Трамп заявив, що переговори «наближаються до чогось», і закликав Україну «діяти швидко»
Президент США Дональд Трамп прокоментував майбутні переговори між американськими і російськими представниками щодо плану припинення війни в Україні.
Відповідаючи на запитання, Трамп 18 грудня в Білому домі сказав, що переговори, на його думку, «наближаються до чогось», але при цьому заявив, що «Україна має діяти швидко», тому що «коли вони занадто довго зволікають, Росія змінює свою думку».
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що союзники в США «часто кажуть, що Росія, схоже, хоче закінчити війну, але Росія надсилає зовсім інші сигнали».
Делегація Росії зустрінеться у Маямі (Флорида, США) з представниками США у вихідні 20-21 грудня, щоб обговорити врегулювання війни між Росією й Україною, повідомляють Politico й Axios з посиланням на джерела.
На зустрічі Вашингтон надасть Москві результати останнього раунду переговорів з Україною і Європою. З боку Росії очікується участь спецпредставника президента РФ Володимира Путіна Кирила Дмитрієва.
Американську делегацію очолять спецпосланець Стів Віткофф, а також радник і зять президента США Джаред Кушнер.
Перед переговорами з Росією американська сторона планує провести зустріч із секретарем Ради нацбезпеки й оборони України Рустемом Умєровим.
Зустріч представників Росії й України не запланована.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
ОВА: в Одесі мешканці будинків без світла перекривали дороги. Влада закликала «зберігати витримку»
В Одесі 18 грудня зафіксовані випадки перекриття доріг мешканцями будинків, у яких тривалий час відсутнє електропостачання, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер і закликав одеситів «зберігати витримку».
«Розумію емоції людей. Коли світла немає кілька днів поспіль – це складно і виснажливо. Внаслідок ворожих атак енергетика Одещини зазнала масштабних пошкоджень. Відновлювальні роботи ускладнені повторними обстрілами й постійними повітряними тривогами. Але енергетики працюють цілодобово і роблять усе можливе, щоб світло повернулося в кожен дім у найкоротші терміни. Всі проблемні адреси в роботі, відновлення триває», – наголосив він.
Очільник ОВА нагадав, що в місті працюють пункти незламності, де можна зігрітися, підзарядити гаджети й отримати базову допомогу.
17 грудня на Одещині оголосили надзвичайну ситуацію державного рівня через стан енергетивної інфраструктури після масованих ударів Росії.
Найбільша російська комбінована масована повітряна атака по Одесі й області відбувалася у кілька хвиль. Найпотужніший удар припав на ніч проти 13 грудня. За даними Сил оборони півдня і Повітряних сил ЗСУ, російська армія застосувала тоді до пів тисячі «Шахедів» і 30 ракет різних типів. Основний удар був спрямований на південь, і Одесу вперше місто атакували ракетами «Кинджал». За повідомленнями голови Одеської ОВА Олега Кіпера і НЕК «Укренерго», російські загарбники цілеспрямовано били по критичній і портовій інфраструктурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мінфін повідомив про реструктуризацію ВВП-варантів – їх обміняли на звичайні боргові папери
Власники державних деривативів, прив’язаних до валового внутрішнього продукту, підтримали обмінну пропозицію, повідомляє Міністерство фінансів 18 грудня.
За повідомленням, власники ВВП варантів на суму 2,6 мільярда доларів проголосували за ухвалення запропонованої надзвичайної резолюції, яка передбачає повний обмін варантів на звичайні боргові цінні папери України.
«Це вагоме досягнення є важливим кроком до зміцнення боргової стійкості України та підвищення бюджетної прогнозованості завдяки вилученню з обігу ВВП варантів, випущених у 2015 році в межах попередньої реструктуризації державного боргу, спричиненої анексією Криму та вторгненням Росії на Донбас», – йдеться в повідомленні.
Міністерство очікує, що транзакція забезпечить зміцнення макроекономічної стабільності та стійкості державного боргу, дозволивши уникнути значних виплат у період післявоєнної відбудови й зберегти ресурси, потрібні для фінансування оборони країни в умовах повномасштабного вторгнення Росії.
«Після проведення комплексних переговорів із власниками ВВП варантів, 99,06% із них підтримали угоду про реструктуризацію, що перевищує необхідний поріг у 75%. Це означає, що Україна конвертує майже весь непогашений номінальний обсяг ВВП варантів у новий клас облігацій С зі строком погашення у 2032 році на суму 3,497 млрд дол. США», – повідомляє відомство.
Мінфін уточнює, що невелику частину варантів конвертують у облігації В зі строками погашення у 2030 та 2034 роках на суму близько 34 мільйони доларів. Також у межах цієї транзакції Україна анулює ВВП варанти на суму 604 мільйони доларів, які перебувають у власності держави. Відтак Україна повністю виводить з обігу цей інструмент.
За даними міністерства, реструктуризація суттєво зменшує ризики, які ВВП варанти створювали для державних фінансів України. Сукупні виплати за ними з 2025 по 2041 рік могли б становити від 6 до 20 мільярда доларів залежно від темпів економічного зростання країни у період відновлення.
Таку волатильність пояснюють природою варантів: після 2025 року виплати є «необмеженими та прив’язаними до річного зростання реального ВВП — без захисту від ризику економічних спадів, за якими може слідувати різке відновлення, що призводять до виплат, які не відповідають економічній реальності».
Міністр фінансів Сергій Марченко висловив очікування, що реструктуризація дозволить Україні заощадити мільярди доларів потенційних виплат у період післявоєнного відновлення.
«Конвертація ВВП варантів у стандартні боргові інструменти з механізмом агрегування забезпечує прогнозованість та зменшує довгострокову волатильність державних фінансів. Ми виводимо з обігу токсичний інструмент, який становив серйозний фіскальний ризик для України та міг поставити під загрозу наше відновлення й відбудову», – заявив він.
У квітні 2025 року стало відомо, що Мінфін не зміг домовитися про реструктуризцію державного боргу з власниками цінних паперів України, прив’язаних до її ВВП (варантів). Видання Financial Times писало, що вже в травні Київ має виплатити 600 мільйонів доларів за борговими зобов’язаннями або оголосити дефолт. Натомість урядове відомство повідомляло, що точна сума виплат за ВВП-варантами на той момент ще не була визначена.
«Невідворотні»: попереду битви за Слов’янськ і Краматорськ?
Російська армія 20-кілометровим фронтом просунулася в Сіверську та на його флангах – про це 16 грудня повідомив проєкт DeepState. Судячи з мапи проєкту, більша частина міста вже окупована, а решта перебуває в «сірій зоні» – там вже фіксують російських солдатів.
Так званий Сіверський виступ протягом трьох років війни був чи не найстабільнішою ділянкою фронту – криза там почала розростатися після захоплення Серебрянського лісництва в середині жовтня 2025 року.
Судячи з карти, агресор вже перетнув річку Бахмутку, що ділить місто на дві частини і могла б стати перепоною для його просування. Приблизно у 27 кілометрах навпростець на захід від Сіверська лежить Слов'янськ – крайнє північне місто «ланцюга фортець» Сил оборони на Донбасі. Причому між ними вже немає великих міст, річок чи промислових об'єктів, що могли б затримати агресора.
- Чому армія РФ змогла так швидко просунутись у Сіверську?
- Яких заходів мало б ужити військове керівництво України, щоб зупинити це просування?
- Та чи може уже цієї зими початися битва за Слов’янськ?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитало у ветерана російсько-української війни, старшого лейтенанта та експерта аналітичної групи «Левіафан» Миколу Мельника.
У МЗС України відповіли на слова сербського урядовця про «розплату територіями»
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий прокоментував заяву міністра інформації та телекомунікацій Сербії про історичну відповідальність для Хорватії.
Представник українського відомства запропонував сербському урядовцю натомість розпоряджатися територіями власної країни:
«Міністру інформації Сербії Борісу Братіні, який заявив, що хорвати мають платити за свої злочини, як українці – пропонуємо, щоб він використовував території власної країни в своїх нерозважливих вербальних вправах. Як каже українське прислів’я, до закритого рота муха не залетить».
У коментарі сербському телебаченню, яку напередодні поширили хорватські медіа, міністр Боріс Братіна закликав «покарати» Хорватію за її історичну поведінку.
«Як і українці, вони (хорвати – ред.) мають платити територією. Іншого покарання немає. Звичайно, ніхто не має наміру вбивати хорватів лише тому, що вони хорвати. Це нісенітниця. Але Хорватію потрібно якимось чином покарати за її жахливу участь у Першій світовій війні, а особливо у Другій світовій війні, і тим більше з початку 1990-х років», – заявив Братіна.
Міністерство закордонних справ Хорватії наразі публічно не коментувало цю заяву.
Мовна омбудсманка пропонує уряду підвищити штрафи за порушення закону про мову
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська пропонує Кабінету міністрів ініціювати підвищення адміністративних штрафів за порушення закону про «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Про це її офіс повідомив 18 грудня.
Відповідні зміни пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За повідомленням, Івановська направила звернення прем’єр-міністерці Юлії Свириденко, в якому наголосила, що чинні зараз санкції фактично не стримують порушників і не стимулюють усунення порушень.
«У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства», – аргументує вона.
Івановська констатує, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, в сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів та публічної інформації. Водночас низький рівень відповідальності «нівелює саму ідею державного контролю та створює у порушників відчуття безкарності»,
«Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм», – стверджує омбудсманка.
Вона назвала посилення адміністративної відповідальності необхідною умовою для забезпечення дієвості мовного законодавства.
Прем’єр-міністерка наразі не коментувала звернення Івановської.
Закон про забезпечення функціонування української мови як державної передбачає, зокрема, штрафи за порушення від 200 до 300 неподатковуваних мінімумів (3400-5100 гривень). Сума може збільшуватися в разі повторних порушень.
ДПСУ: на Одещині рух до окремих пунктів пропуску через держкордон із Молдовою обмежений через удар РФ
На Одещині внаслідок російського удару обмежений рух до окремих пунктів пропуску через державний кордон із Молдовою, повідомляє Державна прикордонна служба.
«Внаслідок атаки Російської Федерації, здійсненої по об’єкту критичної інфраструктури, призупинений рух трасою Одеса – Рені. Рекомендуємо громадянам утриматися від поїздок у цьому напрямку до стабілізації обстановки», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні очільник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомляв, що рух транспорту на трасі Одеса – Рені тимчасово зупинили в обох напрямках.
Кіпер також повідомив, що російські військові атакували цивільне авто, яке рухалося мостом в Одеській області, внаслідок чого загинула жінка, поранені троє дітей. Голова ОВА попросив водіїв утриматися від руху в бік мосту в районі Дністровського лиману біля села Маяки. За даними обласної влади, російська армія вже тричі атакувала цю ділянку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Лукашенко заявив про розміщення «Орєшніка» в Білорусі. У ЦПД кажуть про «пропаганду страху»
Росія розмістила в Білорусі ракетний комплекс «Орєшнік», заявив очільник білоруського режиму Олександр Лукашенко. Його слова передає місцева служба Радіо Свобода 18 грудня.
За твердженням Лукашенка, російський ракетний комплекс прибув до Білорусі 17 грудня.
«У нас один стовп нашого суверенітету – це близькі нам люди, росіяни. Якби не Росія та Китай, нам було б важко. У Європі газ коштує 500 доларів, а тут – 120», – заявив він.
Лукашенко назвав розміщення «Орєшніка» в Білорусі «стратегічним заходом стримування». Раніше він заявляв що в разі загрози спочатку реагує Білорусь, а потім долучається Росія.
Підтвердження цьому, крім слів самого Лукашенка, немає.
Очільник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прокоментував це повідомлення, назвавши його «пропагандою страху».
«Інформація про «Орєшнік» в Білорусі - це пропаганда страху для Європи, виключно. І ця зброя носить виключно інформаційний характер», – заявив він.
Раніше він сам та його союзник Кремль неодноразово погрожували Європі розгорнути систему на білоруській території.
Білоруська служба Радіо Свобода раніше наводила можливе місце розташування російського балістичного ракетного комплексу – на південь від Мінська в Слуцькому районі поблизу села Павлівка. Будівництво військового об’єкта там велося в умовах повної секретності, і це, разом з іншими факторами, давало підстави це припускати.
У листопаді минулого року російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Через кілька тижнів, у грудні, Олександр Лукашенко звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням розмістити на території країни російську систему «Орєшнік». Путін відповів, що «вважає можливим розміщення «Орєшніка» на території Білорусі у другій половині 2025 року».
У канцелярії Навроцького підтвердили візит Зеленського до Польщі 19 грудня
Президент України Володимир Зеленський 19 грудня відвідає Польщу, повідомляє канцелярія польського голови держави.
Згідно з оприлюдненим розкладом, вранці 19 грудня відбудеться офіційна церемонія зустрічі Володимира Зеленського з Каролем Навроцьким, після чого розпочнеться їхня особиста зустріч. Після цього плануються переговори делегацій під головуванням президентів і зустріч президентів Польщі й України з представниками медіа.
Про тему переговорів не повідомляють.
Раніше Зеленський заявляв, що поїде до Польщі наприкінці цього тижня, прийнявши пропозицію польської сторони. Він наголосив, що для України дуже важливо підтримувати відносини з Польщею.
18 грудня президент України перебував у Брюсселі, де брав участь у саміті лідерів країн Євросоюзу. Перед тим голова держави був у Нідерландах, а також у Німеччині, де в Берліні тривали переговори української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом.
Одещина: через удар Росії по авто загинула жінка, троє дітей поранені – ОВА
Російські військові атакували цивільне авто в Одеській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 18 грудня.
Він уточнив, що російський безпілотник влучив у автомобіль, коли той рухався мостом. У машині перебувала жінка з трьома дітьми.
«Мати зазнала тяжких травм і, на жаль, померла в кареті швидкої допомоги. Її троє дітей доправлені в лікарню з тілесними ушкодженнями та гострою реакцію на стрес. Медики надають необхідну допомогу», – заявив Кіпер.
Він попросив водіїв утриматися від руху в бік мосту в районі Дністровського лиману біля села Маяки. За даними обласної влади, російська армія вже тричі атакувала цю ділянку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Запоріжжі через російський удар пошкоджений освітній заклад – ОВА
Освітній заклад пошкоджений 18 грудня в Запоріжжі внаслідок російського удару, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни завдали удару по Запоріжжю. Пошкоджено один з освітніх закладів. Попередньо ніхто не постраждав. Наслідки встановлюються», – написав Федоров у телеграмі.
Він не уточнив, про який саме заклад освіти йдеться, на оприлюдненому відео видно, що в будівлі вибиті вікна.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Поліція розслідує побиття правоохоронця співробітниками ТЦК в Одесі
У Одесі військовослужбовці районного територіального центру комплектування напали на поліцейського, повідомляє Національна поліція 18 листопада.
За даними слідства, кілька днів тому дільничий офіцер поліції доставив до одного з відділів Одеського РТЦК та СП чоловіка, який порушив правила військового обліку.
«Наразі встановлено, що троє військовослужбовців, один із яких перебував у стані алкогольного сп’яніння, в РТЦК та СП почали проявляти агресію до поліцейського, висловлювати нецензурну лайку, а коли він зробив їм зауваження – вчинили бійку», – йдеться в повідомленні.
Поліція додає, що за фактом завдання правоохоронцю тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням службових обов’язків відкрили кримінальне провадження. Фігурантам повідомили про підозру та затримали, в разі обвинувального вироку їм загрожує до п’яти років позбавленням волі. Слідство триває, додають у поліції.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
Міністерка з європейських справ Швеції про план для України «з двох пунктів», наміри Путіна й кінцеву мету Європи
Як просуваються переговори між лідерами ЄС щодо критично важливої для України репараційної позики?
Хто зговірливіший: прем’єр Бельгії чи прем’єр Угорщини?
Європу, після «значного прогресу» в Берліні, залучать до наступного раунду мирних переговорів із Росією?
На полях саміту лідерів ЄС, який, як заявляє президент Євроради, не завершиться, доки не знайдуть рішення щодо фінансування України на наступні два роки, Радіо Свобода поговорило про це зі шведською міністеркою у справах ЄС Джессікою Розенкранц.
Легкоатлетичний манеж у Черкасах був під російським ударом вночі – міністр
Легкоатлетичний манеж у Черкасах постраждав від нічного російського обстрілу, повідомив міністр молоді й спорту України Матвій Бідний.
«Цієї ночі росіяни знову атакували спортивну інфраструктуру в Україні. Тепер під ударом росіян опинився легкоатлетичний манеж у Черкасах. Тут готували спортсменів до міжнародних змагань, а удар був спрямований на місце, де зазвичай займаються діти. На щастя, дітей і тренерів швидко евакуювала команда комплексу. Попередньо, поранених немає», – написав Бідний у фейсбуці.
Раніше голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець повідомив, що російські війська масовано атакували ударними дронами Черкаси, внаслідок чого постраждали шестеро людей.
За його словами, сили РФ цілили по критичній інфраструктурі – частина міста була знеструмлена. Табурець також повідомив, що були пошкоджені щонайменше півтора десятка приватних будинків, а у спорткомплексі повибивало вікна.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Військові повідомили про взяття в полон у Покровську двох громадян Колумбії
У Покровську на Донеччині штурмовики 425-го окремого штурмового полку «Скеля» взяли в полон двох громадян Колумбії, повідомив полк у соцмережах.
«Вони стверджують, що приїхали до Росії працювати. Росіяни пообіцяли їм зарплату у 2500 доларів на місяць і роботу на будівництві. Коли колумбійці прибули до Уфи, у них забрали документи, вручили автомати та без їжі й води відправили штурмувати Покровськ», – заявив 425-й штурмовий полк «Скеля».
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія активно вербує іноземних найманців. Відомі випадки вербування громадян Куби, Індії, Сирії, Китаю й інших країн. Найманцям пропонують високу оплату і прискорене отримання російського громадянства.
У квітні цього року російське видання «Важные истории» встановило особи понад 1500 іноземних найманців, які підписали контракти з міністерством оборони Росії для участі у війні проти України. За повідомленням, понад 1,3 тисячі іноземців є громадянами 48 країн. З них щонайменше 603 особи – з Непалу.
Рада ЄС дозволила компаніям з України співпрацю з Європейським оборонним фондом
Рада Європейського Союзу 18 грудня формально ухвалила законодавство для стимулювання оборонних інвестицій і втілення плану з переозброєння Європи ReArm.
Поміж іншого, зазначає пресслужба, зміни створюють можливості співпраці для українських компаній.
«Серед іншого, нові правила дозволяють для України зв’язки з Європейським оборонним фондом, тим самим створюючи нові можливості для українських суб’єктів господарювання приєднуватися до спільних оборонних досліджень та розробок ЄС у майбутньому», – йдеться в повідомленні.
Рада додає, що цей крок підкреслює відданість Євросоюзу безпеці, стійкості та поступовій інтеграції України в європейську оборонну та технологічну промислову базу.
Нове рішення передбачає зміни до п’яти ключових програм ЄС – «Цифрова Європа», Європейського оборонного фонду, Механізму об’єднання Європи, Платформи стратегічних технологій для Європи та програми «Горизонт Європи». Вони мають забезпечити більш ефективне використання програм для підтримки оборонної діяльності.
За повідомленням, новий регламент також вносить правові корективи для швидших та більш скоординованих оборонних інвестицій по всьому Євросоюзу.
«Цим ухваленням Рада відповідає на неодноразові заклики Європейської Ради сприяти розподілу фінансування ЄС для оборонних технологій та технологій подвійного використання, а також зміцнювати оборонну промислову та технологічну базу Європи (EDTIB) перед обличчям дедалі більших геополітичних викликів», – додає пресслужба.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила план «Переозброєння Європи» (ReArm Europe) для збільшення витрат на оборону ЄС у березні 2025 року.
У вересні стало відомо, що Єврокомісія готує дорожню карту в межах стратегії «Готовність 2030», що передбачає зміцнення європейської оборони до 2030 року відповідно.
Екіпаж українського Мі-24 загинув під час виконання бойового завдання – військові
Екіпаж українського гелікоптера Мі-24 загинув під час виконання бойового завдання, повідомила 18 грудня 12-та окрема бригада армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка.
«Це непоправна втрата для авіації, для країни, для родин, які чекали своїх близьких удома. Ми звертаємося до всіх небайдужих із проханням долучитися до підтримки родин загиблих», – йдеться в повідомленні на фейсбук-сторінці бригади.
Інші подробиці не повідомляють.
Українська влада не наводить точної інформації про втрати серед військових у війні з Росією, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку цього року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Нацбанк прогнозує зниження інфляції в 2026-му, облікова ставка може знизитися в 1-му кварталі
Споживча інфляція в Україні в листопаді знизилася до 9,3% у річному вимірі, повідомляє Національний банк у грудневому звіті про фінансову стабільність.
Банк прогнозує, що показник буде знижуватися й надалі завдяки ефектам більших врожаїв зернових та овочів, а також «відносній жорсткості» монетарної політики.
Водночас, зазначає регулятор, фундаментальний ціновий тиск залишається стійким через складну ситуацію на ринку праці та зростання зарплат, що підвищує виробничі витрати та ціни на послуги.
«Додатковий тиск на ціни може спричинити енергодефіцит. Досить високими зберігаються й інфляційні очікування населення та бізнесу. Необхідність нівелювання воєнних ризиків та приведення інфляції до цільових рівнів вимагатимуть від НБУ утримання відносно високої реальної ставки», – йдеться в зведенні.
Нацбанк вказує на те, що збереження облікової ставки підтримає привабливість гривневих активів, зокрема внаслідок зростання реальних ставок за гривневими депозитами та облігаціями внутрішньої державної позики.
«Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 9.2% наприкінці року, а за результатами 2026 року – до 6.6%. Зниження облікової ставки може розпочатися в І кварталі 2026 року», – припускають в установі.
12 грудня Нацбанк ухвалив зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних.
Як санкції впливають на судна «тіньового флоту» Росії?
Нафтовий танкер Mikati вантажопідйомністю 58 тисяч тонн прокладав шлях водами Індійського океану, коли отримав погані новини з далекого Брюсселя: його внесли до списку суден, щодо яких запроваджено санкції як частини російського «тіньового флоту».
Історія Mikati, який нині проходить Ла-Маншем, демонструє сильні та слабкі сторони санкційного режиму Європейського Союзу, що тепер охоплює близько 600 суден.
ЄС включив Mikati до санкційного списку в липні після аналогічного рішення Великої Британії, ухваленого торік у листопаді. Судно збудували у 2003 році і значний вік робить його типовим представником «тіньового флоту», так само як і поведінка, що передувала запровадженню санкцій.
Командування повідомило про майже сотню боєзіткнень на фронті від початку доби
Від початку доби на фронті відбулося 98 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 18 грудня.
Три сутички мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбивали три російських атаки противника поблизу Стариці та в напрямку Охрімівки, один бій триває.
Російські загарбники намагалися прорвати оборону ЗСУ на Куп’янщині – в напрямках населених пунктів Курилівка, Піщане, Петропавлівка та Куп’янськ.
Штаб фіксує російські атаки також на Лиманському та Слов’янському напрямку. На Костянтинівському тривають два боєзіткнення, загалом російська армія 20 разів вдавалася до штурмових дій.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 35 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік Торецького, Нового Шахового й Новопавлівки. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 28 атак противника. Бої тривають у семи локаціях», – йдеться в зведенні.
Сили оборони відбили дев’ять штурмів на Олександрівському напрямку, п’ять сутичок тривають. Також штаб звітує про відбиття семи з 10 російських атак на Гуляйпільському напрямку.
На Оріхівському напрямку російські війська атакували один раз у напрямку Новоандріївки.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.