«Север.Реалії»
У Москві триває суд над викладачем Бауманки (Московського державного технічного університету ім. Баумана) Олександром Нестеренком. Його звинувачують у розпалюванні ненависті та закликах до екстремізму. Приводом для порушення справи стало те, що Нестеренко розмістив у російській соцмережі «ВКонтакте», забороненій в Україні, кліпи та дві українські пісні, які ніколи не визнавалися російською владою екстремістськими.
Від початку великої війни, як з’ясував проєкт Радіо Свобода «Север.Реалии», за виконання або прослуховування українських пісень у Росії зазнали переслідувань щонайменше 45 осіб.
«Кафка поруч не стояв»
Вранці 3 вересня 2024 року до квартири доцента кафедри філософії МДТУ імені Баумана 63-річного Олександра Нестеренка з обшуком прийшла поліція.
Він встиг повідомити про це «ОВД-Інфо», після чого зв'язок із ним перервався. Нестеренка відвезли до Слідчого комітету, де допитали за статтею про розпалювання ненависті чи ворожнечі. З доцента взяли підписку про нерозголошення та відпустили у статусі свідка. Самі силовики стверджували, що жодного обшуку не було, вони «просто прийшли вручити повістку на допит».
Олександр Нестеренко – корінний москвич. Він закінчив філософський факультет МДУ за спеціальністю «прикладна соціологія». Із 2004 року викладав філософію в МДТУ імені Баумана. У 2006 році випустив книгу про Олександра Невського.
Нестеренко з 2017 року тричі намагався обратися у муніципальні депутати у Москві, але жодного разу не пройшов. Був членом дільничної виборчої комісії з правом вирішального голосу від партії «Яблуко» та спостерігав на виборах.
Через два дні Олександра Нестеренка запросили прийти до Слідчого комітету (СК). Його адвокат Оскар Черджієв розповідав, що цього разу жодних повісток не було, викладача попросили «прийти буквально на кілька хвилин, щось підписати». Вже у відділі Нестеренку заявили, що він затриманий у кримінальній справі.
До того, як піти до СК, Нестеренко виклав на своїй сторінці у «ВКонтакте» копію лінгвістичної експертизи, яку силовики провели у його справі. З неї випливало, що викладач розпалював ненависть і ворожнечу тим, що опублікував у себе на сторінці три аудіозаписи та два відеозаписи з піснями українською мовою: «Ми ростем», «Запалимо з ранку – Україна переможе», «Зродились ми великої години» та «Батько наш – Бандера, Україна – мати».
![«Коли рідні і знайомі почали мене шукати, всі служби [угруповання] «ДНР» відповідали, що не знають, де я перебуваю», – згадує Наталія Шило](https://gdb.rferl.org/63311382-706f-4343-0802-08dd9da3aaf1_w100_r1.jpg)
Експерти-лінгвісти від російського Мін’юсту Віталій Кузнецов і Тетяна Секєраж вирішили, що в піснях «міститься сукупність лінгвістичних та психологічних ознак спонукання до здійснення:
- насильницьких дій стосовно росіян як групи осіб, виділеної за ознакою національності,
- знищення росіян як військового супротивника,
- розпалювання ворожнечі, ненависті».
Викладача Бауманки заарештували 7 вересня – слідство заявило, що він може продовжити займатися злочинною діяльністю.
Будь-яке вираження співчуття Україні трактується як загроза державіВалерія Вєтошкіна
Як пояснює адвокатка Валерія Вєтошкіна, яка співпрацює з «ОВД-Інфо», справа Нестеренка – це типовий приклад того, як «екстремістські» статті використовуються для покарання за антивоєнні висловлювання.
– Приводом, по суті, стало розміщення українських пісень і дописів на підтримку України, що жодним чином не пов'язано із закликами до насильства. Це продовження тенденції, коли будь-яке вираження співчуття Україні трактується як загроза державі, – каже вона.
Українські пісні, які привернули увагу СК, не входять до списку екстремістських матеріалів, тобто їхнє розповсюдження в Росії не заборонене. Але, за словами Валерії Вєтошкіної, для порушення кримінальної справи необов'язково пісня має перебувати в цьому списку.
– У випадку Олександра Нестеренка експерти встановили, що в матеріалах є заклики або спонукання до дій, спрямованих на розпалювання ненависті, але самі пісні не є екстремістськими, – зазначила вона.
Нестеренко вже понад рік перебуває в ув’язненні, незважаючи на вимоги захисту. Його також внесли до реєстру екстремістів і терористів.
За його словами, в ув'язненні йому майже одразу запропонували відправитися на війну проти України.
«Вже на другий день мого перебування в СІЗО до мене приїхав співробітник Слідчого комітету і запропонував видати мені бойову зброю та припинити кримінальну справу. Це людині, яку звинувачують у злочині проти конституційного ладу та безпеки держави. Кафка поруч не стояв з таким сюжетом!» – розповідав Нестеренко на суді.
Вину викладач не визнає.
Ця влада ґрунтується на брехні та насильстві, і запущений нею конвеєр політичних репресій уже неможливо зупинитиОлександр Нестеренко
«Я жодних пісень не публікував – вони опубліковані іншими користувачами ВК. Я додав їх у свою музику, щоб послухати, коли буде час. Ця влада ґрунтується на брехні та насильстві, і запущений нею конвеєр політичних репресій уже неможливо зупинити – він вимагає все нових і нових жертв, обвинувачених у скоєнні злочинів проти державної влади», – писав із СІЗО Нестеренко.
На засіданнях суду щодо продовження запобіжного заходу він кілька разів повторював, що слідство має займатися не пошуком екстремізму в дописах викладача вишу, а розшуком справжніх злочинців.
«Зображують бурхливу діяльність поруч із цими екстремістами й терористами в моїй особі, тоді як справжні терористи вбивають людей. Прізвища всіх цих людей є у справі. Але, наскільки я розумію, вони не лише не будуть покарані, але й, я думаю, отримають заохочення за результатами цієї кримінальної справи. Тому я хочу пояснити суду, що ви можете думати, звісно, що я у цій справі обвинувачений. Але фактично у цій справі є свідком, який колись, можливо, коли будуть розслідуватися та вивчатися злочини цього режиму, даватиме необхідні свідчення», – заявив Нестеренко.
Свідки на війні
Розгляд справи в суді розпочався 18 вересня. В остаточному обвинуваченні Нестеренку інкримінували три пісні замість п’яти, а до звинувачень у розпалюванні ненависті та ворожнечі додалися заклики до екстремізму.
«З обвинувачення зникло відео пісні «Україна переможе», хоча там було і про Бучу, і про крейсер «Москва», і про бойових комарів... Можливо, щоб зайвий раз не піарити цей надто образливий для них кліп, тому що той, хто розмістив цей кліп, його вже видалив. І він виглядає як сірий прямокутник з відповідним коментарем про видалення його автором. Дві пісні, що залишилися («Ми ростем» та «Зродились ми великої години»), написані наприкінці 30-х років ХХ століття. У них немає згадки ні росіян, ні Росії, і вони не мають жодного стосунку до сьогоднішньої політичної ситуації», – пояснював викладач у суді.
Щонайменше троє свідків у справі не змогли бути присутніми на засіданнях, тому що «перебувають у зоні «СВО» (так у Росії називають війну проти України – ред.) до січня 2026 року», писала «Медіазона». Один із них – лейтенант ФСБ Анатолій Хрустачов, у чиїх свідченнях йдеться про те, що він отримав відомості про те, що Нестеренко «причетний до злочину з використанням інтернету». 31 травня 2023 року він склав протокол після огляду сторінки Нестеренка у соцмережі «ВКонтакте» та відправив ці відомості на експертизу, а потім результати передали до Слідчого комітету.
На засіданнях допитали співробітника відділу боротьби з екстремізмом Івана Серьогіна, який не зміг пригадати, як називалися українські пісні, які він виявив на сторінці Нестеренка у соцмережі «ВКонтакте», а також не пояснив, чому вважав їх екстремістськими.
Ще одним свідком був колишній студент МДТУ імені Баумана Тимофій Юдаєв. Він сказав, що разом з одногрупниками знайшов на сторінці Нестеренка «аудіо з підтримкою України», що дуже сильно вразило його «у період «СВО». За його словами, стиль викладання Нестеренка йому не подобався, тому що той говорив на лекціях «на відсторонені теми». Сам Нестеренко сказав, що ніколи не бачив цього студента.
Викладач заявив, що слухати українські пісні – не злочин.
Мене посадили, щоб викликати загальний страхОлександр Нестеренко
«Мене посадили, щоб викликати загальний страх. А виходить як у прислів'ї, де герой молився самі знаєте кому. Який сигнал ви подаєте нашим братам-українцям? Що ви доблесний російський солдат-визволитель? І що ви зробите? Визнаєте їх усіх терористами, тому що вони слухають свої українські пісні? Я, до речі, українець, чому я не можу слухати свої пісні? А на міжнародній арені Росія заявляє, що бореться за можливість говорити російською мовою. Але жодну людину у світі не посадили за російські пісні», – сказав він.
Під час перебування у СІЗО Олександр Нестеренко одружився зі своєю подругою Іриною. Правозахисники з «Меморіалу» визнали викладача політв'язнем.
Подібні справи потрібні, щоб показати, що «межі дозволеного» тепер проходять навіть через музикуВалерія Вєтошкіна
– Подібні справи мають швидше показовий характер: вони потрібні не для того, щоб щось довести в суді, а щоб показати, що «межі дозволеного» тепер проходять навіть через музику. Для порушення справи достатньо психолого-лінгвістичної експертизи, яка знаходить у піснях «ознаки ворожнечі» чи «заклики до насильства», – і цього вистачає, щоб запустити кримінальне переслідування. Тому такі випадки залишаються рідкісними, але кожен із них працює як сигнал – нагадування, що за співчуття Україні можна потрапити під статтю про екстремізм, – каже адвокатка Валерія Вєтошкіна.
Як у Росії переслідують за українські пісні
Від початку війни в Росії переслідували щонайменше 45 осіб за виконання або прослуховування українських пісень, підрахував проєкт Радіо Свобода «Север.Реалии» на основі публікацій ЗМІ та рішень судів.
Переважно на переслідуваних складали протоколи про «дискредитацію» російської армії, демонстрацію «екстремістської атрибутики» або про дрібне хуліганство. Приводом могло стати майже що завгодно – виконання української пісні в караоке, танці аніматорів під пісню «Гуляночка» або українська музика в торговельному центрі.
Найбільший тиск чинився на жителів анексованого Росією Криму – не менше 30 осіб були затримані або стали фігурантами адміністративних справ. Пік переслідування припав на 2022 рік – тоді увагу поліцейських привернули 19 із 30 жителів окупованого півострова.
Максимальну кількість таких протоколів – шість – отримали учасники одного весільного застілля у Бахчисараї. За версією поліції, на святі звучала пісня «Ой у лузі червона калина», яку російська влада вважає бойовою піснею, що використовується Організацією українських націоналістів (визнана в Росії екстремістською). Ця пісня була написана у 1914 році, після вторгнення Росії в Україну композиція стала українським символом, її переспівали багато музикантів.
Власник банкетного залу отримав 15 діб арешту, діджей та танцівниця – по 10 діб, мати нареченого – 5 діб, мати нареченої – 40 тисяч рублів штрафу, дружина власника ресторану – 50 тисяч рублів штрафу. Сам ресторан на час проведення перевірки зачинили.
Аналогічні претензії поліція висунула переможниці конкурсу краси «Місіс Крим-2022» Ользі Валєєвій та її подрузі через відео, на якому дівчата співали пісню «Ой у лузі червона калина». Їх також оштрафували та змусили вибачатися.
За прослуховування цієї ж пісні на 45 тисяч рублів оштрафували жителя Кіровського району Криму Валентина Комассаренка. За версією суду, Комассаренко голосно ввімкнув пісню в машині та «вигукував українські гасла».
Не сподобалася силовикам і українська пісня «Дике поле» репера Ярмака, яку попросив поставити відвідувач караоке міста Щолкіне Дмитро Гайн. За це його оштрафували на 50 тисяч рублів. Діджей, який поставив пісню, був заарештований на 10 діб. Йому інкримінували те, що кліп супроводжувався показом на екрані символіки українського батальйону «Азов», який у Росії вважають терористичною організацією.
У 2022 році в Криму місцеві жителі Юнус Буджек та Ділявера Меметов сиділи в машині й слухали пісню «Стефанія» переможців конкурсу «Євробачення» – гурту Kalush Orchestra. На них донесли, поліція склала протоколи про «дискредитацію». Їх оштрафували на 30 і 35 тисяч рублів, при цьому в рішенні суду пісню назвали «гімном України».
Призначені Росією чиновники окупованого Криму реагували на українські пісні по-різному. Голова російської адміністрації Ялти Яніна Павленко у 2022 році казала, що не проти пісень українською мовою, але деякі з них вважає «недоречними», наприклад, пісню «Гуляночка» Вєрки Сердючки.
«Є, звичайно, питання до репертуару – наскільки доречна сердючківська «щеневмерла» і танці під неї (нехай залишиться на совісті тих, кому було весело)», – писала вона.
Радник російського глави окупованого Криму Олег Крючков був переконаний, що «в Криму нікого не карають за нормальні українські пісні».
«Але! Ніхто не дозволить тут виспівувати націоналістичні гімни! Хочеш співати «Червону калину» або «Батько наш – Бандера...» – надамо майданчик – відвеземо на нейтралку ближче до Миколаєва чи Запоріжжя. Співай, скільки хочеш!» – погрожував він.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов, побачивши повідомлення про звучання українських пісень на весіллі у Бахчисараї, заявив, що «на публічних заходах повністю скандуються українські гасла, виспівуються пісні, націоналістичні гімни».
Організаторам та учасникам заходів Аксьонов погрожував кримінальною відповідальністю. «Я вважаю, що люди, які чинять подібним чином, поводяться як справжні зрадники», – заявив він.
Адвокатка Валерія Вєтошкіна вважає, що більшість справ про українські пісні порушувалася в Криму, тому що там діяли особливо жорсткі механізми адміністративного контролю: місцева поліція активно застосовувала статтю саме про «дискредитацію» армії.
– На практиці ця норма застосовується значно ширше. Силовики часто спираються не на прямі згадки армії, а на контекст – де, коли і ким був виконаний твір. Українська пісня в кафе, на концерті може трактуватися як висловлення підтримки протилежної сторони – і, отже, як «дискредитація». Це типовий приклад підміни юридичного аналізу політичною оцінкою: стаття використовується як універсальний інструмент для покарання за нелояльність, навіть без фактичного складу правопорушення, – вважає Валерія Вєтошкіна.
Із 2023 року кількість подібних справ різко скоротилася, тоді затримали або отримали протоколи 10 осіб, лише у трьох випадках переслідування зазнали жителі Криму, підрахували журналісти проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии».
– Після 2022 року кількість протоколів знизилася, оскільки практика усталилася: мета – не масове покарання, а створення превентивного ефекту. Тепер достатньо кількох показових справ, щоб решта уникала навіть натяку на незгоду, – каже адвокат.
Зате у 2023 році була порушена перша кримінальна справа про «фейки», де згадувалися українські пісні. Це справа петербурзького політолога Євгена Бестужева, якого засудили до 5 років і трьох місяців умовно за антивоєнні дописи та ролики з піснями українською мовою.
У 2024 та 2025 роках було вісім випадків переслідування за українські пісні. Наприклад, в окупованому Криму склали протоколи про «дискредитацію» на директора та діджея нічного клубу «Атмосфера» – за ввімкнення пісні «Гуляночка» Вєрки Сердючки. Невдоволення викликала фраза «Ще не вмерла Україна». За цю ж фразу оштрафували на 50 тисяч рублів жителя Воронежа Павла Вахрушева, який увімкнув «Гуляночку» в машині і танцював. Після доносу Вахрушеву довелося вибачатися на камеру і заявляти, що він «підтримує курс Росії та «СВО».
Усього за три роки російського вторгнення щонайменше 12 осіб були заарештовані, 18 – оштрафовані, щодо решти або покарання невідоме, або протоколи були скасовані.
