На жителя Гомельського району у Білорусі склали протокол за те, що він у своєму дворі змайстрував сніговика і написав на ньому «Живе Беларусь!» (Хай живе Білорусь) – популярне гасло протестного руху його співвітчизників.
Про цей інцидент розповів Радіо Свобода правозахисник Леонід Судаленко.
За його словами, 24 грудня в Гомельському районі випав сніг – чоловік прибрав двір від снігу та зліпив сніговика, написавши на ньому «Живе Беларусь!». Сніг швидко пройшов, перетворившись, разом із сніговиком, на воду.
29 грудня йому зателефонував дільничний, повідомивши, що прийде скласти протокол за несанкціонований пікет.
«Сільський житель порадив дільничному скласти протокол на сніговика, бо ж пікетувальником був саме він. І хоча уже немає ані снігу, ані сніговика, жителя села будуть судити», – додав правозахисник.
Підтвердженням пікету є фотографія, яку, мабуть, зробив хтось із сусідів. На світлині видно білого сніговика, оздобленого червоним шаликом – два кольори опозиції, які у сполученні біло-червоно-білий символізують історичний прапор Білорусі, під яким громадяни боролися за незалежність своєї держави ще більш ніж століття тому.
Дільничний склав протокол на автора сніговика, відповідно до статті 23.34 КоАП, визнавши снігову скульптуру у власному саду цього чоловіка несанкціонованим пікетом.
Сам власник сніговика відмовився коментувати подію. Суд має відбутися найближчим часом.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
