Країни Східної Європи постійно стикаються з різними економічними викликами. Для цих держав може додатися ще одна проблема, якщо в Україні буде досягнуто миру, – жорсткий ринок праці та збільшення інфляції через повернення біженців додому, пише Reuters.
Нині у країнах Центральної та Східної Європи проживає понад 4,3 мільйона українців, зазначає видання. Вони знайшли прихисток в країнах ЄС після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та заповнили робочі місця на тлі історично низького рівня безробіття.
Рушійна сила успіху
«Демографія – це ризик, і вирішення війни в Україні погіршить ситуацію, тому що деякі з цих українців повернуться додому», – розповідає директорка з питань Центральної та Південно-Східної Європи Європейського банку реконструкції та розвитку Шарлотта Руе.
Обіцянка обраного президента США Дональда Трампа припинити війну між Росією та Україною, коли він вступить на посаду 20 січня, підштовхнула багатьох замислитися про післявоєнне майбутнє, зазначає Reuters. Однак наразі незрозуміло, як Трапм планує реалізовувати свій план. Натомість його радники кажуть, що до можливого перемир’я залишається декілька місяців.
За даними Raiffeisen Bank International, економічне зростання в Центральній та Східній Європі минулоріч становило 2,2%, порівняно зі стагнаційними 0,8%, які прогнозує в єврозоні обраний президент США.
Українці, які отримали статус біженців, а відтак – можливість офіційно жити та працювати в Європі відповідно до директиви Європейського Союзу від березня 2022 року, сприяли цій динаміці, допомагаючи розвиватися виробничому та експортному секторам економіки в регіоні.
За даними Євростату, станом на грудень 2023 року, з 4,3 мільйона воєнних мігрантів з України 22% перебували в Польщі та приблизно 9% у Чехії.
«Частково економічний успіх у багатьох країнах пов’язаний з українцями, які переїхали туди впродовж останніх двох років. Зараз, коли війна, сподіваюся, закінчиться, звичайно, є велика ймовірність, що ці люди повернуться в Україну і залишать прогалину на ринках праці, таких як у Празі, Братиславі, у Варшаві, і буде новий виклик, який потрібно вирішити», – зазначає Крістіан Петтер, голова напрямку Австрії та Центральної та Східної Європи у компанії J. Safra Sarasin.
Водночас в низці інших країн, до прикладу в Угорщині, увагу зосереджено навколо виробництва та експорту, включаючи виготовлення автомобільних запчастин, завдяки відносно доступній робочій силі в регіоні.
Невизначеність щодо тарифів
Можливі торгові війни, викликані тарифними обіцянками Трампа, ускладнюють цю модель, оскільки державний борг залишається високим, пише Reuters.
За даними фінансової компанії Erste Group, співвідношення боргу до ВВП Польщі, Румунії та Словаччини може продовжувати зростати. Дефіцит Польщі щодо ВВП минулого року, збільшений за рахунок витрат на оборону, становив приблизно 5%. А це вище середнього показника ЄС у 3%.
У листопаді 2024 року центральний банк Польщі опублікував результати опитування українських мігрантів. Згідно з ним, лише 2% біженців та 1% довоєнних мігрантів мають намір повернутися в Україну впродовж року. Якщо ж війна закінчиться, ці цифри зростуть до 59% та 34% відповідно.
Ринок безробіття в Польщі змусив роботодавців підвищити заробітну плату минулоріч до 10%. А уряд Чехії прогнозує нестачу робочої сили найближчим часом, що вплине на економіку. Ця тенденція може відбуватися і в інших країнах.
Зростання заробітних плат та інфляція ускладнюють завдання для центральних банків щодо зниження процентних ставок. А затяжна інфляція та зростання долара США вже стали викликом для процесу зниження ставок у Східній Європі. Утримання ставок на високому рівні впродовж тривалого часу чинитиме тиск на економіку та зробить місцевий борг дорожчим для урядів.
Керівник аналітичного відділу Raiffeisen Bank International Гюнтер Дойбер вважає, що рівень падіння інфляції, ймовірно, залишиться незмінним в Угорщині та Румунії, водночас у країнах, до прикладу Чехії, зросте. За словами Дойбера, це означає, що очікувати великого зниження ставок у регіоні не варто.
Водночас Гюнтер Дойбер вважає, що українські робітники, які зарекомендували себе добре, не поїдуть додому через невизначеність щодо можливої мирної угоди та врегулювання російсько-української війни.
Директорка з питань Центральної та Південно-Східної Європи Європейського банку реконструкції та розвитку Шарлотта Руе вважає, що компанії можуть використовувати звільнення працівників як можливість інвестувати в інженерні заходи, спрямовані на економію праці.
А банкіри та інвестори заявляють, пише Reuters, що післявоєнна відбудова України може стати благом для сусідніх країн, зокрема для Польщі.
Однак повернення Трампа до Білого дому, зміцнення долара, тарифні загрози і невизначеність, які він принесе, а також прогнози щодо зниження ставок Федеральною резервною системою США створюють складнощі для політиків, зазначає видання.
Державна секретарка Міністерства фінансів Сербії Ана Триповіч каже, що зростання боргу під час пандемії коронавірусу, енергетична криза, яка виникла через вторгнення Росії в Україну, а також зростання долара, робить обслуговування міжнародних боргів дорожчим для таких країн як Сербія.
«Загрози є скрізь. Робота на ринку стає дедалі складнішою», – підсумувала Триповіч.
Форум