Менше ніж за тиждень Польща обиратиме нового президента. Попри те, що українські біженці не мають права голосу, тема їхнього статусу й соціальної допомоги стала однією з головних під час виборчої кампанії. Одні кандидати закликають обмежити вимушеним переселенцям фінансову підтримку, стверджуючи, що вони не платять податків, живуть лише за рахунок соцподомоги й становлять загрозу для країни. Інші ж наголошують: воєнні мігранти – не тягар, а інвестиція, адже вони сприяють зростанню ВВП і поповнюють державний бюджет.
Дослідження показують: хоча воєнні й трудові мігранти з України не беруть участі у голосуванні, вони все ж впливають на політичні уподобання поляків. У регіонах, де було більше українців, зростали зарплати та знижувалося безробіття, а місцеві частіше підтримувати партії, які відкриті до міграції та соціальних програм, йдеться у дослідженні. Натомість антиміграційні та антиукраїнські партії отримували меншу підтримку.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив публічні заяви кандидатів у президенти Польщі щодо персперспектив подальшого перебування українських біженців в країні та можливості отримання ними фінансової допомоги. А разом з експерткою Центру економічної стратегії проаналізував, як присутність мігрантів з України впливала на політичні настрої та результати виборів в державі.
Вплив трудових мігрантів
Наприкінці квітня науковці опублікували дослідження, у якому проаналізували вплив українських трудових мігрантів та біженців на виборчу поведінку населення Польщі. Для аналізу обрали результати парламентських виборів 2015, 2019 та 2023 років.
Одна з дослідників – старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина пояснює: команда зосередилася саме на цьому типі виборів, оскільки в них бере участь велика кількість партій і кандидатів. Також період дослідження охоплює дві хвилі міграції українців, спричинені війною.
Саме після 2014-го, за словами Дарії Михайлишиної, у Польщі суттєво зросла кількість трудових мігрантів з України. Результати парламентських виборів наступного року показали: у регіонах із більшою кількістю українців частка голосів за консервативні партії зменшилася, порівняно з тими, де мігрантів було менше.
Місцеві вигравали від міграціїДарія Михайлишина
«Ми бачимо, що в регіонах, де було більше мігрантів, місцеві вигравали від міграції – зросли зарплати, знизився рівень безробіття. Тому, власне, місцеві голосувати за ті партії, які були більш відкритими до міграції, аби й надалі отримувати цей позитивний економічний ефект», – розповідає економістка.
У 2019-тому, за словами експертки, поляки були прихильними до партій, які виступали за перерозподіл доходів – зокрема, за збільшення соціальних виплат або зниження податків.
«Тут важливий нюанс: мігранти, які приїхали після 2015 року, здебільшого були некваліфікованими й не мали права на отримання соціальних виплат. На нашу думку, місцеві хотіли максимізувати економічні вигоди від міграції. Тобто, якщо підвищити рівень соціальних виплат, то ці виплати отримуватимуть саме місцеві, а не мігранти – попри те, що мігранти створюють додаткове економічне зростання», – пояснює економістка.
«Ефект від біженців більший»
У 2022 році Польща стала країною номер один, яка прихистила найбільшу кількість українських воєнних мігрантів. Наступного року частина українців почала мігрувати до інших країн у пошуках кращих умов для життя. Тепер найбільше переселенців прийняла Німеччина, а Польща посіла друге місце.
За даними Євростату, станом на кінець лютого 2023 року тимчасовий захист в Польщі отримали 989 тисяч українців. Водночас Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) зазначає, що станом на 15 лютого 2023 року на отримання прихистку в країні зареєструвалося 1 563 386 воєнних мігрантів.
Також у Польщі продовжували залишатися й трудові мігранти з України.
Бачимо зниження підтримки партій, які використовують антиукраїнську та антиміграційну риторикуДарія Михайлишина
«Загалом обидві групи впливають в одному напрямку, але ефект від біженців у десять разів більший, ніж від мігрантів. У 2023 році бачимо зниження підтримки крайніх правих партій, які використовують антиукраїнську та антиміграційну риторику – наприклад, партії «Конфедерація». Там, де були українці, місцеві мали змогу поспілкуватися з ними, потоваришувати. Коли вони чують антиукраїнську риторику, бачать, що вона не відповідає тому, що говорять їхні українські друзі. В тих регіонах, де українців немає, місцеві більш схильні довіряти цій риториці, бо поруч немає людей, які могли б її спростувати», – каже Дарія Михайлишина.
Економістка додає: «Ще один важливий аспект – у тих регіонах, де українці активно проводили мітинги, протести та інші інформаційні заходи, це також могло сприяти тому, що поляки отримували більш збалансовану й достовірну інформацію про ситуацію в Україні».
Раніше проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідав про найпоширеніші стереотипи та міфи щодо українських біженців у Польщі та спільно з експертами розвінчував їх, аналізуючи офіційні дані та документи.
Що обіцяють кандидати у президенти?
У цьогорічних президентських виборах беруть участь 13 кандидатів – їхній список оприлюднено на сайті Національної виборчої комісії. Перший тур відбудеться 18 травня. Право голосу мають лише повнолітні громадяни країни. Представники інших держав не можуть брати участь у голосуванні – навіть якщо постійно проживають у Польщі або мають статус тимчасового захисту.
Попри це, у своїх передвиборчих кампаніях щонайменше семеро кандидатів згадали про українських мігрантів і питання надання їм соціальної допомоги. Публічні заяви кандидатів зібрав проєкт «Ти як?».
Очільник Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький, якого підтримує партія чинного президента Анджея Дуди «Право і справедливість», вважає, що «до поляків не можна ставитися гірше, ніж до іммігрантів».
«Давайте допомагати іншим, але передусім дбаймо про власних громадян. Якщо я стану президентом, керуватимуся простим принципом: передусім – Польща, передусім – поляки», – сказав у квітні кандидат під час розмови з польськими журналістами.
За словами Кароля Навроцького, пріоритет у чергах до лікарів, записі до школи й дитячого садка, а також соціальних виплатах має належати полякам.
«Потрібно скасувати доплати до українських та інших пенсій, а соціальні виплати сплачувати передусім полякам. Закони, які це гарантуватимуть, я внесу на розгляд до парламенту», – написав у квітні кандидат на своїй сторінці у соцмережі Х.
Цю заяву Навроцького розкритикувала його опонентка – віцеспікерка Сенату Магдалена Беят. Кандидатка, висунута партією «Ліві разом», зазначила, що це «найгірша з расистських практик і розпалювання ворожнечі проти біженців з України».
«Праві хочуть зробити з українців людей «нижчої категорії». Для них українці хороші, коли прибирають їхні оселі та працюють санітарами в лікарнях, де лікуються наші діти. Але вони вже «погані», коли хочуть звернутися до лікаря, коли їхні діти потребують лікування. Що вони придумають далі, щоб посіяти ненависть між поляками та українцями? Місця для українців у задній частині автобуса? Окремі класи в школах?» – написала у квітні Магдалена Беят у соцмережі Х.
Мер Варшави Рафал Тшасковський балотується за підтримки «Громадянської коаліції» та прем’єр-міністра Дональда Туска. У січні на своїй сторінці у соцмережі Х він запропонував позбавити соціальних виплат українців, які не працюють.
«Ми не повинні повторювати помилок західних країн – таких як Німеччина чи Швеція, де допомога перетворилася на стимул для приїзду лише заради соціальних виплат. Для нас головне – забезпечити, щоб кожен, хто шукає підтримки в Польщі, сприяв зміцненню нашої економіки», – написав кандидат.
Також Тшасковський вважає, що допомогу у межах програми 800+ мають отримувати лише ті українці, які працюють і сплачують податки.
Йдеть про щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 800 злотих, яка надається батькам дітей віком до 18 років, зокрема й українцям зі статусом тимчасового захисту. За інформацією польських медіа, впродовж першого півріччя 2024-го кошти за цією програмою отримали 250 тисяч українських дітей.
«Коли ми прив’язали отримання виплати 800+ до шкільного обов’язку, з’ясувалося, що ці виплати отримували навіть діти, які не жили у Польщі. Тому для мене абсолютно природним є рішення, що ті, хто не працює й не перебуває в Польщі, не повинні мати права на ці виплати. Ми надали нашим українським друзям рівні права з нашими громадянами у цих питаннях», – зазначив у лютому під час зустрічі з журналістами Тшасковський.
Представник партії «Разом», депутат Сейму Адріан Зандберг розкритикував ідею обмежити фінансову допомогу українцям у межах програми 800+. У січні в мережі Х кандидат написав: «У цьому немає сенсу, бо українці в Польщі є професійно активними. Справжні проблеми із функціонуванням іммігрантів на ринку праці криються в іншому».
Проти позбавлення соцвиплат виступив спікер Сейму, лідер партії «Польща 2050» Шимон Головня. У січні на своїй сторінці у Facebook кандидат зазначив, що кількість українських дітей, які отримують виплати в межах програми, зменшилася вдвічі порівняно з 2022 роком. За його словами, ця цифра ще більше скоротиться після набуття чинності змін до законодавства.
Нововведення набудуть чинності з першого червня 2025 року. Згідно з ними, онлайн-освіта в Україні більше не дає права на отримання грошової виплати у межах програми 800+ – дитина повинна навчатися очно в польському закладі освіти.
«Колись ці діти стануть нам дуже потрібні на польському ринку праці. А те, що зараз вони вивчають польську мову й можуть жити в нашій країні, я сприймаю не як втрату, а як інвестицію. Якщо в Польщі є група, мабуть, декілька українських мам, діти яких ходять до школи, але вони самі не можуть працювати, наприклад, через хворобу в сім’ї або необхідність піклуватися про велику родину, – я б не тримав їх заручниками бідності в будь-якій виборчій кампанії», – написав Шимон Головня.
Кандидат додав, що в країні різко скорочується природний приріст населення, водночас українці сприяють зростанню ВВП приблизно на 1%.
Депутат парламенту та лідер партії «Конфедерація» Славомір Менцен під час дискусії в Сеймі на початку року заявив: «Скільки ми будемо платити за лікування українців у Польщі, коли немає коштів на лікування поляків? Скільки будемо виплачувати допомоги українцям, які не працюють? Скільки платитимемо 800+ людям, які не сплачують податків у Польщі та живуть на нашій території за рахунок соціальних виплат?»
Також, як писали польські медіа, кандидат стверджував, що Польща витрачає на соціальну допомогу українським біженцям більше коштів, ніж отримує від них у вигляді податків.
Згідно з дослідженням УВКБ ООН та компанії Deloitte, більшість українських біженців утримували себе самостійно вже після півтора року перебування у Польщі. Це стосується як найманих працівників, так і підприємці. 80% воєнних мігрантів мали роботу в країні або працювати дистанційно на українських роботодавців. У 2022–2023 роках біженці принесли до бюджету Польщі 25-34 мільярдів злотих, тоді як витрати на них становили приблизно 20 мільярдів, йдеться у дослідженні.
У 2024-му, за інформацією Банку національного господарства, мігранти внесли до бюджету приблизно 15,1 мільярда злотих. Це вп’ятеро більше, ніж сума допомоги, яку біженці отримали впродовж року – 2,8 мільярди.
Депутат парламенту Марек Якубяк, який входить до групи «Вільні республіканці», у квітні в етері каналу «Do Rzeczy» згадав про біженців так: «Україна є небезпечною для Польщі з кількох причин. Спочатку ми дозволили, щоб нас «затопили» українці. Сюди прибули мільйони українців. Великі серця зазвичай експлуатують. Тепер можна очікувати вторгнення до Польщі різного роду демобілізованих українських солдатів, деморалізованих війною. У нас буде дуже велика проблема».
Кандидат додав, що мігранти, які перетинають західний кордон країни – маючи на увазі Німеччину – також становлять загрозу для Польщі.
Згідно з даними опитування дослідницької компанії Opinia 24 для радіостанції RMF FM, станом на квітень 2025 року головна боротьба за посаду президента точиться між чотирма кандидатами. Серед них – мер Варшави Рафал Тшасковський, очільник Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький, депутат парламенту Славомір Менцен та спікер польського Сейму Шимон Головня.
За даними даними УВКБ ООН, на початок квітня 2025 року у Польщі перебувало 999 710 українських воєнних біженців.
Форум