В Україні набирає обертів скандал довкола медреформи. Тисячі медиків можуть залишитися без роботи: їм урізали і без того невисокі зарплати, а багатьом лікарням наказали скоротити число працівників. Так з 1 квітня в країні розпочався другий етап медреформи. Його вже пройшли раніше фахівці першої ланки медицини, наразі на черзі спецлікарні. Реформа передбачає зміни в системі фінансування. В результаті з 1 квітня одні лікарні отримали більше коштів, а іншим бюджетів не вистачить, щоб вижити.
Людмила Грошиліна – завідувачка одного з відділень Київської психіатричної лікарні. Вона ходить з нами коридорами відділення, де працює ось уже 20 років. І ледь стримує сльози.
«З першого числа я не сплю і не їм. Ми зовсім втратили сенс того, що ми робили. Це навіть не можна передати, висловити те, що відбувається з нами», – каже вона.
На початку квітня персоналу лікарні оголосили – потрібно звільнити 450 медпрацівників. І зобов'язали всіх підписати угоду про готовність працювати за мінімальну зарплатню. А всі сумісництва та підробіток – тепер під забороною. За словами Людмили – навіть ті співробітники, які не потраплять під скорочення – за такі гроші працювати не зможуть.
«Ті, хто будуть залишатися на базовій ставці – вони почнуть шукати собі роботу. І вже зараз вони кажуть, що якщо знайдуть роботу, а вони її знайдуть, то ми залишимося без персоналу», – розповідає Людмила.
Серед тих, хто міркує про звільнення – медсестра Світлана. Тут вона працює вже 12 років. Каже – робота не з легких, пацієнти часто буйні. А від роботи до будинку – 200 кілометрів. Раніше, за свою роботу Світлана отримувала і без того небагато – близько 250 доларів на місяць. Зараз платити їй збираються 120.
«Я встаю о третій годині ночі. Приїжджаю на роботу о 8 ранку. І до дев'ятої ранку наступного дня. Біжу потім на електричку і приїжджаю додому о 2 годині дня вже наступного дня. Дуже маленька зарплата для роботи з такими хворими, як у нас» – каже Світлана.
Пацієнтами лікарня завантажена. Якщо медперсонал скоротять – лікувати їх буде нікому, кажуть лікарі. Частина хворих може просто опинитися на вулиці. Деякі лікарі відділення гострої психіатрії розповідають, чим це може обернутися.
«Тепер люди з активними галюцинаціями і маренням, суїцидальними й агресивними тенденціями просто містами гуляти будуть. Шукати найближчий ставок, де б втопитися зі своєю дитиною, або кидатися на уявних переслідувачів із ножем у громадському транспорті? Ви гадаєте, що психічних хвороб не існує – так ось, вони є, хронічні і дуже страшні, і ви їх не бачите тільки через те, що купка ентузіастів за смішні гроші брала удар на себе», – написала одна з лікарів.
Другий етап медреформи – це перехід лікарень на нову систему фінансування. Якщо раніше держава виділяла гроші в цілому, за кількість місць, то зараз їх будуть давати вже за кожного пролікованого пацієнта. У Національній службі здоров'я оцінюють – у скільки обходиться один конкретний пацієнт лікарні. У цю суму входить лікування, харчування, зарплата медикам, і комунальні послуги.
Так, планувалося зробити медицину в Україні більш доступною. А зарплату медиків таким чином підняти – мовляв, чим більше пацієнтів – тим більше грошей іде в лікарню, і власне лікарю. У національній службі здоров'я пояснили – фінансування розраховували виходячи з того пакету послуг, який можуть надати лікарні.
«Ті медичні установи, які мають необхідне обладнання, необхідних фахівців, історично надавали великий обсяг послуг для населення, вони справедливо отримали більше. Ті медустанови, які не мають обладнання і необхідних фахівців – подалися на меншу кількість пакетів від нас, і відповідно до того обсягу послуг, які вони можуть реально надати – вони й отримали фінансування», – сказала Тетяна Бойко, голова управління комунікацій Національної Служби Здоров'я України.
Психіатрія в Києві – не єдина сфера медицини, яка опинилася в критичній ситуації. Недофінансовані – майже тисяча медустанов по всій Україні. І це офіційні дані Міністерства охорони здоров'я.
Головний лікар Дніпропетровської обласної реабілітаційної лікарні Інеса Шевченко ось уже 10 днів як нічого не їсть – лікар оголосила голодування. На її медзаклад виділили, як вона каже, зовсім смішні гроші.
«По всій країні ми повісимо халати на паркани і підемо. Мінімальна сума з субвенції, на яку виживала наша лікарня – була близько двох мільйонів гривень на місяць. Це мало насправді. А на квітень місяць від НСЗУ я отримала 237 тисяч гривень. Два мільйони і 237 тисяч – у п'ять разів. І така ситуація скрізь», – говорить Шевченко.
Ідею з голодуванням підхопили й інші медики, і в Дніпрі – і в інших українських містах. За словами Інеси Шевченко, вона не проти реформи. Але, мовляв, коли її пропонувала команда ще тоді міністра охорони здоров'я Уляни Супрун – грошей планувалося виділити в п'ять разів більше. Зараз, через епідемію коронавірусу, планових пацієнтів лікарні приймають набагато менше. Як на виділені кошти лікарі будуть справлятися після карантину – Інеса не знає.
«Я зараз, дай Боже, отримаю зарплату і буду роздавати її своїм санітаркам і медсестрам. Вони у мене великі трудівники. Серед них – самотні мами, у яких по двоє дітей, і вони вже голодують. Я припиню голодування. Але, якщо не припиниться те, що відбувається – завтра голодувати можливо вже ніхто і не буде. Але шини палити будуть»,– каже Інеса Шевченко.
У національній службі здоров'я України, яка розподіляє гроші, радять лікарням звертатися за додатковою допомогою до місцевої влади, або – скорочувати непотрібних співробітників. А ось у МОЗ уже заявили – проводять аудит медзакладів, і готують зміни в реформу, щоб лікарні не закривалися.
Оригінал матеріалу – на сайті телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»
