Надзвичайний та повноважний посол України в Туреччині Василь Боднар у бліц-інтерв'ю Скайпом для проекту Радіо Свобода Донбас Реалії розповів про співпрацю двох країн в оборонній сфері.
Співробітництво із Туреччиною у сфері БПЛА
– Насправді комплекс українсько-турецького стратегічного партнерства покриває велику сферу взаємодії, в тому числі значну частку в цьому складає військово-технічне співробітництво. Насамперед, надзвичайно відомою темою є безпілотники.
Тема, яка звучить і в ЗМІ, і яка дійсно інноваційна. Для нас надзвичайно важливо, що ми налагодили з турецькою стороною цю сферу співробітництва. Ви знаєте, що вже тривалий час ми отримуємо безпілотні літальні апарати Bayraktar TB2. Але цим наша співпраця не обмежується.
Ми, взаємодоповнюючи один одного, налагодили такі формати взаємодії, які дозволяють обмінюватись технологіями і розвивати співпрацю у тих сферах, які вигідні для обох країн.
Насамперед, це стосується відомої вже для вас теми відкриття центру розвитку і ремонту цих літальних апаратів і навчального центру, про що був підписаний меморандум між компанією Baykar і Міністерством оборони України буквально декілька тижнів тому. Так само є плани про створення відповідного заводу, який вироблятиме ці безпілотні апарати.
Насправді, це питання, мабуть, місяців, а не років. І вже роботи ведуться щодо того, аби виділити відповідну земельну ділянку, щоб розпочати предметні роботи зі спорудження цього центру збереження і ремонту. І так само паралельним треком ідуть роботи щодо створення виробничих потужностей і започаткування виробництва «Байрактарів» в Україні. Я не скажу конкретних часових рамок, щоб не створювати помилкове враження для наших глядачів чи слухачів (розмова велася Скайпом, – ред.), але, насправді, роботи ідуть досить швидкими темпами і це точно не роки, а місяці.
Та інформація, якою я володію, каже про повномасштабне виробництво безпілотних апаратів «з нуля», які можуть використовуватись як для потреб Збройних сил України, так і для постачання на ринки третіх країн. «Байрактари» зацікавили зараз багато країн і вже є попередні контракти з деякими європейськими державами. Киргизстан, наприклад, так само закуповує їх. І виробничі потужності в Туреччині, мені здається, досить заповнені. Тому додаткові виробничі потужності повного циклу також і в інтересі турецької сторони, щоб освоювати нові ринки і спільно проводити як випробування, так і пізніше, можливо, навчання деяких іноземних колег аби володіти цією технологією і спільно формувати оборонну сферу.
Крім того ви знаєте про те, що у нас фактично створено спільне підприємство з виробництва нового типу безпілотних літальних апаратів – Akinci, до якого українська сторона постачає двигуни і деякі інші запасні частини. Тобто тут ми маємо взаємодоповнення і на основі стратегічного інтересу, і на основі взаємної технологічної сумісності ми будуємо наші відносини. Це один із таких хайтек драйверів, який має свої конкретні результати і виміри.
Про корвет для ВМС України
– Надзвичайно конструктивною є співпраця у розвитку військово-морського співробітництва. Вже відбувається співпраця у створенні корвета для українських Військово-морських Сил і це тільки початок. Ми маємо плани на розширення цього виробництва. На те, щоби застосовувати, в тому числі, вироби і частини, які будуть продукуватися в Україні, тобто це так само взаємотехнологічні сумісні речі.
Зараз за цією роботою стежать наші фахівці. Можна навіть говорити про те, що будівництво йде з певним випередженням графіків, тому ми сподіваємось на те, що незабаром побачимо вже весь зібраний корпус. І, як було домовлено, частина нашого обладнання буде змонтована на цей корвет. Тобто в 2022 році ми сподіваємось вже побачити майже готовий продукт.
Про аерокосмічну галузь
– Досить серйозною є сфера аерокосмічної співпраці. Теми, які ми ставимо на порядок денний – це, насамперед, взаємодія у створенні авіаційних платформ чи авіаційних комплексів на базі літаків Антонова.
Також ведемо предметні переговори про можливість спільного виробництва військово-транспортного літака Ан-178. Є і деякі інші плани, але зараз ще зарано про них говорити в конкретиці. Ми про це ведемо безпосередні переговори.
Зараз точного рішення я вам не скажу, оскільки я не залучений до прийняття остаточних рішень – йдуть безпосередньо переговори між компаніями: з нашого боку Антонов, а з турецького – це представники військових, жандармерії і деякі компанії, які зацікавлені в перспективах перенесення виробництва на територію Туреччини, тобто це вже на рівні переговорів відповідних фахівців про те, як, коли і за яку ціну.
Перший етап – ми ведемо переговори про можливість замовлення для турецької сторони цих літаків на потужностях Антонова, але перспективним є також часткове перенесення виробництва на територію Туреччини і створення, можливо, спочатку бази для складання, а пізніше, можливо, виробництва деяких ключових вузлових агрегатів для того, щоб освоювати ринки інших країн, а не тільки постачати для власних потреб.
Тобто тут завжди треба дивитися – вкладати комерційну складову. Наскільки вона вигідна? Наскільки ми можемо поділитися нашими технологіями з турецькими колегами, щоби мати спільне виробництво? Або, можливо, розділити, так як Туреччина є частиною виробничого циклу Airbus А400 – постачає певні частини на збірні пункти.
Але виробляючи в себе певні компоненти, тут так само може бути цілком вигідна кооперація, і мені здається – тут досить серйозні можливості для того, щоб це синхронізувати
Також є великі перспективи, і я сподіваюсь, ми розвинемо співпрацю в сфері космосу. Буквально місяць тому Україну відвідав керівник Турецького космічного агентства і провів переговори з українським Головою (Державного космічного агентства Володимиром Тафтаєм, – ред.), відвідав Дніпро, де є кілька підприємств аерокосмічної сфери України. Так само є великі можливості і потенціал для того, щоб не тільки для обох сторін розвивати взаємовигідну співпрацю, але й пізніше виробляти продукцію, яка може бути конкурентною на ринках третіх країн.
