Рада cхвалила закон про відстрочку для звільнених контрактників 18–25 років
Верховна Рада cхвалила закон про відстрочку від призову для звільнених контрактників віком 18–25 років.
«За» законопроєкт №13574 проголосували 243 депутати, 13 – «утримались» та 47 – «не голосували».
Закон доповнює ст. 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» новою частиною, яка передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців військовозобов’язані та резервісти, які під час дії воєнного стану були прийняті на військову службу за контрактом строком на один рік з числа громадян віком від 18 до 25 років та звільнені з військової служби.
Міністр оборони Михайло Федоров подякував депутатам за підтримку важливого рішення.
«Це про справедливі правила гри для молодих людей, які свідомо обирають захищати країну, довіру до держави та сучасний підхід до формування професійної армії», – написав він у телеграмі.
У лютому 2025 року Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Лавров: мораторій з договору СНО зберігається, але є умова
Росія вважає, що мораторій з Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО) зберігається, але доти, доки США зберігають ліміти, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Він зауважив, що ініціатива російського президента Володимира Путіна про подальше добровільне дотримання сторонами за ДСНО закладених у ньому кількісних обмежень «залишилась без офіційної відповіді американською стороною».
«Виходимо з того, що цей мораторій з нашого боку, який був оголошений президентом, він зберігається, але тільки до того часу, поки США також не будуть перевищувати згадані ліміти», – сказав Лавров у Держдумі РФ.
«Укренерго» повідомляє про нові знеструмлення на Запоріжжі, Дніпропетровщині та Харківщині
Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру є нові знеструмлення, повідомляє оператор «Укренерго» 11 лютого:
«На ранок є нові знеструмлення у Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи виконуються з урахуванням безпекових вимог».
Компанія фіксує, що споживання електроенергії відповідає сезонним показникам. Через посилення обмежень споживання його рівень на ранок середи був на 2,1% нижчим, ніж напередодні.
«Укренерго» додає, що потреба в ощадливому енергоспоживанні зберігається протягом всієї доби.
Кулеба повідомив про ураження залізниці через російські атаки
Росія протягом ночі знову масовано атакувала цивільну інфраструктуру України, заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба 11 лютого.
Зокрема, за його даними, російська армія атакувала залізничну станцію на Дніпропетровщині:
«Пошкоджено локомотиви, вагони та інфраструктура. Виникло загоряння, яке оперативно ліквідовано».
Вранці удару також зазнало залізничне депо в Конотопі на Сумщині. Кулеба повідомив про пошкодження технічного рухомого складу.
«Ворог продовжує атаки на цей залізничний вузол Сумщини. Найголовніше – працівники не постраждали. На місці працюють аварійні та відновлювальні бригади», – уточнив він.
Читайте також: «Російська армія не готується зупинитись» – Зеленський про останні удари РФ
Міністр назвав ці удари цілеспрямованою атакою на цивільну логістику та критичну інфраструктуру.
«Попри удари, всі служби роблять максимум, щоб якнайшвидше відновити роботу та допомогти людям», – додав Кулеба.
Компанія «Укрзалізниця» повідомила 11 лютого, що в приміському та регіональному сполученні на Сумщині та Чернігівщині можливі точкові зміни. Регіональні поїзди курсують до та з Конотопа, приміські – до й зі станції Кролевець. У Чернігівській області тимчасово зупинили рейси сполученням Сновськ – Бахмач і в зворотному напрямку.
На Харківщині ділянка Лозова – Барвінкове – Краматорськ залишається в зоні підвищеної небезпеки, пасажирів там перевозять автобусним об’їздом. У Запорізькій області зберігається посилений контроль безпекової обстановки. Перевізник просить пасажирів орієнтуватися на вказівки поїзних бригад і працівників вокзалів.
В офісі Зеленського прокоментували повідомлення про плани оголосити вибори 24 лютого
Безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні – про це повідомили «Укрінформ» та «РБК» з посиланням на джерела в адміністрації президента Володимира Зеленського.
Таким чином в Офісі президента відреагували на оприлюднену Financial Times інформацію про вимогу США провести вибори до 15 травня, передає «Укрінформ».
«Якщо росіяни кожен день вбивають, то як можна оголошувати чи всерйоз розглядати вибори найближчими тижнями? Ніхто ж не проти виборів, але має бути безпека», – сказав співрозмовник журналістів.
Посол України при НАТО розповіла, як «розподіл тягаря» гальмує ініціативу PURL
Зробити ініціативу PURL масштабнішою складно через так званий «розподіл тягаря» між її учасниками – про це розповіла посол України при НАТО Альона Гетьманчук, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Чи не найбільша перепона на шляху до того, щоб інтенсифікувати і розширити PURL – це так званий burden sharing: розподіл фінансового тягаря в межах НАТО. Країни, які мають кошти, вже в більшості зробили свої внески. І навіть не один. Коли ми заохочуємо їх робити внески знову та знову, вони мають повне право сказати – ми не проти, але ж є країни, які ще жодного разу не зробили жодного внеску», – пояснила дипломатка.
Посадовиця наголосила, що Україна, поміж тим, робить все, аби заангажувати і країни, які ще не зробили жодного внеску, й ті, які вже зробили не один, але мають ресурс і розуміння, навіщо Україні сьогодні американське озброєння.
«Російська армія не готується зупинитись» – Зеленський про останні удари РФ
Президент Володимир Зеленський прокоментував нічні атаки Росії, внаслідок яких є загиблі, зокрема, на Харківщині та Сумщині.
«Під ранок також був удар по залізничному депо в Конотопі – пошкодили пожежний поїзд. Били й по Дніпровщині, Запоріжжю, Полтавщині», – зазначив він.
Президент висловив думку, що кожен російський удар підриває довіру до дипломатії та «знову і знову доводить», що ключем до припинення кровопролиття є жорсткий тиск на Росію та чіткі гарантії безпеки для України:
«Поки тиск на агресора недостатній і поки безпека для нас, для України, не гарантована, все інше не працює. Російська армія не готується зупинитись – вони готуються воювати й надалі. І реально на захист життя працює лише наша сила, а це означає, що потрібно і надалі підтримувати та посилювати Україну».
Зеленський назвав серед засобів підтримки системи протиповітряної оборони, пакети підтримки та притягнення Росії до відповідальності.
Гетьманчук: Україна розраховує на нові зобов’язання від партнерів на «Рамштайні», а не повторення обіцянок
Україна закликає партнерів не повторювати раніше взяті на себе й, відповідно, вже озвучені зобов’язання щодо допомоги Україні на наступній зустрічі Контактної групи з питань оборони («Рамштайн»). Про це посолка України при альянсі Альона Гетьманчук сказала в штаб-квартирі НАТО напередодні зустрічі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Щоб країни не виходили по п’ять разів з одними й тими ж внесками і щоб ми потім не вираховували, хто що пообіцяв, виконав і не виконав. Ми дуже вдячні за всі попередні внески, але дуже просимо цього разу країни, які братимуть слово, оголошувати саме нові внески», – наголосила дипломатка.
Читайте також: «Дайте «Томагавки», дайте Україні все, що тільки можемо». Ексдиректор ЦРУ Петреус про те, що завершить війну
Постійна представниця України при НАТО зазначила, що інформування про виконання попередньо оголошеного внеску вітається. Однак оголошення раніше взятих зобов’язань як нових, за словами Гетьманчук, ускладнює моніторинг та планування.
«Одна з ключових проблем «Рамштайну» була в тому, що бракувало щоденної роботи від зустрічі до зустрічі. Країни готувалися до засідань, приходили, оголошували внески – і потім так само приходили на наступну зустріч й оголошували часом нові, але часто ті самі внески. Зараз ми переформатували це, ведеться трекінг між зустрічами, хто що робить, хто що обіцяв на попередній, і країни відчувають певну відповідальність виконати свої обіцянки до наступного засідання контактної групи. Зʼявились певні проміжні дедлайни», – пояснила Гетьманчук.
СБУ затримала посадовця Головного військового госпіталю за фіктивне оформлення на військову службу
Служба безпеки України спільно з Офісом генерального прокурора та головнокомандувачем Збройних сил України викрила схему ухилення від мобілізації у Головному військовому клінічному госпіталі ЗСУ в Києві – про це СБУ заявила 11 лютого.
«За результатами спільних заходів затримано високопосадовця центру організації охорони та оборони об’єктів цього закладу», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, посадовець оформлював до свого підрозділу знайомих, які в подальшому не з’являлися в державній установі та не виконували службових завдань. Серед його клієнтів був громадянин призовного віку, який ухилялися від мобілізації.
Росія: у Волгограді загорівся завод після атаки дронів – ймовірно, це НПЗ «Лукойл»
Волгоградська область Росії зазнала атаки безпілотників вночі проти 11 лютого, повідомив губернатор регіону Андрій Бочаров вранці середи.
Він, зокрема, заявив про пошкодження житлового будинку у Волжському, а також «займання на території заводу на півдні Волгограду». За попередніми даними, ніхто не постраждав.
Російський телеграм-канал Astra на основі кадрів очевидців дійшов висновку, що горить нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднафтопереробка» у Красноармійському районі Волгограда. Про удар по НПЗ також повідомляють українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+.
Генштаб: ЗСУ зупинили 35 російських штурмів на Покровському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 126 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 лютого.
Командування звітує, що Сили оборони напередодні уразили дев’ять районів зосередження російського особового складу, пункт управління безпілотниками, шість гармат, п’ять пунктів управління та «одну іншу важливу ціль».
Російські війська тричі намагалися прорвати оборонні рубежі ЗСУ на Південно-Слобожанському напрямку. На Лиманському вони атакували сім разів, намагаючись вклинитися в напрямку Ставків, Дробишевого, Твердохлібового, Зарічного й Діброви.
Повітряні сили: Росія запустила по Україні 129 дронів протягом ночі, у 8 місцях є влучання
Російська армія атакувала Україну 129 ударними безпілотниками протягом ночі на 11 лютого, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, дрони Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів запускали з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованого Донецька.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 112 ворожих БпЛА», – звітує командування.
Повітряні сили також зафіксували влучання 15 ударних безпілотників у восьми місцях.
Читайте також: Росія вдарила по Слов’янську: двоє людей загинули, кількість поранених росте
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування: армія РФ втратила понад 800 військових і 5 танків за добу
Російські війська втратила близько 820 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 лютого.
Українське командування оцінює загальні втрати армії РФ за час повномасштабної війни в 1 249 380 військових.
Також, за даними Генштабу, російські військові втратили напередодні:
- 5 танків (загалом 11 661)
- 2 бойових броньованих машини (24 020)
- 59 артилерійських систем (37 148)
- 1 реактивну систему залпового вогню (1 638)
- 1 засіб протиповітряної оборони (1 298)
- 1 551 безпілотник оперативно-тактичного рівня (130 711)
- 235 автомобілів і автоцистерн (77 969)
Днями головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у січні загальні втрати РФ вбитими і тяжко пораненими склали понад 31,7 тисячі осіб, що, за його словами, перевищило обсяги поповнення особовим складом російської армії.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
«Фламінго» проти «путінського мосту»: які об’єкти окупантів у Криму під прицілом нової української ракети?
Україна нарощує виробництво далекобійної крилатої ракети «Фламінго». Що про неї відомо та які можливості цієї зброї щодо ураження російських об’єктів в окупованому Росією українському Криму, розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
У серпні минулого року президент України Володимир Зеленський анонсував, що до кінця грудня 2025 року або на початку 2026-го в Україні планують розпочати масове виробництво далекобійних ракет «Фламінго».
За його словами, ракета вже пройшла успішне випробування, вона здатна летіти на відстань у три тисячі кілометрів. Деталей президент не навів, зазначивши, що не зможе їх надати, доки Україна не матиме можливості застосування сотні таких ракет.
Вже 30 серпня українські війська завдали удару по російській прикордонній заставі у селі Волошине неподалік від Армянська в Криму. Внаслідок цієї атаки були уражені катери та казарми. За даними низки російських та українських телеграм-каналів, для ударів використовувалися ракети-дрони «Фламінго».
Далі читати тут
Через удар Росії на Харківщині загинули чоловік і троє дітей
Російські війська вночі атакували безпілотником Богодухів Харківської області, повідомили Державна служба з надзвичайних ситуацій та очільник області.
Дрон влучив у житловий будинок, він був повністю зруйнований, виникла пожежа.
«З-під завалів рятувальники вилучили тіла чотирьох загиблих: 34-річного чоловіка та трьох дітей (двох однорічних хлопчиків і дворічної дівчинки)», – повідомляє ДСНС.
Служба додає, що ще двоє людей постраждали, в тому числі 35-річна вагітна жінка.
Читайте також: ОВА: на Харківщині оголосили надзвичайну ситуацію регіонального рівня
Голова області Олег Синєгубов повідомив про поранену 74-річну жінку, медики надають їй необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Білорусі зафіксували ймовірні транспортні засоби комплексу «Орешник» – супутникові дані
Супутниковий знімок компанії Planet Labs, зроблений 9 лютого 2026 року і отриманий білоруською службою Радіо Свобода, свідчить про те, що на колишньому військовому аеродромі «Кричев-6» триває активне розгортання військової бази. На знімку вперше видно ймовірні транспортні засоби ракетного комплексу «Орешник», а також нове обладнання та будівлі, що з’вилися тут в останні місяці.
30 грудня міністерства оборони Білорусі та Росії продемонстрували відео з кадрами ймовірного «бойового чергування» ракетного комплексу «Орешник» у Білорусі. Водночас, як зазначили експерти, на кадрах було видно лише три машини технічної підтримки та одну машину охорони.
За кілька днів до публікації офіційного відео американські дослідники з Мідлберійського коледжу на основі супутникових знімків назвали колишній військовий аеродром «Кричев-6» можливим місцем розташування комплексу «Орешник».
Білоруська служба Радіо Свобода перевірила ці висновки та порівняла їх із офіційними кадрами. Як виявилося, офіційне відео справді могло бути зняте на покинутому військовому аеродромі поблизу Кричева (Кричев – районний центр на сході Могильовської області Білорусі, неподалік від кордону з Росією). Про це свідчить повний збіг розташування будівель на офіційних кадрах та на супутникових знімках, отриманих за останні пів року. Будівництво тут розпочалося в серпні 2025 року, для цього було знесене місцеве приватне підприємство з виробництва деревного вугілля. До 2026 року тут було зведено кілька нових будівель, а також повністю реконструйовано залізничні колії та станцію.
Серед найбільш помітних змін з початку будівельних робіт на території колишнього аеродрому «Кричев-6» – будівництво центрального об'єкта на колишній злітно-посадковій смузі. Він нагадує невеликий військовий табір, оточений парканом. У центрі розташований сквер, де, ймовірно, знімалися деякі кадри з офіційного відео міністерств оборони Росії та Білорусі.
На супутниковому знімку від 9 лютого 2026 року на території центрального військового табору видно шість машин, які можуть належати ракетному комплексу «Орешник». Їхні розміри та пропорції відповідають розмірам техніки, яку раніше показували міністерства оборони, але точно визначити тип техніки поки що неможливо, оскільки для цього потрібні зображення кращої якості.
Для всіх шести машин будуються два ангари; на зображенні видно тіні від металевих конструкцій над ними.
На фотографії від 9 лютого 2026 року також видно, що поблизу території центрального військового об'єкта з’явилося близько 25 військових машин різних розмірів та типів, кілька земляних насипів, а також будівля поки що незрозумілого призначення. По периметру військового містечка можна побачити чотири вежі поки що незрозумілого призначення.
«Порівнювати мобілізацію 2022 і 2026 років – дивно»: у ТЦК відповіли на заяви Лубінця про «системну кризу»
Порівнювати мобілізаційні процеси у 2022 і 2025–2026 років некоректно, заявив в ефірі Радіо Свобода начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін, коментуючи слова уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця про «системну кризу» в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки військовослужбовців.
За словами Істоміна, у 2022 році громадяни скаржилися на ТЦК переважно через небажання брати їх на військову службу, натомість зараз скарги зовсім інші.
«Мобілізація в ці роки – це два абсолютно різних процеси, це потрібно розуміти. Фактично весь 2022 рік – це були добровольці, принаймні на першому етапі – однозначно. У другій половині року, якщо це були не добровольці, то люди приходили за повістками та призивалися за мобілізацією», – зазначив він.
Істомін пояснив, що у 2025–2026 роках добровольці проходять шлях рекрутингу, а мобілізація загалом не є добровільною.
«Якщо ми порівнюємо 2025–2026 роки, то добровольці, якщо вони є, ідуть через рекрутинг. Мобілізація зараз не є добровільною – потрібно це розуміти. І порівнювати 2025 рік і 2022-й, як на мене, це дещо навіть дивно», – каже він.
Також Істомін прокоментував закиди щодо вилучення мобільних телефонів у мобілізованих. За його словами, загальної вказівки щодо цього не існувало, однак така практика почала застосовуватися після розголошення локацій.
«Почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляючи в соцмережах, де вони зараз перебувають, що, м’яко кажучи, створювало незручну ситуацію з безпекової точки зору. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали завдаватися дронові удари – у нас це було в Полтаві, у Кременчуці. Після цього ТЦК було переміщено, і було б дещо неправильним давати можливість, навіть тим самим військовозобов’язаним, повідомляти, у тому числі й ворогу, де саме перебуває ТЦК», – сказав Істомін.
Представник ТЦК закликав не робити загальних висновків на підставі окремих скарг.
«Ви кажете про те, що адвокату зламали ногу, але це не означає, що в усіх ТЦК адвокатам ламають ногу. Це одиничний випадок на фоні сотень тисяч інших випадків», – сказав він.
У відповідь на критику Істомін закликав не лише вказувати на проблеми, а й пропонувати практичні рішення.
«Знаєте, я дуже часто чую критику – як не потрібно робити, але чомусь не бачу пропозицій, як потрібно це зробити, щоб це всіх влаштовувало. Як зробити ці 90% комплектування війська так, як пропонує пан Лубінець?» – запитав він.
Чоловіки віком від 60 років зможуть укласти річний контракт із ЗСУ – указ Зеленського
Президент України Володимир Зеленський підписав 10 лютого указ, який дозволяє чоловікам віком від 60 років військову службу за контрактом.
Указ вносить зміни до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України. Зокрема, указ доповнює пункт 18 абзацом такого змісту: «з особами віком від 60 років, які під час дії воєнного стану відповідно до частини десятої статті 20 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» приймаються на військову службу за контрактом, – строком на 1 рік».
Відтепер громадяни України віком понад 60 років зможуть підписати контракт строком на один рік із правом продовження.
Читайте також: Лубінець заявив про значне збільшення кількості скарг на ТЦК, йдеться про «системну кризу»
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
«Війна перетворює людей на цифри, ми повертаємо людям імена» – Радіо Свобода презентувало фільм про повернення тіл безвісти зниклих
У київському кінотеатрі «Жовтень» 10 лютого відбулася прем’єра документального фільму журналістів Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я». У стрічці йдеться про повернення та ідентифікацію безвісти зниклих українських військових. За словами автора Мар’яна Кушніра, історія розпочинається з армійців на полі бою, а завершується, коли їхні тіла знайшли і повернули.
«Мені часто телефонують родичі солдатів, яких я знімаю на полі бою. Запитують, чи я, раптом, не знаю, що з ними. І я, як правило, не маю відповіді. Я спробував розібратися з цим питанням. І воно глибше і масштабніше, ніж можна подумати. Одна з історій у фільмі наприклад розповідає про чоловіка, який зник безвісти за місяць до того, як у нього народилася дочка. За рік військового повернули на щиті. Важливо розуміти, що кожен зниклий – це ім’я, яке потрібно знайти і повернути додому», – пояснює ідею створення фільму Мар’ян.
Кушнір працює в зоні бойових дій понад 11 років. Нещодавно він врятував дитину під час російського обстрілу.
Окрім історій родин, автори також намагаються передати атмосферу роботи тих, хто ідентифікує тіла, та моргів, де їх зберігають, – і те, якою насправді складною є ця праця.
«Головна ідея – показати апокаліптичні події, які переживає Україна через Росію. Позавчора президент заявив, що на полі бою 55 тисяч вбитих оборонців, але значно більше безвісти зниклих. У нас є конкретна цифра у фільмі. Станом на кінець 2025 року тільки офіційна кількість безвісти зниклих – 80 тисяч. Потрібно сприймати це не як цифру, а як конкретну історію людини», – розповідає редактор стрічки Дмитро Джулай.