«Ми готові до більшої провідної ролі США в цьому питанні також», – зауважив німецький дипломат у Вашингтоні Александр Шенфельдер, виступаючи на події, присвяченій майбутньому санкційної політики США, що відбулась в американському аналітичному центрі «Атлантична рада» у вівторок.
Він закликав США до більшої трансатлантичної координації: «Настав час спільно переоцінити економічні санкції як інструмент міжнародної політики».
Джо Байден, який, за прогнозом «Голосу Америки», переміг на виборах президента США, формуватиме і нову санкційну політику адміністрації.
Нова адміністрація США «має переглянути санкції проти Росії і вирішити, яким буде санкційний режим і де має бути посилено тиск на путінський режим», вважає колишній координатор санкцій у Державному Департаменті США Деніел Фрід.
Зокрема, влада США, ймовірно, розгляне можливість посилення санкцій щодо Росії через отруєння опозиціонера Олексія Навального, а також щодо влади Білорусі через придушення мирних протестів, зауважив експерт.
«Європа обігнала нас», – сказав Фрід відповідаючи на питання стосовно американської політики щодо санкції проти Олександра Лукашенка, адже придушення протестів у Білорусі триває. Він закликав США уважно подивитись на можливості і співпрацювати з європейцями в цій сфері.
США неодноразово засуджували порушення прав людини з боку режиму Лукашенка в Білорусі. В жовтні США розширили санкції стосовно Білорусі, включивши до переліку вісім білоруських чиновників за їхню роль у «підриванні демократичних процесів» і «фальсифікації президентських виборів 9 серпня і жорстоких розгонах мирних протестувальників».
Окрема роль у формуванні режиму американських санкцій відводиться Конгресові США, зауважили експерти під час дискусії.
Згідно з попередніми результатами виборів, Демократична партія США, до якої належить і Джо Байден, збереже більшість у Палаті представників США, але не матиме більшості в Сенаті.
На початку президентства Байден матиме певну прихильність в американському Конгресі, і тому саме позиція нового президента і здатність його команди переконати законодавців визначать майбутнє законопроєктів про розширення санкцій щодо Росії, які натепер перебувають на розгляді в Конгресі, вважає Фрід.
Зокрема, йдеться про санкції DASKA (законопроєкт «Про захист американської безпеки від агресії Кремля»), які деякі оглядачі називають «пекельними санкціями». Відповідно до сайту сенатського комітету із закордонних справ, пропоновані санкції включають заходи щодо російських банків, інвестицій у російські проєкти зрідженого газу, кіберсектору Росії, державного боргу Росії, політиків і олігархів.
Іншим законопроєктом є DETER (законопроект «Про захист виборів від загрозш ляхом встановлення обмежень»), який передбачає заборону на в’їзд до США особам, які втручались в американські вибори.
Під час дискусії європейські експерти наголосили на тому, що в Європі неоднозначно сприймають деякі санкційні ініціативи американського Конгресу.
«Конгрес США часто виступає рушієм у питанні санкцій. Надзвичайно важливо, щоб парламентські рішення відповідали стратегічним цілям», – зауважив Шенфельдер.
Раніше Німеччина критикувала ініціативи у США, зокрема, стосовно запровадження так званих вторинних санкцій проти російського газотранзитного проєкту «Північний потік-2», які можуть зачепити і європейські компанії.
Питання «захисту європейських компаній від дій інших центрів санкцій дедалі частіше обговорюється в Європі, і це не може не турбувати», зауважив Юха Йокела, експерт Фінського інституту міжнародних справ.
Як позитивний досвід режиму санкцій Йокела відзначив європейські санкції проти Росії, запроваджені через її агресію в Україні. Країни об’єднались і запровадили санкції проти впливового сусіда і значного торговельного партнера, які тривають уже шість років, зауважив експерт.
Фрід погодився з Йокелою щодо успішності єдиного підходу з європейцями стосовно санкцій проти Росії. «Це здивувало Володимира Путіна, який думав, що це не спрацює», – додав він.
