У Каллас прокоментували план поступок, яких вона очікує від Росії
Будь-яке мирне врегулювання в Україні потребуватиме підтримки Євросоюзу, щоб бути втіленим – про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі, заявив представник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні.
Ель-Ануні не уточнював, чи отримали в столицях держав-членів план високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас. Цей план пропонує вимагати поступок від Росії, зокрема, в питанні чисельності її армії, компенсації Україні збитків, заборони присутності російських військ у Білорусі, Україні, Молдові, Грузії та Вірменії. Також пропонується не визнавати де-юре окупації українських земель Росією.
Крім того, від Москви можуть вимагати припинення кампанії з дезінформації, кібератаки, порушення повітряного простору та втручання у вибори на території Європи та сусідніх країнах.
«Підхід Високої представниці ґрунтується на наших інтересах у безпечній і стабільній Європі. Будь-який план припинення російської агресії проти України потребуватиме підтримки ЄС, щоб спрацювати. І перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 23 лютого я не випереджатиму події і не коментуватиму дискусії, які тривають зараз», – сказав Радіо Свобода Ель-Ануні.
Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас поширила серед представників країн-членів ЄС документ, у якому викладені поступки, на які Росія має погодитися під час переговорів з Україною. З ним ознайомилося Радіо Свобода.
У документі, представленому Каєю Каллас, ідеться про те, що мир та безпека неможливі «без участі ЄС за столом переговорів та без урахування основних інтересів ЄС». Деякі частини документа можуть бути винесені на обговорення міністрів закордонних справ ЄС під час зустрічі у Брюсселі 23 лютого.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Натомість у Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
ДНК-експертиза та виплати родинам загиблих: як випадок Далецького змінить правила МВС і Міноборони
Після прецеденту з 46-річним військовослужбовцем Назаром Далецьким, якого більше ніж два роки вважали загиблим, а він 5 лютого 2026 року повернувся з російського полону, МВС повідомило, що надалі в експертних установах ДНК-дослідження проводитимуть щонайменше за двома методами або з аналізом ДНК-профілів двох родичів. Зазначивши, що проведення повторної експертизи не є обов’язковою умовою, згідно з чинним законодавством.
Водночас адвокати, які займаються проблемними питаннями, пов’язаними з безвісти зниклими воїнами, тими, хто у полоні чи загинув, наголошують, що на сьогодні в Україні не налагоджений чіткий механізм взаємодії між різними структурами у владі.
Які на сьогодні є проблеми з проведенням ДНК-експертизи, а також загалом у питаннях, коли військовослужбовець вважається безвісти зниклим, і виплатами матеріальної компенсації?
ОГП: російського військового ув’язнили довічно за розстріл українських полонених
Шевченківський районний суд Києва визнав військовослужбовця Росії винним у воєнному злочині та призначив йому довічне позбавлення волі, повідомив 20 лютого генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Він зазначив, що прокурори Офісу генпрокурора наполягали саме на такому вироку.
Засуджений – стрілець 1-ї роти морської піхоти 1-го батальйону 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту армії Росії.
«У січні 2025 року під час боїв у Курській області РФ він разом із іншими військовими облаштував засідку. Двоє українських захисників здалися в полон: склали зброю, підняли руки. Попри це, обвинувачений відкрив по них прицільний вогонь. Обидва військовополонені загинули», – заявив Кравченко.
Він навів висновок суду, за яким не було військової необхідності застосовувати силу, засуджений усвідомлював злочинність наказу й міг відмовитися від виконання. Дії російського військового кваліфікували за статтею про «порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб, що спричинило загибель осіб під захистом міжнародного гуманітарного права».
Крім того, суд частково задовольнив цивільний позов і стягнув із засудженого 50 мільйонів гривень моральної шкоди на користь потерпілої.
Ім’я засудженого Кравченко не називає.
18 лютого «Суспільне.Крим» повідомило, що обвинувачення вимагає довічного ув’язнення для російського військового родом із Криму за розстріл двох українських полонених у Курській області. Він визнав провину під час засідання.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
В ОП заперечили повідомлення про наміри готуватися до «війни ще на три роки»
В Офісі президента України заперечили повідомлення ЗМІ про те, що Володимир Зеленський нібито мав розмову з радниками, на якій йшлося про необхідність готуватися ще до трьох років війни і провал мирних переговорів.
Радник українського президента Дмитро Литвин у чаті з журналістами 20 лютого заявив, що не було ані такої розмови з радниками і негативу про переговори, ані такого завдання про «війну ще на три роки». За його словами, «це просто фейк».
Раніше про проведення закритої розмови президента України з радниками заявив журналіст видання Wall Street Journal Боян Панчевський. У подкасті журналіста Пауля Ронцгаймера Панчевський сказав, що на зустрічі минулого четверга Зеленський нібито оголосив, що переговори провалилися, і що тепер потрібно розробити план «ще на три роки війни». Джерело цієї інформації журналіст не навів. Це повідомлення поширювали, зокрема, російські ЗМІ.
Повідомлення з’явилися на тлі завершення чергового раунду тристоронніх переговорів України, США і Росії щодо припинення війни.
Президент Зеленський повідомив напередодні, що 20 лютого проведе нараду за підсумками тристоронніх переговорів з членами української делегації, які повернулися до Києва.
Раніше, в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого, Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Відразу по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія) Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
У Білому домі заявили, що на тристоронніх переговорах був «значний прогрес». «Було досягнуто значного прогресу з обох сторін, обидві сторони погодилися ознайомити своїх лідерів і продовжувати спільну роботу над мирною угодою. Тож у майбутньому буде ще один раунд переговорів», – заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт на брифінгу 18 лютого.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Європейські розвідки скептично оцінюють шанси на досягнення угоди про припинення війни в Україні 2026 року. Про це Reuters за умов анонімності заявили керівники п’яти європейських розвідувальних служб.
За словами співрозмовників агентства, Кремль не хоче швидкого завершення війни. Четверо з них зазначили, що російська влада використовує переговори зі США для тиску з метою зняття санкцій та укладення торговельних угод. Переговори в Женеві одне з джерел Reuters назвало «театралізованою виставою».
Зеленський розповів, до яких компромісів готова Україна
Україна готова до «реальних компромісів», але не ціною власної незалежності та суверенітету, заявив президент Володимир Зеленський у інтерв’ю японському агентству Kyodo.
«Ми готові говорити про компроміси зі Сполученими Штатами. Але не отримувати знову і знову ультиматуми від росіян. Вони – агресор. Усі це визнали. Це не змінилося. Багато країн, які були посередниками або намагалися бути посередниками із самого початку цієї війни, особливо на Близькому Сході та в Азії, а також інші держави – усі визнають, що Росія є агресором», – сказав він.
Водночас, за словами президента, компромісом з боку України є вже готовність обговорювати компроміси з країною-агресором. Він додав, що готовність зупинитися на поточній лінії зіткнення – це «великий компроміс»:
«Вони захопили майже 20 % нашої території. І ми готові говорити про мир зараз на основі принципу «стоїмо там, де стоїмо». Це великий компроміс. Що Росія пропонує нам як компроміс? На що вони готові? Вони сказали: «Ми готові не окуповувати ваші інші області». Але це тероризм. Навіть самі ці слова – це тероризм. «Я готовий вас не вбивати – віддайте нам усе». Що це означає? Це не компроміс. Це ультиматум».
Зеленський додав, що Київ готовий до компромісів, які поважають український суверенітет і територіальну цілісність, але не до ультиматумів.
За оцінкою ISW на тлі переговорів у Женеві, російські чиновники дали зрозуміти, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками, і підтвердили відданість початковим воєнним цілям РФ, які включають розвал альянсу НАТО.
Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання».
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів. Попередніх коментарів від американських чиновників не було.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
У Севастополі цілу ніч була повітряна тривога, лунали вибухи
У Севастополі в окупованому Криму протягом цілої ночі була повітряна тривога, підконтрольна Росії влада заявила про атаку безпілотників на місто.
Як написав у своєму телеграм-каналі підконтрольний РФ голова Севастополя Михайло Развожаєв, ППО нібито збила 26 дронів. Він також стверджує, що внаслідок атаки загинув чоловік.
«Загинув 30-річний чоловік, який під час атаки перебував на одній із вулиць у районі Камишового шосе. Він отримав осколкове поранення голови та грудної клітки від падіння осколків від збитого БпЛА. Бригада «швидкої допомоги» оперативно прибула на місце на виклик, проводили реанімаційні заходи, але врятувати його не вдалося», – написав Развожаєв.
Крім того, він заявив, що в місті через падіння уламків вибиті шибки у кількох багатоповерхівках, пошкоджені приватні будинки й автомобілі.
Водночас про вибухи в районі Севастополя повідомляв телеграм-канал «Кримський вітер». За повідомленнями читачів каналу, російська ППО активно працювала в районі аеродромів «Бельбек» і «Кача». Про наслідки атак щодо них поки невідомо. Українські військові ці повідомлення не коментували.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання у військові об’єкти, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Пункт управління БПЛА та склади: Генштаб повідомив про удари ЗСУ по окупованих територіях
Українські війська уразили низку пунктів управління, складів та районів зосередження російських сил, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 20 лютого.
«Одразу кілька цілей було уражено на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Зокрема, під удари потрапили пункт управління БпЛА в районі Златополя, склад матеріально-технічних засобів (р-н н.п. Богданівка) та ремонтна база окупантів у районі Розівки. Також наші воїни били по району зосередження живої сили противника поблизу Степногірська», – йдеться в повідомленні.
Також українські війська, за даними штабу, уразили командно-спостережний пункт та зосередження живої сили РФ у районі Любимівки та на Тендрівській косі на території тимчасово окупованої Херсонщини.
Крім того, Сили оборони уразили два склади матеріально-технічних засобів: у районі Лобанового в Криму та в районі Можняківки на тимчасово окупованій Луганщині.
«Втрати ворога та масштаби завданих збитків уточнюються. Сили оборони України продовжують методично виснажувати бойові спроможності агресора та руйнувати його воєнний потенціал», – додає командування.
Російське командування не повідомляло про ураження. Міноборони РФ заявило раніше про збиття 149 українських дронів протягом ночі, в тому числі 20 над Кримом.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
Міненерго: через удари РФ є знеструмлення у 5 областях
Внаслідок російських ударів 20 лютого є знеструмлені споживачі у Миколаївській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській і Запорізькій областях, повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.
У Міненерго нагадали, що сьогодні у більшості регіонів вимушено діють погодинні відключення, а в окремих областях застосовані аварійні відключення.
Крім того, за даними відомства, через складні погодні умови без електропостачання залишаються 40 населених пунктів у Херсонській, Миколаївській, Одеській і Дніпропетровській областях.
Очільник Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що внаслідок нічної атаки РФ у Запоріжжі вісім тисяч споживачів залишаються без електропостачання.
«Близько 6-ї ворог атакував критичну інфраструктуру Запоріжжя. 41 тисяча абонентів були знеструмлені. Енергетики одразу приступили до ліквідації наслідків. Роботи тривають», – додав він.
Повітряні сили повідомили, що російські військові в ніч проти 20 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 128 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – дрони «Шахед».
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 107 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні. За даними військових, зафіксовано влучання балістичної ракети і 21 ударного БпЛА на 14 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія судить одного з організаторів «русской весны» Губарєва
Кремль переслідує чергового лідера «русской весны» на Донбасі: Павла Губарєва звинуватили в дискредитації російської армії. Він – один із засновників угруповання «ДНР», у 2014-му його називали «народним губернатором», Губарєв загалом – один із найбільш упізнаваних персонажів початку російської агресії на Донбасі. Зараз він веде власний блог та критикує окупаційну владу Росії на Донбасі.
Розбірки в середовищі «зет-блогерів» – постійне явище. Переслідують їх переважно за критику управління та корупції в російській армії. Когось – на словах, когось – юридично. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють, чому Кремль закриває рота тим же, хто за нього бореться.
Армія РФ атакувала об’єкти «Нафтогазу», виникла пожежа – голова компанії
Російські війська дронами атакували нафтогазову інфраструктуру Групи «Нафтогаз» у Полтавській області, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
«Внаслідок атаки зафіксовано руйнування, на обʼєкті триває пожежа. До ліквідації наслідків залучені підрозділи ДСНС України. Це – черговий цілеспрямований удар по нашій нафтогазовій інфраструктурі», – написав Корецький у соцмережах, додавши, що лише з початку року РФ понад 20 разів атакувала об’єкти Групи «Нафтогаз».
Днями в компанії повідомили, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по інфраструктурі «Групи Нафтогаз», зокрема в 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.
«Найважчим став жовтень 2025 року. Упродовж місяця по інфраструктурі групи було завдано 25 комбінованих атак», – зазначили у пресслужбі.
У групі додали що атаки спричинили втрати власного видобутку, через що вона мусить імпортувати додаткові обсяги газу для стабільного проходження опалювального сезону.
Компанія регулярно повідомляє про ураження своїх об’єктів російськими атаками. 12 лютого повідомив голова правління «Нафтогаз» Сергій Корецький повідомив про чергові російські обстріли Херсонської ТЕЦ.
Китайський тил Путіна. Чому Європі досі складно обмежити зв’язки Москви й Пекіна
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні політики дискутують, чи можуть дипломатичний тиск і санкції переконати Китай обмежити підтримку Москви.
Однак через чотири роки після вторгнення підтримка Росії з боку Китаю лише поглибилася. Пекін забезпечує Росії життєво важливу економічну «подушку» шляхом закупівлі енергоносіїв, постачання критичних мінералів для виробництва дронів, а також стабільний потік товарів подвійного призначення – зокрема мікроелектроніки та промислового обладнання, повідомили Радіо Свобода високопосадовці ЄС.
Поліція: спецслужби РФ вербували громадян Молдови для вбивств публічних осіб в Україні
Національна поліція України повідомляє, що спільно з молдовськими правоохоронцями зірвала російські плани і затримала агентурно-бойову групу, яка на замовлення спецслужб РФ планувала вбивства медійних і політичних українських діячів. За повідомленням, оприлюдненим вранці 20 лютого, для виконання вказівок російських спецслужб вербували громадян Молдови, яких у подальшому направляли до України.
«Уже на території нашої держави вони збирали детальну інформацію про потенційні «об’єкти»: місця проживання і роботи, маршрути пересування, місця перебування, а також опрацьовували можливі способи вчинення вбивства. Після чого чекали вказівок від куратора, який підтримував зв’язок з російськими спецслужбістами», – кажуть у Нацполіції.
За даними правоохоронців, «достеменно встановлено», що серед тих, кого планували вбити – «відомий журналіст, внесений у Росії до списку «екстремістів» й оголошений у розшук, один із керівників державного стратегічного підприємства, чинні військовослужбовці Головного управління розвідки Міноборони України, у томі числі бійці Іноземного легіону ГУР, ССО, а також громадський активіст, вихідець із РФ, що зайняв проукраїнську позицію». Імен цих людей у поліції не наводять.
Генпрокурор України Руслан Кравченко, зі свого боку, повідомив, що серед цілей замовних вбивств РФ представник з питань стратегічної комунікації ГУР МОУ, заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
У поліції кажуть, що ціллю російських спецслужб було через резонансні вбивства посіяти страх, деморалізувати суспільство, створити відчуття незахищеності й дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні.
За повідомленням, організатором і координатором агентурно-бойової групи виявися 34-річний громадянин Молдови, який раніше відбував покарання у РФ, де був завербований спецслужбами.
«Після повернення до Молдови підтримував проросійське угруповання, діяльність якого була спрямована на дестабілізацію країни й організацію масових протестів у 2022-2023 роках. Фігурант сформував ієрархічну структуру і залучив помічників-співвітчизників віком до 25 років. Вони вербували молодих хлопців, здебільшого тих, хто навчався у військових навчальних закладах, для виконання завдань ворожих спецслужб за кордоном. Крім того, займалися їх транспортуванням до Україну, поселенням, фінансуванням та легендуванням», – заявили у поліції.
За виконання замовних убивств представники спецслужб Росії обіцяли винагороду у розмірі сотень тисяч доларів, зокрема, за ліквідацію кадрового офіцера ГУР Міноборони обіцяли заплатити 100 000 доларів, кажуть правоохоронці.
Операцію під назвою «Енігма 2.0» проводили на території двох держав: України і Молдови.
«19 лютого співробітники Департаменту стратегічних розслідувань і Головного слідчого управління Нацполіції спільно зі співробітниками Національного інспекторату розслідувань Генерального інспекторату поліції Молдови, за процесуального керівництва Прокуратури з боротьби з організованою злочинністю й особливих справ Молдови і за участю спецпідрозділу «Фулджер», провели спільні заходи на території Молдови. Затримали 34-річного куратора агентурно-бойової групи, а також осіб, причетних до агентурної мережі», – йдеться в повідомленні. Одночасно в Україні пройшли обшуки в Києві й Одесі, в ході яких затримали учасників агентурної групи і вилучили засоби зв’язку, зброю, техніку й інші речові докази.
Генпрокурор Кравченко повідомив, що в Україні одночасно провели понад 20 обшуків і затримали сімох осіб. У Молдові, за його даними, затримали ще трьох осіб, зокрема, організатора мережі і двох його спільників.
«Учасникам злочинної групи повідомлено про підозру. Готується клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – зазначив генпрокурор.
Усі заходи в межах цієї спецоперації проводилися під егідою Європолу й Інтерполу, додали в поліції.
Напередодні поліція Молдови без подробиць повідомляла про слідчі дії у складі спільної слідчої групи, сформованої співробітниками молдовської поліції і правоохоронних органів України, у справі про підготовку вбивств публічних діячів України, замовлених спецслужбами РФ.
Російська сторона ситуацію поки що не коментувала.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють, зокрема, в держзраді та диверсіях на замовлення російських спецслужб.
Влада Молдови неодноразово заявляла про російське втручання з метою використати Молдову проти України. Зокрема, президентка Молдови Мая Санду наголошувала, що Україна залишається «щитом» Молдови, і влада в Кишиневі «має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України і не допустити втягування нашої країни у війну».
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання ракети «Іскандер-М» і 21 дрона
Російські військові в ніч проти 20 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 128 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 107 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання балістичної ракети і 21 ударного БпЛА на 14 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: на фронті за добу було 237 бойових зіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 237 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 20 лютого Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 37 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Затишок, Котлине, Удачне, Молодецьке, Муравка, Новомиколаївка, Філія та у бік Новопавлівки… На Гуляйпільському напрямку відбулося 29 атак окупантів – у напрямках населених пунктів Староукраїнка, Залізничне, Зелене, Святопетрівка і в районі Гуляйполя», – йдеться в повідомленні.
На Костянтинівському напрямку армія РФ здійснила 19 атак, на Олександрівському – 14, на Лиманському – 13, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося 12 боєзіткнень, стільки ж – на Південно-Слобожанському і Слов’янському, кажуть у Генштабі.
Крім того, за даними командування, бойові дії тривали на Куп’янському, Краматорському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
19 лютого проєкт DeepState повідомив, що російська армія просунулася біля Никифорівки на схід від Слов’янська, біля Неліпівки на південний схід від Костянтинівки, а також біля Затишку і Нового Шахового на Добропільському виступі. Слов’янський, Костянтинівський і Добропільський напрямки – одні з найбільш «рухомих» на всій лінії фронту, згідно з мапою аналітиків. Також тут щодня відбуваються іноді десятки штурмів армії РФ.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Двоє людей постраждали через російські удари на Харківщині – ОВА
На Харківщині дві людини постраждали через російські удари минулої доби, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали Харків і 11 населених пунктів Харківської області… У селі Дворічний Кут Солоницівської громади постраждав 58-річний чоловік; у селищі Малинівка постраждав 54-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
За словами Синєгубова, внаслідок ударів у Харкові пошкоджена цивільна будівля, два автомобілі; у Богодухівському районі пошкоджено ангар сільгосппідприємства; у Дворічному Куті в Харківському районі пошкоджена ферма, загинуло 100 голів свиней.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
РФ втратила у війні близько мільйона 258 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 257 880 своїх військових, зокрема 970 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 20 лютого навів український Генштаб.
Щодо російської військової техніки, то в українському командуванні повідомили про такі втрати:
- танки – 11 684 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 060 (+6)
- артилерійські системи – 37 387 (+3)
- РСЗВ – 1 649
- засоби ППО – 1 303 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 138 881 (+551)
- крилаті ракети – 4 314
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 79 112 (+76).
- спеціальна техніка – 4 073 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Українська команда бойкотує відкриття Паралімпіади-2026 – комітет
Національний паралімпійський комітет України заявляє, що українська паралімпійська команда і сам комітет бойкотують церемонію відкриття XIV зимових Паралімпійських ігор і вимагають не використовувати український прапор на церемонії відкриття Паралімпіади-2026. Заява оприлюднена на сайті комітету пізно ввечері 19 лютого.
Водночас у Національному паралімпійському комітеті додали: «Ми будемо боротись за спортивні перемоги українських спортсменів на XIV зимових Паралімпійських іграх і разом зі спортсменами інших країн добиватись принципів справедливості у паралімпійському спорті, підтримуючи головну мету Паралімпійських ігор як вищого спортивного форуму світу».
У комітеті також наголосили, що спільнота українських паралімпійців і обурена «цинічним рішенням» Міжнародного паралімпійського комітету дозволити спортсменам з Росії й Білорусі взяти участь у Паралімпійських іграх 2026 року в Італії під своїми національними прапорами.
«Звертаємо увагу, що ні Росія, ні Білорусь не пройшли кваліфікаційного процесу, щоб здобути ліцензії на участь у Паралімпіаді в Мілано-Кортіна! Причому це відбулося відповідно до того статусу російського і білоруського паралімпійських комітетів, який вони отримали як країни, які здійснюють жахливу військову агресію на території України», – йдеться в заяві.
«Необхідно усвідомити, що Росія, яка сьогодні окуповує українські території, масово вбиває цивільних людей – жінок, дітей, людей похилого віку, людей з інвалідністю, і відразу підіймає свій прапор, залитий кров’ю мирного населення України, на захоплених нею територіях. Саме такий прапор країни-вбивці керівництво МПК дає можливість підняти на території Зимової Паралімпіади Мілано-Кортіна, надавши максимальну кількість слотів для участі представникам Росії», – наголосили в комітеті.
Національний паралімпійський комітет України заявляє, що це рішення має «саме політичний характер, бо повністю суперечить принципам розподілу слотів на участь в Паралімпіаді, і надає Росії можливість демонструвати свої політичні атрибути на Паралімпіаді-2026: такі як прапор і гімн».
18 лютого президент Національного паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич у коментарі hromadske заявив, що Україна не розглядає можливості не брати участі в Паралімпіаді.
«Якщо ми не поїдемо, це означатиме дозволити Путіну здобути перемогу над українськими паралімпійцями, над Україною, виключивши нас з Ігор. Цього не буде!» – наголосив він.
Міжнародний паралімпійський комітет цього тижня заявив, що шістьом росіянам і чотирьом білорусам буде дозволено брати участь під національними прапорами на Паралімпійських іграх в Італії. За повідомленням комітету, ці атлети матимуть «таке ж ставлення, як і представники будь-якої іншої країни».
Міністр молоді й спорту України Матвій Бідний повідомив, що представники уряду України бойкотуватимуть Паралімпійські ігри в Італії через це рішення.
Уряд Італії висловив категоричну незгоду з рішенням дозволити спортсменам з Росії та Білорусі взяти участь у Паралімпійських іграх 2026 року в Мілані під своїми національними прапорами. У заяві віцепрезидента Ради міністрів і міністра закордонних справ Антоніо Таяні й міністра спорту Андреа Абоді також був заклик до Міжнародного паралімпійського комітету переглянути це рішення.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував Таяні та Абоді за їхню чітку позицію щодо «ганебного рішення дозволити використання національних емблем Росії та Білорусі», а також звернувся до країн-партнерів із закликом бойкотувати церемонію відкриття Паралімпіади.
Москва заявила, що дії італійських міністрів є проявом «малодушної поступливості» італійської влади перед «дедалі більш зухвалими вимогами мерзенного режиму Зеленського» і його «п'ятої колони» на Апеннінах, «подвійних стандартів» і грубого порушення принципів Олімпійської Хартії».
Зимові Паралімпійські ігри триватимуть від 6 по 15 березня.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році на Олімпіаді російським та білоруським спортсменам дозволялося змагатися лише під нейтральним прапором.
Зеленський призначив на 20 лютого нараду щодо переговорів у Женеві
Президент Володимир Зеленський повідомив, що 20 лютого проведе нараду за підсумками тристоронніх переговорів України, США і Росії щодо припинення війни, які пройшли 17 і 18 лютого в Женеві, Швейцарія.
«Сьогодні (19 лютого – ред.) вже будуть в Україні всі учасники нашої переговорної групи, і на завтра (20 лютого – ред.) я призначив спеціальну нараду з ними щодо наших подальших кроків, наших рішень. Буде доповідь уже тут, у Києві, щодо тих аспектів перемовин, про які не варто говорити телефоном», – сказав президент у вечірньому зверненні 19 лютого.
Крім того, за його словами, будуть визначені подальші рамки розмови з партнерами – з американською стороною і з європейцями – а також із російською стороною.
«Важливо, що зараз у Швейцарії європейці були присутні. І саме так ми розраховуємо працювати й надалі – щоб позиції Європи були враховані. Я хочу подякувати також усім членам нашої делегації за чітке дотримання директив на перемовинах. Це дуже важливо, щоб Україна говорила впевнено, говорила сильно і говорила скоординовано», – додав голова держави.
Раніше, в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого, Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Відразу по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія) Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
У Білому домі заявили, що на тристоронніх переговорах був «значний прогрес». «Було досягнуто значного прогресу з обох сторін, обидві сторони погодилися ознайомити своїх лідерів і продовжувати спільну роботу над мирною угодою. Тож у майбутньому буде ще один раунд переговорів», – заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт на брифінгу 18 лютого.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Репортаж із «кілзони». День із протидроновою групою під Костянтинівкою
У відповідь на масоване використання ударних дронів, які застосовує російська армія на фронті, українські військові створили мобільні, вогневі, антидронові групи. Це невеликі групи бійців, які працюють вздовж фронтових доріг, або в населених пунктах. Їхня задача знищувати російські FPV та ударні дрони.
Так звана «кілзона» нині може сягати кількох десятків кілометрів в тил від лінії бойового зіткнення. Для українських військових це ускладнює логістику – доставку людей та боєприпасів на позиції. Удари по дорогах відбуваються регулярно, а антидронові тунелі із сіток не вирішують проблему повністю.
Знімальна група Радіо Свобода провела день разом із мобільною вогневою групою 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ на дорозі під Костянтинівкою.
Війська РФ завдали ракетного удару по Харкову – влада
Російські військові удосвіта 20 лютого завдали ракетного удару по Слобідському району Харкова, повідомила місцева влада.
За інформацією Ситуаційного центру, внаслідок удару вибиті вікна у кількох багатоповерхівках, зазначив міський голова Ігор Терехов.
Очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що внаслідок обстрілу загорілися два автомобілі.
Інформація про постраждалих не надходила, каже влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.