Доступність посилання

ТОП новини

Криза у Словаччині кульмінує: парламент призупинив свою роботу


Президентка Словаччини Зузана Чапутова і міністри на той час нового уряду Словаччини, 21 березня 2020 року
Президентка Словаччини Зузана Чапутова і міністри на той час нового уряду Словаччини, 21 березня 2020 року

Урядова криза у Словаччині загострюється, уряд протягом останніх тижнів березня вже залишили шестеро міністрів із шістнадцяти. Через це до кінця місяця призупинив роботу і парламент країни.

Останніми з уряду вийшли міністр закордонних справ Іван Корчок і міністр освіти Браніслава Грелінг. Як зазначила на фейсбук-сторінці президентка Зузана Чапутова, «поступово уряд залишають найкраще оцінювані міністри, ті, на яких робота уряду тримається».

Урядова криза далі поглиблюється
Зузана Чапутова

Через владну кризу 23 березня і до кінця місяця перервала свою роботу Народна Рада – парламент країни. Її голова Борис Коллар, вибачившись перед колегами, заявив, що «помилка є й на нашій стороні, ми повинні дуже швидко це виправити або ж достойно розійтись». В результаті перерви в роботі Народної Ради залишилась нерозглянутою низка нових урядових пропозицій.

У зв’язку із загостренням ситуації президентка Зузана Чапутова звернула увагу на те, що «вже тиждень тому публічно попросила прем’єра Матовича, щоб він якнайшвидше поклав край урядовій кризі. Як виявилось, час ситуації не сприяв. Якраз навпаки. Урядова криза далі поглиблюється». На думку словацької президентки, «парламент перервав своє чергове засідання, тому що не зумів забезпечити плинне ухвалення навіть урядових пропозицій».

Віцепрем’єр уряду, голова владної республікансько-ліберальної партії «Свобода і солідарність» (SaS - Sloboda a Solidarita) Ріхард Сулік вважає, що за ситуації, в якій опинилась Словаччина в період епідемії COVID-19 «як найгірша у світі країна за кількістю померлих щодо кількості громадян, далі так продовжуватись не може». Адже «і зараз Ігор Матович продовжує емоційно шантажувати громадян, стверджуючи, що тільки він дбає про їхні життя і що всі повстали проти нього. Але це неправда, і це знає кожен, хто вміє прийняти критику чи погляд іншого», наголосив Ріхард Сулік.

Серед останніх про готовність вийти з владної коаліції заявив її найменший член – партія «За людей» (Za l’udí). Її голова Вероніка Ремішова наголосила, що партія вийде з коаліції, якщо криза не вирішиться до понеділка, 29 березня: «Якщо ситуація не вирішиться, немає сенсу залишатись в недіючій владі, що розпадається». Вона також закликала членів владної коаліції сісти за стіл переговорів, щоб все ж не допустити розпаду уряду.

У свою чергу прем’єр Ігор Матович ще 21 березня заявив, що міг би залишити свою посаду, але за умови, що в уряді працюватиме й далі як віцепремє’р у справах боротьби з корупцією. Серед інших поставлених вимог щодо своєї відставки, він також назвав відхід з уряду кількох міністрів, зокрема, віцепрем’єра, голови владної республікансько-ліберальної партії «Свобода і солідарність» (SaS - Sloboda a Solidarita) Ріхарда Суліка, який критично поставився до роботи Матовича – прем’єра. Як повідомляють ЗМІ, віцепрем’єр Ріхард Сулік ще 23 березня подав у відставку за умови, однак, що з уряду вийде Ігор Матович.

Перебіг подій на словацькій політичній сцені протягом останніх тижнів загрожує падінням уряду. Але ні гострі суперечки між членами владної коаліції, ні відхід з уряду шести міністрів чи чітке звернення президентки Зузани Чапутової до Ігоря Матовича залишити свою посаду наразі не визначають шляху виходу з кризи. Ситуацію значно загострила і неузгоджена з урядом закупівля Ігорем Матовичем російської вакцини «Спутнік V».

За нинішніх обставин, звертають увагу ЗМІ, за виходом з кризи потрібно звернутись до конституційного права: зміна прем’єра означає падіння уряду. Цей висновок не залишає надії Ігорю Матовичу зберегти своє крісло голови уряду. Сам же Ігор Матович наразі прилюдно не виступає, також не оголосив, що піде зі своєї посади.

  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG