Доступність посилання

ТОП новини

Дітям заробітчан з України не дозволяють вивчати рідну мову у Польщі за кошт держави


Під час уроку української мови, Київщина
Під час уроку української мови, Київщина

Польща відмовляє дітям українських трудових мігрантів у вивченні рідної мови за бюджетні кошти. Фінансування на вивчення рідної мови виділяється лише для представників національних меншин, згідно з законом. Нещодавня перевірка українських шкіл у Польщі виявила порушення чинного законодавства.

Чи зможуть діти трудових мігрантів з 1 вересня відвідувати школи з українською мовою навчання у Польщі? Чи Україна подбає про те, щоб зберегти українську ідентичність своїх громадян за кордоном?

Ще п’ять років тому не було жодної проблеми, щоб у польській школі з вивчення української мови навчались діти з української меншини Польщі і з України, тобто українські громадяни. Адже кількість трудових мігрантів не була такою чисельною, і не так масово, як в останні роки, виїжджали цілими сім’ями з України. Батьки зацікавлені, щоб їхні діти вивчали українську мову, але їм не менш важливо, щоб дитина легше адаптувалася до нових умов у комфортному мовному середовищі.

Українці Польщі можуть відвідувати загальноосвітні школи з вивчення української мови у Перемишлі, Бартошицях, Білому Борі, Лігниці, Гурово-Ілавецькому, селі Мокре. Тут викладають українську мову, а також українською мовою вивчають історію, географію, релігієзнавство. Всі інші предмети – польською.

Також при понад ста польських школах діють міжшкількі пункти вивчення української мови, де викладають для дітей української меншини рідну мову і культуру та географію українською мовою, решту предметів – польською. Чисельність дітей у закладах – різна, бо українська громада розсіяна по країні. Фінансуються школи з державного бюджету через органи місцевого самоврядування. Освітня субвенція у Польщі надається за формулою на учня, але вона передбачає кошти на вивчення рідної мови лише для дітей національної меншини.

Місяць тому Найвища палата контролю Польщі перевірила школи і пункти з вивчення української мови щодо використання коштів, які органи місцевого самоврядування взяли, як субвенцію, на оплату навчання дітей. Частина цих субвенцій скерована на оплату навчання українською мовою. І знайдено порушення законодавства.

Тепер маємо конфлікт
Мирослав Скірка

«Діти, негромадяни Польщі, трудових мігрантів із України, хотіли навчатись у школах української мови і використовували ту інфраструктуру шкільництва, яка є. Більшість органів місцевого самоврядування у Польщі погоджувалися, щоб ті діти навчались в школах і пунктах з вивчення української мови. У результаті перевірки виявилося, що закон не передбачає можливості навчання тих дітей, що польська держава не має обов’язку навчати дітей емігрантів їхньої мови. А має обов’язок включити їх у власну систему навчання, є механізми фінансової підтримки для польських шкіл, щоб додатково діти вивчали польську мову, були на рівні знань із поляками. Але тепер маємо конфлікт.

Діти громадян України записувались у школи та пункти через систему реєстрації, так звана освітня інформація, яка не передбачала механізму, що дитина, яка зголошується на вивчення мови нацменшини, не може бути негромадянином Польщі. Це працювало декілька років. Органи місцевого самоврядування отримали освітню субвенцію більшу у зв’язку з тим, що більше дітей зголосились у школи на мову нацменшини. Хоч ці діти не з української меншини», – говорить Радіо Свобода голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка.

Сьогодні органи місцевого самоврядування, що протягом останніх п’яти років отримували більшу субвенцію на освіту, мають ці гроші повернути у державну казну. Мова про 2,5 млн гривень за рік.

Мусимо перервати процес навчання української мови
Мирослав Скірка

«Для гміни (місцева громада – ред.) це означає фінансову катастрофу. Шукають можливості, як з того вийти. Почали говорити, що школи неправильно працювали, але директори працювали, згідно з системою реєстрації, яка не адаптована до нового виклику, що так багато зголоситься дітей, негромадян Польщі, у школи з вивчення української мови. Діти, які почали навчальний процес, мають право його завершити. На що гміни не погоджуються. Мусимо перервати процес навчання української мови для негромадян Польщі. Двом школам загрожує закриття. Тепер очікуємо, що питання якось буде вирішене на міжурядовому рівні, щоб використати існуючу інфраструктуру, щоб дітям дозволили вивчати українську мову», – продовжує Мирослав Скірка.

Зі зростанням чисельності українців у сусідній державі, польський уряд не планує збільшувати кількість місць у школах з українською мовою навчання і, відповідно, надавати субвенцію для негромадян України, щоб вони вивчали українську мову. Ці діти мають право відвідувати загальноосвітні польські школи і вивчати предмети лише польською.

Чи діти, які приїхали з України, зможуть з 1 вересня навчатися разом із ровесниками українського походження з Польщі українською мовою? Цього не знає Марія Туцька, членкиня Головної ради Об’єднання українців у Польщі, вчителька Комплексу шкіл імені Маркіяна Шашкевича у Перемишлі з українською мовою навчання, куди входить дитячий садочок, початкова школа, гімназія, загальноосвітній ліцей.

Перемишль
Перемишль

Ця українська школа, започаткова у 1911 році за ініціативи українських товариств, але у 1945 році її закрили через примусове виселення українців з їхньої етнічної території. У 1991 році заклад відновив роботу. Сьогодні частина учнів є представниками української меншини Польщі, а інша – з України, чиї батьки працюють у Польщі, Німеччині, Італії. До того ж останніми роками зросла кількість дітей з України, яких батьки відправляють самостійно на навчання. Багато – вихідці зі сходу України. Школярі живуть у гуртожитку, за який платять їхні батьки, освіту здобувають безкоштовно. Класний керівник нотаріально відповідає за таких учнів.

Це для нас окремий виклик
Марія Туцька

«Це приїжджають діти, які на побутовому рівні погано знають українську, бо вдома спілкуються російською. Це для нас окремий виклик, бо ми цього ніколи не мали у своїх школах. Батьки підписують документ, що вони хочуть, щоб діти навчалися української мови», – каже Марія Туцька, членкиня Головної ради Об’єднання українців у Польщі, вчителька Комплексу шкіл імені Маркіяна Шашкевича.

Після навчання в школах з вивчення української мови випускники – громадяни України – не повертаються на батьківщину, а продовжують навчання у польських вишах. І статистика чисельності українського студентства з кожним роком зростає: з 2016 року на 27%, за даними Найвищої палати контролю Польщі.

Як із школами з польською мовою навчання у Львові?

Якщо у Польщі школи з українською мовою навчання мають статус школи для національної меншини, то в Україні це звичайні загальноосвітні школи, але з вивчення, окрім державної, мови нацменшини. Школи фінансуються з державного, міського бюджетів.

Школа №24 у Львові
Школа №24 у Львові

У Львові є дві комунальні школи з польською мовою навчання. У школі № 24 імені Марії Конопницької навчається понад 270 школярів. Оголошення у коридорах і класах – українською та польською. Предмети викладають теж двома мовами.

«Лише у статуті прописане двомовне навчання. Державна українська викладається на такому рівні, що учні спокійно можуть здавати ЗНО в Україні або вступати на навчання у Польщу. Частина предметів польською мовою, бо діти, маючи польське походження, безкоштовно можуть навчатися у Польщі, а це математика, хімія, фізика, біологія, частково історія. Історія України викладається українською мовою. Тобто, ті предмети, які потрібні тільки в Україні, викладаються українською мовою. Якщо немає вчителя зі знанням польської мови, тоді предмет подається українською. Стараємося термінологію паралельно давати двома мовами.

Не вимагається документів щодо польського походження
Луція Ковальська

Для навчання у школі не вимагається якихось підтверджуючих документів щодо польського походження. Але на побутовому рівні діти мають володіти польською, важливо, щоб вдома їм хтось із рідних міг допомогти. Наскільки розмовляю з батьками, то в основному мають польське коріння. Ми маємо проблему з фахівцями, не можемо запрошувати вчителів з Польщі. Школа мусить отримати дозвіл на працю для такого педагога з Центру зайнятості, забезпечити високу зарплату. Ще років п’ять тому міністр освіти обіцяла це питання вирішити. Сьогодні середній вік педагога у нашій школі 50 років і можемо мати невдовзі проблему з фахівцями зі знанням польської мови», – розповідає директорка Львівської школи №34 Луція Ковальська.

Переважна більшість випускників школи з польською мовою навчання продовжують здобувати освіту у Польщі. Адже для молодих людей з польським походженням освіта там безкоштовна. У двох школах з польською мовою навчання немає помітного зростання чисельності учнів, а навпаки, їх менше, ніж кілька років тому. До того ж в Україні немає такої проблеми, як у Польщі з трудовою міграцією, польські діти не їдуть сюди на навчання.

МЗС працює над спільною угодою

Чи могла б Україна фінансувати вивчення української мови у школах і пунктах у Польщі для дітей, громадян України? Як повідомила Радіо Свобода заступник міністра освіти України Любомира Мандзій, Міністерство законних справ працює над угодою.

Важливо забезпечити вивчення української мови
Любомира Мандзій

«Це питання міжурядової угоди, воно буде узгоджуватися на рівні міністрів закордонних справ і дипломатичних служб. Важливо для українських дітей у Польщі забезпечити вивчення української мови, щоб вони мали контакти з носіями мови, щоб вони спілкувалися між собою українською мовою. Розумію, що у школі чи публічних місцях використовують польську. Угода опрацьовується і найближчим часом буде», – каже Любомира Мандзій.

Любомира Мандзій
Любомира Мандзій

Молодь, яка виїжджає з України у Польщу, по суті, купує квиток в один бік. Більшість на батьківщину не повертаються. Якщо школярі з України у Польщі не вивчатимуть українську мову, то не збережеться національна ідентичність. Голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка сподівається, що польський уряд врегулює питання щодо вивчення дітьми з України української мови, що будуть внесені зміни у законодавство. Адже сотні тисяч українців працюють у Польщі легально, сплачують податки і, відповідно, мають отримувати послуги від польської держави, наголошує Мирослав Скірка. Найважливіше – це освіта дітей і збереження української ідентичності.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG