Програма співпраці з Україною в царині транспортної авіації є важливим елементом спільної відповіді НАТО та партнерів по альянсу на виклики пандемії коронавірусу. Про це на брифінгу в Брюсселі заявив командувач Європейським командуванням Збройних сил США і Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал військово-повітряних сил США Тод Волтерс. Представники інших країн-членів НАТО говорять, що лише завдяки своєму членству в альянсі змогли отримати доступ до української стратегічної транспортної авіації, яка рятувала їхні країни в критичний час, коли бракувало обладнання для боротьби з коронавірусом.
«Союзники продовжують підтримувати одне одного, особливо в ці складні часи, і ми робимо це через різні домовленості всередині НАТО та через двосторонні угоди», – сказав генерал Тод Волтерс, який координує військову допомогу у боротьбі з коронавірусом.
Він наголосив, що серед різних програм, які задіяні для швидкої та ефективної доставки країнам-членам НАТО сотень тонн необхідного обладнання, є програма співпраці з Україною у галузі стратегічних перевезень, в якій використовуються українські транспортні літаки.
Завдяки цій співпраці з українською компанією «Авіалінії Антонова», що має найбільші у світі транспортні літаки, в рамках програми SALIS дев’ять країн альянсу, які не мають своєї стратегічної авіації, можуть отримати необхідне їм медичне обладнання.
Те, що ця програма є життєво важливою для альянсу, наголосив днями і генеральний секретар НАТО Єнс Столенберґ.
Ми раді такому партнерству з Україною. Це спільний виклик, ми маємо реагувати разомЄнс Столтенберґ
«Українські літаки демонструють, як НАТО працює зі своїм партнером – Україною для перевезень вантажів союзникам. Ми раді такому партнерству з Україною. Це спільний виклик, ми маємо реагувати разом», – сказав Столтенберг.
Протягом останнього місяця українські вантажні літаки здійснили десятки рейсів на замовлення країн НАТО. Наприклад, 14 квітня найбільший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія», що може перевезти 250 тонн, доставив до Варшави вантаж медичного обладнання з Китаю – захисні маски, медичні костюми, окуляри, дезінфектори, апарати штучної вентиляції легенів. Це третій візит літака до Польщі.
Планується, що загалом «Мрія» має доставити у Польщу з Китаю 400 тонн медичних засобів та обладнання для боротьби з епідемією коронавірусу. І для цього літаку, який має комерційне навантаження 250 тонн, буде потрібно лише два перельоти.
На думку українського віцепрем'єра Вадима Пристайка, це – ще один аргумент для членства України в альянсі.
«Величезні UA вантажні літаки #AN225 #Мрія #AN124 продовжують доставляти необхідні медичні матеріали для наших партнерів #NATO. Україна готова активізувати співпрацю в умовах кризи. Ми маємо можливості зробити вагомий внесок у євроатлантичну безпеку»
З Варшави вже наступного дня український гігант знову піднявся в повітря, щоб привезти медичний вантаж з Китаю до Франції, повідомляє компанія «Антонов» у твіттері.
«Мрія», яка нещодавно відсвяткувала своє 30-ліття, з жовтня 2018 року перебувала на модернізації та ремонті, але повернулася в лави стратегічної авіації якраз вчасно – наприкінці березня літак здійснив тестовий переліт, а тепер проводить ледь не більше часу в повітрі, ніж на землі.
Директор авіакомпанії Михайло Харченко в інтерв’ю «Німецькій хвилі» повідомив, що «Мрія» зафрахтована до середини травня.
«Ми перевозимо одним рейсом стільки, скільки 5–6 «Боїнгів». Треба наразі швидко доправляти ці вантажі до країн, де спалах коронавірусу. Наші літаки зараз потрібні», – наголошує директор авіакомпанії «Авіалінії Антонова» Михайло Харченко.
«Мрія» стала шостим українським літаком, що допомагає європейським країнам боротися з коронавірусом. На початку квітня менший брат «Мрії» літак Ан-124 «Руслан», що здатний підняти у повітря 150 тонн вантажу, здійснив рейс до Данії, куди він доставив медичне обладнання і тести на коронавірус. А у березні «Руслан» привіз медичну допомогу Чехії, Словаччині, Румунії. Українські транспортні літаки використовують також для поставок допомоги всередині альянсу, наприклад, з Німеччини до Іспанії.
«Лише у співпраці з НАТО ми маємо доступ до таких потужностей» – чеський генерал
До програми Strategic Airlift International Solution (SALIS) під егідою НАТО належать Бельгія, Чехія, Франція, Німеччина, Угорщина, Норвегія, Польща, Словаччина і Словенія.
Багато з них, особливо менші країни, які не мають багато літаків, відчули, що співпраця з НАТО рятує їхні країни не лише у сенсі протидії можливій військовій агресії, але і в час пандемії. Лише завдяки своїй участі в НАТО Чехія змогла отримати доступ до українського «Руслану», який привіз десятки тонн медичних масок та іншого обладнання з Китаю, коли Чехія найбільше їх потребувала, говорить в одному з інтерв’ю колишній командувач чеським повітряним флотом Їржі Вернер.
В альянсі стратегічні авіаційні потужності мають лише США, де з «Русланом» за потужністю може зрівнятися лише C-5 Galaxy, а в Європі, за словами генерала, більшість країн мати великі транспортні літаки «не може і не зможе». Та завдяки партнерству НАТО з Україною європейські країни можуть винайняти такі літаки, пояснює колишній командувач.
Раніше на ринку стратегічних перевезень в Європі працювала ще російська компанія «Волга–Днепр», але внаслідок російської агресії українська компанія перестала з нею співпрацювати, а у 2018 році росіяни повідомили, що не будуть перевозити натовські військові вантажі.
Як колишній командир ВПС та директор Центру об’єднаних операцій можу сказати, що це завжди працювало і у нас ніколи не було якихось великих проблемГенерал Вернер
«Програма SALIS працює на комерційній основі, і країни, включно з Чехію, беручи участь у ній, можуть просто найняти стратегічні перевезення. Як колишній командир ВПС та директор Центру об’єднаних операцій можу сказати, що це завжди працювало і у нас ніколи не було якихось великих проблем», – каже генерал-майор Вернер.
Він пояснює, що там, де чеські літаки можуть перевезти лише 6 тонн на 4 тисячі кілометрів, українська транспортна авіація «швидко і надійно» може доставити вантаж у десятки разів більший і за коротший термін, який був критичний в розпал пандемії.
«Нам вдалося спланувати це за кілька днів і забезпечити доставку необхідного медичного матеріалу для першої хвилі хворих», – говорить генерал, наголошуючи, що в цих умовах лише військові через участь у кризових програмах НАТО були здатні швидко отримати належні інструменти для боротьби з коронавірусом.
