Мерц вважає, що ЄС може домовитися про фінансування для України
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що лідери країн Європейського Союзу здатні дійти згоди щодо фінансової допомоги для України на наступні два роки обсягом 90 мільярдів євро.
«Я хочу, щоб ми використали заморожені російські активи для цього. Я не бачу кращого варіанту, ніж саме цей. Моє враження таке, що ми можемо досягти результату», – сказав Мерц, прибуваючи на саміт лідерів ЄС у Брюсселі 18 грудня.
Він визнав, що Бельгія має застереження, але висловив сподівання, що ці питання вдасться врегулювати.
«Сподіваюся, що ми зможемо разом зняти ці питання і що як Європейський Союз ми зможемо зробити спільний крок, щоб продемонструвати силу й рішучість проти Росії. Наскільки це необхідно, показує реакція російського президента впродовж останніх кількох годин», – додав Мерц.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас, прибуваючи на саміт, заявила, що вона «так само» як і німецьций канцлер, вважає шанси щодо затвердження репараційної позики «50 на 50».
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що ця зустріч Європейської Ради є найважливішою з початку війни в Україні чотири роки тому.
«Без цього буде велика проблема для України» – Зеленський про репараційний кредит
Виділення грошей за репараційним кредитом є критично важливим для України як за умови продовження війни, так і в разі досягнення миру, заявив президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 18 грудня перед початком саміту ЄС у Брюсселі.
«Нам потрібні ці гроші, щоб підтримати нашу армію і наше оборонне виробництво. Безумовно, нам потрібні і європейські (озброєння), і ракети для ППО від Сполучених Штатів Америки – ми готові використовувати ці гроші, якщо буде ухвалене позитивне рішення. Але якщо ми зможемо погодити план закінчення війни, то рішення щодо використання цих грошей буде направлене повністю на відбудову. Зараз ми говоримо про 200 мільярдів, які знаходяться на території Європейського Союзу. Це рішення на столі, воно залежить від політичної волі. Я розмовлятиму з усіма лідерами, доводитиму наші аргументи, дуже сподіваюся, що ми зможемо отримати позитивне рішення. Без цього буде велика проблема для України», – сказав глава держави.
Атака на субмарину РФ. Що зробила Росія? І чи зменшить це кількість ударів «калібрами» по Україні?
Підводні човни проєкту «Варшавянка» використовуються Чорноморським флотом РФ для завдання ударів по Україні ракетами типу «Калібр». Удар цією ракетою, зокрема, призвів до численних цивільних жертв у Тернополі (загинули 38 людей, серед них – восьмеро дітей).
Що відомо про ці підводні човни? Скільки їх має Росія у Чорному морі? Так як спецоперація СБУ в Новоросійську може вплинути на кількість ударів «калібрами» по Україні?
Інформацію про це зібрав Крим.Реалії?
Кілька днів тому Україна провела морську операцію проти підводного човна Чорноморського флоту Росії, що стояв біля причалу у Військовій гавані Новоросійська. На опублікованих СБУ кадрах видно потужний вибух морського дрона.
Моніторингова група телеграм-каналу «Крымский ветер» із посиланням на дані власного джерела, супутникової зйомки та OSINT-аналізу стверджує, що підводний човен серйозно пошкоджений і його ремонт, ймовірно, триватиме довгий час.
Аналітики моніторингової групи з'ясували, що після удару Чорноморський флот РФ перевів до інших місць стоянки два інші підводні човни, тоді як субмарина, біля якої стався вибух, залишилася на місці. Також виявлено осідання корпусу човна нижче ватерлінії та диферент (подовжній нахил судна – ред.) на корму. Фахівці припускають, що, ймовірно, знищені гвинт та рулі, постраждав гребний вал, затоплений та пошкоджений кормовий відсік.
За даними джерела каналу, командування ЧФ «вирішує, як відбуксирувати пошкоджений підводний човен у док».
Далі читайте тут
«Ми маємо знайти рішення сьогодні» – президентка Єврокомісії про репараційний кредит
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила 18 грудня, що лідери Європейського Союзу не завершать саміт доти, доки не буде узгоджене рішення щодо фінансування України на 2026–2027 роки.
«Ми маємо знайти рішення сьогодні. Президент Європейської ради сказав – і я його в цьому повністю підтримую – ми не залишимо Європейську раду без рішення щодо фінансування України на наступні два роки», – сказала фон дер Ляєн.
За її словами, має бути погоджена одна з двох опцій – репараційний кредит на основі російських заморожених активів або спільні запозичення на основі бюджету ЄС.
Президентка Єврокомісії нагадала, що загальні фінансові потреби України на цей період оцінюються у 137 мільярдів євро, і ЄС зобов’язався покрити дві третини цієї суми.
Також фон дер Ляєн наголосила, що Європейська рада проходить «у вкрай вирішальний момент», а головною метою зустрічі є «мир для України, мир через силу».
Очільниця Єврокомісії публічно підтримала позицію Бельгії, яка наполягає на повному розподілі ризиків у разі запуску репараційної позики.
«Я повністю підтримую Бельгію в тому, що вона наполягає на врахуванні своїх занепокоєнь і побоювань», – сказала президентка Єврокомісії. «Якщо ми обираємо репараційну позику, ризики мають бути розподілені між усіма. Це питання солідарності – базовий принцип Європейського Союзу», – додала вона.
За словами фон дер Ляєн, робота над пошуком рішення триває.
Зеленський прокоментував останні заяви Путіна щодо війни
Президент України Володимир Зеленський прокоментував останні заяви російського лідера Володимира Путіна щодо війни.
Він зазначив, що сигнали, які дає Путін, не є новими.
«Я завжди казав, що він (Путін) не хоче закінчення війни. Питання – чи може він її продовжувати. Це питання залежить від наших партнерів, від їхнього тиску – насамперед санкційного і дипломатичного», – сказав він журналістам.
За словами Зеленського, США кажуть, що Путін готовий до закінчення війни.
«Ми підтримуємо (мирні) ініціативи американців…Я не думаю що економіка пітна спроможна продовжувати цю війну в тих обсягах, які були. Якщо санкції будуть діяти, якщо Путін зараз буде гальмувати цю дипломатичну хвилю – зараз вона найбільша за останній час – то США будуть тиснути на них більше», – додав український президент.
ISW: Путін публічно та прямо окреслив свою відданість максималістським воєнним цілям в Україні
Президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим самим цілям, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
17 грудня на розширеному засіданні колегії Міністерства оборони Росії Путін заявив, що РФ «безсумнівно» досягне своїх воєнних цілей в Україні. Він сказав, що Росія воліла б використовувати дипломатичні засоби для досягнення своїх воєнних цілей та усунення нібито «корінних причин» війни (термін, який Кремль давно використовує як скорочення для позначення своїх початкових виправдань та вимог війни проти України).
ISW зауважує, що Путін також підтвердив намір Москви зрештою досягти своїх ширших територіальних цілей в Україні, заявивши, що Росія «звільнить свої історичні землі» військовими засобами, якщо Україна і Захід «відмовляться від суттєвих переговорів».
Повітряні сили про нічну атаку РФ: ЗСУ знешкодили 63 БпЛА, є влучання на 12 локаціях
У ніч на 18 грудня російські війська атакували Україну 82 ударними БпЛА,, близько 50 із них – «Шахеди», повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряна оборона знешкодила 63 російських БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни.
Українські військові зафіксували влучання 19 ударних БпЛА на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 8 локаціях.
Повітряні сили ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі залишається кілька російських БпЛА.
Раніше місцева влада Дніпропетровщини, Запоріжжя, Черкащини, Одещини та Миколаївщини повідомила про постраждалих та пошкодження через атаку РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: на фронті за минулу добу було понад 130 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 134 бойових зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За уточненою інформацією, вчора російські загарбники завдали по території України 42 авіаційних ударів, скинувши 136 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження 4855 дронів-камікадзе та здійснили 3869 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів, зокрема 118 – з реактивних систем залпового вогню.
Найбільше боєзіткнень відбулося на Покровському напрямку. На цій ділянці фронту українські захисники зупинили 38 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки.
На Костянтинівському напрямку противник здійснив 17 атак, а на Лиманському – 15.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямках наступальних дій не було.
Читайте також: Росія вимагає віддати Донбас без бою. Що на це відповідають на передовій?
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
У Кривому Розі через атаку БпЛА постраждали четверо людей – ОВА
У Кривому Розі через атаку БпЛА постраждали четверо людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його словами, жінки 71 і 67 років госпіталізовані у стані середньої тяжкості, решта – на амбулаторному лікуванні.
«Зайнялися господарські споруди. Понівечені приватна оселя, 5 двоповерхових будинків, адмінбудівля та будівля закладу культури, гаражі», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 193 300 своїх військових, зокрема 950 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 18 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої підрахунки втрат Росії у військовій техніці:
- танки - 11 432 (+5 одиниць за минулу добу)
- бойові броньовані машини - 23 758
- артилерійські системи - 35 232 (+27)
- РСЗВ - 1 573(+2)
- засоби ППО - 1 263(+1)
- літаки – 432
- гелікоптери – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 91 716 (+330)
- крилаті ракети – 4 073
- кораблі/ катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 70480 (+119)
- спеціальна техніка – 4 027
ОВА: російські дрони масовано атакували Черкаси, є постраждалі
Російські війська масовано атакували ударними дронами Черкаси, постраждали шестеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
За його словами, сили РФ цілили по критичній інфраструктурі – частина міста була знеструмлена. Енергетики продовжують роботи.
«Унаслідок падіння БпЛА на декількох локаціях пошкоджено житлову інфраструктуру: щонайменше півтора десятка приватних будинків – дані попередні, обстеження триває. Там побиті вікна й дахи, були пожежі. Також повибивало вікна у спорткомплексі. Є понівечені автомобілі», – написав він у телеграмі.
Росія: у Ростовській області заявили про атаку БпЛА – виникла пожежа на танкері, є загиблі і поранені
У Ростовській області РФ атаки безпілотників зазнали Ростов, Батайськ та Таганрог, є загиблі та поранені, повідомив губернатор Юрій Слюсар.
За його словами, через атаку у порту Ростова спалахнуло вантажне судно, два члени екіпажу з тих, хто перебував на борту, загинули, ще три – поранені. Пожежу ліквідували. У багатоповерховій новобудові у західній частині міста, за даними рятувальних служб, ніхто не постраждав.
Слюсар додав, що у Батайську поранення отримали семеро людей. Про пошкодження в цьому населеному пункті та Таганрозі він не повідомив.
Мер Ростова-на-Дону Олександр Скрябін також повідомив, що після атаки БпЛА пошкоджений танкер, розливу нафтопродуктів вдалося уникнути.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на місцевих жителів Батайська пише, що частина міста залишилася без електрики після нічних вибухів.
За аналізом ASTRA, житловий будинок, що спалахнув у Батайську після атаки, розташований за 160 метрів від електричної підстанції.
Як іноземці «захотіли підтримати український народ» і заговорили українською
ЛЬВІВ – Українська мова стала спільною для трьох іноземців – француза Ніколя Амбера, нідерландця Дана Одінота і швейцарця Ніко. Ніхто з них не має українського коріння. Ні для кого українська мова не є рідною. А спільне те, що вони почали вивчати вони її почали після повномасштабного вторгнення Росії на територію України на знак підтримки українців.
Сьогодні вони живуть у Львові, популяризують українську мову і культуру в соціальних мережах.
Про свій досвід вивчення української мови Ніколя Амбер і Дан Одінот розповіли Радіо Свобода.
Ніколя Амбер – француз із Провансу, який називає себе «українськомовним французом» або «французьким українцем». Вивчає українську мову від початку повномасштабної війни Росії проти України, бо, каже, у такий спосіб хотів підтримати українців. У травні 2022 року у Парижі Ніколя Амбер не міг знайти «Граматики української мови». Він працював учителем французької мови. Тоді у Францію приїхало багато українських біженців, для яких Ніколя викладав французьку як волонтер. Йому довелося багато слів і базових фраз перекладати з французької на українську. Спілкування з українцями, листування, розповідає, допомагало йому у вивченні української мови.
Соромно говорити російською з українцями, знаючи, що відбувається в країні, звідки вони виїхали
Ніколя Амбер
«В університеті у Франції я вивчав російську мову. Але у 2021 році почав роботу над дисертацією про історію України. І коли почалась повномасштабна війна, зрозумів: якщо я люблю Україну, українську культуру, народні пісні, які всі українською мовою, то маю знати українську мову і перейти на неї. Соромно говорити російською з українцями, знаючи, що відбувається в країні, звідки вони виїхали. Зараз я вже забув взагалі російську і слава Богу. Я відкривав дуже багато етнографічних карт України, які показують те, що до Голодомору і Другої світової війни більшість людей розмовляла українською мовою по всій Україні і навіть на деяких територіях сучасної Московії.
Тому, якщо я знаю історію, якщо я хочу підтримати український народ, я маю боротися з військовим повномасштабним вторгненням, а також з культурним повномасштабним вторгненням. Бо мова – дуже великий, сильний чинник. І навіть коли я почав порівнювати російські слова і українські слова, то зрозумів, що це абсолютно інший менталітет. Наприклад, подружжя, «супруги» – різниця просто кардинальна», – каже Ніколя Амбер.
Армія РФ вночі атакувала енергетичну інфраструктуру Миколаївщини, є знеструмлення у двох районах – Кім
Російські війська вночі атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його даними, через це є знеструмлення населених пунктів у Вознесенському та Миколаївському районах.
Попередньо, постраждалих немає.
Читайте також: Міненерго: через атаки РФ у середньому щодня без світла залишаються близько 400 тисяч споживачів
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку цього року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
ОВА: на Одещині через російську атаку постраждали семеро людей
В Одеському районі через російську атаку постраждали семеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його даними, шістьом людям допомога надана на місці, ще одну людину госпіталізували у стані середньої тяжкості.
Кіпер повідомив, що внаслідок атаки російських БпЛА пошкоджено скління у дев’ятиповерховому житловому будинку та освітньому закладі. Займання не було.
На фронті від початку доби було 125 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті від початку доби відбулося 125 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у вечірньому зведенні 17 грудня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 37 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки. У деяких локаціях бої не вщухають дотепер», – зазначили у командуванні.
За повідомленням, російські атаки також були на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
9 грудня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська на Донеччині продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
США і Росія проведуть переговори в Маямі на вихідних – Politico
Американські й російські офіційні особи проведуть переговори в Маямі, штат Флорида, цими вихідними щодо можливої угоди про припинення війни РФ в Україні, повідомило 17 грудня видання Politico, посилаючись на двох неназваних осіб, знайомих із цим питанням.
За даними Politico, очікується, що до складу делегації США увійдуть посланець США Стів Віткофф і зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер, а до складу російської делегації – спецпредставник російського лідера Володимира Путіна Кирило Дмитрієв.
У Білому домі повідомлення поки що не коментували. Коментарів Кремля також наразі не було.
Як зазначило одне з джерел видання, також очікується, що секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умеров зустрінеться з американською делегацією перед зустріччю між США і Росією. При цьому співрозмовник Politico додав, що плани залишаються невизначеними.
Про те, що делегація України може знову вирушити на переговори до США найближчими днями, 16 грудня повідомляв президент Володимир Зеленський.
14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера, а також із європейськими партнерами.
Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».
Зустрічам у Берліні передувала кількаденна робота Умєрова та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова з представниками президента Дональда Трампа в Сполучених Штатах на початку грудня.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
У Запоріжжі відомо вже про 32 постраждалих через удар РФ – влада
У Запоріжжі й Запорізькому районі кількість постраждалих внаслідок російського удару 17 грудня зросла до 32, повідомив очільник облансої військової адміністрації Іван Федоров.
«За допомогою до лікарів продовжують звертатися мешканці обласного центру. Частина постраждалих після отримання допомоги продовжують лікування вдома», – написав Федоров у телеграмі.
Раніше було відомо про 30 постраждалих. Серед них – п’ять дітей. У ДСНС повідомили, що аварійно-рятувальні роботи завершені.
Федоров раніше повідомляв, що троє людей перебувають у тяжкому стані, а стан 14 постраждалих лікарі оцінюють як середній.
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю й Запорізькому району. В обласному центрі є влучання по двох житлових будинках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міноборони Росії вперше розкрило витрати бюджету на війну проти України
У 2025 році витрати російського державного бюджету, «безпосередньо пов’язані зі спеціальною військовою операцією (так у Росії офіційно називають війну проти України)», становили 5,1 відсотка ВВП, заявив міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов на розширеному засіданні колегії відомства. На заяву Бєлоусова звернув увагу телеграм-канал Faridaily.
Згідно з прогнозом Мінекономрозвитку РФ, загальний обсяг російського ВВП цього року становитиме 217,3 трильйона рублів (близько 2,7 трлн доларів). Відтак витрати на війну з Україною можна оцінити в 11,1 трильйона рублів (близько 137 мільярдів доларів).
Журналісти зазначають, що це вперше, коли Міністерство оборони Росії розкриває безпосередні витрати на війну. Раніше публікувалися лише загальні витрати федерального бюджету за статтею «Національна оборона», до якої включені, зокрема, інвестиції в будівництво, розробку нових озброєнь й інші витрати.
У 2025 році, згідно з даними Мінфіну Росії, витрати на «Національну оборону» становитимуть 13,5 трильйона рублів (близько 167 мільярдів доларів) – тобто на війну з Україною буде витрачено приблизно 82% цієї суми.
Як зазначає російське видання «Медуза», на «Національну оборону» Росія витратить більше, ніж сумарно на «Соціальну політику» (6,9 трильйона рублів) і «Національну економіку» (4,4 трильйона).