«Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців» – Зеленський про принципи використання активів РФ
Рішення про використання російських активів на користь України є «одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені», сказав президент України Володимир Зеленський 18 грудня на засіданні Європейської ради в Брюсселі.
«Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів», – сказав глава української держави.
Зеленський вважає, що виділення Україні репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
«Якщо ми знаємо – і якщо (президент Росії Володимир) Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир», – наголосив президент України.
Більшість лідерів країн Євросоюзу підтримує надання Україні репараційної позики за рахунок заморожених російських активів, але є й такі глави держав, які підтримують інші інструменти. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі 18 грудня після завершення Європейської ради, сказав президент України Володимир Зеленський.
У чернетці висновків саміту Європейського Союзу з’явився окремий розгорнутий пункт, присвячений запуску репараційної позики для України на основі заморожених російських активів. Водночас цей пункт взятий у дужки, що означає – він ще не погоджений остаточно і має бути схвалений безпосередньо лідерами держав та урядів ЄС на саміті 18 грудня. Документ є у розпорядженні Радіо Свобода.
Зокрема, пункт містить заклик до Ради ЄС та Європейського парламенту терміново ухвалити інструменти, які створюють репараційну позику на основі грошових залишків, пов’язаних із замороженими російськими активами, для фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року.
Раніше дипломати у Брюсселі заявляли Радіо Свобода, що домовленість щодо репараційної позики не гарантована, однак наголошували: Україну без фінансової підтримки Європейський Союз залишати не має наміру.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
18 грудня лідери 27 країн-членів ЄС зібралися на саміт в Брюсселі.
Російські війська «рвонули» в напрямку Слов'янська?
Армія РФ знову просунулася на Cлов'янському напрямку – DeepState повідомив про просування біля Званівки на південь від Сіверська. Судячи з карти проєкту, противник намагається вирівняти тут фронт, рухаючись у бік Слов'янська.
Раніше аналітики повідомляли про просування на флангах, зокрема про окупацію Серебрянки, що на північному сході від Сіверська.
У 54-й окремій механізованій бригаді, яка обороняє Сіверськ, у своїх соцмережах напередодні розповіли, що в місті та його околицях противник намагається сховатися серед руїн, у посадках і за деревами.
Але, зазначається в повідомленні, «зима знімає всі маски: без листя й укриттів кожен рух добре читається з повітря». Також бригада оприлюднила відео з дрону уражень піхотинців армії РФ.
«Крок за кроком Сіверськ очищається від загарбника», – зазначили в 54-й ОМБр сьогодні, оприлюднивши вже нічне відео, на якому за допомогою БПЛА ліквідовують противника.
Генштаб ЗСУ повідомив про 5 штурмів на Слов'янському напрямку (Сіверського напрямку в зведеннях Генштабу вже немає) минулої доби, в тому числі – в районі Серебрянки, Сіверська та Званівки.
Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов на нараді з лідером РФ Володимиром Путіним 11 грудня заявив про окупацію Сіверська російськими військами. Цю заяву одразу ж спростували в оперативному командуванні «Схід»: Сіверськ залишається під контролем Сил оборони України.
За даними командування, противник намагається заходити в місто невеликими групами, користуючись поганою погодою, але більшість із них знищують ще на підступах.
Британська розвідка також спростувала заяви РФ про «повний контроль» над Сіверськом. Ймовірно, їм вдалося зайняти «окремі позиції в центральній частині міста», однак українські сили й надалі утримують і обороняють західні райони, зазначили у відомстві.
Сіверськ – останнє велике місто перед Слов'янськом, до якого російській армії залишається близько 27 кілометрів на захід навпростець. Між цими містами також немає великих річок, які могли б уповільнити просування агресора.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
ОВА: двоє людей загинули на Херсонщині через російські атаки
Внаслідок російських атак протягом дня 18 грудня є загиблі та постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Зокрема, російські військові атакували з дрона Новодмитрівку Херсонського району:
«Ворог скинув вибухівку з БпЛА на 52-річного чоловіка, який перебував на подвірʼї. Він дістав поранення, несумісні з життям».
Ще один цивільний загинув у Дніпровському районі Херсона – за даними Прокудіна, 59-річний чоловік зазнав смертельних поранень.
Міська військова адміністрація Херсона також повідомила про двох поранених у Дніпровському районі. Зокрема, під удар потрапила територія одного з комунальних підприємств Херсонської міської ради.
«Вибухову травму та уламкове поранення черевної порожнини отримала 61-річна працівниця. Її у тяжкому стані доставили до лікарні. Медики надають постраждалій усю необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Також 86-річна херсонка зазначала вибухової травми та уламкового поранення плеча в цьому ж районі. Їй надають необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Що ховають залаштунки переговорів: примус до миру і тиск на Зеленського?
Українська делегація на шляху до США – пункти потенційної мирної угоди в роботі.
У Брюсселі відбувається саміт ЄС: президент України Володимир Зеленський переконує європейських лідерів допомогти Україні фінансово.
Розробка гарантій безпеки – в процесі.
Чи є примус України до миру?
Чи тиснуть на Зеленського?
Що відбувається за лаштунками переговорів?
Яка вірогідність підписання мирної угоди?
Які мотиви Путіна?
І яка стратегія Трампа?
Що може протиставити цьому Зеленський?
І що з потенційних гарантій безпеки справді може спрацювати?
Розмова з дипломатом Данилом Лубківським.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода :
Білоруський доброволець звільнився з ЗСУ через суд. Процес тривав із літа
Суд у Полтаві зобов'язав військову частину, до якої з 24 лютого 2022 року був прикомандирований громадянин Білорусі, звільнити його зі Збройниї сил України та визнав незаконним підписання з ним контракту як громадянином України, а не іноземцем.
Як пише білоруська служба Радіо Свобода, військову частину, в якій спочатку служив білорус, було розформовано у жовтні цього року, коли він уже звернувся до суду за захистом своїх прав. Тепер рішення суду має виконати інша військова частина – правонаступниця першої.
Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Громадянин Білорусі підписав контракт зі Збройними Силами України 24 лютого 2022 року на три роки. У березні того ж року його було зараховано до списків особового складу резервістом на посаду техніка стрілецької роти. У березні 2023 року його перевели на посаду водія-електрика взводу стрілецької роти.
Після майже двох років служби, у травні 2024 року, білорус подав рапорт на звільнення, але командування військової частини відмовило йому у звільненні. У червні 2025 року він знову подав рапорт на звільнення, але його прохання знову було відхилене. У військовій частині пояснили, що підстав для його підписання немає, оскільки білорус не надав необхідних для цього документів, а саме контракту про проходження військової служби іноземцями у Збройних силах України. Білорус не мав такого контракту, оскільки з ним був підписаний документ як із громадянином України.
Згідно з українським законодавством, контракт із іноземцями зазвичай укладається на термін від одного до п’яти років. Водночас громадянин іноземної держави може звільнитися з армії після шести місяців безперервної служби.
У серпні суд відмовив у розгляді позову білоруського добровольця на підставі формальної причини: нібито він не дотримався термінів, установлених для судового оскарження. Згідно із законодавством, на захист прав громадян на прийняття на державну службу, її проходження та звільнення встановлено один місяць. Таким чином, громадянин Білорусі міг оскаржити підписання помилкового контракту ще в березні 2022 року.
Громадянин Білорусі звернувся до суду лише 23 липня 2025 року. Як зазначив представник білоруського добровольця, він просто не знав, що з ним уклали контракт, який не призначений для іноземців. Він просив суд продовжити термін можливого оскарження, але суд визнав причини пропуску оскарження необґрунтованими та повернув позов заявнику. Після оскарження цього рішення суд відновив право громадянина Білорусі оскаржити дії військової частини в суді.
Потрібна «конкретна» відповідь, що зроблять США в разі нової агресії Росії – Зеленський про гарантії безпеки
Питання гарантій безпеки і репараційної позики для фінансування України напряму пов’язані між собою, заявив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на питання медіа 18 грудня.
Він вказав на потребу в тому, щоб Росія не могла використовувати свої активи як важіль впливу під час переговорів:
«Ми більш впевнені за столом перемовин з таким інструментом, ніж без нього. І на питання «а як ви будете стояти ще рік, якщо у вас немає грошей?» тоді одразу є відповідь і не виникає таких питань. А поки що в повітрі такі питання є».
Якщо питання фінансів буде вирішене, наступним у переговорах, за словами президента, буде «питання щодо Донбасу», яке також прив’язане до гарантій безпеки.
Зеленський наголосив, що в разі припинення вогню без гарантій матиме місце не закінчення війни, а пауза. Відтак гарантії безпеки потрібні всім зацікавленим сторонам – як українському народу, так і інвесторам і європейцям, які хочуть бачити Україну в Євросоюзі.
Втім, додав він, є питання щодо гарантій безпеки, на яке в нього наразі немає відповіді.
«Це не начить, що хтось не хоче (відповісти – ред.), просто ще не дійшли до цього. Питання для всіх гарантій безпеки – коли в тебе не НАТО, а «як НАТО», хтось каже, що це навіть краще, я не берусь оцінювати. Я берусь оцінювати тільки одне: відповідь на запитання, що зроблять Сполучені Штати, якщо Росія знову прийде з агресією. Що ці гарантії безпеки зроблять, як це спрацює, як спрацюють партнери? Яким чином, якою силою вони зупинять Москву? Конкретно. Мені здається, на це потрібно отримати відповідь, нехай вона буде не публічною, але хай буде закріплена в якихось документах», – сказав він.
Окремо Зеленський зазначив важливість домовленостей щодо підтримки української армії: «сильний контракт, укомплетованість, навчання, тренування, умови, передусім зброя».
Раніше голова держави повідомив, що українська делегація вже вирушила до США, до зустрічі можуть долучитись представники Європи.
Напередодні видання Politico повідомило, що на вихідних американські й російські офіційні особи проведуть переговори в Маямі щодо можливої угоди про припинення війни РФ в Україні.
За даними видання, також очікується, що секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умеров зустрінеться з американською делегацією перед зустріччю між США і Росією. При цьому співрозмовник Politico додав, що плани залишаються невизначеними.
«Будемо вірити, що рішення буде позитивне» – Зеленський про репараційний кредит
Більшість лідерів країн Євросоюзу підтримує надання Україні репараційної позики за рахунок заморожених російських активів, але є й такі глави держав, які підтримують інші інструменти. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі 18 грудня, сказав президент України Володимир Зеленський.
«В одному ми об’єднані – ми не можемо дозволити собі, щоб Україна залишилася без відповіді в ці дні щодо фінансових можливостей на наступний рік. Тому що це загроза – 45–50 мільярдів (євро) буде точно дефіцит, ми з вами не знаємо точно, як будуть розвиватися події в наступному році. Ми робимо все, щоб закінчити війну, всі наші зусилля спрямовані на дипломатичний хід завершення цієї війни, але ми чуємо з російської сторони різні меседжі, вони більше говорять про війну, ніж про мир. Тому Україна повинна бути сильною. 45–50 мільярдів на наступний рік – це не тільки про фронт, це в принципі про здатність України боротися… Тому будемо вірити, що рішення сьогодні буде позитивне», – сказав Зеленський після засідання саміту Євросоюзу з його участю.
На уточнювальне запитання колег із BBC глава держави конкретизував наслідки негативного рішення.
«Якщо навесні Україна не отримає відповідний транш, який у разі миру Україна буде використовувати на відновлення нашої держави, а в разі продовження війни – на наступні пріоритети, передусім виробництво дронів, – в України буде зменшене в рази виробництво дронів», – відзначив Зеленський.
Перед початком саміту ЄС у Брюсселі президент України Володимир Зеленський наголошував, що виділення грошей за репараційним кредитом є критично важливим для України як за умови продовження війни, так і в разі досягнення миру.
Генштаб ЗСУ уточнив наслідки ударів по окупованих територіях та Бєлгородській області РФ
Генеральний штаб Збройних сил України 18 грудня підтвердив ураження низки об’єктів на окупованих територіях.
Зокрема, йдеться про влучання в радіолокаційну станцію 55Ж6 «Небо-У» в районі Гвардійського в Криму, про яке раніше повідомила Служба безпеки України.
«Разом з цим, під удар Сил оборони України у районі Приморська (ТОТ Запорізької області) потрапив склад ПММ підрозділу 76-ї десантно-штурмової дивізії окупантів. Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Росія: у Ростовській області заявили про атаку БпЛА – виникла пожежа на танкері, є загиблі і поранені
Також, за даними штабу, Сили оборони уразили цілі на окупованій Донеччині: склад зберігання безпілотників у Макіївці та зосередження живої сили російських військ із 114 окремої мотострілецької бригади у Донецьку на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Російські втрати наразі уточнюють.
Штаб уточнив результати ураження 14 грудня позиційного району підрозділу 568 зенітного ракетного полку противника у районі Раєвки Бєлгородської області Росії:
«Підтверджено знищення воїнами 15 окремої бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс» двох пускових установок ЗРК С-400 з боєкомплектом».
Верховна Рада запровадила право на тримісячну відпустку для всіх військових після полону
Всі військовослужбовці після звільнення з полону матимуть право на 90-денну відпустку – відповідні зміни в законодавстві ухвалили народні депутати 18 грудня.
Зміни до закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ухвалили за скороченою процедурою. Як повідомляють народні депутати, документ отримав 258 голосів «за».
«Військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їх бажанням надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини», – йдеться в тексті.
Російський суд дав кримчанину 3 роки колонії за «заклики до екстремізму»
У Радянському районі окупованого Криму місцевий житель отримав три роки колонії за «заклики до екстремізму». Про це, як інформує 18 грудня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, повідомляє російська прокуратура півострова.
Російський суд вважає, що 52-річний чоловік у 2023 та 2024 роках кілька разів розміщував у соціальних мережах коментарі, які містять «заклики до здійснення насильницьких дій щодо осіб за ознакою національності».
Конкретних коментарів російські правоохоронці не наводять. Вказується, що дії чоловіка були виявлені та припинені співробітниками ФСБ РФ.
Російський суд із урахуванням позиції обвинувача засудив винного до трьох років позбавлення волі із відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.
Кримчанин позбавлений права вести діяльність, пов’язану з надсиланням публічних повідомлень, розміщенням звернень та інших матеріалів в електронних або інформаційно-телекомунікаційних мережах, та адмініструванням сайтів на два з половиною роки.
У РФ правозахисника Соколова заарештували у справі про державну зраду
Суд у російському місті Єкатеринбурзі відправив до СІЗО правозахисника Олексія Соколова у справі про державну зраду, повідомляє видання «Медіазона» 18 грудня. Засідання відбулося в закритому режимі.
За словами Соколова, його звинувачують у тому, що він розповідав про тортури та порушення прав людини в системі Федеральної служби виконання покарань «у тому числі іноземним організаціям», що «є загрозою безпеці» держави.
16 грудня у Соколова, а також у правозахисників Романа Качанова та Лариси Захарової відбулися обшуки у справі про організацію діяльності «небажаної» організації. Про порушення проти Соколова справи за статтею про державну зраду стало відомо лише 18 грудня.
Качанова та Захарову суд відправив до СІЗО 17 грудня. Подробиці справи, зокрема те, у співпраці з якою саме «небажаною» організацією звинувачують правозахисників, поки що не відомі.
Суд також розглядає іншу кримінальну справу проти Олексія Соколова щодо повторної демонстрації екстремістської символіки, а саме логотипу Facebook у телеграм-каналі «Правозахисники Уралу».
Британія розширила санкційний список проти Росії
Велика Британія запровадила санкції проти 24 осіб та організацій в рамках свого режиму санкцій проти Росії. Про це свідчить повідомлення уряду, опубліковане в четвер.
Обмеження застосовували щодо шести осіб та 19 компаній, зокрема російських нафтових компаній «Татнефть» та «Русснефть».
Повідомляється, що їхні активи заморожені.
У жовтні Велика Британія запровадила санкції, спрямовані на енергетичний сектор Росії. Обмеження торкнулися найбільших нафтових компаній, їхніх глобальних партнерів та «тіньового флоту», що перевозить російську нафту. Зокрема, під санкції потрапили дві найбільші енергетичні компанії РФ – «Роснефть» і «Лукойл».
Також у жовтнї Мінфін США запровадив санкції «Роснефті» і «Лукойла».
Надходження від нафти та газу – одне з основних джерел доходів російського бюджету. За розрахунками Reuters, у грудні доходи російського державного енергетичного сектора внаслідок зниження цін на сиру нафту та зміцнення рубля можуть скоротитися майже вдвічі порівняно з попереднім роком.
Запоріжжя: кількість поранених через удар Росії напередодні зросла до 35
У Запоріжжі продовжують звертатися по допомогу постраждалі внаслідок вчорашньої російської атаки, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 18 грудня.
За його даними, відомо про вже 35 постраждалих:
«Медики діагностували людям осколкові та проникаючі поранення, контузії, гостру реакцію на стрес. Чотири людини, які отримали травми внаслідок цієї атаки, ушпиталені у тяжкому стані».
Загалом, додав голова області, в лікарнях Запорізької області залишаються 38 постраждалих від російських атак, 13 з них – у тяжкому стані.
Читайте також: Повітряні сили про нічну атаку РФ: ЗСУ знешкодили 63 БпЛА, є влучання на 12 локаціях
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю й Запорізькому району. В обласному центрі були влучання по двох житлових будинках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Що кажуть у Слов'янську про вимогу Путіна вивести ЗСУ з Донбасу?
Очільник Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що «Донбас є частиною Росії» і навіть поставив умовою досягнення миру те, щоб Україна вивела свою армію із території Донецької області. Володимир Зеленський відповів на це, що Україна не віддасть Донбас, але потім припустив, що питання територій може бути вирішене на референдумі.
Кореспонденти онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, побували у Слов'янську і запитали у місцевих жителів, чи згодні вони на виведення українських військ в обмін на завершення війни.
Слов'янськ регулярно обстрілюють російські війська, завдають ударів ракетами, дронами, бомбами. До лінії фронту стало дуже близько. Попри це напередодні свят тут увімкнули ілюмінацію.
– Звісно, це піднімає настрій, це яскраво, красиво, хочеться усміхатися та радіти. – Якби війна закінчилася, то було б більше гарного настрою. А так – добре, красиво, майже як до війни. – Приємно, звісно. Але поки не до свят. Зате добре: калюжі видно, ями видно, ноги не переламаєш.
Намагаються якось прикрасити свої кафе та магазини і слов'янські підприємці.
«Хочемо створювати маленьке свято для людей, які нас відвідують. Це кафе швидкого харчування для всієї родини, яке ми розвиваємо, з яким ми пережили ковід, з яким ми переживаємо війну», – каже підприємець Сергій Ковальов, який займається ресторанним бізнесом.
Попри близькість фронту, в його кафе багато відвідувачів:
«Ми повністю автономні від електропостачання, у нас стоїть великий дизельний генератор для того, щоб безперебійно працювати, зокрема як «пункт незламності» для сусідніх будинків, оскільки люди до нас приходять, заряджають прилади, набирають воду, бо ми маємо і автономне водопостачання»
Повністю читайте тут
Рада ЄС запровадила санкції проти 41 судна російського «тіньового флоту»
Європейський Союз запровадив обмеження щодо ще 41 нафтового танкера, причетного до «тіньового флоту» Росії – про це Рада ЄС повідомила 18 грудня.
Як пояснює пресслужба блоку, 41 судно додали до списку тих, яким заборонений доступ до портів та широкий спектр послуг, пов’язаних із морським транспортом.
«Цей крок спрямований на танкери з країн, що не входять до ЄС, які є частиною тіньового флоту Путіна, який оминає механізм стелі цін на нафту, або підтримують енергетичний сектор Росії, або ж на судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або беруть участь у транспортуванні краденого українського зерна та культурних цінностей з України», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: ВМС Швеції твердять, що на танкерах російського «тіньового флоту» з’явилися озброєні особи
За даними ЄС, це рішення доводить загальну кількість підсанкційних суден до майже 600. Рада блоку нагадує, що нещодавно внесла до списку дев’ять суден, які сприяють розвитку «тіньового флоту», а також ухвалила декларацію ЄС та держав-членів про повне використання положень міжнародного морського права щодо загроз з боку «тіньового флоту» та захисту критичної підводної інфраструктури.
Тіньовим флотом називають танкери, які Росія використовує для обходу санкцій проти її нафтової індустрії, запроваджені після повномасштабного вторгнення до України 2022 року.
СБУ заявляє про ураження російських об’єктів на аеродромі Бельбек у Криму
Служба безпеки України заявила 18 грудня, що вночі далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» уразили елементи російської ППО на військовому аеродромі Бельбек в окупованому Криму.
«Унаслідок прицільних влучань українських безпілотників було уражено:
- два комплекси дальнього радіолокаційного виявлення «Небо-СВУ» (ціна одного — близько 60-100 млн доларів);
- РЛС 92Н6, яка є складовою зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» (оріентовна ціна для внутрішнього ринку 30 млн доларів, експортна - 60 млн доларів);
- зенітно-ракетний комплекс «Панцир-С2» (оріентовна ціна для внутрішнього ринку 12 млн доларів, експортна - 19 млн доларів);
- літак МіГ-31 із повним боєкомплектом (орієнтовна ціна — 30–50 млн доларів залежно від комплектації та озброєння)», – йдеться в повідомленні.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
У РФ журналістку Зуєву засудили за «виправдання тероризму» – через публікацію про операцію «Павутина»
Другий Східний окружний військовий суд заочно засудив журналістку Анну Зуєву до шести років колонії загального режиму за звинуваченням у виправданні тероризму та ухиленні від виконання обов'язків «іноземного агента», повідомила пресслужба суду 18 грудня.
Статтю про виправдання тероризму Зуєвій інкримінували за те, що вона опублікувала на своїх ютуб- і телеграм-каналах «відеозапис одного з проукраїнських каналів» про удар безпілотників по летовищу в Іркутській області на початку червня 2025 року, до якого вона додала схвальні коментарі.
Звинувачення в ухиленні від виконання обов’язків «іноземного агента» були висунуті за публікацію на своїх каналах матеріалів без плашки «іноземного агента» з квітня до червня 2025 року.
Анна Зуєва працювала на державному телебаченні російського регіону Бурятія. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона виступила проти війни та працювала у фонді «Вільна Бурятія». 2023 року журналістка залишила Росію. Міністерство юстиції визнало її «іноземним агентом», а Росфінмоніторинг вніс журналістку до реєстру «екстремістів і терористів».
Звернення з Куп’янська «дуже вплинуло і на американців, і на європейців» – Зеленський
Українські союзники і партнери високо оцінили записане в Куп’янську на Харківщині звернення президента України Володимира Зеленського, яке стало запереченням російської офіційної версії про окупацію цього міста. Про це глава української держави заявив 18 грудня, прямуючи на саміт ЄС до Брюсселя.
«Дуже вплинуло і на американців, і на європейців. Всі це високо оцінили: і наших воїнів, що вони тримають Куп’янськ, і те, що я був там особисто – це поставило крапку, що (президент РФ Володимир) Путін знову бреше про окуповані нові території. Це вплинуло на мої розмови з американцями. Це вплинуло дуже сильно на розмови з європейцями», – відзначив президент України.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що українські військові контролюють майже 90 відсотків території Куп’янська на Харківщині.
15 грудня речник Об'єднаних сил України полковник Віктор Трегубов повідомив, що українські війська продовжують операції з очищення території Куп’янська, у місті перебувають приблизно 100-200 російських військовослужбовців. Трегубов також натякнув, що логістична ситуація російських військ у Куп’янську є складною.
Командування корпусу Нацгвардії «Хартія» 12 грудня повідомило, що Сили оборони прорвалися до річки Оскіл і повністю перекрили маршрути поставок російському угрупованню в Куп’янську.
Президент України Володимир Зеленський 12 грудня побував у Куп’янську на Харківщині, де записав відеоролик на тлі розбитої стели на в’їзді до міста.
Зеленський прибув до Брюсселя, де сьогодні проходить саміт ЄС
Президент України Володимир Зеленський сьогодні, 18 грудня, прибув до Брюсселя.
Про це журналістам повідомили в Офісі президента.
За повідомленням, о 12:00 (за Києвом) у президента буде виступ на Європейській Раді. Також Зеленський проведе низку двосторонніх зустрічей з лідерами.
18 грудня лідери держав ЄС на засіданні Європейської ради, як очікується, мають схвалити рішення щодо репараційної позики для України.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що лідери ЄC не завершать саміт доти, доки не буде узгоджене рішення щодо фінансування України на 2026–2027 роки. За її словами, має бути погоджена одна з двох опцій – репараційний кредит на основі російських заморожених активів або спільні запозичення на основі бюджету ЄС.
Міненерго: сили РФ вночі атакували п’ять областей, без світла були понад 180 тисяч споживачів
Російські війська вночі атакували Миколаївську, Запорізьку, Черкаську, Сумську та Дніпропетровську області, повідомив в.о. міністра енергетики України Артем Некрасов.
За його словами, внаслідок атак без електропостачання залишилися понад 180 тисяч споживачів. Більшу частину з них уже заживили.
У Міненерго додають, що через попередні масовані атаки на Одещині наразі знеструмленими залишаються понад 12 тисяч споживачів. Аварійно-відновлювальні роботи в регіоні тривають цілодобово.
Компанія ДТЕК оприлюднила відео з наслідками атаки РФ в Арцизі на Одещині.