В українській столиці завершився 23-й саміт Україна-ЄС. Зазвичай, це головна політична подія року у відносинах між Києвом та Брюсселем, де сторони підбивають підсумки співпраці за рік. Реформи в Україні, її інтеграція в європейську спільноту, амбіції щодо членства у блоці й досягнення режиму припинення вогню на Донбасі – це не повний перелік питань, над якими європейська й українська сторони працювали на найвищих рівнях.
Брюссель – близький друг Києва, а здружитися можна ще міцніше – на цьому наголошували високі європейські гості: президент Європейської Ради Шарль Мішель і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Обоє давали зрозуміти: Київ може розраховувати на підтримку Брюсселя, і це стосується, зокрема, й болючого газового питання.
Газова криза
Нині Росія підвищує ціни на блакитне паливо й скорочує його поставки до Європейського Союзу, а отже, й до України, яка не купує газ у Москви напряму від 2015 року – гріється завдяки віртуальному реверсу з Європи. Втім, за даними Оператора газотранспортної системи Укрнаїни (ОГТСУ), імпорт газу з ЄС до України у січні-вересні цього року скоротився в більш як шість разів, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Російський газ, що прямував до Угорщини, Києву більше не доступний. Адже тепер блакитне паливо ця країна отримує в обхід України – через Сербію й Австрію. Втім, Брюссель обіцяє не полишати Київ наодинці з цією проблемою.
Єврокомісія разом з українськими експертами досліджує просто зараз різні сценарії для забезпечення належного постачання газу для УкраїниУрсула фон дер Ляєн
«Я розумію ваше занепокоєння, занепокоєння України, щодо постачання газу з огляду на значне скорочення поставок від «Газпрому». Це є проблемою не лише для цієї зими, але також для наступних зим. Єврокомісія разом з українськими експертами досліджує просто зараз різні сценарії для забезпечення належного постачання газу для України», – заявила Урсула фон дер Ляєн.
Енергетичні взаємини з Росією очільниця Єврокомісії називала «газовою війною». Й наголошувала, що Україна була й має залишатися країною газового транзиту. Це важливо й для Києва, підкреслив у свою чергу Володимир Зеленський, інакше масштаби (щорічних – ред.) втрат, за його словами, сягнуть два мільярди доларів. Водночас гарантії збереження газового транзиту через Україну не були закріплені в письмовому вигляді.
Росія – сторона конфлікту на Донбасі
Втішною для Києва стала жорстка позиція Брюсселя щодо Росії, зафіксована у спільній заяві за підсумками саміту. Євросоюз рішуче засудив порушення суверенітету й територіальної цілісності України. Росію прямо назвав «стороною конфлікту» на Донбасі, закликав визнати свою відповідальність за це й застовувати весь свій вплив на незаконні збройні формування, щоби досягти режиму припинення вогню.
Москву закликають «негайно припинити підбурювання» до продовження конфлікту, виконати Мінські угоди в повному обсязі й визнати свою відповідальність за загибель пасажирів і екіпажу рейсу MH17, збитого 2014-го в небі над Донбасом. Тобто Євросоюз уже майже не сумнівається, що в авіатрощі винна Росія.
Перед самітом Брюссель розширив санкційний список стосовно Криму, додавши до нього ще вісьмох людей. Серед них – глава управління ФСБ Росії по Криму й Севастополю Леонід Михайлюк. Отже, станом на тепер, у чорному списку Євросоюзу у зв’язку з «кримським питанням» – 185 фізичних і 48 юридичних осіб. В українському МЗС цей сигнал сприйняли як «нове свідчення беззаперечної підтримки» Києва з боку ЄС.
Членство України в Євросоюзі
І в попередні роки українське керівництво сприймало саміт як нагоду вкотре говорити вголос про перспективу членства України в Євросоюзі. Ця зустріч не стала виключенням – Володимир Зеленський хотів офіційного визнання європейської перспективи України.
Мені здається, що цей сигнал повинен отримати кожен українець – про те, що попереду буде остаточний важливий результатВолодимир Зеленський
«Я сказав керівникам ЄС, що мені як лідеру суспільства і країни не вистачає цього розуміння. Уже вирішили, що ми йдемо цим шляхом, але де той фініш, і чи є він? Мені здається, що цей сигнал повинен отримати кожен українець – про те, що попереду буде остаточний важливий результат», – заявив журналістам Володимир Зеленський.
Журналісти Радіо Свобода запитали брюссельських високопосадовців, коли Україна може розраховувати на офіційне визнання своєї європейської перспективи. Ні точних, ні приблизних термінів керівники ЄС не озвучили, обмежившись дипломатичною риторикою. Водночас Шарль Мішель дав Києву надію, підтвердивши, що це питання на саміті обговорювалося, й аргументи українського президента були «дуже солідними».
«Ми домовилися, що потрібно мобілізувати дискусії в ЄС. В останні місяці видно це прискорення, яке дозволяє більше об'єднати наших людей», – так президент Європейської Ради відповів на питання Радіо Свобода.
А от Урсула фон дер Ляєн окреслила напрямки, які врешті приведуть Україну до Європейського Союзу. Це реформи, політична асоціація й економічна інтеграція. «У нас одна доля – спільна європейська родина», – заявила очільниця Єврокомісії на брифінгу.
Євросоюз лишається найближчим другом України – цю тезу кілька разів європейські лідери повторювали публічно. Й саме її можна назвати лейтмотивом 23-го саміту Україна-ЄС. І, хоча сенсації – як-от визнання європерспективи України – не трапилося, все ж у спільній заяві Євросоюз вітає прогрес у реформах в Україні й підкреслює: за зрив перемир’я на Донбасі відповідальна Росія. А тривалість економічних санкцій проти неї, які ЄС знову продовжив, «залишається чітко обумовленою повним виконанням Мінських домовленостей».
