«Економічний аудит» попередників від Шмигаля і Зеленського: що це було

Скільки може заробляти на рік українська економіка загалом і звичайний українець зокрема? Який економічний ефект можуть давати ринок землі та розвідані природні ресурси, й чому врожай пшениці в Україні менший, ніж у Бельгії та Франції? Чому українські заробітчани отримують за кордоном утричі більше, ніж вдома, що (або хто) не пускає західних інвесторів до України? На ці та інші запитання спробував відповісти український Кабмін у «Економічному аудиті України», який 6 листопада презентували президент Володимир Зеленський та прем'єр Денис Шмигаль. Однак «аудит держави» викликав різку критику експертного середовища одразу ж в день публікації. Проблема не в економічних показниках та оцінках, наведених у ньому (вони в цілому відповідають дійсності), а в тому, що чинна влада не готова до реалізації власних порад, стверджують економісти, фінансисти й політичні експерти, опитані Радіо Свобода. Частина з них вважає головними цілями «аудиту держави» політичний піар та намагання перекласти відповідальність за економічну кризу на попередників.

Україна може заробляти понад трильйон доларів на рік за рахунок розумного використання природних ресурсів, людського потенціалу та адекватної співпраці з іншими країнами.

Таку думку висловив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, презентуючи 6 листопада «Економічний аудит України» та її вектори економічного розвитку. Нинішній український ВВП – приблизно 150 мільярдів доларів на рік, але впродовж 10 років його можна було б збільшити до 1,2 трильйонів, ідеться у цьому документі.

«Сьогодні ми пропонуємо всім переосмислити економічний потенціал України і подивитися у новому світлі на майбутнє нашої держави, – зауважив Денис Шмигаль, презентуючи «Економічний аудит України». – Ще навесні, усвідомлюючи виклики, які постали перед країною, президент доручив уряду визначити, з чим ми заходимо в нове десятиліття».

За словами прем'єра, головні запитання, які поставив перед собою він та інші урядовці, готуючи аудит: чи уповні реалізувала Україна свій потенціал за минулі роки, та як вона виглядає у порівнянні з іншими економіками світу.

Провести «загальний аудит країни» – це була одна з передвиборчих обіцянок чинного голови держави Володимира Зеленського, тож він, разом із прем'єром та з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, теж долучився до презентації.

«Аудит економіки – це рахунок Україні за останні 30 років. Рахунок за недосконалу економічну політику, за відсутність доведених до кінця реформ, за постійну підміну понять у баченні розвитку країни та тотальну безвідповідальність. Час це зупинити. Держава має злагоджену команду, яка прагне змін і готова вести Україну до економічного лідерства в регіоні», – так пояснюють суть і мету цього аналізу в Офісі президента.

Раніше, у травні 2020 року, представник президента Володимира Зеленського у Верховній Раді Руслан Стефанчук анонсував цей аудит, тож на його проведення витратили приблизно півроку.

«Економічний аудит країни»: як він виглядає

Аудит від українського уряду – це 123 сторінки з інфографікою, статистикою та посиланнями на світові рейтинги, міжнародні фінансові організації та український Держстат. Який описує основні економічні проблеми України та можливі способи їхнього подолання, ресурсний потенціал економіки і показники конкретних галузей за три десятиліття.

Нереалізований потенціал України, політика попередніх складів уряду, глобальні економічні тренди та конкурентоздатність України – ці питання виділені в окремі розділи.

«Економічний аудит» виглядає як досить якісна дипломна чи кандидатська наукова робота з безліччю ілюстративного матеріалу, або ж як цікаве довідкове видання.

Втім, ані Радіо Свобода, ані економісти, які коментували зміст цього документа, практично не побачили в ньому нічого нового: майже всі дані та висновки вже оприлюднювалися раніше профільними організаціями, органами влади та дослідниками.

«Аудитори» України: хто вони?

«Аудит» у класичному розумінні – це перевірка фінансового стану компанії чи організації, яку проводять незалежні фахівці.

Великі західні корпорації найчастіше запрошують для цього знані аудиторські компанії, найавторитетнішими з поміж яких вважають «Велику Четвірку» аудиторів: компанії Deloitte (США), PwC та EY (Великобританія) та KPMG (Нідерланди).

Найбільші українські підприємства, державні компанії та комерційні банки також звертаються до послуг «Великої Четвірки».

Втім, серед авторів «економічного аудиту країни» немає жодних незалежних аудиторських компаній. Єдиний вказаний в ній автор – уряд України; проте серед джерел інформації згадана підзвітна Кабміну Державна аудиторська служба.

За українським законодавством, за економічну політику держави відповідає саме Кабінет міністрів. Відтак, вищий орган виконавчої влади в Україні, по суті, перевіряв роботу самого себе, а з урахуванням кадрових змін останніх років – конкретні урядовці оцінювали роботу своїх попередників.

При цьому серед майже 80 використаних джерел – не лише українські органи влади, а й міжнародні фінансові організації, та навіть окремі статті в українських медіа.

Головні тези аудиту: 30 років «нереалізованого економічного потенціалу»

Радіо Свобода вирішило не оцінювати «економічний аудит України» за виступами топ-посадовців на його презентації. Редакція перечитала весь документ та наводить найбільш показові факти і тези, які він містить:

• Від початку Незалежності й дотепер українські природні ресурси використовуються нераціонально: врожайність на українських чорноземах нижча, ніж в низки країн ЄС, розробляється лише 36% розвіданих родовищ корисних копалин.
• 90% українських доріг та більшість залізничної інфраструктури є критично зношеною.
• Експорт з України більш ніж наполовину складається з продукції з низькою доданою вартістю; навіть деревина – переважно експортується необробленою, хоча деревообробка не належить до найвисокотехнологічніших галузей.
• Україна дуже мало уваги приділяє двостороннім відносинам з країнами, особливо з тими, які є потенційними ринками збуту для українських товарів. Для порівняння, країна з майже такою самою кількістю населення, Польща, вкладає в це уп'ятеро більше коштів.
• Навіть не змінюючи свого виробництва товарів та послуг, Україна може продавати їх на 24 мільярди доларів на рік більше, ніж зараз, за умови активної роботи з іноземними ринками.
• Українець, який переїжджає на роботу за кордон, в середньому створює утричі більшу додану вартість, ніж в Україні.
• Україна за рік залучає близько 5,8 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, утричі менше, ніж Польща, та втричі менше, ніж переказують додому українські заробітчани. Структура інвестицій – це переважно кошти, які вкладаються у промисловість (передовсім у виробництва, що не мають високих технологій), у банки та фінансові установи (на підтримку «дочок» іноземних банків) і в торгівлю. Інвестиції з Кіпру та з Росії разом складають близько половини: саме в цих юрисдикціях мають свої філії українські фінансово-промислові групи.
• Через Україну проходять 4 з 10 європейських транспортних коридорів, однак Україна використовує їх менше ніж на третину.
• Україна запізнилася з приватизацією: більшість об'єктів, які варто приватизувати, застаріли, частково зруйновані, втратили у вартості.
• За даними світових економічних рейтингів , які оцінюють умови ведення бізнесу, Україна суттєво відстає від країн, які три десятиліття тому мали схожі стартові умови.
• Україна має друге місце у світі за часткою атомної енергетики в енергобалансі, а за обсягом виробленої атомної енергії – сьоме.
• Україна має повний цикл виробництва авіаційної техніки.
• Доступ до освіти та її якість в Україні є вищими за середньосвітові показники.
• Український IT сектор – показує одні з найшвидших темпів зростання з-поміж усіх галузей, і так само зростає його частка в українському експорті.

Від чого може вирости ВВП?

Автори «економічного аудиту» вважають, що Україна може за десять років збільшити свій річний ВВП з 0,15 трильйона доларів США і до 1,2 трильйонів. Вони наводять щодо цього кілька аргументів:

• За 30 років з України поїхало понад 8 мільйонів трудових мігрантів. І зараз ці українці, працюючи за кордоном, генерують до 1,27 трильйонів доларів доданої вартості на рік. Тож потрібно підвищувати продуктивність праці до рівня країн, до яких прагнуть поїхати на роботу українці.

Більш раціональне використання природних, людських та економічних ресурсів може збільшити річний ВВП України (на думку авторів аудиту):

• Поліпшення інвестиційного клімату може дати додаткові 63 мільярди доларів прямих іноземних інвестицій протягом 10 років;
• Ринок землі – додаткові 85 мільярдів доларів на рік;
• Раціональніше використання надр – 406 мільярдів;
• Гідроенергетичний потенціал, аквакультура та зрошення – додаткові 12 мільярдів доларів до ВВП;
• Заліснення понад 20% території країни та глибша переробка деревини – плюс 40 мільярдів до ВВП;
• Максимальний розвиток міжнародної торгівлі та транзиту – понад 400 мільярдів доларів;
• Окрім того, збільшити ВВП можуть деякі реформи: дерегуляція, зменшення фіскального тиску на інноваційні галузі, судова реформа, цифровізація, поліпшення якості освіти та медицини.

Експерти про аудит держави: «Ми чуємо про потенціал України з 1991 року, але щоразу на виході – імпотенція»

Україна не має дефіциту таких документів, як «аудит держави» та різноманітні стратегії: чимало з них якісно написані та містять дуже схожі тези; але головна проблема – що кожна влада не хоче або не може реалізувати написане, пояснює головну проблему з «економічним аудитом України» директор аналітичного центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

«Таких документів написано багато, в принципі, вони всі правильні. Візьмімо меморандум з МВФ: це прекрасна стратегія, чимало її важливих тез повторює цей аудит. Питання в тому, що їх треба виконувати! Чудово описані проблеми, цілі та задачі були і в стратегії Віктора Януковича, як ми пам'ятаємо, вона теж не виконувалася. Відтоді подібні документи не особливо змінювалися за змістом, майже все повторюється, однак реалізація завжди є проблемою. Нинішні лідери держави та урядовці вирізняються хаотичністю, тож «аудит держави» навряд чи їм допоможе», – зауважує Боярчук.

Також він згадує про те, що представники деяких великих українських корпорацій теж були запрошені на презентацію, тож «є підстави думати, що був певний вплив цих людей на написання цього документу», однак Боярчук не вважає, що весь аудит було написано під конкретні фінансово-промислові групи. Водночас, економіст дивується тому, що невідомі джерела фінансування цього документа: він сумнівається, що це кошти, виділені Кабміну з бюджету.

Зміст «економічного аудиту держави» викликає запитання, однак ще більшим є запитання – навіщо його готували? На цьому наголосив у коментарі Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Аудит непотрібен, бо сама ця тема – безглузда. Ми чуємо про неймовірний потенціал України з 1991 року, і щоразу на виході – суцільна імпотенція. І якщо ви таки робите цей аудит, то скажіть: що нового ви там побачили, що вам відкрилося? Те, що треба робити реформи? Оце так сюрприз!» – іронізує експерт.

Він припускає, що аудит не має конкретних економічних цілей, та що йдеться про політичне рішення: президент Зеленський прийшов до уряду з вимогою втілити одну з його передвиборчих обіцянок, і так з'явився цей документ. Також Сергій Фурса не виключає, що висновки «економічного аудиту» на Банковій можуть використати для звинувачення політичних опонентів у нинішніх економічних негараздах.

Політолог Євген Магда – бачить в «аудиті Зеленського» передовсім політичний популізм.

«Мене найбільше подивували слова пана Стефанчука про те, що цей аудит є «виставленим чеком за вечірку» та «рахунком України за 30 років». Добре, аудит вони провели, і все навколо – погано. Але ж півтора року в Україні інша влада, вже все має бути добре! Адже нова влада не мала жодних політичних перепон. Констатували, що все погано – то яким має бути наступний крок? Якщо уряд робить аудит попередників, то це виглядає наче відомий вислів: «Всі – кнури, а я – Онєгін». Це якийсь новий вимір популізму, і це дуже нагадує п'ять запитань Володимира Зеленського у день виборів», – наголошує Магда.

Засновник організації StateWatch, експерт з протидії корупції Олександр Лємєнов у розмові з Радіо Свобода порівнює презентацію «аудиту держави» із шоу.

«Для мене цей аудит – більше схожий на шоу, ніж на спроби реально змінити ситуацію. Що таке правильне використання надр? Якою має бути політика в контексті розвіданих родовищ? Зазвичай це завжди – роздача афілійованим із владою структурам. Також в презентації сказано, що середня ціна землі за один гектар має зрости уп'ятеро. Хлопці, та за відсутності нормального інвестиційного клімату сюди ніхто не зайде! Не лише тому, що правоохоронці діють в інтересах окремих фінансово-промислових груп, а й через зарегульованість нашої економіки. Порівняйте позиції України в рейтингах легкості ведення бізнесу із позиціями інших країн, які раніше знаходилися поруч, а тоді різко виривалися вперед. Наприклад, Грузія. Ті речі, про які заявляють зараз – це те ж саме, що на початку пандемії обіцяти українцям створити 500 тисяч робочих місць»,– іронізує експерт.

На думку Олександра Лємєнова, показовим для економічної спроможності уряду буде не підготовка аудиту, а те, як влада даватиме раду з критично високим дефіцитом бюджету вже наприкінці цього року.

Водночас, є й експерти, які появу «економічного аудиту України» оцінюють схвально. Так, радник президента України, виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко вважає цей крок необхідним.

«Проведення широкомасштабного аудиту було конче необхідним. Аудит мав стосуватися взагалі всього, що впливає на економічний розвиток держави: і того, що стосується населення, і всього, що ми (зараз) маємо», – зауважує Устенко.

У самому аудиті ідеться про те, що він має економічну мету: оцінити ситуацію та закласти основу для національної стратегії економічного розвитку до 2030 року.

Економічні цілі аудиту

(вони так чи інакше згадані в ньому самому)

• Оцінити, який приріст ВВП здатні забезпечити природні та людські ресурси України за найближчі 10 років.
• Визначити, які галузі стрімко розвиваються, а які – занепали.
• Виявити основні помилки української влади за 30 років, які блокували розвиток України.
• Окреслити результативні реформи, і ті, які були заблоковані або зупинені.
• Визначити «вектори економічного розвитку»: що саме треба робити, щоб перетворити український «нереалізований потенціал» у реальне зростання ВВП, і закріпити це у майбутній Національній економічній стратегії до 2030 року, яку нині починають розробляти в Кабміні.

Утім, нинішній аудит держави, на думку експертів, які поспілкувалися з Радіо Свобода, дуже подібний до цілої низки стратегій, національних планів та урядових звітів, які продукувала українська влада від початку Незалежності, тож його підготовка мала передовсім політичні, а не економічні мотиви.

Політичні цілі аудиту (на думку експертів)

• Формальне виконання однієї з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського.
• Демонстрація активної роботи влади в економічній царині, демонстрація готовності до реформ.
• Спроба чинного глави держави, парламенту та уряду зняти з себе відповідальність за економічну кризу, дефіцит бюджету, падіння добробуту людей та продовження трудової еміграції.
• Спроба чинної влади перекласти всю відповідальність за стан справ в Україні на попередників.
• Підготовка аргументів та обгрунтувань для подальших економічних ініціатив уряду та Банкової.

Читайте ще:

Байден заявляє: «цифри кажуть самі за себе», Трамп застерігає, що оскарження результатів у судах тільки розпочалося

Як вплинуть на Україну результати виборів президента США?

Вибори у США відіб'ються на кишені кожного з нас – Бистрицький​