Бельгія відреагувала на погрози Росії щодо заморожених активів
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер прокоментував погрози Росії щодо заморожених активів.
«Я вже чую з Москви: «Якщо ви торкнетесь наших грошей, ви відчуватимете наслідки до вічності». Це довго – вічність. Я думаю, це також російською означає: «можливо, ми відправимо вас у вічність», – сказав він під час спілкування з пресою в Копенгагені сьогодні вранці.
Він також запевнив, що «не бажає бачити, щоб ці гроші повернулися Володимиру Путіну».
При цьому прем’єр Бельгії поскаржився, що немає ясності щодо юридичного механізму видачі так званого репараційного кредиту.
«Не ставте мене в ролі лиходія тут. Я від самого початку був дуже конструктивний. Я ставив питання, мені потрібні відповіді. Поки що я не отримав жодної відповіді, тож вчора мене змусило публічно поставити ці запитання колегам, які до цього моменту не були в курсі справи. Але я був змушений це зробити, тому що голова Комісії публічно заявила, що хоче рухатися вперед у цьому питанні й рухатися в бік квазіконфіскації російських активів, які заблоковані та заморожені», – зазначив Барт Де Вевер.
«Можна думати: «О, гроші Путіна – це ж безкоштовно». Я так не вважаю. Якщо після моєї інтервенції інші думають, що розбити його скарбничку й забрати все всередині буде дуже просто – хай так думають. Якщо на всі мої питання дадуть достатні відповіді – ми візьмемо ці гроші. Якщо ні, то нам доведеться прийняти сувору правду: підтримка України буде дуже дорогою в найближчі два роки. І це просто питання – хто справді хоче бути союзником України, свободи й демократії. Я, звісно, готовий і здатний це робити, хоча мій національний бюджет – ні», – додав він.
Барт Де Вевер звернув увагу, що активи також в інших країнах є, і на відміну від Бельгії, відсотки від прибутків ніхто не віддає.
«Якщо треба діяти – ми єдині, хто сказав: «Добре, у нас зараз курка, яка несе золоті яйця, ми не можемо залишити ці гроші собі, віддамо їх Україні». Решта так не зробила. Найменше, чого я можу вимагати – щоб вони були прозорими. Скільки російських грошей є? Скільки з них заморожено? Скільки з них заблоковано? Що сталося з прибутками донині? Чи ви також готові й спроможні покласти їх на стіл? Давайте з’їмо всіх курей, а не тільки мою. Це буде момент KFC для Європи», – зазначив прем’єр Бельгії.
Командування повідомляє про понад сотню боєзіткнень на фронті від початку доби
Російські війська продовжують штурмувати позиції української армії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України. За зведенням на 16 годину, від початку доби відбулося 102 боєзіткнення.
Зокрема, один бій триває на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, де Сили оборони дві атаки російські атаки.
На Південно-Слобожанському напрямку українські війська зупинили шість російських атаки у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Кам’янки та в бік населених пунктів Колодязне, Нововасилівка. Триває один бій. На Куп’янському напрямку російські загарбники тричі здійснювали штурмові дії в напрямку Куп’янська й Богуславка.
Точаться два бої з п’яти, що мали місце на Лиманському напрямку, і ще два на Сіверському. На Краматорському напрямку армія РФ здійснила дві спроби просунутися вперед поблизу Часого Яру та Предтечиного.
Секретна зброя ЗСУ: що розробляє Україна для перемоги над Росією?
Єврокомісарка Кос: шкода від липневих законодавчих ініціатив щодо НАБУ та САП ще не ліквідована на 100%
Шкода, яка була завдана антикорупційним реформам в Україні через липневі законодавчі ініціативи щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), наразі майже нейтралізована, однак довіру міжнародних інвесторів та деяких партнерів ще необхідно відновлювати, заявила європейська комісарка з питань розширення та сусідства Марта Кос в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«У липні ми чітко побачили, наскільки крихкими можуть бути деякі реформи, і чому так важливо захищати фундаментальні основи. Завдана шкода була ліквідована, але ще не на 100%, і уряд це знає», – заявила Кос.
Вона нагадала, що ключовим є забезпечення незалежності антикорупційних органів, оскільки «їхній персонал і керівництво мають діяти без тиску, їхня робота повинна цінуватися і належно винагороджуватися, коли вони розслідують справи та доводять їх до суду».
За її словами, Україна досягла значного прогресу у боротьбі з корупцією за останнє десятиліття, але «цей імпульс не можна втрачати».
Єврокомісарка зауважила, що відбулася втрата довіри з боку держав-членів ЄС, міжнародних фінансових інституцій та потенційних інвесторів після липневих подій.
«До і після Конференції з відновлення в Римі я закликала компанії у Франції, Нідерландах та інших країнах готуватися до інвестицій. Але тепер існують занепокоєння, і цю довіру необхідно відновлювати», – додала Кос.
Читайте також: Обшуки в антикорупційних органах: загроза незалежності НАБУ і САП чи боротьба з російською агентурою?
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, але Зеленський його підписав того ж дня.
Ці законодавчі зміни викликали протести в Україні, а також стурбованість з боку західних партнерів.
Згодом президент Зеленський вніс до Ради новий законопроєкт про «посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Верховна Рада 31 липня ухвалила його за основу і в цілому.
Національне антикорупційне бюро позитивно оцінило законопроєкт №13533, поданий президентом. За оцінкою антикорупційних органів, він відновлює усі процесуальні повноваження й гарантії незалежності НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Україна повернула з російського полону 205 українських військових та цивільних – Зеленський
Україна та Росія провели новий обмін полоненими, в результаті якого додому повернулися 205 українських військових та цивільних, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Повертаємо додому 185 наших захисників із російського полону. Сто вісімдесят троє – рядові, сержанти, двоє – офіцери. Воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Наші воїни були в Маріуполі й на «Азовсталі», ЧАЕС. Більшість були в полоні ще з 2022 року й зараз нарешті – вдома», - написав він у телеграмі.
Наглядова рада змінила своє рішення і залишила Зайченка головою «Укренерго» – ЗМІ
Наглядова рада «Укренерго» змінила своє рішення і погодилась залишити головою компанії Віталія Зайченка, якому минулого тижня висловила недовіру. Про це повідомляють «РБК-України» та «Економічна правда».
За даними медіа, відповідне рішення наглядова рада ухвалила після декількох днів консультацій з акціонером – Міністерством енергетики України.
Правління компанії залишається в тому ж складі, що і було, а головою правління залишається Зайченко.
За інформацією джерел, після наказу Міненерго про необхідність прийняття рішень Наглядовою радою не online, а виключно в Києві, яке було прийнято минулої п’ятниці, у понеділок іноземні члени НР прибули в Київ і почали консультації з представниками акціонера.
Повідомляється, що ці перемовини тривали три дні – до середи включно, до них було залучено і керівництво Мінекономіки.
26 вересня наглядова рада НЕК «Укренерго» звільнила Віталія Зайченка з посади голови правління та призначила Олексія Брехта тимчасово виконуючим обов’язки.
За даними медіа, рішення звільнити голову «Укренерго» ухвалили у відповідь на результати перевірки з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Перевірка показала, що двох членів правління – Івана Юрика та Олега Павленка – влітку призначили з порушеннями. Ці порушення вчасно не усунули, тому наглядова рада вирішила звільнити не тільки членів правління, а й Зайченка, до якого «втратили довіру».
Зайченко був звільнений через три місяці після призначення. До цього Олексій Брехт був виконувачем обов’язків голови правління «Укренерго».
Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 29 вересня заявила, що «Укренерго» зобов’язане повідомляти НКРЕКП про будь-які зміни, що можуть вплинути на його незалежність, але компанія цього не зробила. Також, на думку НКРЕКП, те, що усі члени правління були звільнені, створило небезпечний управлінський вакуум у компанії та поставило під сумнів її здатність забезпечувати ефективне керівництво системою передачі.
Крим: активіст розповів про посилення уваги силовиків РФ до місць компактного проживання кримських татар
Російська прокуратура та поліція в анексованому Криму з вересня посилюють свою увагу до місць компактного проживання кримських татар – про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії на умовах анонімності повідомив активіст, який проживає в мікрорайоні компактного проживання кримських татар Сарису в Білогірську.
За його словами, на місцевих інформаційних стендах почали з’являтися оголошення про необхідність здати будь-які вибухові речовини, а дільничні стали регулярно обходити будинки – «ставлять запитання, шукають балакучих, намагаються їх вербувати».
«Коли вдруге до мене прийшов дільничний, то я запитав його, чому така підвищена активність, той відповів, що, мовляв, за даними, що надійшли до них від «старших братів» (так у Росії поліція називає ФСБ – ред.), у Криму до зими планується українськими спецслужбами проведення операцій з підриву об’єктів критичної інфраструктури. Коли запитав його, до чого тут кримські татари, той нічого виразного не відповів, обмежившись натяком, що всі знають політичну орієнтованість більшості кримськотатарського народу», – розповів співрозмовник Крим.Реалії.
MAX і VPN: як Росія будує цифрову ізоляцію в окупації
1 жовтня виповнився місяць відтоді, як в Росії почали діяти штрафи за пошук «екстремістської інформації» в інтернеті та рекламу VPN-сервісів. Дія цього закону поширюється й на захоплені РФ території України, зокрема, на півдні. Паралельно російська влада продовжує навʼязувати людям в окупації власний месенджер MAX. Що відомо про нові штрафи та чим загрожує використання нового месенджера, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Ідея запровадити відповідальність за пошук «екстремістської інформації» викликала обурення навіть в колі російських пропагандистів. Головна редакторка RT Маргарита Симоньян запитувала, «як тепер можна розслідувати діяльність організацій, які влада визнала екстремістськими, якщо буде заборонено читати їхні ресурси». Утім, наприкінці липня Державна дума Росії проголосувала за новий пакет обмежень.
Із 1 вересня за пошук «екстремістських матеріалів та отримання доступу до них» передбачений штраф – до 5 тисяч російських рублів, це приблизно $61. Логіку запропонованого покарання в Держдумі пояснював очільник російського Міністерства цифрового розвитку Максут Шадаєв.
Далі читайте тут
ЗМІ: у Копенгагені лідери ЄС не домовилися про передачу Україні заморожених російських активів
На зустрічі у Копенгагені лідери ЄС не змогли досягти прогресу в обговоренні використання заморожених у Європі російських активів на суму 140 мільярдів євро для допомоги Україні, повідомляє видання Financial Times.
Бельгія вимагає розділити ризики з іншими країнами Євросоюзу та забезпечити правовий захист на випадок позовів з боку Москви. Франція та Люксембург також висловили побоювання щодо правових наслідків.
Інші лідери загалом погодилися із принципом використання коштів, але доручили Єврокомісії опрацювати юридичні та фінансові деталі. За даними Financial Times, масштаб цієї роботи робить малоймовірним подання готової пропозиції вже до наступного саміту у Брюсселі за три тижні.
Паралельно питання передачі російських активів обговорювалося на онлайн-зустрічі міністрів фінансів «Групи семи». Представники країн ЄС в об’єднанні намагалися переконати партнерів також підключитись до ініціативи. Politico зазначає, що Європейський Центрбанк побоюється падіння довіри до євро, але кроки на зустріч з боку США та Японії могли б пом’якшити наслідки.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею передачі Україні 140 мільярдів євро через механізм безкупонних облігацій та репараційного кредиту.
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Читайте також: Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?
Лідери ЄС обговорювали ідею надання Україні репараційного кредиту, що буде фінансуватися за рахунок заморожених російських активів. Ідея надання Україні кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією.
ПАРЄ створить платформу для діалогу з росіянами, які визнають суверенітет України та працюють над «зміною режиму» в Росії
Парламентська асамблея Ради Європи вирішила створити платформу для діалогу з «російськими демократичними силами у вигнанні».
Як повідомляє пресслужба ПАРЄ, одноголосно схваливши резолюцію на основі звіту Ееріка-Нійлеса Кросса (Естонія, ALDE), Асамблея заявила, що учасниками платформи будуть «особи найвищих моральних якостей», які, серед інших умов, поділяють цінності Ради Європи, беззастережно визнають суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України та працюють над «зміною режиму» в Росії.
Зазначається, що учасники платформи – склад якої ще визначитимуть на основі низки критеріїв – зможуть проводити двосторонній обмін з Асамблеєю з питань, що становлять спільний інтерес. Вони також зможуть відвідувати засідання окремих комітетів під час сесій.
Парламентарі заявили, що нова платформа, серед іншого, допоможе зміцнити потенціал російських демократичних сил «досягти сталих демократичних змін у Росії та допомогти досягти міцного та справедливого миру в Україні, а також забезпечити відповідальність російських суб'єктів за скоєні міжнародні злочини».
У ПАРЄ заявили, що шанують відданість «тих російських правозахисників, демократичних сил, вільних ЗМІ та незалежного громадянського суспільства, які протистоять тоталітарному та неоімперіалістичному російському режиму, борються за демократію, права людини та верховенство права, а також підтримують Україну, іноді ризикуючи своїм життям та свободою».
Однак, як зазначила асамблея, на відміну від білоруських демократичних сил, «російські демократичні сили не мають єдиної, об’єднаної політичної структури». ПАРЄ закликала російські групи та ініціативи у вигнанні об’єднати зусилля для «відстоювання демократичних змін у Росії, викриття злочинів російського режиму та підтримки українців».
Зеленський закликав партнерів «продумати», як знищити всю інфраструктуру РФ для торгівлі нафтою
Торгівлю нафтою з Росії треба зупинити, заявив президент Володимир Зеленський 2 жовтня на саміті Європейської політичної спільноти в Копенгагені.
У своєму виступі він закликав «терміново» ухвалити 19-й пакет санкцій проти Росії.
«Нам також треба серйозно продумати, як реально знищити всю російську інфраструктуру торгівлі нафтою, адже саме вона живить їхню воєнну машину. Зараз ми бачимо, що Росія продовжує використовувати танкери попри накладені на них санкції. Це треба зупинити», – заявив він.
Президент вказав на потребу в додаткових санкціях проти капітанів та екіпажів суден тіньового флоту Росії та власників відповідних компаній. Також, вважає він, необхідно розглянути можливість санкцій проти російських нафтових терміналів і решти паливної інфраструктури вглибині Росії.
На думку Зеленського, Європа має підтримати заклик президента Сполучених Штатів Дональда Трампа припинити купівлю російської нафти:
«Йти проти США – це недалекоглядно, і в Угорщині мають це чітко усвідомити. Енергоносії зі США та інших країн-партнерів можуть заповнити дефіцит на європейському ринку».
Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що його країна продовжить купувати російську нафту, попри заклики США, тому що нібито не має альтернативи.
«Ця війна не лише про Україну, йдеться про Європу» – лідери ЄС відповіли Орбану
Лідери двох європейських країн відповіли угорському прем’єру Віктору Орбану, який 2 жовтня на полях саміту Європейської політичної спільноти відмовився визнавати Росію найбільшою загрозою Європі.
«Віктор Орбан вважає, що війни немає. Я вважаю, що війна є. Справжнє питання не в тому, чи є війна, чи немає. Справжнє питання – хто в цій війні на чиєму боці? Бо війна – це чорне й біле. Коли є війна, як війна між Росією та Україною, питання звучить: на чиєму ти боці? І ми знаємо, на чиєму боці Польща, ми знаємо, на чиєму боці НАТО, Європа, і, на жаль, ми, мабуть, знаємо, на чиєму боці Віктор Орбан», – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, прямо не назвавши Росію.
Господарка саміту, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що «тепер усім має бути зрозуміло: Росія не зупиниться, доки її не змусимо», і ця держава «становить загрозу не лише для України, а й для всіх нас».
«Я знаю, що для декого з вас загроза з боку Росії є дуже очевидною та безпосередньою. Для інших вона досі здається віддаленішою. Але ніхто з нас більше не може бути наївним. Ця війна ніколи не була лише про Україну. Йдеться про Європу», – відзначила лідерка Данії.
Раніше 2 жовтня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав найбільшою небезпекою «економічну стагнацію та втрату конкурентоспроможності», а на уточнювальне запитання, чи можна назвати такою загрозою Росію, Орбан заперечив: «Ні. Ми сильніші за Росію».
Угорщина блокує прогрес України на шляху до ЄС, зокрема відкриття першого переговорного кластера «Основи». Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висловлював претензії до України через недостатній, як він вважав, захист нацменшин, зокрема угорської, згодом почав пояснювати це тим, що країна – у стані війни.
5 вересня голова угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що Угорщина не змінює свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу. Він сказав про це після того, як президент України Володимир Зеленський вказав на «сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі» і що це «треба почути й іншим великим друзям Росії».
Росія: суд ув’язнив жителя Костроми на 8 років за «виправдання» вбивства генерала Кирилова
Другий Західний окружний військовий суд у Москві призначив 36-річному жителю Костроми Євгену Шульзі вісім років колонії загального режиму за звинуваченням у виправданні тероризму та закликах до «екстремістської діяльності», передають російські медіа з посиланням на ФСБ 2 жовтня.
За версією слідства, Шульга нібито виправдовував підрив, внаслідок якого загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил РФ генерал Ігор Кирилов, а також інші «терористичні акції та атаки БПЛА на територію Росії, вчинені українською стороною».
Чоловіка також вважають причетним до дописів, які «виправдовують терористичні акти, вчинені українськими спецслужбами, і закликають до збройних нападів на військовослужбовців міністерства оборони та ФСВП».
Шульгу затримали у Костромі. У березні 2025 року його включили до реєстру «терористів та екстремістів» Росфінмоніторингу. Його позиція щодо обвинувачень невідома.
Ігоря Кирилова та його помічника Іллю Полікарпова вбили 17 грудня 2024 року в Москві. За підозрою у його вбивстві затримали громадянина Узбекистану та двох уродженців Інгушетії. За версією слідства, узбекистанець нібито розмістив бомбу на самокаті, припаркованому біля під’їзду будинку, де жив генерал, а також орендував машину каршерингу, де встановив камеру спостереження за Кириловим.
Джерело у Службі безпеки України повідомило Радіо Свобода, що вибух, внаслідок якого загинув Кирилов, був спецоперацією СБУ. Офіційно в Службі безпеки про це не заявляли.
НАТО назвало дату наступної зустрічі у форматі «Рамштайн»
Наступна зустріч Контактної групи з оборони України відбудеться в штабквартирі НАТО 15 жовтня, повідомляє пресслужба Північноатлантичного альянсу в четвер.
«У середу, 15 жовтня 2025 року, Велика Британія та Німеччина скликають Контактну групу з питань оборони України в штабквартирі НАТО», – йдеться в повідомленні.
Порядок денний зустрічі НАТО наразі не наводить.
Попереднє, 30-те засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» пройшло в Лондоні 9 вересня. Більшість учасників приєдналися онлайн. Український міністр був у столиці Британії особисто. Також особисто в зустрічі брали участь міністри оборони Німеччини Борис Пісторіус і Великої Британії Джон Гілі, а також генсекретар НАТО Марк Рютте.
До Контакної групи входять близько 50 країн, які координують надання військової підтримки Україні. Відкриваючи засідання, міністри оборони Великої Британії й Німеччини, оголосили про нові ініціативи з військової допомоги Україні.
Дрони-порушники «можуть бути знищені» – Макрон
Європейські країни НАТО дали «справедливу відповідь» на появу дронів у своєму повітряному просторі, заявив президент Франції Емманюель Макрон на полях саміту Євроспільноти в Копенгагені 2 жовтня.
Такою відповіддю, на думку французького лідера, є застосування статті 4 НАТО, «більше координації, а також додаткові спроможності: ми направили деякі додаткові Rafale і так далі».
«Також дуже важливо довести до кінця розслідування того, що сталося в Данії, і щодо деяких із цих випадків, бо дуже важливо з’ясувати все до кінця. Я вважаю, що головна відповідь має полягати в більшій непередбачуваності та більшій стратегічній невизначеності. Водночас важливо донести чітке послання: дрони, які порушуватимуть нашу територію, беруть на себе великий ризик. Вони можуть бути знищені — крапка. І ми не тут для того, щоб попереджати наперед. Ми зробимо те, що маємо зробити, щоб зберегти нашу повітряну цілісність і нашу територіальну цілісність», – наголосив Макрон.
Він також назвав ключовим стримування будь-якої агресії, в тому числі і з застосуванням літаків.
«Щодо літаків, у нас є процес під координацією НАТО, і я вважаю, що цей процес також створить більшу непередбачуваність. Стримування має бути ключовим для збереження нашої послідовності. Але послання, яке дуже важливо донести з цієї зустрічі, – ми готові і ми в змозі зберегти наше повітряну та територіальну цілісність. Ми готові на східному фланзі НАТО, і в той самий час, і на додаток до цього, без зменшення цієї відданості, ми надаємо гарантії безпеки для України», – додав президент Франції.
Раніше 2 жовтня в Копенгагені прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала «трохи дивним», що Україна в стані війни пропонує Данії допомогу на тлі атак дронів.
Президент України Володимир Зеленський заявив наприкінці вересня, що українські військові розпочали розгортання в Данії місії для поширення українського досвіду захисту від дронів. За його словами, військові прибули для участі у спільних із партнерами навчаннях, які можуть стати основою для нової системи протидії російським і будь-яким іншим дронам.
«Український досвід – найбільш актуальний зараз у Європі, і саме наш досвід, наші фахівці, наші технології можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської «Стіни дронів» – масштабного проєкту, який гарантуватиме безпеку в небі», – написав він у телеграмі.
У вересні кілька європейських країн НАТО, в тому числі Данія, зазнали атак дронів. Наймасованішим був наліт на Польщу, в повітряний простір якої близько 20 дронів увійшли в ніч проти 10 вересня.
«Укренерго»: через атаки РФ є знеструмлення, найскладніша ситуація – на Сумщині й Чернігівщині
Через удари російських дронів в кількох областях України на ранок 2 жовтня є знеструмлені споживачі, повідомляє оператор енергосистеми «Укренерго».
«Найскладніша ситуація на Сумщині та Чернігівщині. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене обладнання. Аварійно-відновлювальні роботи уже розпочались. В пріоритеті – заживлення критичної інфраструктури і комунально-побутових споживачів», – йдеться в повідомленні.
Компанія фіксує зростання споживання електроенергії – на ранок четверга воно було на 2,1% вищим, ніж в цей же час напередодні. Причиною називають утримання хмарної погоди з опадами майже по всій Україні, а також суттєве зниження температури у більшості регіонів:
«Це зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне зростання рівня енергоспоживання із загальної мережі».
«Укренерго» вказує на збереження потреби в ощадливому споживанні електроенергії. Компанія просить не вмикати кілька потужних електроприладів одночасно у з 10 години до 22:00.
Напередодні російські війська атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині. Внаслідок удару БПЛА без електропостачання залишилися жителі Київської та Чернігівської областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Усе залежить від його рішення» – Зеленський про Трампа і далекобійну зброю
Президент України Володимир Зеленський знову підтвердив, що порушував питання про надання ЗСУ далекобійної зброї на переговорах із лідером США Дональдом Трампом. Про це він сказав у розмові з журналістами на полях саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені 2 жовтня.
«Ми говорили зі Сполученими Штатами. Ми дуже вдячні президенту Трампу за цей діалог. Минулого разу ми мали дуже хорошу зустріч, дуже продуктивний діалог. І ми говорили про далекобійні ракети, далекобійну зброю, я маю на увазі, ми говорили про це, тож побачимо. Усе залежить від його рішення», – сказав глава української держави, додавши, що «це має велике значення».
Зеленський також назвав найважливішим питанням те, що «сьогодні Європа справді стикається з цим «дроновим стресом».
«Україна має відповідний досвід у цьому через війну, можливо, найбільший у світі саме через це, найбільший у світі. І, звичайно, ми не залишимося осторонь. І, безумовно, ми будемо підтримувати Данію, адже вони – наші справжні друзі», – сказав президент України.
Раніше прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала «трохи дивним», що Україна в стані війни пропонує Данії допомогу на тлі атак дронів.
Також перед початком саміту в Копенгагені агенція Reuters та видання The Wall Street Journal із посиланням на джерела в американській владі повідомили, що Сполучені Штати нададуть Україні розвідувальні дані для далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі в Росії.
Це відбувається на тлі повідомлень, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість надання Києву далекобійної зброї, яка дозволить вражати більше цілей на території Росії. Також ідеться, що американські високопосадовці просять союзників по НАТО надати аналогічну підтримку.
Між підтримкою і «втомою»: як чеські вибори можуть змінити долю українських біженців?
3-4 жовтня у Чехії відбудуться парламентські вибори, результати яких можуть суттєво вплинути на майбутнє понад 390 тисяч українських біженців у країні. За даними соціологічних опитувань, 52% чехів підтримують перебування українців у країні, проте зростає і «втома від біженців», а також риторика про «економічний тягар» від українців. Як наслідок, політичні сили, які використовують антиукраїнську риторику, лідирують у рейтингах. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував, що вибори у Чехії можуть означати для українських біженців.
Міненерго не виключає можливість ядерної та радіаційної аварії на ЗАЕС через знеструмлення
Відсутність електропостачання на окупованій армією Росії Запорізькій атомній електростанції створює ризики виникнення ядерної та радіаційної аварії, повідомили в Міністерстві енергетики Україні у відповіді на запит проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
У міністерстві нагадали, що до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Запорізька атомна електростанція мала з’єднання з 10 повітряними лініями електропередачі, що забезпечували стабільне та гарантоване електропостачання для власних потреб станції та відпуск електроенергії в енергосистему. Внаслідок військових дій та пошкоджень інфраструктури більшість цих ліній було пошкоджено і до вересня 2025 року в роботі залишалося лише дві лінії, зазначили у відомстві.
«7 травня 2025 року внаслідок бойових дій була відключена одна лінія електропостачання, а 23 вересня 2025-го було відключено останню діючу лінію. Таким чином, станція повністю втратила зовнішнє електропостачання з Об’єднаною енергосистемою України», – сказано у відповіді Міненерго.
У результаті Запорізька АЕС восьмий день поспіль перебуває в режимі живлення від резервних дизель-генераторів. У відомстві називають такий режим роботи «безпрецедентним, оскільки проєктом станції не передбачалося тривале функціонування систем безпеки виключно за рахунок дизель-генераторів». Відтак немає достовірних даних про гарантовану тривалість їх безперервної роботи та показники надійності при такому навантаженні.
«Ситуацію додатково ускладнює поступова деградація обладнання, а також неможливість проведення необхідних планових ремонтів і регламентних робіт. Це суттєво підвищує ризики відмови дизель-генераторів і, відповідно, створює загрозу зупинки систем охолодження ядерного палива та відключення критично важливих систем безпеки, що може призвести до розвитку ядерної та радіаційної аварії. Потенційні наслідки виходу з ладу систем безпеки на ЗАЕС матимуть транскордонний характер та становлять небезпеку не лише для України, але й для багатьох європейських країн», – заявили в Міненерго.
В міністерстві також повідомили, що російська сторона неодноразово декларувала наміри підключити Запорізьку АЕС до енергосистеми РФ.
«За наявною інформацією, відповідні дії або вже здійснюються, або перебувають на стадії реалізації. Втім, вони не повинні відбуватися, оскільки безпосередньо впливають на ядерну та радіаційну безпеку. Будь-яке втручання у роботу станції без легітимного українського контролю створює додаткові ризики аварійних ситуацій. Крім того, це є грубим порушенням суверенітету України, норм міжнародного права та принципів ядерної безпеки, адже Запорізька АЕС є власністю України і повинна функціонувати виключно в складі Об’єднаної енергосистеми України та під легітимним українським контролем», – йдеться у відповіді на запит.
«Енергоатом» раніше заявив про десятий блекаут на окупованій РФ Запорізькій АЕС – 23 вересня о 16:56 була відключена остання лінія електропередачі, через яку АЕС отримувала живлення від української енергосистеми.
Представники МАГАТЕ на ЗАЕС підтвердили, що аварійні дизельні генератори почали працювати для забезпечення станції електроенергією.
В «Укренерго» заявили, що 23 вересня внаслідок чергової провокації з боку російських військових було пошкоджено лінію електропередачі, яка живила ЗАЕС від української енергосистеми. У компанії стверджують, що на контрольованій Україною території ця лінія є справною, і жодних технічних перешкод для її використання не існує.
Натомість російська сторона каже, що зовнішнє електроживлення припинилося нібито через вогневу дію з боку ЗСУ.
Окупована Росією ЗАЕС повідомила команду МАГАТЕ, що на об’єкті все ще є запаси палива, розраховані на понад 10 днів роботи, а регулярні зовнішні поставки підтримуватимуть цей рівень.
У заяві МАГАТЕ зазначається, що, зі свого боку, Україна заявила про готовність відремонтувати резервну лінію електропередач 330 кВ, яка була відключена з початку травня, але військова ситуація поки що також не дозволяє цього зробити.
Президент Володимир Зеленський назвав критичною ситуацію на окупованій Росією Запорізькій атомній електростанції, що залишилася без електропостачання через російські обстріли.
Орбан відмовився називати Росію найбільшою загрозою для Європи
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не став називати Росію найбільшою загрозою для Європи. Про це голова угорського уряду сказав 2 жовтня в Копенгагені, відповідаючи на запитання журналістів перед початком саміту Євроспільноти.
«Справжня небезпека, знаєте, – це економічна стагнація та втрата конкурентоспроможності, ось у чому небезпека».
На уточнювальне запитання, чи можна назвати такою загрозою Росію, Орбан заперечив: «Ні. Ми сильніші за Росію. Зробіть порівняння і ґрунтуйте свою думку на фактах. У нас понад 400 мільйонів людей, так? У Росії – 130 з чимось. Подивіться на європейський ВВП – він ось такий, а Росії – ось такий. Ми витрачаємо, разом 27 (країн), більше на військові видатки, ніж росіяни. То чому ми боїмося? Ми сильніші за них», – наголосив угорський лідер.
Також Орбан вступив у непряму дискусію з данською колегою Метте Фредеріксен щодо вступу України до ЄС та НАТО.
«Ми хочемо стратегічного партнерства з Україною. Членство означатиме, що війна увійде до ЄС. ЄС мав би платити Україні гроші. Нам це не подобається. Тож членство – це забагато. Стратегічне партнерство зі справедливою угодою щодо економіки, енергетики, безпеки – це нормально», – твердить Віктор Орбан (цитата за DK).
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен сказала, що прагнула б членства України в НАТО, оскільки «тоді, я думаю, у нас не було б такої війни, як зараз».
«Якщо ми не можемо цього досягти, наступним найкращим варіантом буде членство в ЄС. Поки що Угорщина блокує. І з цим не так легко впоратися, бо це право, яке держави-члени мають», – наголосила Фредеріксен.
Угорщина блокує прогрес України на шляху до ЄС, зокрема відкриття першого переговорного кластера «Основи». Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висловлював претензії до України через недостатній, як він вважав, захист нацменшин, зокрема угорської, згодом почав пояснювати це тим, що країна – у стані війни.
5 вересня голова угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що Угорщина не змінює свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу. Він сказав про це після того, як президент України Володимир Зеленський вказав на «сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі» і що це «треба почути й іншим великим друзям Росії».