Школярка, яка вийшла на пікет після перемоги Володимира Зеленського на виборах, стала однією з перших за його каденцію, кого критична позиція щодо чинної влади привела до зали суду. Але не останньою. Так, за останні місяці критика президента вилилася щонайменше в один адміністративний штраф для жителя Кременчука і догану для військового. Ці випадки, на думку політолога Віктора Тарана, не є поодинокими і свідчать про певну тенденцію.
4 червня видання «Букви» повідомило, що народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко збирає підписи колег у сесійній залі під заявою до Регламентного комітету Верховної Ради через виступ парламентаря Олексія Гончаренка («Європейська солідарність»). Судячи з фото, яке оприлюднили журналісти, Тищенка обурило, що Гончаренко висміяв новацію в законодавстві, яка дозволяє змінювати ім’я по-батькові.
«Олексій Гончаренко під час свого виступу… виголошував образливі слова на адресу президента України Зеленського Володимира Олександровича, народних депутатів України – членів фракції політичної партії «Слуга народу», зокрема, Тищенка Миколи Миколайовича та фракції політичної партії «Слуга народу» в цілому. Образливі слова… були виголошені у формі перекручування назви фракції політичної партії «Слуга народу» та імен (імен по-батькові) народних депутатів України», – йдеться в документі, фото якого потрапили в мережу.
Помічниця Миколи Тищенка наразі не відповіла на запит Радіо Свобода щодо цієї інформації.
Це не перший випад Гончаренка, який привертає увагу правлячої команди: у березні Зеленський пройшов у секцію «ЄС» в сесійній залі спеціально для того, щоб поговорити з народним депутатом після його виступу. Простягнуту Гончаренком на знак вітання руку президент не потиснув, натомість, за словами депутата, попросив його «не переходити на особистості».
Але навіть якщо комітет з питань регламенту побачить порушення в словах Гончаренка, йому загрожує хіба що відсторонення від кількох пленарних засідань. Ще восени комітет виніс таку рекомендацію щодо співголови фракції «ЄС» Ірини Геращенко за порівняння депутатів від «Слуги народу» із «зеленими чоловічками». Втім, тоді монобільшість так і не винесла це питання в залу.
Поза межами парламенту критика Зеленського може обійтися дорожче. Радіо Свобода нагадує про декілька таких випадків.
- Дар’я Коцюруба та Роман Філюк
Вже через п’ять днів після інавгурації двоє активістів – 16-річна Дар’я Коцюруба та 20-річний Роман Філюк вийшли на центральну площу Рівного з пікетом, вимагаючи імпічменту президента. Хоча молоді люди нічого не порушили, їх доправили до поліцейського відділку.
13 червня суд виніс їм попередження – за «неповідомлення відповідних органів при проведенні мітингів, демонстрацій». Крім того, окремий протокол поліцейські склали на маму неповнолітньої дівчини «за неналежне виховання».
Читайте також: Роман Філюк: вимога від президента виконання українських законів в очах поліції виглядає як правопорушення
Володимир Зеленський тоді прокоментував ситуацію, заявивши, що правоохоронці «могли діяти м’якше». Натомість правозахисники вказували на те, що повідомлення про протестну акцію не є обов’язковою вимогою, тож правоохоронці в цій ситуації не мали діяти взагалі ніяк.
У серпні минулого року Дар’я Коцюруба повідомила, що апеляційний суд скасував протоколи, складені на неї, її матір та Романа Філюка.
- Маруся Звіробій та Софія Федина
У жовтні 2019 року народна депутатка від «ЄС» Софія Федина та волонтерка Маруся Звіробій під час відеостріму розкритикували Зеленського, зокрема ситуацію в Золотому, де він спілкувався з добровольцями, вимагаючи від них «прибрати зброю».
«Ти робиш таку шкоду цій країні, що всі бажають, щоб ти здох і просто обговорюють, яким чином: чи тебе повісить краще, чи тебе застрелить краще, чи там граната зірветься десь», – сказала тоді Звіробій, звертаючись до президента.
З нею погодилася Федина, додавши, що обстріли на лінії зіткнення «бувають абсолютно випадково».
Читайте також: Маруся Звіробій повторила «погрози» Зеленському після обшуків ДБР
Фракція «Слуги народу» спершу закликала правоохоронців розслідувати заяви Федини як депутатки, заявивши про відсутність претензій до Звіробій через «свободу слова». Втім, підозри через «погрозу вбивством» президенту отримали зрештою обидві жінки.
Втім, у травні 2020 року суд не подовжив запобіжний захід (особисте зобов’язання) спочатку для Звіробій, а потім і для Федини.
- Роман Ковальов
14 січня 2020 року майор Роман Ковальов на своїй фейсбучній сторінці назвав Зеленського «бездарним керівником». Згодом він видалив допис, проте все ж встиг отримати за нього догану. У Сухопутних військах догану пояснили порушенням статуту ЗСУ: мовляв, майор не звернувся до безпосереднього начальника, а одразу до головнокомандуючого, ще й в образливій формі.
Читайте більше: Свобода слова і військові: чи можна критикувати Зеленського?
Ковальов із доганою не погодився і позвався до суду проти начальника Сухопутних військ Олександра Сирського. Натомість, як він повідомив згодом, проти нього самого порушили кримінальне провадження за «непокору» – відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах особливого періоду. Кваліфікація передбачає від п’яти до семи років ув’язнення. При цьому, як пояснює Ковальов Радіо Свобода, офіційно до нього в рамках цієї справи ніхто не звертався – ані як до свідка, ані як до підозрюваного. Сам він про неї дізнався ледь не випадково.
«Я ознайомився з черговим безглуздим розслідуванням стосовно мене, що проводилося за наказом командувача, і там в матеріалах розслідування були зокрема і матеріали з ДБР, які були додані до цього розслідування. Я там побачив виписку з Єдиного реєстру, що заведена кримінальна справа», – каже Ковальов.
Майор впевнений – провадження пов’язане саме з критикою Зеленського, а також тим, що він не погодився з доганою і позвався до суду з вимогою визнати її незаконною.
«Вже більше 10 доган, хоча ще станом на січень 2020 року я був одним із кращих офіцерів, якого командування планувало на підвищення. Але, бачите, все одразу змінилося, щойно я дозволив собі покритикувати президента», – коментує Ковальов.
За його словами, йому вдалося домогтися розгляду свого позову у відкритому режимі, хоча суд спершу мав протилежні наміри. Попереднє слухання призначили на 20 липня.
- 471 гривня за порівняння з письменником
У березні 2020 року кременчуцьке видання «ТелеграфЪ», висвітлюючи візит Володимира Зеленського до Кременчука, повідомило зокрема про одиночний пікет містянина на ім’я В’ячеслав, який тримав плакат із написом «Зе Ган Дон». Чоловік також прикріпив до плаката напис із посиланням на статтю 15 Конституції, яка забороняє цензуру.
Поліція склала на кременчужанина адміністративний протокол за «дрібне хуліганство». Суд із поліцейськими погодився, попри позицію В’ячеслава: той запевняв, що просто порівняв президента з французьким письменником-фантастом Івом Гандоном. Таке пояснення минулого року вже допомогло жителю Київської області виграти апеляцію проти мера міста Тетіїв.
Суд зобов’язав жителя Кременчука сплатити 51 гривню штрафу та 420 гривень 40 копійок судового збору.
Ексцес виконавця чи несприйняття критики?
Раншіе, коментуючи для Радіо Свобода події в галузі культури, зокрема обшуки Державного бюро розслідувань у музеї Гончара та звільнення директора Одеського художнього музею Олександра Ройтбурда, шеф-редактор Суспільного телебачення Юрій Макаров пояснював ці події явищем «сержанта Петренка».
«Чому ДБР іде до Порошенка шукати порушення в його колекціонерській діяльності? Невже тому, що безпосередньо Володимир Олександрович (Зеленський – ред.) викликав до себе главу ДБР і сказав: «так, замочи мені Порошенка»? Чесно – не вірю. Але те, що голова хотів сподобатися Володимиру Олександровичу або заступник хотів сподобатися голові, або начальник якогось департаменту хотів сподобатися заступникові голови – оце сто відсотків», – сказав тоді Макаров.
Однак із таким поясненням категорично не погоджується політолог, голова центру «Ейдос» Віктор Таран. Він вказує зокрема на справу майора Ковальова як на один із доказів того, що чинна адміністрація в особі Зеленського чутлива до критики.
Політичний експерт вказує на те, що попередня кар’єра Володимира Зеленського в шоубізнесі не готувала його до того, щоб сприймати критику.
«Він (Зеленський – ред.) дуже болюче ставиться до критики. І от коли його зараз починають критикувати, а він цього не чекав, то він починає боляче реагувати, реагувати неадекватно. Тому це не ексцес виконавця, насправді це просто його болюче его і його невпевненість у собі, тому що самодостатня людина ніколи не буде ставитися так болісно до критики, як ставиться Зеленський. Тому це його персональна фобія, і доказом цього є не тільки події минулого року, а й сьогоднішні: фраза «мери не мають права мене критикувати» тощо», – міркує він.
Сам Зеленський на великій пресконференції 20 травня зізнався, що до критики досі «ставиться погано, але спокійніше». Водночас додав, що звик до неї, тільки попросив медіа «не чіпати дружину і дітей».
А днями в інтерв’ю «Українській правді» Зеленський заявив, що представники місцевого самоврядування не повинні його критикувати.
«Не можуть мери бути проти президента, проти вертикалі влади. Це – проти держави. Це – чистий сепаратизм, який вони прикривають децентралізацією», – сказав він.
Таран нагадує також про конфлікт Зеленського із мером Черкас Анатолієм Бондаренком, який зрештою вилився в безпрецедентний, за його словами, позов мера проти голови держави. На думку політолога, всі ці випадки вказують на схильність президента до мікроменеджменту.
«З одного боку, я хочу вірити в мудрість українського народу, який переживав не одну спробу встановити авторитаризм і диктатуру і за Януковича, і за Кучми, і завжди знаходив креативні способи, як вийти з-під тиску влади. А з іншого боку, я бачу негативні тенденції, коли Зеленський за останній рік повністю монополізував весь інформаційний простір людьми зі свого оточення або з оточення Коломойського. На сьогодні він контролює всі регуляторні інституції, які здатні утискати незалежні ЗМІ», – коментує політолог.
Однією з останній ознак такого контролю він називає призначення ексдиректора групи «1+1» Олександра Ткаченка на посаду міністра культури та інформаційної політики.
Читайте також: Ткаченко: заборона на в'їзд не може бути підставою для заборони фільмів
Попри таку реакцію влади на критику, на думку Тарана, саме моніторинг дій влади та критика є задачею громадянського суспільства в ситуації, що склалася.
«Громадянське суспільство повинно навчитися говорити правду, тому що, коли були проблеми з Кучмою, то ми говорили, що проблеми з Кучмою, коли були проблеми з Януковичем чи Порошенком, ми казали, що проблема з Януковичем чи Порошенком. А зараз частина громадянського суспільства чомусь оминає згадувати пана Зеленського і говорить про Ткаченка чи когось іншого. Це неправильно, тому що такої повноти влади, яку має Зеленський в країні, не мав жоден попередній президент. Тому він несе персональну відповідальність за всі ці речі», – наголошує політолог.
