Західні дипломати очікують, що прогнозований переможець виборів президента США Джо Байден здійснить перегляд ефективності чинних санкцій проти Росії. Метою такого перегляду може бути корегування санкцій, щоб посилити їхній безпосередній вплив.
Один західний дипломат у Вашингтоні анонімно заявив «Голосові Америки» про майбутню адміністрацію Джо Байдена, що «вони захочуть зробити санкції більш відчутними».
Інші західні дипломати кажуть, що після розмов із радниками Байдена з питань зовнішньої політики і вивчення коментарів, зроблених у перебігу виборчої кампанії, в них склалося враження, що адміністрація Байдена намагатиметься запропонувати більш цілісну і послідовну стратегію щодо Росії для Заходу – таку, що узгоджує заходи у сферах військової, економічної, енергетичної, дипломатичної і комунікаційної політики.
Які можуть бути перші кроки адміністрації Байдена
Санкції можуть стати однією із перших ініціатив демократичної адміністрації після очікуваної передачі влади президентом Дональдом Трампом у січні. Дипломати прагнуть більшої уваги до широких зусиль для протидії спонсорованим Кремлем дезінформаційним кампаніям і політичним кампаніям впливу. Такі дії, ймовірно, буде схвалено союзниками Америки.
Також очікується більший акцент на донесенні інформації до російського народу й подоланні контролю за інформацією всередині країни з боку Кремля. Очікується, що адміністрація США може пропонувати субсидовані програми навчання за кордоном російській молоді.
Європейські дипломати кажуть, що адміністрація Байдена, напевно, закликатиме уряди союзників уникати змішаних сигналів, які надсилаються про намагання розширити економічні зв’язки з Росією. Такі дії призведуть до зниження економічного впливу і політичного символізму санкцій.
Адміністрація Байдена, ймовірно, буде настільки ж критичною, як і Білий дім Трампа, стосовно російського багатомільярдного газопроводу «Північний потік-2», який повинен пов’язати Росію з Німеччиною. Критики заявляють, що трубопровід зробить Європу більш залежною від Кремля з погляду енергетичних потреб, і побоюються, що трубопровід може бути використаний як інструмент політичного шантажу.
Експерти і радники Байдена пропонують посилити санкції
Експерти із зовнішньої політики, які можуть отримати посади в новій адміністрації, вже виклали своє бачення у статтях і на заходах, організованих аналітичними центрами.
Майкл Карпентер, радник Байдена з питань зовнішньої політики, а також колишній заступник помічника міністра оборони США з питань Росії, України і Євразії, у журналі National Interest у 2018 році писав, що санкції не змогли переконати Кремль змінити свою зовнішню політику.
«Росія продовжує вести жорстоку війну на сході України. Вона продовжує свою військову кампанію ліквідації опозиції до режиму Асада в Сирії. І вона продовжує підривати західні демократії за допомогою кібератак, дезінформації і темних грошей (dark money – англ.). На жодному з цих фронтів Кремль не прагне зменшити свої амбіції або пом’якшити свою поведінку», – заявив тоді Карпентер.
«Щоб санкції проти Росії спрацювали, Сполученим Штатам і їхнім союзникам потрібно відмовитися від символічних жестів і запровадити сильніші санкції, які матимуть негайний економічний вплив», – написав також він. Карпентер заявив, що виступає за санкції проти російських банків і запровадження фінансових санкцій, які можна масштабувати, переходячи від менших банків до більших, щоб тиснути на Кремль.
Вказуючи на агресію в Україні і втручання Кремля в західні вибори, він стверджує, що санкції не слід застосовувати як відповідь на кожне порушення міжнародних норм із боку Росії. Натомість Карпентер пропонує більш цільові санкції і чіткий механізм пом’якшення санкцій у разі, якщо поведінка Росії зміниться. «Санкції також повинні бути оборотними, якщо вони мають стати стимулом для змін поведінки», – писав він.
Кремлівські чиновники применшили вплив хвилі західних санкцій, які були запроваджені у відповідь за анексію Криму Росією у 2014 році. Таким чином Росія, мабуть, сподівається переконати західні уряди відмовитись від санкцій на тій підставі, що вони неефективні. Частиною московської лінії поведінки було те, що санкції завдають шкоди західним країнам набагато більше, ніж самій Росії – позиція, яка часто перегукується з діловими інтересами на Заході.
Хоча Кремль применшив значення санкцій, він також виступає проти них і наполягає на тому, що їх слід скасувати.
Серед представників зовнішньополітичних установ США і Європи немає єдиної думки щодо ефективності санкцій у стримуванні Кремля, якого прагнуть західні уряди, і того, наскільки санкції насправді дієві щодо Росії.
Міжнародний валютний фонд підрахував, що санкції, можливо, зменшили економічну продукцію Росії в межах від 1% до 1,5%. У доповіді Служби досліджень Конгресу США, зазначається, що санкції могли б завдати більшого удару, але як адміністрація Обами, так і адміністрація Трампа не хотіли зашкодити звичайним громадянам Росії або надто негативно вплинути на бізнес США і Європи.
Із 2014 року було запроваджено безліч західних санкцій у відповідь на підтриманий Москвою сепаратизм на Донбасі і те, що західні уряди називають зловмисною діяльністю у кіберпросторі. Також були запроваджені санкції за звинуваченнями в порушеннях прав людини і за отруєння нервово-паралітичними речовинами у березні 2018 року в Англії колишнього офіцера російської військової розвідки Сергія Скрипаля і його дочки.
Російські чиновники заперечують свою причетність до спроби вбивства Скрипаля і відкидають звинувачення у зловмисній кібернетичній діяльності як західну фантазію.
«Ширші санкції можуть бути ефективнішими»
«Якщо ви подивитесь на всі зусилля, час і енергію, які Кремль витратив на намагання скасувати санкції, то можна дійти висновку, що росіяни відчувають, що вони мали вплив», – каже Дейвід Креймер, колишній помічник держсекретаря в адміністрації Джорджа Буша. Він вважає, що без санкцій Росія, можливо, мала б спокусу спробувати піти в Україні далі, ніж Донбас. Карпентер додав, що ширші санкції можуть бути ефективнішими.
Інші колишні чиновники й аналітики погоджуються. «Щоб змінити поведінку Путіна, потрібно посилити санкції проти компаній в енергетичному, оборонному і фінансовому секторах – це, найімовірніше, змусить Кремль змінити свій розрахунок», – каже Едвард Фішман, аналітик «Атлантичної ради».
Кілька радників Байдена мають однакову думку і особливо критичні щодо санкцій, спрямованих на відомих осіб – від олігархів до російських урядовців. Вони стверджували, що санкціоновані особи отримують компенсацію від Кремля і не збираються лобіювати президента Росії Володимира Путіна, щоб він змінив політику, бо їхній статус і багатство залежать від лояльності до нього.
Інша експертка із зовнішньої політики, яка, як вважається, може отримати посаду в адміністрації Байдена, Вікторія Нуланд також каже, що санкції потрібно переглянути. «Американські санкції і санкції союзників, хоча спочатку були болючими, стали надмірними або неспроможними через надмірне використання і більше не справляють враження на Кремль», – написала вона у липні в журналі Foreign Affairs.
Колишня помічниця державного секретаря з питань Європи і Євразії в адміністрації Барака Обами, Нуланд заявила, що США «повинні очолити кампанію щодо зміцнення демократичного суспільства проти намагань Росії втручатися у вільні вибори, розповсюджувати дезінформацію, розпалювати суспільну напругу і проводити кампанії політичного впливу.».
Вона додала: «Якщо Росія продовжуватиме свою поведінку без змін, слід посилити санкції й інші форми політичного, економічного і військового тиску».
