Прапор «Правого сектору» на демонстраціях у Бразилії активізував антиукраїнську пропаганду

Червоно-чорний та синьо-жовті прапори з тризубом на демонстраціях у Сан-Паулу в Бразилії привернули увагу місцевої преси. Журналісти написали, що прихильник суперечливого президента Жаїра Болсонару прийшов на мітинг «з неонацистською символікою», а в російських публікаціях, що підхопили цю тему, він вже перетворився на бойовика, який «воював на Донбасі на стороні ЗСУ». Що правда, а де є вигадка у цих повідомленнях, та чому українська символіка привернула стільки уваги на далекому континенті?

У той час, як Бразилія вийшла на друге місце у світі за кількістю інфікованих коронавірусом – понад пів мільйона людей, прихильники і противники президента Бразилії регулярно зіштовхуються на вулицях великих міст. Щонеділі прихильники Жаїра Болсонару виходять мітингувати проти Верховного суду країни, який постановив розпочати розслідування за звинуваченням президента у тому, що він провів призначення на вищі посади в поліції, керуючись особистими мотивами.

У Бразилії протягом місяця пішли у відставку два міністри охорони здоров’я, інші члени уряду, на яких чинився колосальний тиск, щоб вони послаблювали карантин. А президент Болсонару, колишній офіцер-десантник часів диктатури, який до останнього не вірив у небезпеку нового коронавірусу і постійно висміював карантинні заходи, ухвалені урядами інших країн, нині відкрито погрожує своїм опонентам у Конгресі та Верховному суді військовим переворотом.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Бразилія вийшла на третє місце у світі за числом заражень COVID-19

У неділю на головному проспекті Сан-Паулу прихильники лівих партій, які вимагають відставки президента і виступають проти того, що вони називають «фашизмом», зіткнулися і з контрдемонстрацією прихильників Болсонару, і з поліцією, яку закидували камінням, у той час поліція відповідала сльозогінним газом.

Які прапори за Болсонару?

На початку травня увагу бразильських медіа привернули різні іноземні прапори на демонстраціях на підтримку Болсонару. Беручи участь у демонстраціях, сам Болсонару проголошував свої антидемократичні та антикарнатинні заяви на тлі ізраїльських та американських прапорів.

Місцеві політики розцінили це як втручання у справи Бразилії на боці антидемократичних сил. Частина єврейської громади Бразилії була обурена тим, що прапором Ізраїлю зловживають праві, антидемократичні сили.

«Ізраїльський прапор у демонстрації проти демократії не представляє єврейських цінностей! Що це за патріотизм, який розмахує прапорами та ігнорує тисячі загиблих? Покінчіть із викраденням символів!», – заявила асоціація Євреї за демократію у своєму акаунті у Twitter.

Наприкінці травня у Сан-Паулу на демонстраціях на підтримку Болсонару журналісти помітили новий символ – червоно-чорний прапор з білим тризубом, «схожим на той, що є на гербі прапора України».

Та ж асоціація Євреї за демократію, що протестувала проти використання ізраїльського прапора, заявила у тітері, що прихильники Болсонару використовують прапор «української ультранаціоналістичної партії Правий сектор, що походить від ОУН та його збройного крила УПА. Вони використовують ревізіонізм, щоб переписати історію та свою пряму участь у переслідуванні євреїв, поляків та інших меншин у регіоні», – мовиться у твіті.

Цю інтерпретацію українських символів підхопили газети, які пов’язали протестувальників з українськими символами з підтримкою антикарантинної політики президента Болсонару.

«Із відеороликів, що циркулюють у соціальних мережах, можна помітити, що чорно-червоний прапор розгорнувся в той момент, коли протестувальники заспівали другу частину гімну Бразилії, одразу після того, як проїхала швидка допомога», – пише впливовий санпаульський тижневик Veja, додаючи, що у неділю в країні було зафіксовано 22 746 загиблих людей та 365 213 підтверджених випадків COVID-19.

Пояснюючи своїм читачам, хто такий Правий сектор, тижневик каже, що в Україні ця група відома насильством, яке здійснюють її члени. «Багато з них навіть використовують бейсбольні бити, щоб «забезпечити» порядок у столиці Києві», – мовиться у статті.

Реакція посла України

На захист українських символів став посол України в Бразилії Ростислав Троненко. В інтерв’ю бразильській версії телеканалу CNN, сидячи під гербом України – тризбом і тримаючи на столі синьо-жовтий прапорець, він пояснив, що червоно-чорний прапор – це прапор, під яким українці в роки Другої світової війни боролися як проти комуністів, так проти нацистів, а тризуб є символом українських князів ще з Х століття.

Напередодні посол написав листа до редакції тижневика Veja зі скаргою на «тенденційну і непродуману» назву статті – «Демонстрація за Болсонару на проспекті Пауліста навіть має неонацистський прапор».

У своєму листі редактору газети посол Ростислав Троненко написав, що у статті було «зроблено довільну і суб’єктивну спробу інтерпретувати значення історичних та державних символів України, вставляючи їх свідомо в контекст бразильських внутрішніх дискусій».

Але виступів посла не вистачило для того, щоб поставити греблю на шляху хвилі дезінформації «у внутрішніх дискусіях», яка набирала дедалі сильніших антиукраїнських обертів. Бо українською темою почали зловживати як місцеві праві радикали, які підтримують президента Болсонару і закликають «українізувати Бразилію», так і їхні опоненти.

Бразильців лякають «українізацією»

Онлайн видання The Intercept Brasil, що розслідувало корупцію у вищих ешелонах бразильської влади і є партнером таких впливових видань, як газета Folha de São Paulo та вже згаданого часопису Veja, спробувало пояснити своїм читачам, що означає «українізація». Але зробили вони це так, ніби текст пояснення писали у Москві.

«Українізація – це путч і громадянська війна», говорить видання.

У статті, присвяченій Сарі Вінтер, колишній учасниці бразильського Femen, а нині лідерці групи «300 за Бразилію», що підтримує президента Болсонару і гасло «українізувати Бразилію», журналісти намагаються пояснити, до чого призвели праві в Україні. Але абсурд ситуації полягає у тому, що жителям Бразилії, які добре з власної історії знають, що таке військовий переворот, вони намагаються пояснити його небезпеку, використовуючи російську версію подій в Україні, згідно з якою росіян там немає зовсім, а винними у «громадянській війні» є українські праві радикали, що захопили владу.

«Девіз «300 за Бразилію» «давайте українізуємо Бразилію», повторюють навіть болсонарівські політики з мандатом.

Але що це означає саме? Це сленг, створений болсонарістами, які співчувають «ополченцям», які сформувалися під час кривавих акцій протесту в Україні у 2014 році.

Під тиском Путіна український уряд вирішив не підписувати інтеграційну угоду з Європейським Союзом, що збурило частину населення. Збройні неонацистські угруповання були головними героями сутичок проти уряду. Акція протесту завершилася вторгненням до урядового палацу та поваленням президента», – пояснюють бразильські журналісти події в Україні.

Далі – більше.

«Після перевороту відбулося формування нового уряду, де було чимало крайніх правих політиків. Ці політики вважають, що росіяни та євреї є перешкодою для процвітання України. Ці неонацистські бойовики в кінцевому підсумку були включені в армію з приходом нового уряду. З того часу країна перебуває у громадянській війні і їй загрожує глибока політична та економічна криза. Неонацистські рухи ніколи не були сильнішими і зараз є частиною української держави», – мовиться у статті.

Часопис Veja публікує статтю , в якій розповідає, як Сара Вінтер зі своєю групою «300 за Бразилію» пройшли смолоскипним маршем до Верховного трибуналу та про те, хто і коли ходив у масках зі смолоскипами. У соціальних мережах цю ходу коментували як відлуння Ку-клукс-клану та маршу неонацистів у Шарлотсвіллі в Америці.

Хто вийшов з українськими прапорами на антидемократичну демонстрацію у Сан-Паулу?

У перші дні червня журналісти газети Folha de S.Paulo, розшукали власника української символіки на демонстрації на підтримку президента Болсонару.

Ним виявився 46-літній військовий інструктор Алекс Сільва, який останніми роками живе в Україні, де він працює у приватній фірмі, що надає послуги з військової підготовки. Поїхавши до Бразилії у справах фірми, він затримався там через карантин і вирішив взяти участь у демонстраціях.

В інтерв’ю газеті він сказав, що завжди ходить на демонстрації з українською символікою, яка не є неонацстською, і що він формально до Правого сектору не належить.

Антиукраїнську хвилю з Бразилії підхопили російські і проросійські сайти з окупованого Донбасу, які почали писати, що Алекс Сільва – бойовик, який воював на Донбасі, і що саме прапори Правого сектору спровокували масові зіткнення у Сан-Паулу.

За роз’ясненнями Радіо Свобода звернулося до речника Правого Сектору Артема Скоропадського, який сказав, що інструктора Алекса Сільву в організації не знають.

«Такої людини ми не знаємо. У 2014-15 роках у нас були іноземні інструктори, але вони були хто в масках, хто за якимись незрозумілими документами, їх було мало і основну роль грали самі українці. А щодо наших прапорів, то це не був наш прапор – на нашому написано Правий сектор. Поширенням такої дезінформації займається російська пропаганда, яка зуміла видати за нацистський символ не лише повстанський червоно-чорний прапор, але і офіційний герб України. А взагалі-то Україна зі своїм прапором і гербом є членом ООН та інших міжнародних організацій», – сказав Артем Скоропадський в розмові з Радіо Свобода.

На спроби Радіо Свобода з ним зв’язатися Алекс Сільва не відгукнувся, але його сторінка у фейсбуці багато про нього розповідає. Він дійсно є прихильником президента Жаїра Болсонару – в цьому пості, наприклад, просить для нього Божого благословення.

Але живе Алекс Сільва в Україні, одружений з українкою і є міжнародним інструктором та представником у Південній Америці фірми Центр-А, що займається військовою підготовкою, співпрацює з тренінговим центром Артан.

Хоча на дзвінок на київський телефонний номер фірми ніхто не відповів, фірма є відомою в Україні. Вона має добре організований веб-сайт, з якого можна дізнатися, що вона займається комплексною підготовкою військових – від поводження зі зброєю, самозахисту та особистої охорони до морської безпеки, медичної підготовки і аж до юридичної підготовки. Фірма, за її словами, співпрацює зі спеціалістами зі США, Великої Британії, Ізраїлю та готувала фахівців з безпеки, серед інших, для українських державних структур – підрозділів поліції особливого призначення КОРД, антикорупційної поліції – НАБУ, та сил прикордонної служби ДОЗОР.

Алекс Сільва публікує на своїй фейсбук-сторінці багато відео з навчань, в яких він фігурує як інструктор і закликає бразильців переймати український досвід.

«Я дуже пишаюся тим, що живу в Україні та можу брати участь у нещодавній історії хоробрих воїнів, гідних людей ... Я дуже пишаюся своєю українською родиною та друзями. У Бразилії є лише один шлях до успіху ... Наслідуйте приклад українського народу та знищуйте корупціонерів, які знищують нашу батьківщину», – пише Алекс Сільва у фейсбуці і закликає бразильців проходити навчання в Бразилії, чи Україні.

А те, що його бізнес росте і розширяється географічно, можна побачити з того, у березні він відвідував Афганістан, у листопаді проводив тренінг для поліції в рідній Бразилії.

Але жодних ознак того, що Сільва побував на Донбасі під час бойових дій, у 2014 році, чи пізніше, Радіо Свобода так і не знайшло – не говорив про це він у розмові з бразильською пресою, не писав про це у фейсбуці, не публікувалося про це розслідувань.

Єдині, хто про це писав, були російські та проросійські ЗМІ.

Чому можливі маніпуляції такого масштабу?

Чому ж українська символіка так сильно схвилювала бразильську пресу і що мала б робити з цим Україна? Про це ми запитали експерта з міжнародної політики Українського інституту майбутнього Іллю Кусу.

«У Бразилії дуже складна політична ситуація. Президент Болсонару увійшов у протистояння і з парламентом, і з Верховним судом, суспільство дуже поляризоване – розділене на правих і лівих. Тому до тих, хто підтримує Болсонару, велика увага.

Рівень ненависті між комуністами, правими і лібералами дуже високий і Україна потрапила між цими всіма силами, кожна з яких намагається використати її на свою користь», – пояснює Ілля Куса.

І якщо інші країни та етнічні групи, яких звинувачують у підтримці Болсонару, мають можливості вивести себе з-під удару, то Україна таких ресурсів у Бразилії не має. Вона не має сильного лобі, про Україну мало знають, а те, що дізнаються, то беруть з російських ресурсів, чи ресурсів, на які російська пропаганда має значний вплив.

Наприклад, російський пропагандистський канал Спутнік має португаломовну версію, де відомі своїми проросійськими позиціями експерти з України Михайло Погребінський та Руслан Бортник в перекладі на португальську мову пояснять бразильцям, що Правий сектор та інші українські праві здійснили переворот в Україні, їх підтримують міжнародні праві кола, особливо там, де є українська діаспора, наприклад в Канаді, а тепер їхній прапор крокує по планеті і його помітно на усіх протестах від Гонконга до Бразилії.

Протиставити такому наративу, крім зусиль посольства, явно недостатніх, Україні по-суті нічого. Українські борці з фейками рідко звертають увагу на Латинську Америку, наприклад авторитетний сайт StopFake не має португаломовної версії.

Державні органи також звертають мінімум уваги на країну, що має понад 200 мільйонів населення, є найбільшою державою Південної Америки за територією і обсягом економіки.

«Ні для кого не секрет, що в Україні інформаційної політики щодо Бразилії немає, – каже Ілля Куса. – У нас в принципі немає політики щодо цілого континенту, не кажучи вже про окремі країни, навіть такі значні як Бразилія. У таких випадках особливо помітно, що в нас не працює культурна дипломатія, не достатньо сильне культурне проникнення, що і дозволяє розповідати про Україну абсолютні фейки навіть на сторінках серйозних видань», – говорить Ілля Куса.

На його думку, не можна нікому заборонити ходити з українською символікою де-небудь у світі, але для того, щоб захистити цю символіку від маніпуляцій і потрібні злагоджені дії державних та недержавних організацій та попередня просвітницька робота, чого поки що немає.

Читайте ще:

США: що можуть за законом поліція, демонстранти, президент на тлі насильства і протестів?​

Два проєкти заповнюють «білі плями» у знаннях української історії в Чехії та чеської в Україні​

Скандал з російським проєктом у Бабином Яру змусив заговорити про український