Служба безпеки України пов’язує з Росією хвилю повідомлень щодо мінування різних об'єктів в українських містах у січні. Ціль яких, як стверджують у СБУ, – посіяти паніку серед населення, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Наприклад, у середині січня у Києві невідомі повідомили про замінування одразу всіх шкіл. А ще мінували суди, станції метро, вокзали, аеропорти та торговельні центри. Жодне із повідомлень не підтвердилося. Із «російським слідом» вже у Міністерстві закордонних справ України пов’язали й масштабну кібератаку на урядові сайти.
Українські силовики також затримали двох людей, які, згідно з версією МВС, хотіли організувати масові заворушення в регіонах країни. Основні – вранці біля Офісу президента. Нібито там «тітушки» за гроші мали влаштувати сутички з поліцією, палити шини, заливати силовиків із вогнегасників. Голова МВС Денис Монастирський каже, що раніше затримані працювали у правоохоронних органах України, і тепер СБУ перевіряє їхній зв'язок із бойовиками угруповань «ЛНР» та «ДНР» та з російськими спецслужбами.
У МВС, СБУ та Нацполіції телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», не уточнили, хто саме планував акції у Києві та інших містах та хто був замовником цих акцій. Журналіст Юрій Бутусов, головний редактор видання «Цензор.нет», опублікував на своїй сторінці у фейсбуці фотографію одного із затриманих. Як стверджує Бутусов, на ній зображений колишній полковник поліції Юрій Голубан. Низка українських ЗМІ з посиланням на неназвані джерела у силових структурах також повідомили, що в організації акцій протесту підозрюють колишнього українського силовика. Офіційно нам цю інформацію у МВС не підтвердили.
Головний редактор видання «Цензор.нет» та колишній радник міністра оборони України Юрій Бутусов розповів телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», про те, що відомо про затриманих та ймовірні провокації.
– Ви сьогодні опублікували фотографію затриманого, ви стверджуєте, що це Голубан, посилаєтеся на цю фотографію. Згідно з версією слідства, саме він готував заворушення в Україні та був затриманий напередодні. Наскільки вам здається ймовірною версія, що це один зі сценаріїв агресії проти України, який був спланований саме у Росії?
– Відверто кажучи, поки що нічого незрозуміло. На жаль, українська влада проводить якісь дуже неприємні для себе моменти, тобто практично дуже часто, майже щотижня, якісь гучні заяви правоохоронних органів, які, на жаль, дуже часто потім або є помилковими, або якимись елементами політичних технологій.
Якщо це російська агентура, то, напевно, це має бути спільна операція з СБУ, з контррозвідкою. На жаль, ми її не бачимо
Тому я дуже обережно підходжу до оцінок цієї дії, оскільки тут одразу впадає в око цілий комплекс нестиковок. Якщо це російська агентура, то, напевно, це має бути спільна операція зі Службою безпеки України, з контррозвідкою. На жаль, ми її не бачимо.
– Ну, так, ми теж зверталися до пресслужби СБУ, і нам сказали: «Ми цим не займаємося».
– Тобто, це вже насправді підозріло. Тобто СБУ не займається справою, де фігурує агент РФ – вже викликає серйозні питання ця ситуація. Тому, звісно, тут поки що було б передчасно стверджувати, що за цією справою є якась міцна основа. Навіть ім'я цієї людини міністр МВС не оголосив на пресконференції, тобто це дуже дивно.
– Добре, а якщо влада лукавить? Я не знаю, якщо таке можна зробити припущення, то навіщо?
– Справа в тому, що президент Зеленський веде себе у владі просто як інформаційний продюсер «95 кварталу» (позиція президента на ці слова наразі невідома – ред.), і для того, щоб інформаційний порядок денний був зайнятий не обговоренням його роботи, він дуже любить імпровізувати якісь інші абстрактні інформаційні приводи.
І ми бачимо, що як тільки виникає якась чергова гостра політична криза, раптом відбувається щось неймовірне: замах на Шефіра, про який ми більше не чуємо жодного слова, влада просто забула про такий жахливий злочин – жодних заяв, жодних слів, нічого взагалі.
Напад на авто Шефіра: наслідки та слідчі дії (фоторепортаж)
І, на жаль, це відбувається регулярно, виникає стійке враження, що іноді правоохоронні органи не працюють, а просто підіграють якимсь політтехнологам.
Зараз буде попереднє судове засідання, на ньому має звинувачення оголосити, на чому ґрунтуються ці заяви, ці докази. І ми тоді зможемо зробити висновок, що це було
Тому в нас зараз буде попереднє судове засідання, на ньому має звинувачення оголосити, на чому ґрунтуються ці заяви, ці докази. І ми тоді зможемо зробити висновок, що це було.
– Ви маєте на увазі, на якому обиратимуть запобіжний захід, вирішувати, чи заарештовувати?
– Так.
– Просто я пам’ятаю, взагалі якихось кримінальних справ в Україні є безліч. Коли говорили, що це «російський слід», «рука Кремля», наприклад, Надія Савченко, яка, згідно з версією слідства, планувала розстріляти Верховну Раду, Міхеїл Саакашвілі, який нібито з олігархом Курченком, який втік до Росії, хотіли влаштувати держпереворот, «вбивство Аркадія Бабченка» теж на замовлення Росії, щоб розхитати ситуацію, у результаті єдиного нібито причетного до цієї справи відпустили. Що це? Це якась така українська традиція?
– Так, звичайно, влада у нас використовує правоохоронні органи найчастіше для того, щоб формувати свій інформаційний порядок денний, а іноді для того, щоб вигадати перемоги та успіхи там, де їх немає. Тобто це, можливо, робиться на користь якихось керівників правоохоронних органів, яким треба терміново показати свою потрібність.
Ви навели абсолютно точні приклади, у нас такою ж справою є справа Шеремета, де звинуватили у вбивстві цілу групу людей, вбивство назвали розкритим усі керівники країни. А потім виявилося, що доказів немає, і всіх людей, яких звинуватили у вбивстві на всю країну, треба відпускати, і вони вже практично всі на волі. Єдине, самому Антоненку обмежили пересування. Тому, на жаль, це така традиція, і вона, на жаль, також має зараз дуже великі масштаби.
– Я тут додам, що Юрій згадав Зеленського, але ці справи, про які я говорила, частково були й за попереднього президента, тобто це така масштабна історія.
– Це й раніше було, звісно.
– Тут би балансувати, звісно, могли представники і Служби безпеки України, і Міністерство внутрішніх справ. Але у СБУ нам сказали, що не займаються цією справою, як я вже згадала, а у МВС сказали, що вже вранці розповів міністр.
Юрію, теоретично, якщо виходити з позиції, що мав рацію міністр у своїх заявах, чи можна в Україні назбирати п'ять тисяч людей, які за гроші готові вийти в центр Києва і влаштовувати провокації, нападати на поліцію за гроші?
– Теоретично, мабуть, можна все. Практично набрати п'ять тисяч – це величезна кількість людей, тому зробити це, зателефонувавши кудись, клацнувши, неможливо. І тому необхідна у будь-якому випадку організаційна структура. Тут ми бачимо, як розмова, яка записана в рамках якихось негласних слідчо-розшукових дій, є відправною точкою. Тобто кажуть, що на підставі цієї розмови цю всю операцію й збиралися б зробити.
Це дуже мало, ми ж з вами розуміємо, що людина по телефону може сказати різні речі, далеко не всі ці речі планують робити насправді. Тому подивимося, я сподіваюся, що слідство покаже якісь інші докази додаткові, і ми зможемо зробити об'єктивний висновок.
Зараз хочу наголосити, що у нас є пресконференція міністра МВС про російського агента, де не вказано ні прізвища, ні особових даних жодної людини, є відмова СБУ входити у справу, де нібито має бути російська агентура, і, по суті, достатньо дивний аудіозапис, який опублікований: п'ять тисяч людей зібрати – напевно, п'ять тисяч не можна.
Обговорювати таку можливість, безперечно, можна. Можливо, у цьому є намір. Ще раз хочу наголосити: ми маємо дочекатися судового засідання, тут далеко не все ясно.
