Як кандидат Джо Байден казав, що перегляне багато зовнішньополітичних ініціатив адміністрації Дональда Трампа – таких як вихід США з низки міжнародних договорів. Байден також наполягав, що працюватиме над полагодженням трансатлантичних відносин, які він вважає ключем до стабільності в Європі в останні 75 років.
Колишній віцепрезидент та сенатор, який працював у Вашингтоні останні 50 років, Джо Байден вважає, що США найкраще відповідатимуть на глобальні загрози, коли будуть на чолі міжнародних альянсів демократичних держав.
Він сказав, що здійснить «невідкладні кроки» після вступу на посаду для зміцнення альянсів аби «іще раз Америка стала на лідерські позиції у світі».
Проте Байден постане перед низкою значних внутрішніх проблем у дуже поділеній країні – і серед цих проблем пандемія коронавірусу, високе безробіття, тертя на расовому ґрунті, зростаюча нерівність. І це, кажуть аналітики, може змусити його посунути зовнішньополітичні проблеми на другий план.
Аналітики також кажуть, що формування зовнішньополітичної команди і визначення пріоритетів може зайняти кілька місяців для команди Байдена.
НАТО/ЄС
Байден сказав, що візьметься за відновлення трансатлантичних зв’язків, які, як він вважає, руйнував Дональд Трамп, неодноразово критикуючи Євросоюз та НАТО, запроваджуючи тарифи на деякі європейські товари і вийшовши з деяких міжнародних угод.
На противагу Трампу, який в 2016 році назвав НАТО «непотрібним», Байден називає альянс «найефективнішим політико-військовим союзом в сучасній історії», й сказав, що НАТО має залишатись сильною організацією, готовою дати відповіді новим загрозам з боку Росії.
«Для протидії російській агресії ми повинні тримати військову спроможність альянсу напоготові, а також розширювати здатність альянсу давати відповідь на нетрадиційні загрози – такі як перетворена на зброю корупція, дезінформація та кібернапади», – написав Байден у статті в журналі Foreign Affairs раніше цього року, що окреслювала його пріоритети з низки питань.
Росія/Українa/Озброєння
Байден сказав, що займе твердішу позицію щодо російського президента Володимира Путіна і назвав Москву «опонентом», а також найбільшою «загрозою» безпеці США
На відміну від Трампа, я захищатиму наші демократичні цінності і протистоятиму автократам на зразок ПутінаДжо Байден
Він критикував Кремль за анексію Криму і за роль у війні між Києвом та підтримуваними Росією «сепаратистами» на українському Донбасі. Він також звинувачував Росію у втручанні в американські вибори і критикував за напади в Росії на політичних активістів та тиск на журналістів. Тоді як Трамп зрідка критикував Кремль.
«На відміну від Трампа, я захищатиму наші демократичні цінності і протистоятиму автократам на зразок Путіна», – написав Байден у твіттері в серпні.
Він також погрожував покарати Росію, якщо вона втручатиметься у вибори 2020 року і відкинув пропозицію Трампа повернути Росію до «Групи семи», знову зробивши її «Вісімкою».
«Ми маємо зробити так, щоб Росія справді відчула ціну порушення міжнародних норм, і маємо підтримувати російське громадянське суспільство, яке сміливо протистоїть… путінській клептократичній авторитарній системі», – писав Байден у журналі Foreign Affairs.
Байден підтримує зупинку будівництва газогону «Північний потік-2», який має на меті подавати газ із Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Опоненти цього проєкту кажуть, що він позбавить Україну значних транзитних зборів і збільшить енергетичну залежність Європи від Росії.
Байден виконував роль зв’язкового з Україною за адміністрації Обами як віцепрезидент, і він неодноразово висловлював міцну підтримку незалежності України та її євроінтеграції і виступав за надання Києву летальної зброї на тлі російської агресії.
Контроль над озброєннями
Байден сказав, що має намір продовжити дію Договору СТАРТ, яким обмежуються стратегічні наступальні озброєння, з Росією, в той саме час підтримуючи роботу над новим договором.
Дія Договору СТАРТ добігає кінця у лютому, але він може бути подовжений на п’ять років за спільною згодою сторін
У той час як позиція Байдена щодо дій Путіна та Росії вказує на те, що тертя між Вашингтоном та Москвою залишаться і можуть навіть посилитись, коли він стане президентом США, обмеження озброєнь, однак, може стати платформою, де буде згода двох сторін.
Іран
Байден казав, що відновить американську участь в ядерній угоді щодо Ірану від 2015 року, яка зупинила ядерну програму Тегерану в обмін на послаблення санкцій, якщо Іран повернеться до її виконання.
Байден каже, що буде працювати з іншими сторонами угоди – Британією, Францією, Німеччиною, Росією та Китаєм, а також Євросоюзом – над доповненням до угоди, якщо Іран також повернеться до її виконання.
Китай
Порівняно з часом, коли він був віцепрезидентом у 2009–2017 роках, Байден займає останніми роками твердішу позицію щодо Китаю, критикуючи Пекін за порушення прав людини і недобросовісну торговельну політику.
Проте він критикував політику Трампа, вважаючи, що президент США мав би збудувати коаліцію союзників для боротьби з Китаєм замість двосторонньої торговельної війни з другою за розміром економікою світу.
Деякі аналітики, однак, кажуть, що Байден навряд чи скасує тарифи, що їх запровадила адміністрація Трампа проти Китаю.
Афганістан
Байден казав, що поверне американські війська з Афганістану додому – майже двадцятьма роками після початку нинішньої кампанії, яка свого часу усунула «Талібан» від влади в Афганістані після нападів 11 вересня.
Він хоче залишити в Афганістані невеликий контингент сил спеціального призначення для антитерористичних завдань.
Охорона довкілля
Байден називав глобальне потепління «екзистенційною загрозою» і хоче повернути США до Паризької кліматичної угоди. Кількома місцями після вступу на посаду Трамп вивів США з угоди, яка обмежує шкідливий вплив на довкілля.
Байден казав, що підтримуватиме відновлювальну енергетику в США – зокрема виробників сонячних панелей. Критики побоюються, що Байден ускладнить регуляції для нафтової та нафтопереробної галузей, що зменшить зростання економіки та інвестиції.
За Трампа США стали найбільшим виробником нафти і одним із найбільших добувачів газу у світі. Зростання власного енергетичного сектору дозволило США запровадити часткові санкції проти таких країн, як Росія, Іран та Венесуела.
