Говорили про «знищення власного народу на війні», писали «Смерть режиму». Тепер їм загрожує довічне ув’язнення в Росії

«Сибір.Реалії»

У липні 2026 року Любові Лізуновій виповниться 20 років. Це буде вже четвертий день народження, який вона зустріне в ув’язненні в Росії. Зараз Люба перебуває в ВК-7 Улан-Уде, а минулої весни, поки однолітки обирали сукні на випускний, вона в читинському СІЗО дописувала конспекти за 11-й клас і читала Аристотеля – зібрання трактатів на тисячу чотириста сторінок. Лізуновій вже присудили 3,5 роки колонії, але зараз її можуть засудити до довічного ув’язнення, зауважує проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії».

«Відмінниця, гордість школи»

Любов Лізунову затримали в російській Читі 31 жовтня 2022 року разом з Олександром Снєжковим. Їй тоді було 16 років. Йому – 19. Вони грали в одному панк-гурті. Він – вокаліст, вона – барабанщиця. Обоє зараховують себе до антифашистів. Вторгнення Росії в Україну для обох стало шоком.

Після оголошення «часткової мобілізації» фарбою з балона вони вивели на стіні обшарпаного безхазяйного гаража десь на задвірках Чити слова «Смерть режиму». Невдовзі до них підійшли двоє чоловіків і показали посвідчення. Як з’ясувалося пізніше, силовики від самого початку знали місце і час їхньої акції, а процес нанесення графіті потай знімали на відео.

– Саша потім вирахував, що, швидше за все, вони зламали його листування у«ВКонтакті» Російська соцмережа, заборонена в Україні– так і дізналися, де їх чатувати, – розповідає друг Снєжкова та Лізунової Семен (імена всіх співрозмовників змінені з міркувань їхньої безпеки). – У вечір затримання їх відпустили додому. А один зі слідчих навіть сказав, що «розуміє їхні почуття» [щодо війни та мобілізації]. І при цьому не намагався розкрутити їх на антивоєнні висловлювання. Здалося, що все минеться. Все ж таки Ліза неповнолітня. До того ж, що вони зробили? Написали два слова?!

У результаті проти трьох затриманих підлітків (крім Лізунової та Снєжкова, затримали також їхнього друга Владислава Вишневського, який пізніше отримав умовний термін) порушили кримінальну справу про «вандалізм» (ст. 214 КК РФ). Але потім до них додали звинувачення у «виправданні тероризму» та «закликах до сепаратизму».

– Пізніше «сепаратизм» зі звинувачення зник. Замість нього слідчі впаяли їм шаблонну вже для всіх антивоєнних активістів статтю про «екстремізм» (ст. 280 КК РФ). Снєжкову та Лізуновій призначили підписку про невиїзд, а в їхніх будинках провели обшуки. 10 грудня всіх трьох внесли до списку терористів та екстремістів, – згадує місцевий правозахисник, знайомий зі справою, Роман Сисоєв.

Родичі Люби зізнаються, що навіть після обшуків та вилучення деяких речей не сумнівалися – буде навіть не умовний термін, а штраф.

«Співробітники ФСБ прийшли вранці, я ще спала, батьки їм відкрили. Тиску на мене не чинили, погроз не було. Я спокійно пішла на кухню, налила собі кави. Неприємно було, коли вони почали читати мої особисті записи і сміятися. Вони забрали мій телефон, листівки з написом «Свобода, рівність, братерство», антифашистські значки, значки з назвою телеграм-каналу», – встигла у 2022 році розповісти Любов Лізунова редакції Сибір.Реалії про те, як відбувався обшук у її домі.

Після обшуків слідчі включили до матеріалів справи публікації в каналах «Шугань-25» (95 підписників і останній пост за жовтень 2022 року) та «75zlo» (108 підписників і останній пост від 10 жовтня 2022 року). Вони були впевнені, що ці канали вів хтось із затриманих. Особливо центр «Е» (відділ МВС по боротьбі з екстремізмом) зацікавив пост, у якому нібито «у позитивному ключі були згадані підпали військкоматів, диверсії на залізниці та акції «Бойової організації анархо-комуністів».

– Насправді це один із рідкісних постів про підпали, у каналах цих більшість постів про допомогу бездомним тваринам, про арешти за картинки та пости. Якісь диверсії, якщо згадувалися як новини, паралельно транслювалася думка – важливо, щоб мирні люди не страждали при цьому, – каже один із родичів Лізунової Іван. – Звісно, ми повірити не могли, що її могли заарештувати, а потім і посадити. Зовсім дитина. І яка! Відмінниця, гордість школи та переможниця олімпіад, волонтерка притулків для бездомних тварин. Люба – і художниця – художню школу закінчила, малює чудово в будь-якій техніці, і музикантка – укулеле, електрогітара, акустична, барабани. Виступала на всіх шкільних заходах, при цьому дуже скромна, не вискочка, з усіма у добрих стосунках. Співчутлива дитина, яка нікому зла не заподіє. Останнім часом захоплювалася антиутопіями – при обшуку достатньо було поглянути на її бібліотеку: філософія, історія; модернізм та класичні романи. Погляди були швидше соціалістичні, принципи соціальної рівності, рівних прав для всіх людей. І головне – відсутність будь-якого насильства. Як можна 16-річну дитину з такими поглядами взагалі судити?! За що, за слова?».

19-річний Олександр Снєжков в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Сибір.Реалії» у 2022-му казав, що антифашистом став за 4 роки до арешту, після участі в акціях ліберальних активістів.

«Мої батьки теж із побоюванням ставилися до моєї участі в протестах, мітингах, – розповідав Олександр. – Із батьком ми не живемо, але зв’язок підтримуємо. Спочатку він серйозно до моїх поглядів не ставився, думав, що це через вік. Але потім, коли зрозумів, що для мене це все серйозно, зажадав, щоб я припинив цим займатися. Особливо після того, як почала приходити поліція».

Двома роками раніше Олександра затримали на пікеті на підтримку «Сети» (організації анархістів і антифашистів, що здобула широку популярність, коли проти її учасників порушити кримінальну справу за статтею про створення терористичного співтовариства; у лютому 2020 року 7 обвинувачених були засуджені до термінів від 6 до 18 років колонії). Через те, що Снєжков ще був неповнолітнім, його тоді не заарештували, але пів року він перебував на обліку в комісії «ПДН» (справ неповнолітніх). Це затримання дуже налякало його маму, яка має інвалідність. Зрештою ризикувати Олександр став менше, але від своїх поглядів не відмовився.

«Що таке антифашизм? Це, перш за все, боротьба з насильством. Спочатку я був проти посилення і безкарності таких органів влади, як поліція, і проти різних праворадикальних партій. Потім прийшов до ультралівих поглядів. Читав усе – від соціалістів, Маркса, Леніна, закінчуючи анархістами», – каже Олександр.

Свою участь в акціях проти чинної влади підлітки пояснювали просто – «репресії та бідність».

«Ми живемо в часи репресій. Зараз іде боротьба з незгодними, знищення власного народу на війні та в мирному житті – підвищення цін у магазинах через знищення економіки відчули на собі багато хто. Постраждало багато моїх друзів з інших міст, щомісяця дізнаюся про те, що когось із них затримали. Зокрема, знайомих музикантів хапають за антивоєнну позицію. Далі буде тільки гірше», – говорив Олександр.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Карусельні» арешти перед «карусельними виборами». Як Кремль воює із вуличними музикантами

«Зі школи – в ізолятор»

У 2022 році редакції «Сибір.Реалії» вдалося поговорити із Олександром і Любою, оскільки перший час після затримання та обшуків вони залишалися на волі, під підпискою про невиїзд.

– На початку 2023 року за характером допитів і слідчих дій обоє зрозуміли, що штрафом кримінальне переслідування не закінчиться, і вирішили виїхати. 13 січня вони перестали виходити на зв'язок, а 30 січня їх знову затримали. Сашка – в Омську, а Любу – в сусідній Іркутській області. Батьки Люби та мама Сашка навіть не підозрювали. Люба сказала батькові, що їде попрощатися з подругою, яка переїжджає в Пітер. Через добу батько Люби навіть звернувся до північного відділу поліції із заявою про зникнення, на телефон донька не відповідала. Через два дні Слідчий комітет сам зателефонував батькові та розповів про затримання. Сім’ї були налякані їхньою втечею, а затриманням – просто шоковані, – каже Іван.

У Читі Любу помістили в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ) на три доби, а потім суд призначив дівчинці домашній арешт. Олександра одразу відправили в СІЗО.

– На черговому суді батьки Люби впросили суд пом’якшити запобіжний захід із домашнього арешту на заборону певних дій, щоб донька змогла хоча б 10-й клас закінчити – через арешт їй довелося пропустити цілий навчальний рік. Люба повторно пішла в 10-й клас, але в березні її запроторили в ізолятор. Через запізнення додому з ювілею матері на дві години, – згадує Іван.

Одна з вимог заборони певних дій – з 8-ї вечора до 6-ї ранку перебувати вдома. На початку березня у матері Люби був ювілей, 45 років, який сім'я вирішила відзначити в ресторані в центрі Чити.

– З пів на восьму почали таксі викликати, щоб із молодшою 6-річною сестрою відправити Любу додому. Таксі так і не приїхало, знайомі не змогли швидко приїхати, а пішки – далеко і вже темно. Сім'я із запізненням прийшла додому пізно ввечері, а наступного дня інспектор зафіксував на електронному браслеті порушення. Суд на фото біля ресторану із зазначенням часу реагує дуже жорстко – СІЗО, – каже Іван. – Мама Люби плакала день і ніч. Вона ж не очікувала, що через місяць – у квітні – доньці присудять одразу колонію.

Військовий суд проходив у закритому режимі, рішення ухвалювала виїзна колегія з трьох суддів. Із 11 квітня Люба перебувала під вартою, у двомісній камері її сусідкою виявилася 16-річна дівчина, обвинувачена у вбивстві.

У квітні 2024 року 1-й Східний окружний військовий суд засудив Любу до 3,5 років позбавлення волі за статтями про «заклики до екстремізму» (ст. 280 КК РФ) та «виправдання тероризму» (ст. 205.2 КК РФ). Олександру присудили 6 років колонії за тими ж статтями, плюс «вандалізм» (ст. 214 КК РФ).

Рідні засуджених вирок перенесли дуже важко. Спроба його оскаржити була безуспішною. Під час апеляції Люба залишалася в читинському СІЗО і успішно закінчила 10-й, а згодом і 11-й клас. У листах рідним і друзям скаржилася на не надто наповнену бібліотеку та обмежене коло занять.

«Коло занять тут сильно обмежене […]. Багато малюю і пишу, конспектую будь-який навчальний матеріал, який потрапляє під руку, читаю художню літературу. Нарешті закінчила вивчати зібрання трактатів Аристотеля обсягом у 1400 сторінок, зараз чекаю на самовчитель із французької».

«У камері нас троє. Дівчата молодші за мене – 17 і 14 років. Одна тут за вбивство, друга за те, що нібито знімала на відео зґвалтування. Стосунки у нас мирні, доброзичливі, більше сусідські, ніж товариські. Допомагаємо одна одній чим можемо, ніякої ієрархії».

«Щодня ти бачиш тільки сірість, бетон і шматочок неба через подвійні ґрати. Чекати на світло марно, треба світити самостійно».

«Вийти школярам не дадуть»

Через три роки після затримання проти Олександра порушили ще одну кримінальну справу – знову за статтею про «виправдання тероризму». Як кажуть його друзі, «зістряпали», оскільки підставою для її порушення стала розмова зі співкамерником, у якій той попросив Снєжкова процитувати підстави його першого звинувачення.

– Цитати з першого звинувачення співкамерник повторив слідчим, і ті повторно звинуватили Сашка за тими самими підставами. У жовтні 2025 року призначили вже 5 років: перші три роки – у в’язниці, термін, що залишився, – у колонії суворого режиму, – каже Семен.

Після порушення нової кримінальної справи з колонії загального режиму Снєжкова знову відправили до читинського СІЗО. На вирок у 5 років захист подав апеляцію, і термін за другою справою вдалося знизити до 4,5 років, два з половиною з яких він усе ж таки повинен буде провести в колонії суворого режиму.

Але на цьому переслідування Люби та Сашка не закінчилися. Наприкінці січня 2026 року, коли термін ув’язнення Лізунової перейшов за половину, Забайкальський крайовий суд раптово визнав рух «Забайкальське ліве об'єднання» (ЗЛО) терористичною організацією. Слідство називає Любов та Олександра «неформальними лідерами» цього неіснуючого руху. Зараз за статтею про організацію терористичного співтовариства їм загрожує довічне позбавлення волі.

Правозахисники, рідні та друзі політв’язнів упевнені: новий екстремістський рух силовики вигадали спеціально, щоб не випускати дітей на волю.

– Це ж який збіг, що співкамерник із каверзними запитаннями з’явився в камері Сашка саме в той момент, коли його термін наближався до середини і можна було подавати на УДЗ (умовно-дострокове звільнення). А неіснуючий «терористичний рух» коли вони виявили? Знову ж таки, коли Любі залишалося менше половини відсидіти і був шанс її визволити, – зауважує їхній друг Семен. – І що це за рух такий «75ZLO», про який ніхто не знає? Єдина згадка – телеграм-канал, у якому вже 3,5 роки жодного нового поста.

Правозахисник Сисоєв вважає, що у згаданого «руху» немає ознак для визнання його таким.

– Учасниками руху можуть бути лише повнолітні громадяни, які досягли 18 років. У першій кримінальній справі, до речі, про цей «рух» взагалі немає згадок, зате в новому позові (який складав, до речі, той самий слідчий, що вів першу справу проти Люби та Сашка) датою створення «організації» вказаний 2019 рік. Коли Любі було 14 років, а Сашку – 17, – зазначає правозахисник. – На жаль, від таких слідчих і не вимагають зараз нормальної притомної роботи. Існує тренд, на який вони активно працюють – клепати проти антивоєнних активістів нові кримінальні справи, щоб вони з ув'язнення не виходили. Війна пішла вже на п'ятий рік, і відносно короткі терміни малолітніх засуджених починають закінчуватися – їм потрібно засадити їх знову, не дати школярам навіть на тиждень вийти. Проти школяра Арсенія Турбіна цього місяця теж нову справу порушили. І проти Микити Уварова.

У червні 2024 року 15-річного школяра Арсенія Турбіна з Орловської області засудили до 5 років за розповсюдження листівок із критикою Путіна. Основою його справи став підроблений протокол від ФСБ. У лютому проти нього порушили нову кримінальну справу за статтею про участь у масових заворушеннях (ст. 212 ч.2 КК РФ), стверджують його прихильники. За їхніми словами, перед цим була спроба «розкрутити» проти Турбіна справу з АУЄ (Арештантський уклад єдиний, девіз і назва неформальної кримінальної субкультури) – у грудні адвокат Турбіна зафіксував спробу підкинути в камеру до школяра зошит із записами про АУЄ.

Саме таке звинувачення у нібито участі в «екстремістському русі АУЄ» пред'явили 18 лютого, за місяць до звільнення, Микиті Уварову. У в'язниці у справі школярів-анархістів із Канська Уваров опинився у 14 років, у червні 2020 року. Через 11 місяців його ненадовго випустили, але в лютому 2022 року трибунал визнав Уварова винним у навчанні тероризму – школяру присудили 5 років колонії. Пред'явлене у 2026 році звинувачення в участі в діяльності екстремістської організації загрожує терміном до 6 років.