Доступність посилання

ТОП новини

Росія асимілює корінні народи й меншини – експерти


Історик Вахтанг Кіпіані представляє раритетні видання мовами корінних народів Росії. Київ, 15 квітня 2019 року
Історик Вахтанг Кіпіані представляє раритетні видання мовами корінних народів Росії. Київ, 15 квітня 2019 року

Зросійщення, нав’язування ідеології «російського світу» (рос. «русскій мір»), боротьба з «націоналізмом» і придушення виступів проти політики Кремля – це реалії тих територій Росії, де проживають представники корінних народів. Таку саму «матрицю» під виглядом того ж «російського світу» і «захисту прав» «російськомовного» населення Кремль «вмурував» у свою зовнішню політику. Така політика по суті є імперською, адже метрополія (Москва) намагається утримати у покорі поневолені нею народи, зазначали учасники дискусії «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням», яка нині (15 квітня) працювала у Києві.

Поволжя і Карелія, Кавказ та Урал – корінні народи, котрі споконвіку мешкають на цих теренах, обмежені у політичних правах і не мають змоги розвивати власну мову й культуру. Як розповів кореспондентові Радіо Свобода політичний емігрант із Росії, представник татарського народу Нафіс Кашапов, татарська мова зникає з інформаційного простору та сфери науки й освіти Татарстану, чи не єдиними носіями мови й звичаїв залишились селяни і нечисленна інтелігенція.

«Москва, цей імперський центр, відбирає наші багатства й імпортує їх, а на виручені кошти поширює всюди «русскій мір», знищуючи нашу мову, культуру, історію. Нині у Татарстані, на Уралі ми спостерігаємо зросійщення освіти, а це означає, що наступні наші покоління просто не знатимуть мови своєї вітчизни», – констатує Кашапов.

Схожа ситуація існує в більшості національних республік і регіонів Росії, додає Кашапов.

Фактично керівництво Росії порушує права корінних народів і національних меншин країни, включно з українською співльнотою, наголосила у виступі голова комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко. З боку Москви це є порушенням прав і свобод своїх громадян, які за ними визнає як російське законодавство, так і міжнародне право, додає народний депутат.

«Як ми бачимо, Москва проводить курс на асиміляцію корінних народів і національних меншин, нехтуючи їхніми національними та громадянськими правами», – наголосила Гопко.

«У разі виходу республік Поволжя зі складу Росії це означатиме загибель неоімперії» – Подобєд

Серед республік та регіонів Російської Федерації декілька мають «передумови до здобуття самостійності», це – Поволжя (Ідель-Урал): республіки Мордовія, Чувашія, Марій-Ел, Татарстан, Удмуртія і Башкортостан, зазначив аналітик Центру дослідження безпекового середовища «Прометей», один із організаторів нинішніх дискусій Павло Подобєд. Раніше цю думку він висловив в інтерв’ю для Радіо Свобода, нині ж пов’язав посилення національно-визвольних рухів корінних народів Росії з імовірністю «загибелі» російської держави в її нинішньому вигляді (форматі).зазначив керівник Центру дослідження безпекового середовища «Прометей», один із організаторів нинішніх дискусій Павло Подобєд.

Раніше цю думку він висловив в інтерв’ю для Радіо Свобода, нині ж пов’язав посилення національно-визвольних рухів корінних народів Росії з імовірністю «загибелі» російської держави в її нинішньому вигляді (форматі).

«Татарстан, Башкортостан, Чувашія, Марій-Ел, Удмуртія, Мордовія мають ознаки своєї суверенності й водночас мають серйозні традиції боротьби за свій суверенітет. Кремль боїться посилення у Поволжі «націоналістичних» рухів і всіляко протистоїть цьому, адже у разі виходу республік Поволжя зі складу Росії це означатиме загибель неоімперії», – зазначив Подобєд в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Російський «етнофедералізм», на який посилаються у Москві, більше схожий на фікцію, аніж на «перехідну форму» до суверенізації цих територій, упевнений Подобєд.

«Русскій мір» проти корінних етносів Росії

Учасники нинішніх дискусій змогли ознайомитися з виставкою раритетних видань – зразків періодики, які у різний час були видані мовами народів Росії. На виставці представлені видання 20 народів цієї країни. Ці раритети зібрав український історик і публіцист Вахтанг Кіпіані, вони зберігаються у колекції Музею-архіву преси.

Релігійна татарська газета 1908 року видання з колекції Вахтанга Кіпіані. Київ, 15 квітня 2019 року
Релігійна татарська газета 1908 року видання з колекції Вахтанга Кіпіані. Київ, 15 квітня 2019 року

За словами Кіпіані, деякі корінні народи і національні меншини Росії мають лише одне друковане видання, такі видання здебільшого видають невеликими накладами. А останнім часом чимало таких видань переходять на друк матеріалів російською мовою, що звужує простір для використання рідної для того чи іншого народу мови, каже Кіпіані.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG