Про підозрілу активність російських військ біля рубежів із Україною кілька тижнів тому повідомила західна розвідка. Пізніше зі спецслужб надійшли ще тривожніші сигнали: з’явилася інформація про можливу дестабілізацію ситуації в Україні Росією вже цієї зими, і це сходиться з даними української розвідки, заявила заступниця міністра оборони України Анна Маляр у коментарі виданню Financial Times. Ситуація стає дедалі напруженішою. За оцінками Києва, росіяни оточили Україну з півночі, сходу й півдня, розмістивши там близько 114 тисяч своїх військових.
Росія продовжує дестабілізувати безпекову ситуацію вздовж українських рубежів, у ширшому Чорноморському регіоні та на окупованих територіях Донбасу та Криму – цей меседж глава української дипломатії привіз до Брюсселя, анонсувавши вранці 15 листопада «насичений робочий день». Переговори з керівництвом НАТО, зустрічі з окремими главами дипломатій країн ЄС, обговорення перспектив «нормандського формату» з главами МЗС Франції й Німеччини – такої кількості переговорів вимагає безпекова ситуація, пояснив Дмитро Кулеба. Й нагадав, що саме така висока дипломатична активність допомогла знизити напругу навесні 2021 року, коли, за підрахунками української сторони, біля кордонів України й в анексованому Криму Кремль зосередив до 100 тисяч військових.
Що побачили на українських кордонах у НАТО?
Генеральний секретар альянсу каже про значну концентрацію військових сил Росії уздовж українських рубежів, схожу на ту, що вже спостерігали цьогоріч, і нагадує про тривожний історичний дискурс. «Ми бачили, що Росія в минулому показала готовність використати ці сили проти своїх сусідів, таких, як Україна й Грузія. Також ми бачили курс, котрого вона притримується щодо Молдови протягом багатьох років», – підкреслює Єнс Столтенберг.
Ми закликаємо Росію відкрито говорити про свої військові активності. Це важливо для запобігання ескалації й зниження напругиЄнс Столтенберг
До журналістів генсекретар НАТО вийшов разом із главою українського МЗС після переговорів за зачиненими дверима, де вони обговорювали, як посилити захист України і як стримати Росію від агресивних дій. Що саме коїться вздовж українського кордону з Росією – озвучувати публічно дані розвідки альянсу Столтенберг відмовився. Водночас зауважив, що важливо «не збільшувати напругу» і «не спекулювати на можливості повномасштабного вторгнення». Генсекретар зазначив, що в НАТО пильно стежать за ситуацією. «Будь-які подальші провокації чи агресивні дії з боку Росії викличуть серйозну занепокоєність. Ми закликаємо Росію відкрито говорити про свої військові активності. Це важливо для запобігання ескалації й зниження напруги», – заявив генсекретар.
Зі свого боку альянс запевнив Україну, що ніколи не визнає незаконну анексію Криму і надалі продовжить надавати політичну й практичну підтримку Україні.
Важливо, щоб Україна та союзники тісно координувалися і вжили всіх заходів, які можуть допомогти стримати Росію і запобігти найгіршим сценаріямДмитро Кулеба
Дмитро Кулеба своєю чергою подякував НАТО за солідарність із Україною і заявив, що значна частина російських військ так і лишилася на кордонах після весняного загострення. А відтак Росія може швидко активувати вже накопичені біля рубежів ресурси. Глава українського МЗС вважає, що слід готуватися до будь-яких сценаріїв РФ. «Важливо, щоб Україна та союзники тісно координувалися і вжили всіх заходів, які можуть допомогти стримати Росію і запобігти найгіршим сценаріям», – зазначив Кулеба.
Про що попереджають європейські дипломати?
Безпекову ситуацію на східних кордонах України у Євросоюзі уважно відстежують, запевнив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Він теж пригадав весняне загострення й заявив, що нинішнє також викликає «серйозне занепокоєння». Адже російські війська, відійшовши вглиб території, лишили по собі багато важкого обладнання, тому «здатні розгортатися швидко».
Ми дуже пильно стежимо за безпековою ситуацією на східному кордоні УкраїниЖозеп Боррель
«Ми дуже пильно стежимо за безпековою ситуацією на східному кордоні України. Отримуємо тривожні попередження і факти щодо переміщення військ до російсько-українського кордону, що дуже важливо для нас», – заявив Боррель. І на тлі зростання напруги запевнив Україну в непохитній підтримці її суверенітету й територіальної цілісності Європейським cоюзом.
Більш сміливу й водночас страшну гіпотезу висунув глава литовського МЗС Габріеліус Ландсбергіс. Сказав, що не можна виключати, що Росія нападе на Україну, доки Євросоюз відволікається на мігрантів біля своїх власних кордонів.
Слід запобігти можливій військовій ескалації, заявив глава німецького МЗС Гайко Маас. Німеччина теж стривожена через дані, які отримує внаслідок обміну інформацією зі своїми європейськими та трансатлантичними партнерами. Й саме з цієї причини в Брюсселі пройшла окрема зустріч глав МЗС Німеччини, Франції й України. «Нормандське тріо», яке не стало квартетом через небажання Росії долучатися до переговорного процесу, скаже пізніше глава української дипломатії журналістам.
Дипломатичні погрози «нормадського тріо» Росії
Після зустрічі з німецьким та французьким колегами Дмитро Кулеба вийшов до журналістів оптимістично налаштованим. Сказав, що йому важливо було побачити під час переговорів, що глави МЗС Німеччини й Франції розуміють, що відбувається і що «саме Росія зараз ескалує ситуацію в різних сферах». Вони готові координувати дії і між собою, і з країнами, що не входять до «нормандського формату», щоби стримати агресивні дії Росії, заявив Кулеба. А з Москвою – провести комунікаційну роботу, щоби демотивувати її в розгортанні широкомасштабної військової операції проти України.
Під час зустрічі партнери обговорювали, що конкретно можуть зробити, аби спинити можливі агресивні плани Росії. Ішлося й про можливі наслідки для російської економіки, заявив Кулеба. Та на поточнювальне запитання Радіо Свобода про можливість запровадження нових санкцій проти Росії відповів дипломатично. «Це все ми побачимо в реальному житті. Залиште простір для домовленостей», – так міністр прокоментував досягнуті з партнерами домовленості, що поки так і лишаються за зачиненими дверима.
Ми повторно закликаємо Росію зробити те саме для досягнення міцного миру на ДонбасіЗі спільної заяви «нормандського тріо»
Публічно Гайко Маас та Жан-ів ле Дріан заявили, що якщо Росія знову спробує підірвати територіальну цілісність України, для неї це матиме «серйозні наслідки». Водночас висловити жаль, що Москва неодноразово відмовлялася від участі в «нормандському форматі» на міністерському рівні, й підкреслили, що готові зустрічатися задля конструктивної взаємодії. «Ми повторно закликаємо Росію зробити те саме для досягнення міцного миру на Донбасі», – йдеться у спільній заяві «нормандського тріо».
Україна готова себе захистити, зауважив у Брюсселі Кулеба, підбиваючи підсумки насиченої поїздки. Водночас, додав він, попри провокативні дії Росії, Київ вірить у силу дипломатії й шукає «виключно політичний шлях урегулювання конфлікту». До цього готовий докладати максимум зусиль.
Росія наполегливо заперечує, що має будь-які агресивні наміри, а прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва «нікому не становить загрози», але їй необхідно забезпечити свою безпеку у відповідь на нібито «провокаційні дії» НАТО.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».