Доступність посилання

Як ріпак, вивезений із окупованої Херсонщини, перетворюють на олію в Білорусі і продають в ЄС (розслідування)


До повномасштабного вторгнення найбільшим постачальником ріпакової олії в Євросоюз була Україна
До повномасштабного вторгнення найбільшим постачальником ріпакової олії в Євросоюз була Україна

У 2021 році Україна була найбільшим постачальником ріпакової олії в Євросоюз. Після повномасштабного вторгнення ним стала Білорусь, продавши у ЄС у 2022 році 114 тисяч тонн цього продукту. Втрату Україною лідерства можна пояснити тим, що Росія захопила нові території, посівних площ стало менше, відповідно – менше виробляється й олії.

Але журналісти встановили, що рекордні показники Білорусі можуть бути зумовлені ще й тим, що один із найбільших білоруських переробників ріпаку використовує сировину і з окупованих українських теренів. А потім безперешкодно постачає олію в ЄС.

Розслідування підготовлене журналістами «Схем» (Радіо Свобода) у співпраці з литовським виданням 15min.lt, латвійським телеканалом TV3, «Білоруським розслідувальницьким центром» за підтримки «Співтовариства залізничників Білорусі» та гакерських груп «Кіберпартизани» і KibOrg.

Херсонський грабунок

Херсонську область часто називають українською житницею. У 2021-му тут зібрали рекордний врожай ранніх культур за всі роки незалежності і планували розвивати агротуризм. Все змінилося після повномасштабного вторгнення. Декілька районів Херсонщини захопила армія РФ, і частина родючих земель опинилася під контролем російської адміністрації. Розпочався незаконний вивіз сільгосппродукції.

Влітку 2024-го завдяки витоку даних з російської державної інформсистеми «Зерно» журналісти «Схем» встановили, що частина херсонського збіжжя потрапляє і до Білорусі. Протягом 2023 року туди вивезли майже 5 тисяч тонн насіння ріпаку.

Ріпакове поле
Ріпакове поле

Постачали його російські компанії. Це фірма «Торгтрейд», пов’язана з родиною Ісаєвих, політичних соратників батька лідера Чечні Рамзана Кадирова; компанія «Агротрейд» з орбіти Антона Тихомирова – колишнього секретаря партії «Єдина Росія» в Ялті; фірма «Велес-Агро» та індивідуальний підприємець Олексій Лук’янченко з Барнаулу. Керівники «Агротрейду» і «Торгтрейду» під час спілкування телефоном додатково підтвердили свою причетність до вивозу.

Отримувачами ріпаку з окупованої частини Херсонської області в Білорусі були 5 компаній. Одна з них – «Агропродукт» – є потужним виробником ріпакової олії. Цю олію часто дегустує перед камерами Олександр Лукашенко. Цю ж олію експортують в країни ЄС.

Олександр Лукашенко п'є ріпакову олію
Олександр Лукашенко п'є ріпакову олію

«Є підстави для санкцій»

За даними Євростату, протягом шести місяців 2024 року країни ЄС купили більш як 90 тисяч тонн ріпакової олії з Білорусі на понад 67 мільйонів євро. Основні покупці – Литва та Латвія.

Ці країни протягом усього 2024 року отримали приблизно по 50 тисяч тонн ріпакової олії виключно від «Агропродукту». Це дані, зібрані білоруською опозиційною організацією «Співтовариство залізничників Білорусі».

Олія «Агропродукту» безперешкодно потрапляє до ЄС, оскільки, по-перше, санкції Європейського Союзу не торкнулися білоруських продуктів харчування, і ріпакову олію можна безперешкодно завозити та продавати – крім заборони однією з країн на національному рівні, але про це пізніше. По-друге, саме підприємство «Агропродукт» так само не потрапило до жодних санкційних списків. Хоча ще у серпні 2024 року «Схеми» розповіли про те, що «Агропродукт» купує сировину з окупованих територій.

«З дуже високою вірогідністю виробник знає, що це вкрадений ріпак з окупованих територій України. Це є такою собі законною підставою для того, щоб накласти санкції або ж включити до інших санкційних обмежень цей суб'єкт», – вважає Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини (RCHR).

Навряд чи в «Агропродукті» не знають про походження ріпаку. В товаросупровідній документації, яку отримує покупець при кожній поставці, чітко вказана адреса відправлення: Російська Федерація, але Херсонська область – тобто окупований український регіон.

В обхід литовської заборони

Журналісти латвійського телеканалу TV3 відвідали офіс компанії K.I.F. Це одна з чотирьох фірм, що ввозять до Латвії ріпакову олію «Агропродукту». Оборот компанії після початку повномасштабної війни збільшився із понад мільйона євро 2021 року до 2,3 мільйона євро 2023-го.

Представник компанії зазначив у коментарі журналістам, що вони перевіряють своїх постачальників, однак «не мають інформації, що імпортований продукт із Білорусі був вироблений із сировини з окупованих територій».

На противагу решті членам ЄС Литва на національному рівні з червня минулого року відмовилася від більшості білоруських продуктів харчування, в тому числі і від ріпакової олії.

Але імпорт це не зупинило. Журналістка видання 15min.lt поспілкувалася з менеджером логістичної фірми TSLC з Литви. Він розповів, як можна обійти заборону литовської влади: завезти не напряму, а через Латвію чи Польщу.

Цей же спосіб ввезення білоруської олії порекомендували і в компанії Baltijos Pervezimai, зізнавшись, що співпрацюють із білоруським «Агропродуктом».

Сліди до Лукашенка

Журналісти виявили, що «Агропродукт» – не просто білоруський виробник олії. Бізнес-структури, пов’язані з ним безпосередньо, українська влада звинувачує у допомозі російській армії. Йдеться ось про що. Власником 70% «Агропродукту» є білоруська компанія «Транзит-Авто 2003». У січні 2023 року вона потрапила до санкційного списку України.

Коментуючи відповідний указ, президент України Володимир Зеленський заявив: «Я підписав указ про введення в дію рішення РНБО про санкції проти юридичних та фізичних осіб, яких використовує держава-агресор, щоб перевозити залізницею військову техніку та солдатів». Де і за яких обставин фірма-засновниця підприємства перевозила російських військових чи техніку – не відомо, на запит журналістів у Службі безпеки України поки що не відповіли.

Крім цього, розслідувачі з’ясували, що «Агропродукт» має зв’язки і з білоруською владою. Олексій Шведов, власник компанії «Транзит-Авто 2003», яка є співзасновницею «Агропродукту», часто їздив на авто в Україну разом із Олександром Зайцевим – співробітником Управління справами президента Білорусі.

Також відвідував Україну спільно з ексгубернатором Брестської області Костянтином Сумаром, який називав Олександра Лукашенка «трохи вищим за Бога». Інший співзасновник і водночас директор «Агропродукту» Олег Теслюк в одному з інтерв’ю хизувався тим, що «мене знають представники влади, і я можу до них звернутися, передати прохання людей, знаючи, що вони будуть розглянуті».

Отже, журналісти встановили, що потужний білоруський виробник ріпакової олії «Агропродукт» постачає свій товар до Європи, використовуючи сировину, в тому числі, з окупованих українських територій. Співзасновником підприємства є фірма, яка потрапила під санкції України за транспортування російських солдатів та військової техніки, а її власник їздив за кордон із співробітником Управсправами Лукашенка.

При цьому щодо самого «Агропродукту» не застосовано ні європейські, ні українські санкції. А значить, підприємство може не тільки продавати олію в ЄС, а ще й купувати насіння ріпаку в європейських та українських фермерів.

Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, до якого «Схеми» звернулись за коментарем, ознайомився зі знахідками з розслідування щодо «Агропродукту» і зазначив:

«Можемо говорити про дії іноземної юридичної особи, які створюють реальні або потенційні загрози національним інтересам та територіальній цілісності України, що може бути підставою для введення українських санкцій».

Директор «Агропродукту» Олег Теслюк спілкуватися з журналістами відмовився.

  • Зображення 16x9

    Максим Савчук

    Журналіст-розслідувач телевізійної програми проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми». Автор книги «1937» про політичну та бізнесову діяльність Віктора Медведчука після Революції Гідності.

    Народився у селищі Баришівка на Київщині. Здобув освіту інженера в Національному транспортному університеті та філолога в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. Працював у бюро журналістських розслідувань «Свідомо», у газеті «Україна молода», у програмі журналістських розслідувань «Знак оклику» на телеканалі ТВі.

    У 2015 році розслідування «Questions Raised Over Poroshenko’s Role In Valuable Kyiv Land Deal» («Таємниці землі президента Порошенка») потрапило до шорт-листу міжнародного конкурсу асоціації мовників AIB.

    Переможець конкурсу журналістських розслідувань ім. В. Сергієнка (2019 рік) із матеріалом «Зелена родина ру» (про кінобізнес Володимира Зеленського у Росії).

    У 2020 році здобув друге місце на конкурсі журналістських історій DataUp із матеріалом «Американська мрія Віктора Медведчука» (співавтори - Любомира Ремажевська та Олександр Чорновалов).

    Розслідування «Американська мрія Віктора Медведчука» перемогло на Національному конкурсі журналістських розслідувань. Оголошення переможців та нагородження відбулося під час фестивалю розслідувальної журналістики «Межигір’я Фест» в колишній резиденції експрезидента-втікача Віктора Януковича у вересні 2021 року.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG