ОВА: через російський удар по селищу Золочів на Харківщині поранені два підлітки
Російські війська завдали удару FPV-дроном по селищу Золочів на Харківщині, поранені два підлітки, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, внаслідок обстрілу постраждали 15-річний та 14-річний хлопці – медики надали всю необхідну допомогу.
В ОВА додають, що також внаслідок атаки РФ пошкоджено скління вікон приватного будинку та цивільний автомобіль.
Пізно ввечері 10 лютого російський БпЛА поцілив на територію приватного домоволодіння у Богодухові. За даними місцевої влади, через цю атаку загинули дворічні хлопчики-близнята та їхня однорічна сестра, також 34-річний батько родини. Вижила тільки 35-річна вагітна матір, яка отримала травми та незначні опіки – її уже виписали з лікарні. Також гостру стресову реакцію отримала 73-річна сусідка родини.
Як повідомили в ОВА, ця родина щойно евакуювалася із Золочева, намагаючись врятуватися від постійних обстрілів і знайти безпечніше місце для життя – це була їхня перша ніч на новому місці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У ЄС та НАТО розповіли, що думають про вибори в Україні
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас та генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловилися щодо можливого проведення виборів в Україні під час війни.
Рютте зазначив, що рішення мають ухвалювати самі українці, а Каллас наполягла, вибори під час війни «точно не є добрим рішенням».
«Більшість європейських країн у своїх конституціях мають положення про те, що вибори не проводяться під час війни. І чому? Тому що, якщо у вас є вибори, завжди відбувається боротьба всередині між різними фракціями. А коли є зовнішні атаки – буквально, тоді ви просто не можете проводити вибори, тому що ваш противник зовні, і вам потрібно зосередити всі зусилля на протидії цьому», – сказала Каллас перед засіданням міністрів оборони в Брюсселі.
«І саме тому, я думаю, проводити вибори, поки війна все ще триває, – це точно не є добрим рішенням», – наголосила Каллас.
Водночас Рютте наголосив, що питання виборів є внутрішньою справою України.
«Ми завжди займали позицію, що саме українці мають вирішувати», – заявив він.
Генсек НАТО наголосив, що повністю довіряє українському керівництву та українській демократії. За його словами, рішення мають ухвалюватися відповідно до Конституції України та встановлених процедур.
Видання Financial Times 11 лютого повідомило з посиланням на українських та європейських посадовців, що Володимир Зеленський нібито планує 24 лютого оголосити про президентські вибори та референдум щодо мирної угоди.
За даними видання, Вашингтон хоче, щоб голосування відбулося до 15 травня, інакше Україна може «втратити запропоновані гарантії безпеки».
Коментуючи це повідомлення, джерела «Укрінформу» та «РБК» в Офісі президента зазначили, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні.
«Якщо росіяни кожен день вбивають, то як можна оголошувати чи всерйоз розглядати вибори найближчими тижнями? Ніхто ж не проти виборів, але має бути безпека», – сказав співрозмовник журналістів.
Володимир Зеленський 7 лютого повідомив: Сполучені Штати Америки хочуть, щоб Росія й Україна завершили війну до літа. Водночас, коментуючи останні російські атаки, він висловив думку, що російська армія «не готується зупинитись».
Агентство Reuters раніше з посиланням на джерела написало про те, що в Абу-Дабі 4-5 лютого делегації США й України обговорювали «амбітну мету», а саме досягнення Росією й Україною мирної угоди вже у березні. Низка співрозмовників видання називала таку дату малореалістичною.
Згідно з пропозицією США, у травні можна було б провести вибори одночасно з референдумом, на якому громадяни України висловилися б щодо територіальних питань.
Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
У НАТО вважають малоймовірним крах української оборони цього року
Попри обмежені резерви й «тонку лінію оборони», повний крах української оборони цьогоріч малоймовірний. Цього висновку дійшли в НАТО, чий посадовець спілкувався у Брюсселі з журналістами на умовах анонімності 11 лютого.
За 2025 рік втрати Росії вбитими й пораненими склали близько 400 тисяч. Її втрати у війні проти України загалом сягають близько 1,3 мільйона людей, вважають у Північноатлантичному альянсі.
«Наразі Росія контролює близько 70% території Донецької, Запорізької та Херсонської областей. У 2025 році вона просунулась приблизно на 4700 квадратних кілометрів. Водночас Росія активно створює інформаційний фон, щоб показати поразку України як неминучу, перебільшуючи значення захоплення малих сіл. Але це не є стратегічними проривами», – зауважив посадовець НАТО.
Найімовірнішим сценарієм упродовж найближчих місяців в альянсі вважають продовження війни на виснаження. Росія зберігатиме тактичну перевагу, але її успіхи залишатимуться обмеженими.
«Росіяни підтримують тиск завдяки масованому використанню БпЛА та артилерії й тактиці виснаження. Водночас їхню ефективність обмежують якість особового складу, проблеми з логістикою та адаптація українських сил. Тож прориву фронту немає», – наголосив чиновник НАТО.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо того, скільки часу знадобиться Росії, щоб захопити ту частину Донбасу, яку вона вимагає без бою, посадовець НАТО сказав, що сумнівається в можливості цього найближчі півтора року.
«Ніхто не вважає – і ми також не вважаємо – що українська оборона перебуває бодай близько до такого рівня колапсу, який дозволив би Росії досягти цього в найближчі 18 місяців… Не кажу, що Росія точно захопить територію за 18 місяців – я маю на увазі, що навіть за такого горизонту часу умови не виглядають сприятливими для цього», – підкреслив чиновник.
Станом на лютий 2026 року і впродовж багатьох місяців до цього Росія концентрує свої зусилля на повній окупації Покровсько-Мирноградської агломерації, що мало б відкрити шлях із південного заходу до розташованих на півночі Донецької області Слов’янська та Краматорська. Інші напрямки бойових дій на Донеччині та Харківщині також, із точки зору російського командування, покликані наблизити битву за ці два міста – контроль над Куп’янськом на Харківщині міг би створити загрозу для Слов’янська та Краматорська з півночі, окупація Костянтинівки – з півдня. Наразі на жодному з цих напрямків стратегічного просування сили РФ не досягли.
Рютте каже, що адміністрація США «повністю усвідомлює жахливу ситуацію в Україні»
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що інформував президента США Дональд Трамп про російські обстріли енергетичної інфраструктури України. Про це він сказав під час пресконференції у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 11 лютого, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи повністю американська адміністрація усвідомлює масштаб тиску, під яким перебуває Україна, Рютте зазначив, що перебуває в регулярному контакті з президентом Трампом.
«Буду дуже коротким. Я ніколи не розкриваю деталей наших розмов, але американська адміністрація повністю усвідомлює жахливу ситуацію в Україні. У межах моїх регулярних контактів з американським президентом ми, звісно, обмінюємося інформацією про те, що відбувається, що ми бачимо. Це частина наших регулярних розмов», – сказав Рютте.
Він підкреслив, що у США «є повна ясність щодо того, що відбувається в Україні, у цьому немає жодних сумнівів».
Після масованої російської атаки по енергетиці 7 лютого українські атомні електростанції все ще працюють на зниженій потужності. У Міненерго 11 лютого заявили, що продовжується ліквідація наслідків двох масованих атак по енергетиці минулого тижня.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Генштаб ЗСУ повідомив про 47 боєзіткнень на фронті
На фронті від початку доби відбулося 47 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ на 16:00.
За даними штабу, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де з початку доби противник здійснив 18 спроб потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Філія та у бік населених пунктів Нове Шахове, Новопавлівка. Сили оборони вже відбили 16 атак.
Інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку, де українські оборонці відбили 10 атак у районах Гуляйполя, Добропілля, Дорожнянки та у бік Залізничного, Цвіткового. Два боєзіткнення ще тривають.
Бойові дії також продовжуються на Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському та Придніпровському напрямку.
На Куп’янському, Краматорському та Оріхівському напрямках противник наступальних дій не проводив.
10 лютого станом на 16:00 на фронті відбулося 33 бойових зіткнення, що свідчило про суттєве скорочення активності сил РФ, оскільки попередньої доби на цю пору фіксувалося 74 бої.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
Зеленський: наступний раунд переговорів із Росією запланований на 17 або 18 лютого
Президент України Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд переговорів із Росією запланований на 17 або 18 лютого у США, проте Москва ще не дала на це згоду. Про це він сказав в коментарі Bloomberg.
Агенція пише, що на порядку денному стоїть пропозиція США щодо створення вільної економічної зони як буфера на Донбасі, варіант, до якого, за словами українського лідера, обидві сторони конфлікту ставляться зі скептицизмом.
«Жодна зі сторін не в захваті від ідеї вільної економічної зони – ні росіяни, ні ми», – сказав Зеленський у телефонному інтерв’ю в Києві у вівторок. – «У нас різні погляди на це. А домовленості були такими – давайте повернемося до наступної зустрічі з баченням того, як це може виглядати».
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Атака на Слов'янськ: армія РФ перетнула Сіверський Донець
Армія РФ по льоду перейшла річку Сіверський Донець у районі села Закітне Донецької області – про це 10 лютого повідомили у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді ДШВ ЗСУ.
За даними військових, йдеться про кілька малих груп російських солдатів, які інфільтрувалися у міжпозиційний простір українських захисників. Зараз, за даними корпусу, він шукає і знищує солдатів армії РФ, що просочилися, в Закітному.
За даними проєкту DeepState, Закитне наполовину окуповане агресором. Село лежить на іншому березі річки Сіверський Донець, яка тривалий час стримувала російську армію на напрямку.
Від Закитного до Слов'янська близько 20 кілометрів навпростець. Останні кілька діб аналітики проєкту фіксували стабільне просування російської армії на цій ділянці фронту – «сіра зона» від Закитного сягає вже 4 кілометрів углиб української оборони.
Ця ділянка фронту розташована на стику двох напрямків – Лиманського та Слов'янського. Вранці 11 лютого Генштаб ЗСУ зафіксував на кожному з них по 7 зіткнень за добу.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Генсек НАТО розповів, що думає про відновлення діалогу з Москвою
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що підтримує будь-які ініціативи, які можуть сприяти швидшому завершенню війни Росії проти України, зокрема й можливі дипломатичні контакти з Москвою. Про це він сказав під час пресконференції у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 11 лютого, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи варто європейським країнам відновлювати діалог із Москвою, Рютте наголосив, що не вважає за потрібне давати поради союзникам, однак наголосив на відкритості альянсу до дипломатичних зусиль.
«Я думаю, що, звісно, кожен союзник відкритий і може робити те, що роблять французи. І я знаю, що вони тісно координують це з іншими союзниками, зі США, з європейськими союзниками. Є повна прозорість щодо того, що вони роблять. І я б заохочував будь-яку ініціативу, яка допоможе швидше покласти край цій жахливій війні», – сказав Рютте.
Генсек також зазначив, що союзники координують свої дії між собою та зі США, забезпечуючи повну прозорість таких контактів. За його словами, ключову роль у нинішніх дипломатичних зусиллях відіграє американське лідерство.
«Ми всі погоджуємося, що лідерство США тут є ключовим. Саме американський президент зрушив ситуацію з мертвої точки. Але я думаю, що будь-яку ініціативу, яка допоможе покласти край цій війні і зробити це швидше, слід підтримувати», – сказав Рютте.
У грудні минулого року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейцям доведеться знову розпочати прямі переговори з Путіним, якщо останні зусилля США щодо посередництва в укладенні мирної угоди з Україною проваляться.
За даними агенції Reuters, минулого тижня дипломатичний радник Макрона перебував у Москві, де провів переговори з Юрієм Ушаковим, помічником президента Росії Володимира Путіна. За даними агенції, метою зустрічі був діалог з ключових питань, передусім щодо України.
В інтерв’ю виданню Süddeutsche Zeitung Макрон заявив, що звернувся до кількох європейських лідерів із пропозицією долучитися до спроб налагодити прямі контакти з російською стороною. Він пояснив, що прагнення до відновлення прямого діалогу з Росією пов’язане з новою фазою війни в Україні, у межах якої сторони розпочали мирні переговори.
Європейські лідери, які побоюються військових амбіцій Путіна, обурені тим, що їх виключили з мирних переговорів, що їх очолює адміністрація президента США Дональда Трампа.
У грудні минулого року аналітики Інституту вивчення війни заявили, що президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим самим цілям, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році.
В ISW нагадують, що Кремль неодноразово відхиляв запропоновані США та Україною мирні плани, намагаючись перекласти провину за відсутність прогресу в переговорах на Україну.
«Можна трактувати як подвійні стандарти» – міністр Бідний про рішення МОК щодо Гераскевича
Національний олімпійський комітет України продовжує вести перемовини з Міжнародним комітетом щодо участі скелетоніста Владислава Гераскевича в Олімпійських іграх у шоломі з портретами загиблих українських спортсменів. Про це Радіо Свобода розповів міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.
«Ми бачимо те, що можна трактувати як подвійні стандарти: в одному випадку вони вирішують, що це відповідає регламенту (ред. – йдеться про італійського сноубордиста, який використав російську символіку під час виступу), в іншому – посилаються на статтю Олімпійської хартії. Стаття 50, на яку вони посилаються, це заборона політичних заяв, проявів, акцій пов’язаних з дискримінацією, з расизмом. Взагалі незрозуміло, яким боком тут вшанування через зображення на шоломі», – розповів Бідний.
На запитання, чи є зараз загроза дискваліфікації Владислава Гераскевича з Олімпіади міністр відповів, що «це буде постріл собі ж у ногу». Гераскевич продовжує готуватися до виступу і на тренування ходить у шоломі. Матвій Бідний зазначив, що Україна, попри все, буде підтримувати свого спортсмена.
«Будемо відстоювати його право. Звісно це, мабуть, не компенсує йому можливість виступити на Олімпійських іграх, але я вважаю, що в таких умовах ми маємо пам’ятати, завдяки кому ми є на цих Олімпійських іграх. Можливо, хтось зробить висновок, що треба зважати на те, що відбувається сьогодні у світі. Це стосується не тільки України насправді. Все ж таки щось треба змінювати у своїх підходах. Не далі вдавати, що олімпійський і спортивний рух живе на планеті якихось рожевих поні, де нічого не відбувається. Ми просто гратимемо у футбол, кататимемося на лижах, тиснутимемо руку агресору. Це абсолютно хибне уявлення, яке призведе до навіть складно уявити яких наслідків», – наголосив український міністр.
Читайте також: Спортсмени відкривають світу очі на те, що робить Росія в Україні. Інтерв'ю із міністром спорту Матвієм Бідним
10 лютого скелетоніст української олімпійської збірної Владислав Гераскевич повідомив, що Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому використовувати шолом із фотографіями загиблих українських спортсменів. Водночас спортсмен вказав на те, що італійський сноубордист перед тим виступав у шоломі, на якому, поміж інших, був зображений прапор Росії.
Згодом у МОЗ повідомили про отримання запиту від української сторони на дозвіл Гераскевичу носити на змаганнях шолом із портретами загиблих через російську агресію атлетів. Як заявив директор пресслужби МОК Марк Адамс, комітет «цілком розуміє» бажання українських спортсменів вшанувати загиблих друзів і колег. Але, за його словами критично важливо, щоб в усіх спортсменів були «рівні права і щоб Ігри були відмежовані не лише від політичного чи релігійного, але будь-якого втручання». У МОК зазначили, що шолом порушує правила, хоча не уточнили, яким конкретно чином, але комітет дозволив носіння чорної стрічки, щоб вшанувати пам’ять загиблих.
Українець, своєю чергою, відповів, що в організації не вистачить чорних пов’язок, аби вшанувати загиблих українських спортсменів. Також він зізнався, що розуміє про можливу дискваліфікацію, проте від ідеї виступати у «шоломі пам’яті» не планує відмовлятися.
11 лютого телеканал Sky News з посиланням на Марка Адамса повідомив, що МОК сьогодні планує переконати Гераскевича не одягати шолом під час Ігор, натомість він зможе демонструвати шолом під час пресконференцій, у змішаній зоні та будь-де, де немає «ігрового поля».
«Поверніть мені ім’я»: прем’єра фільму Радіо Свобода про повернення тіл зниклих безвісти
У Києві у кінотеатрі «Жовтень» відбулася прем’єра фільму Радіо Свобода «Поверніть мені ім'я». На подію прийшли рідні безвісти зниклих, ті, хто займається пошуком та ідентифікацією тіл загиблих воїнів, військовослужбовці, ветерани, журналісти та правозахисники. У документальному фільмі ідеться про процес повернення та ідентифікації тіл безвісти зниклих українських військових.
Подивитися документальний фільм Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я» найближчим часом можна буде на YouTube Радіо Свобода, а також на Першому каналі «Суспільного».
«Поверніть мені ім’я»: прем’єра фільму Радіо Свобода про повернення тіл зниклих безвісти
Влада: у напрямку Львова летіли два «Кинжали», сили ППО їх знешкодили
У напрямку Львова летіли дві російські ракети «Кинжал», сили ППО їх знешкодили, повідомив міський голова Андрій Садовий.
«Близько 14:40 в напрямку Львова летіли два ворожі «Кинжали». Сили ППО їх знешкодили. Це титанічна робота», – написав він у телеграмі.
Станом на зараз інформації про руйнування чи постраждалих немає. Міські служби обстежують територію громади.
По території усієї України оголосили повітряну тривогу через ракетну загрозу. Повітряні сили ЗСУ двічі попередили про швидкісні цілі у напрямку Львова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У НАТО відкинули звинувачення Зеленського у «майже блекауті» через неоплачений пакет американської зброї
Швидкість доставки американського обладнання до України в межах програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України) залежить від американської логістики, а не профінансованих пакетів. Про це, реагуючи на заяву українського президента Володимира Зеленського про нестачу ракет через брак європейських коштів на їхню закупівлю у США, заявив посадовець НАТО на умовах анонімності, передає зі штаб-квартири кореспондентка Радіо Свобода.
«Жодних затримок (у постачанні - ред.) немає. І прямого зв’язку між фінансуванням і постачанням також немає. Ми постійно шукаємо фінансування від союзників і партнерів, але США не призупиняють поставки через брак коштів», – зауважив посадовець НАТО, глибоко залучений до процесу.
Однак президент Зеленський, за словами співрозмовника журналістів в альянсі, має рацію в тому, що Україна потерпає від гострого дефіциту критично важливих боєприпасів – «таких як ракети PAC-3 і PAC-2».
«Навіть програма PURL, відверто кажучи, не забезпечує всього необхідного. Особливо коли Росія перевантажує протиповітряну оборону масованими ракетними атаками – тоді дефіцит завжди відчутний… Тому цілком зрозуміло, що Зеленський розчарований, адже потреба значно більша. І по-друге, постачання може бути повільнішим, ніж хотіли б командири, саме через логістичні обмеження», – наголосив посадовець, повторивши, що брак фінансування на це не впливає.
30 січня, коментуючи журналістам удари по ТЕЦ Києва, Володимир Зеленський сказав, що дефіцит ракет до ППО спричинила нестача фінансування.
«США не дають нам ракети безкоштовно. По-різному можемо до цього ставитися. Але це проплачується Європою, і транш по PURL не був проплачений. Ракети не прийшли… PAC-3 прийшли через день після того, як нам роблять майже блекаут», – зазначив тоді Зеленський.
Влітку 2025 року США і НАТО уклали угоду PURL, яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. За даними української влади, у 2025 році сума внесків у програмі PURL склала 4,3 млрд доларів, з них за грудень – майже 1,5 млрд доларів.
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження НПЗ у Волгоградській області РФ
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження нафтопереробного заводу у Волгоградській області РФ та низки російських складів.
Як повідомляє штаб у телеграмі, у ніч на 11 лютого було уражено нафтопереробний завод «Волгоградський», який задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії, на території об’єкта зафіксовано пожежу.
Масштаби збитків уточнюються.
Генштаб ЗСУ також повідомив про низку уражень на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму біля населеного пункту Лобанове було уражено склад пально-мастильних матеріалів противника, на ТОТ Запорізької області біля Балочки – склад матеріально-технічного забезпечення, а біля Любимівка під удар потрапив район зосередження військової техніки російських загарбників.
У штабі наголошують, що підрозділи Сил оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по важливих об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ «у рамках системних заходів зі зниження наступальних спроможностей російського агресора».
Раніше у Волгоградській області Росії заявили про атаку безпілотників вночі проти 11 лютого. Губернатор регіону Андрій Бочаров заявив про «займання на території заводу на півдні Волгограду». За попередніми даними, ніхто не постраждав.
Російський телеграм-канал Astra на основі кадрів очевидців дійшов висновку, що горить нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднафтопереробка» у Красноармійському районі Волгограда. Про удар по НПЗ також повідомляли українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Повітряні сили ЗСУ попередили про швидкісні цілі на Львів. У місті працює ППО
По території усієї України через ракетну небезпеку оголосили повітряну тривогу. У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що зафіксовано зліт російського МіГ-31К, потенційного носія ракет «Кинджал».
Повітряні сили двічі попередили про швидкісні цілі у напрямку Львова. Міський голова Андрій Садовий повідомив про роботу протиповітряної оборони в місті.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський заявив про доручення опрацювати «конкретні» рішення для захисту обʼєктів інфраструктури
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що доручив командувачу Повітряних сил ЗСУ разом з Міноборони, Міненергетики та деякими керівниками громад опрацювати «конкретні й обговорені» рішення для посилення захисту обʼєктів інфраструктури.
«Деталі зараз не можуть бути публічними, але є системні кроки, які повинні бути зроблені. Очікую на доповідь щодо виконання», – написав він після чергової наради.
Президент зауважив, що фактично з усіх громад прикордоння з Росією та прифронтових областей звітують про постійні російські удари – лише у Херсоні і тільки ударних дронів було 470 за минулу добу. Він нагадав про
важкі наслідки одного з ударів по Харківщині – по Богодухову, де загинули троє дітей та їхній батько.
Зеленський повідомив, що після російського обстрілу на Донеччині триває відновлення газопостачання, частина споживачів зараз без електрики в Запоріжжі після удару «шахедів», також були удари по інфраструктурі Дніпропетровщини.
«Поки Росія продовжує вбивати людей і знищувати нашу інфраструктуру, навіть до активної дипломатії в суспільства не буде достатньої довіри. І це важливо розуміти всім партнерам України – і в Америці, і у Європі. Очікую від українських дипломатів результативного донесення до партнерів цієї позиції щодо безпеки», – додав президент.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Індія перестала закуповувати російську нафту. Уже є наслідки
Індійські НПЗ перестали купувати російську нафту і, як очікується, не відновлять закупівлі заради торгівельної угоди зі США, пише Reuters із посиланням на джерела. Що це означає для Росії?
Більшість великих індійських переробників з березня 2026 року відмовилися від закупівель російської нафти, повідомляє Reuters.
Лише три компанії, які раніше запланували на березень деякі поставки, отримають їх, але вони не приймають пропозицій від трейдерів про нові відвантаження російської нафти в березні та квітні.
Джерела Reuters стверджують, що від подібних угод індійські нафтотрейдери збираються відмовитися на тривалий час. Це допоможе Нью–Делі укласти торгівельну угоду з Вашингтоном.
У коментарі Reuters представник індійського МЗС заявив, що «диверсифікація джерел енергії відповідно до об'єктивних ринкових умов і мінливої міжнародної динаміки» в інтересах Індії.
Про те, що Індія перестане купувати російську нафту, заявив президент США Дональд Трамп після розмови з прем'єром Індії Нарендрою Моді.
Повністю читайте тут
Розвідка Британії: обов’язкові паспорти РФ для дітей на окупованих територіях є частиною політики русифікації
Нове російське законодавство зобов’язує українських дітей на окупованих територіях отримувати російські паспорти для поїздок за кордон, повідомляє розвідка Великої Британії в зведенні 11 лютого.
Йдеться про виїзд до країн, окрім Білорусі, Казахстану, Киргизстану та окупованих частин Грузії. Закон, який набув чинності 20 січня, поширюється на дітей до 14 років, в тому числі на окупованих українських територіях.
У відомстві вважають, що це російське законодавство, ймовірно, спрямоване на створення перешкод для українців із дітьми, які хочуть залишити підконтрольні РФ території.
Рада закликає МОК дозволити спортсменам використовувати символіку, що вшановує пам’ять жертв агресії РФ
Верховна Рада закликає Міжнародний олімпійський комітет дозволити всім українським спортсменам використовувати символіку, що вшановує пам’ять жертв збройної агресії Росії проти України.
«За» проєкт постанови проголосували 268 депутатів.
Парламентарі закликають МОК дозволити всім українським спортсменам використовувати символіку, що вшановує пам’ять жертв російської агресії, а також скасувати рішення про допуск російських та білоруських спортсменів до міжнародних спортивних змагань.
Верховна Рада повною мірою підтримує дії Владислава Гераскевича як прояв поваги до пам’яті не лише українських спортсменів, а й усіх громадян України, які стали жертвами збройної агресії Росії, та вважає рішення МОК несправедливим і таким, що фактично є свідченням підтримки агресора.
Депутати також не підтримують тезу щодо політичного забарвлення питання використання зображень портретів загиблих українських спортсменів на шоломі, тоді як державі-агресору РФ та її сателіту – Білорусі поступово надають доступ до все більшої кількості спортивних змагань.
Читайте також: Спортсмени відкривають світу очі на те, що робить Росія в Україні. Інтерв'ю із міністром спорту Матвієм Бідним
10 лютого скелетоніст української олімпійської збірної Владислав Гераскевич повідомив, що Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому використовувати шолом із фотографіями загиблих українських спортсменів. Водночас спортсмен вказав на те, що італійський сноубордист перед тим виступав у шоломі, на якому, поміж інших, був зображений прапор Росії.
Згодом у МОЗ повідомили про отримання запиту від української сторони на дозвіл Гераскевичу носити на змаганнях шолом із портретами загиблих через російську агресію атлетів. Як заявив директор пресслужби МОК Марк Адамс, комітет «цілком розуміє» бажання українських спортсменів вшанувати загиблих друзів і колег. Але, за його словами критично важливо, щоб в усіх спортсменів були «рівні права і щоб Ігри були відмежовані не лише від політичного чи релігійного, але будь-якого втручання». У МОК зазначили, що шолом порушує правила, хоча не уточнили, яким конкретно чином, але комітет дозволив носіння чорної стрічки, щоб вшанувати пам’ять загиблих.
Європарламент затвердив надання Україні позики 90 мільярдів євро
Депутати Європарламенту проголосували за три законодавчі акти, що надають Україні позику ЄС у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, повідомляє пресслужба інституції.
За повідомленням, з цієї позики 30 мільярдів євро буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку, що надається через програму Ukraine Facility, 60 мільярдів євро буде виділено на зміцнення обороноздатності України та підтримку закупівель військового обладнання.
Зазначається, що усе фінансування підлягатиме суворим умовам, включаючи постійну відданість України демократичному врядуванню, верховенству права та захисту прав людини, зокрема прав меншин.
«Позика на підтримку буде фінансуватися за рахунок спільних запозичень ЄС на ринках капіталу та гарантована «запасом» довгострокового бюджету ЄС, а витрати на обслуговування боргу покриватимуться з річних бюджетів ЄС. Комісія оцінила витрати на обслуговування боргу приблизно в мільярд євро на 2027 рік та приблизно в 3 мільярди євро на рік з 2028 року. Україна нестиме відповідальність за погашення основної суми позики після отримання воєнних репарацій від Росії», – йдеться у повідомленні.
Щоб Єврокомісія могла виплатити перший платіж на початку другого кварталу 2026 року, Рада ЄС також повинна офіційно ухвалити пакет документів.
Позика ЄС на підтримку була узгоджена на Європейській Раді в Брюсселі 18 грудня 2025 року та представлена Єврокомісією 14 січня 2026 року. 90 мільярдів євро призначені для покриття двох третин розрахункових фінансових потреб України на відповідний період. Оскільки Чехія, Угорщина та Словаччина відмовилися від підтримки позики, угоду було укладено в рамках процедури посиленої співпраці – механізму, який дозволяє бажаючим державам-членам ЄС співпрацювати в певних сферах за відсутності одностайності.
Читайте також: Військові й бюджетні потреби: Єврокомісія визначила, як Україна витрачатиме 90 млрд євро допомоги
Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку обговорювали раніше.