ЛЬВІВ ‒ Зняті всі церковні атрибути: хрести, дзвони, іконостас, ікони, немає двох хрестів. Таку церкву Іова Почаївського у Дрогобичі Львівської області побачила громада, яка заявила про перехід з Української православної церкви (Московського патріархату) до Православної церкви України. За словами прихожан і місцевої влади, священнослужитель УПЦ (МП) забрав усе майно з церкви, залишивши «голі стіни». Поліція з’ясовує, куди зникли церковні речі, які належать церковній громаді.
Лише каркас від іконостасу і престол у центрі вівтаря, який нерухомий і становить духовну цінність, але не матеріальну.
Все, що було матеріально цінне, з храму забраноАндрій Безушко
«За церковними канонами, престол, який освячено на цьому місці, рухати не можна. Вони – все ж, церковні люди. Все, що було матеріально цінне, з храму забрано. Складається враження, що вони готувалися до цього. Храм збудований понад 20 років тому, а розписів тут так і не зробили. Поруч церкви багато всього збудовано, а стіни не розписали. Бо розпис не забереш. Є певний процес, щоб храм набирав вигляду. Тут все з другої сторони зроблено», ‒ розповідає отець ПЦУ Андрій Безушко, який разом із іншими отцями провів у цьому храмі перше богослужіння українською мовою.
Хоча церква побудована понад 20 років тому, але розписів у ній не зробили донині. Хоча довкола збудовані нові приміщення. На стінах – численні цвяхи, по тому можна зрозуміти, як багато ікон тут висіло. Один із образів подарувала дрогобичанка Любов Вайнер. Жінка розповідає, що на початку 90-х приходила на це ще порожнє місце з мамою на богослужіння. Невдовзі, каже, люди вирішили збудувати церкву.
Побачила, що стіни «голі», перше моє відчуття ‒ обуренняЛюбов Вайнер
«Почалося будування храму з каплички, на що ми були спроможні. А далі храм був поставлений жертовними внесками парафіян. Я знаю, як купувалися ікони, вони були дорогі. Для мене в цьому храмі була особлива ікона, яку я пожертвувала. Але коли зараз зайшла і побачила, що стіни «голі», перше моє відчуття ‒ обурення, що обікрали. Це акт вандалізму», ‒ говорить Любов Вайнер.
Дрогобичанин Іван Орлута різьбив іконостас для церкви УПЦ (МП) протягом трьох років. Майстер, коли побачив лише каркас, був шокований. За його словами, довелось щонайменше два-три дні демонтувати іконостас, і то не одній особі.
Просто хотіли зробити шкодуІван Орлута
«Тут був кожен елемент різьблений, матеріал ‒ дуб. Елементи переплітаються один за одним. Складно такий іконостас виготовляється і складно знімається. Треба зняти і ці елементи поскладати, поховати. Якщо покидати на купу, то знищиться. Хоча вони вже непотрібні і знищили іконостас. Просто хотіли зробити шкоду», ‒ говорить майстер.
Майстер Іван Орлута проживає поруч із церквою і розповів, що на службу сюди приходили в середньому 15-20 людей не лише з Дрогобича, але й приїжджали люди з інших населених пунктів. На велике свято збирались до пів сотні вірян, зауважує він.
Рішення Дрогобицької міськради
Дрогобицька міська рада на початку березня цього року офіційно заборонила діяльність Української православної церкви (Московського патріархату) на території громади. Оскільки, як мовиться в рішенні, діяльність УПЦ (МП) має відвертий антидержавницький та антиукраїнський характер. У Дрогобичі діяв на цей момент один храм УПЦ (МП) Іова Почаївського на вулиці Трускавецькій. І священнослужителів просили жителі і місцева влада вийти з підпорядкування РПЦ.
25 травня спеціальна комісія Дрогобицької міськради розглянула питання законності щодо діяльності церкви Іова Почаївського УПЦ і встановила, що фактично вона належить до православної церкви (Московського патріархату). Також комісія з’ясувала, що земельна ділянка під храмом перебуває у комунальній власності громади Дрогобича і не передана у користування юридичній особі «Релігійна громада Української православної церкви в Дрогобичі». Відтак церква не має належних документів ні на землю, ні на будівлю, за даними комісії.
Приховав факт, що церква є МП, але це доведено експертизоюАндрій Ковч
«У 2018 році в закон України про релігійні організації була внесена зміна і передбачено, якщо церква має кінцевого бенефіціара, якщо приналежність до церкви держави-агресора, то має це вказати в установчих документах. Батюшка УПЦ (МП) цього не зробив, він приховав факт, що церква є МП, але це доведено експертизою Мінкультури.
Два-три місяці тому у Дрогобичі з’явились ініціативні групи, які хотіли відвідувати цю святиню, будували її, але вимагали, щоб вона була українською. Ми з’ясували, що до Великодня церква була відкрита, там висіли ікони і правились служби. Раптово після Великодня батюшка зачинив церкву, почав правити в нижньому залі, як розповіли нам прихожани. Ми розуміємо, що цей період часу з Великодня до сьогодні здійснював демонтаж ікон, дзвіниці, дзвонів. Це все робилося, коли ніхто цього не бачив. Це майно громади», ‒ каже заступник міського голови Дрогобича Андрій Ковч.
Згідно з рішенням комісії Дрогобицької міськради, церкву УПЦ (МП) Іова Почаївського опечатали. Але група прихожан (Московського патріархату) на чолі з отцем Миколою Мандзюком збирається на молитву перед храмом.
Поліція опитала прихожан
За фактом зникнення церковного майна поліція порушила кримінальне провадження за статтею самоуправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, Кримінального кодексу України. Слідчі опитали прихожан, але про деталі не повідомляють.
Настоятель храму Іова Почаївського УПЦ (МП) Микола Мандзюк пояснив Радіо Свобода, що церковні атрибути винесені з храму, оскільки там планували робити ремонт, розписувати церкву.
Всі ті речі є на збереженні у наших прихожанМикола Мандзюк
«Всі ті речі є на збереженні у наших прихожан. «Ваші святиньки, жертви виберіть собі на збереження», говорили прихожанам. Ми це фіксували. Усе майно є зареєстроване. Майно все є, кожен дзвоник, іконочка на збереженні», ‒ повідомив отець УПЦ (МП) Микола Мандзюк.
На запитання, чому він відмовився вийти з-під порядкування УПЦ (МП), священнослужитель відповів:
«Чому я не міг перейти, для прикладу, у Польську православну церкву? Чи УГКЦ? Чому я мав перейти у ту церкву, яка для нас є не зовсім чистоплотна. Я стою на канонічності історичної правди. Я таємним голосуванням був вибраний делегатом на вибрання патріарха. Я перший був проти цієї особи. У нас УПЦ (МП) немає».
За словами Василя Дороша, керівника відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної військової адміністрації, у Дрогобичі громада виявила бажання перейти до ПЦУ. Оскільки храм будувався в роки незалежності України, то він є власністю громади.
Їхній статут зараз втратив свою чинністьВасиль Дорош
«У громади є статут релігійної організації, зареєстрований ще у 1992 році. Після правок у законі України про свободу совісті у частині статті 12 вони не внесли правок у назву релігійної організації, не відображають у своїй назві приналежність до об’єднання, яке знаходиться поза межами держави, яка визнана такою, що окупувала частину України. Відповідно, їхній статут зараз втратив свою чинність, тому що вони не внесли правки у назву своєї організації», ‒ наголосив Василь Дорош.
На сьогодні у Дрогобицькій територіальній громаді є ще три храми УПЦ (МП) ‒ у Трускавці, Бориславі, Східниці. Громада церкви Іова Почаївського стала восьмою, яка вирішила перейти від УПЦ (МП) до ПЦУ.
За інформацією департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА, з 24 лютого, коли розпочалась повномасштабна війна Росії проти України, у Львівській області перейшли 10 громад УПЦ (МП) до ПЦУ, перереєструвавши свої статути в новій редакції щодо діючих громад. На Львівщині Львівською єпархією УПЦ (МП) зареєстровані 47 релігійних організацій. З них 7 організацій провели парафіяльні збори і оголосили про те, що вони виходять з-під юрисдикції МП і переходять в ПЦУ. Фізично вони ще не подали документи для перереєстрації, повідомив Радіо Свобода начальник відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.
Громади більшістю на зборах переходять у нову юрисдикціюВасиль Дорош
«Нові статути вони не зареєстрували, але вже оголосили про перехід до ПЦУ. Тобто, з 40 релігійних організацій 15 зареєстровані і не діють, там немає священників і парафій. Офіційно зареєстрованих і діючих є 25 парафій. Конфліктних ситуацій немає. Всі громади більшістю на зборах переходять у нову юрисдикцію, яку вибираюсь самі», ‒ каже Василь Дорош.
Храм Іова Почаївського у Дрогобичі мають намір зробити гарнізонним. Оскільки багато жителів Дрогобича захищають країну. А розписати церкву погодився відомий іконописець, житель Дрогобича Лев Скоп, повідомили у мерії.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
