Доступність посилання

ТОП новини

Уряд Шмигаля зими не переживе – Євген Магда


Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль невдовзі після свого призначення на посаду проводить брифінг щодо заходів проти COVID-19 в Києві 11 березня 2020 року
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль невдовзі після свого призначення на посаду проводить брифінг щодо заходів проти COVID-19 в Києві 11 березня 2020 року

Денис Шмигаль очолив новий склад Кабінету міністрів України 9 місяців тому. Прем’єр-міністр оцінив цей період своєї роботи і назвав головні досягнення та промахи уряду. Свої оцінки висловили і незалежні від уряду фахівці

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вагомим досягненням свого уряду вважає продовження реформ. У першу чергу, глава уряду вирізняє реформу з децентралізації, яка, на його думку, є успішно завершеною. Поряд із цим прем’єр називає реформу системи охорони здоров’я. Про це Денис Шмигаль розповів у інтерв’ю виданню «Кореспондент.нет».

Боротьба з коронавірусом в медичній і економічній площинах зараз займає у нас, напевно, 80% робочого часу
Денис Шмигаль, прем'єр-міністр

«Є ще низка невеликих перемог, але боротьба з коронавірусом в медичній і економічній площинах зараз займає у нас, напевно, 80% робочого часу. А взагалі досягнення, як і недоліки, треба оцінювати з боку. Так їх краще видно», – додає прем’єр-міністр до відповіді на запитання про успіхи очолюваного ним уряду.

Утім, з боку помітно, що глава уряду визнає: економічних досягнень чинний Кабінет міністрів не має. Проблеми економіки України надто очевидні, щоб Денис Шмигаль міг говорити про досягнення у цій царині, зауважує у розмові з Радіо Свобода виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Експерт нагадує, що у листопаді цього року Державне казначейство припинило фінансувати незахищені статті держбюджету та має 14 мільярдів гривень боргу з фінансування захищених статей, що не дивно на тлі падіння рівня промислового виробництва та невизначеності перспектив продовження співпраці з МВФ.

Водночас не можна звинуватити уряд і у бездіяльності, наголошує Олег Пендзин. За його словами, в умовах пандемії Кабмін намагався втримати економіку, виходячи з тих ресурсів, які мав.

«Уряд намагався робити різні речі, врятувати економіку в цілому. І хоч не можна сказати, що це йому вповні вдалося, але ми падаємо менше за європейців. Ті ж італійці, іспанці «малюють» собі по року 8-9% падіння ВВП. У американців – за 15%. Єдина країна у світі, яка в умовах пандемії визначила собі плюс – це Китай, 1,5%. Тому говорити, що наш уряд зовсім нічого не зробив – це буде некоректно і не правдиво», – зауважує експерт.

Олег Пендзин, екноміст
Олег Пендзин, екноміст

Втім, можна говорити про те, що уряд втримав ситуацію, а от про позитивні зрушення говорити значно складніше, додає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

Ми далі котимося за інерцією. Але ця інерція сповільнюється
Олег Пендзин, економіст

«Я би оцінював уряд за змінами у структурі української економіки. Без зміни структури економіки, без збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю ми будемо залишатися надзвичайно бідними. Проблема не у відсотках падіння економіки, а у нерозумінні, куди ми йдемо, що ми робимо. На жаль, ми маємо абсолютно законсервовані проблеми, які мали і попередні уряди. Тобто не міняється по суті нічого. Ми далі котимося за інерцією. Але ця інерція сповільнюється. Тільки нарощується боргове навантаження. Ми беремо у борг, щоб фінансувати соціальні видатки. Тобто ми просто проїдаємо запозичення. Ми по вуха у боргах і нічого не робимо, щоб змінити структуру української економіки», – каже Пендзин.

Медреформа

За браком економічних досягнень, прем’єр-міністр України говорить про реформу системи охорони здоров’я. За його словами, пандемія коронавірусу лише зміцнює українську медицину.

«Незважаючи на коронавірус, триває реформа медицини. Зараз сфера охорони здоров'я стає сильнішою аналогічно до того, як міцнішала українська армія, коли почалися військові дії на сході. Я впевнений, що з цієї коронакризи ми вийдемо із зовсім іншою медичною системою і з іншим ставленням до лікарів. Це ще не досягнення, але ми на правильному шляху», – заявляє Денис Шмигаль.

Але навряд чи можна правильним шляхом назвати шлях у прірву, зауважує у коментарі Радіо Свобода колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій. За його словами, через недофінансування низка закладів охорони здоров’я перебувають на межі закриття. Це може статися найближчим часом, зазначає Мусій, оскільки Кабінет міністрів у проєкті державного бюджету на 2021 рік покращення фінансування не передбачив.

Олег Мусій, ексочільник МОЗ
Олег Мусій, ексочільник МОЗ
До закриття закладів призведе відсутність адекватного бюджетування  і невиконання закону
Олег Мусій, ексміністр охорони здоров'я

«До закриття закладів призведе відсутність адекватного бюджетування і невиконання закону про фінансові гарантії, де передбачено 5% ВВП тільки на програму медичних гарантій. Ще 2% відсотки мало би бути на всі інші заходи охорони здоров’я. Загалом – це 7%, або 300 мільярдів. Цього було би достатньо, щоб медицина не летіла далі в прірву. А так буде колосальна кадрова криза, відтік кадрів за кордон. От таку політику проводить уряд Шмигаля. Крім лобіювання інтересів Ріната Ахметова та подальшого служіння олігархам, інших помітних особливостей у роботі цього уряду – не бачу», – каже колишній очільник МОЗ.

Децентралізація

Денис Шмигаль до успіхів свого уряду зарахував і децентралізацію, крапку в якій, за словами прем’єра, поставили місцеві вибори цього року.

Реформа децентралізації завершена проведенням місцевих виборів
Денис Шмигаль, прем'єр-міністр

«Реформа децентралізації завершена проведенням місцевих виборів. Ми передали регіонам землю і бюджети, фактично вже в наступному році Україна отримає зовсім інший адміністративно-територіальний устрій. Це змінить країну. Посилиться відповідальність місцевого самоврядування», – заявляє Денис Шмигаль.

Чинний Кабінет міністрів справді причетний до певного етапу децентралізації, але навряд чи може вважати своїми усі лаври за успіх реформи. Раніше над її втіленням працювали кілька українських урядів – від очолюваного Володимиром Гройсманом до очолюваного Олексієм Гончаруком, зауважує у розмові з Радіо Свобода політолог Петро Олещук.

Крім того, зауважує експерт, навряд чи децентралізацію можна вважати завершеною раніше, ніж будуть внесені зміни до Конституції, які чітко відрегулюють відносини органів місцевого самоврядування і органів державної влади, аби саме органи місцевого самоврядування відігравали на місцях провідну роль у вирішенні економічних і господарських питань.

Петро Олещук, політолог
Петро Олещук, політолог

Водночас, якщо оцінювати уряд Дениса Шмигаля в цілому, то не можна пройти повз обставини, в яких він опинився, зауважує політолог.

Цей уряд важко порівнювати з будь-яким іншим. Він взяв на себе весь негатив
Петро Олещук, політолог

«Цей уряд важко порівнювати з будь-яким іншим. Буквально через тиждень після його формування було оголошено перший карантин. Від того моменту уряд асоціюється з коронавірусом. Відповідно він діяв не стільки як уряд, скільки як пожежна команда, яка, з одного боку, гасить, а з іншого боку полум’я розгорається. Це створило ситуацію дещо хаотичного реагування на виникаючі проблеми», – зазначає Петро Олещук.

«Цей уряд не стане довгожителем, – продовжує експерт. – Він у ситуації, що склалася, взяв на себе весь негатив. Суспільство дуже невдоволене тим, як у нас розвивається ситуація, як коронавірус вплинув на життя. Тому в кінцевому рахунку уряд візьме на себе відповідальність. Але я не думаю, що це буде швидко, раніше ніж стане зрозуміло, коли ця сама криза буде подолана. Зараз я не думаю, що в умовах цієї кризи можна буде сформувати кращий, адекватніший, дієздатніший уряд. Зараз уряд має забезпечити ухвалення бюджету та продовження співпраці з МВФ».

Відставка

Втім, уряд Дениса Шмигаля може піти у відставку і раніше, ніж буде вирішено проблему продовження співпраці з МВФ. Адже навіть результати, яких йому вдалося досягти, не є однозначними, зазначає у коментарі Радіо Свобода політолог Євген Магда.

Євген Магада, політолог
Євген Магада, політолог

Зокрема децентралізація, покликана підвищити ефективність влади, наразі лише додала напруженості у відносинах між державною владою та місцевим самоврядуванням, зауважує експерт.

Є взагалі проблемою формулювати успіхи цього уряду
Євген Магда, політолог

«Відбулася зміна кількості районів, відбулося серйозне укрупнення. Відбулося це не дуже вчасно, бо це було напередодні місцевих виборів. Багато було плутанини і без того. Не зрозуміло, про які успіхи пана Шмигаля, чи пана Чернишова (Олексій Чернишов, міністр розвитку громад та територій України – ред.) можна говорити. Мені здається, що для успішної децентралізації має бути віцепрем’єр із децентралізації. Такий і в планах не з’являвся. Є взагалі проблемою формулювати успіхи цього уряду. Я прогнозував, що цей уряд не переживе осені, але він пережив. Гадаю, не від того, що він такий гарний, а просто його немає ким замінити. Просто фахівці не хочуть бути у третьому уряді Зеленського. Але тепер, гадаю, уряд Шмигаля зими не переживе», – каже Магда.

Верховна Рада України на позачерговому засіданні 4 березня 2020 року призначила Дениса Шмигаля прем’єр-міністром України.

Відповідно, перед цим народні депутати відправили у відставку прем’єра Олексія Гончарука. Автоматично у відставку пішов і його уряд.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG