Майже одразу після ракетного удару по кафе в Краматорську російські телеграм-канали почали поширювати інформацію про «корпоратив військових» у закладі, попри повідомлення про загиблих цивільних. Від початку повномасштабного вторгнення Кремль продовжує заперечувати удари по цивільних, попри докази та оцінки правозахисників.
Радіо Свобода нагадує, якими версіями (іноді кількома одночасно) російські посадовці та пропагандисти виправдовували деякі з найбільш кривавих ударів по українських цивільних об’єктах.
Краматорськ, 27.06.2023
Наразі відомо про 11 загиблих внаслідок ракетного удару по Краматорську ввечері 28 червня, із них – троє дітей. Ще 56 людей, в тому числі одна дитина, отримали поранення. Пошукові роботи тривають.
Одразу після удару підконтрольний Кремлю телеведучий Володимир Соловйов у своєму телеграмі поширив повідомлення про нібито «корпоратив військових» у кафе, біля якого поцілила ракета, а також про те, що там нібито обідали «іноземні найманці».
Той факт, що заклад громадського харчування залишається цивільним об’єктом, Соловйов не коментував.
Міністерство оборони РФ заявило, що в Краматорську «уражений пункт тимчасової дислокації командного складу 56-ї мотопіхотної бригади ЗСУ».
Речник Путіна Дмитро Пєсков повторив тезу про те, Росія нібито «не завдає ударів по цивільній інфраструктурі». При цьому кілька джерел, зокрема і кореспондент Радіо Свобода, підтверджували, що удару зазнало саме міське кафе.
Умань, 28 квітня 2023
Масований ракетний удар 28 квітня пошкодив будинки в Дніпрі, Умані та в Українці на Київщині. В Умані ракета влучила в багатоповерхівку. На момент завершення рятувальної операції було відомо про 23 загиблих, ще двоє жінок вважалися зниклими безвісти.
«Ніч російського терору»: ракетний удар по українських містах (фотогалерея)
Під час тієї ж атаки в Дніпрі загинули молода жінка разом із дворічною дитиною.
Вдень 28 квітня представник російського Міноборони Ігор Конашенков заявив про «удар високоточною зброєю великої дальності повітряного базування по пунктах тимчасової дислокації підрозділів резерву підрозділів резерву ЗСУ».
Читайте також: «Це – злочини проти всіх дітей в Україні»: голова фонду «Голоси дітей» про війну та депортацію
За висновками керівника громадської приймальні Української Гельсінської спілки в Черкасах Тараса Щербатюка, ракетний удар 28 квітня, поміж іншого, кваліфікується за міжнародним правом як умисне вбивство цивільних.
Дніпро, 14 січня 2023
У ході чергового масованого удару по Україні в січні російська ракета Х-22 влучила в житловий будинок – 46 людей загинули, 81 була поранена.
Мер Дніпра Борис Філатов припустив, що російські військові цілилися в Придніпровську теплоелектростанцію, але натомість влучили в житлову забудову.
Водночас Офіс генерального прокурора вказав на те, що застосована ракета Х-22 є «надзвичайно неточною» і відтак призводить до численних людських жертв. Прокуратура назвала воєнним злочином використання такої зброї в густонаселених районах.
16 січня речник президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи удар по Дніпру, заявив, що російські військові «не завдають ударів по житлових будинках чи об’єктах соціальної інфраструктури», попри численні докази протилежного з перших днів широкомасштабного вторгнення. Пєсков спробував звинуватити в загибелі мирних жителів українську ППО, і послався на заяви «української сторони». Перед тим тогочасний позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович у ефірі сказав, що ракету нібито збили українські війська і вона впала на будинок.
Читайте також: Від «Боїнга» до Оленівки. Як Росія заперечує результати розслідувань злочинів в Україні
На наступний день після атаки командувач Повітряних сил Микола Олещук заявив, що українські війська на той момент не мали засобів для збиття Х-22, і російська ракета влучила прямо в будинок.
Арестович спочатку пояснив свої слова втомою і вибачився, потім видалив вибачення, заявивши, що його початкове припущення напряму не покладало відповідальність за влучання на роботу ППО. 17 січня він вибачився знову і подав заяву про відставку з позаштатної посади в Офісі президента.
Вінниця, 14 липня 2022
Внаслідок ракетного удару по центральній частині міста загинули 27 людей, з них троє дітей. Останній із жертв, лікар-невролог Павло Ковальчук, помер на початку серпня в лікарні. Майже 200 людей зверталися по медичну допомогу після удару.
Як зафіксували українські медіа, Соловйов спершу поширював заяви про нібито удар по військовій частині на Вінниччині.
Проте згодом він і голова російської мережі RT Маргарита Сімоньян заявили, що удар нібито був завданий по місцевому Будинку офіцерів, який нібито служив «військовою базою». Ця будівля – місцева пам’ятка архітектури, де проводилися культурні заходи.
Серйозних руйнувань тоді також зазнав будинок побуту «Ювілейний», на його першому поверсі була розташована приватна клініка.
Кременчук, 27 червня 2022
Російські ракети влучили в торговельний центр «Амстор» у Кременчуку на Полтавщині – загинула 21 людина, близько 60 отримали поранення.
Одразу після влучання мер Віталій Малецький, повідомив, що удару зазнало «дуже людне місце», яке не має стосунку до військових дій.
Читайте також: «Такі ж ракети Х-22», як і рік тому – мер Кременчука в річницю трагедії
На наступний день Міністерство оборони Росії визнало ракетний удар по Кременчуку, проте заявило, що він був націлений на «ангари з озброєнням, яке надійшло від США та європейських країн». Російське відомство стверджувало, що пожежу в торговельному центрі, який нібито «не функціонував», викликала детонація боєприпасів неподалік.
За даними президента Володимира Зеленського, в торговельному центрі на момент удару перебувала понад тисяча людей.
За два дні після удару перший заступник представника Росії при ООН Дмитро Полянський, попри попередні заяви Міноборони РФ, стверджував, що жодного удару по українському місту не було взагалі, а вибух у торговельному центрі – це «провокація». Жодних доказів своїм словам він не навів. Цілеспрямований удар по цивільних заперечував і президент РФ Володимир Путін.
Краматорськ, 8 квітня 2022
Внаслідок удару по вокзалу в Краматорську, звідки евакуйовувалися цивільні, призвів до загибелі 61 людини та 121 пораненої.
Одразу після удару по залізничному вокзалу Краматорська кілька російських Telegram-каналів повідомили, що ціллю обстрілу були українські військові та техніка, але згодом видалили ці заяви або почали заявляти про «провокації».
МЗС Росії офіційно звинуватило в атаці Київ, а російські медіа стверджували, що ракета нібито належала українським війська.
Громадська організація «Інформаційні війська», поміж інших, вказала на те, що серійний номер ракети подібний до тієї, яку російська армія випустила по Ідлібу в Сирії.
Представниця Human Rights Watch Айда Сойєр у інтерв’ю Радіо Свобода також розповіла, що правозахисники змогли спростувати заяви Росії, що цієї ракети нібито немає на її озброєнні.
Кого звинувачують росіяни?
Якщо зимові удари по українській енергетиці російська влада визнавала, то атаки з масовими людськими жертвами продовжує заперечувати або звинувачувати в них Україну. Враховуючи, що міжнародна спільнота жодного разу не підтримала позицію Москви, коли йдеться про атаки на цивільних, цільовою аудиторією цих заяв лишається російське населення.
Російські пропагандисти менш категоричні в запереченні злочинів проти цивільних в Україні. Відомою стала заява російського ведучого Антона Красовського, який у жовтні 2022 року закликав «топити і палити» українських дітей. Згодом він приносив вибачення за свої слова, а вже в травні 2023 заявив, що його думка не змінилася.
У листопаді 2022 року видання «Медуза» оприлюднило дані закритого опитування, нібито проведеного Федеральною службою охорони. За його результатами, війну проти України підтримують 25% росіян, за мирні переговори виступають 55%. Ці цифри з’явилися незадовго після оголошення часткової мобілізації в Росії.
Російський соціолог Микола Мітрохін, коментуючи ці цифри каналу «Настоящее время», тоді висловив сумнів щодо того, наскільки чесно респонденти відповідають на питання, адже «це теж своєрідна соціальна практика, де люди думають, чи варто визначати неприйняття державного дискурсу».
Водночас він додав, що Путін «постійно підбирає якісь аргументи», виправдовуючи продовження війни.
«Але я думаю, що реальна група підтримки війни ще вужча. Навряд у Росії вона більше за 10-15%», – заявив Мітрохін.
При цьому ще в серпні 2022-го, за даними «Левада-центру», 76% опитаних повністю чи переважно підтримували дії російських військових в Україні. Лише 10% відчували себе особисто відповідальними за загибель мирних жителів в Україні, 23% визнавали відповідальність «у певній мірі».
У квітні 2023-го у відповідях «Леваді» 57% росіян поклали відповідальність за загибель мирних людей в Україні на «США і країни НАТО», ще 17% – на Україну. Росія, влада якої продовжує заперечувати удари по цивільних – на четвертому місці (7%).
