкритих списків, виборці можуть суттєво збільшити шанси конкретного кандидата від улюбленої партії пройти в парламент. Відтак, конфігурація списку, який на старті запропонувала партія, може кардинально змінитися на фініші голосування. І саме виборці мають на це великий вплив, а не верхівка партії, як у системі із закритими списками. Отже за такої системи партійний список відкритий до впливів з боку виборців.
Запровадити виборчу систему з відкритими списками Україні вже давно радить ЄС. Та українські депутати поки що не спромоглися проголосувати за «Виборчий кодекс», який її запроваджує.
Найімовірніше, майбутні позачергові вибори відбудуться за старою змішаною виборчою системою ‒ закритими партійними списками та мажоритаркою, яку багато експертів давно критикує.
Про цю виборчу систему та «не впроваджений» Виборчий Кодекс, який радять в ЄС дивіться у наступних випусках М+.
