Російська влада заявила про відновлення автомобільної смуги мосту через Керченську протоку, пошкоджену вибухом 8 жовтня. Повністю відновити його обіцяють за кілька місяців. Що зараз відбувається на Керченському мосту та які його шанси вціліти в умовах воєнних дій Росії проти України, з'ясовували Крим.Реалії.
Із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Керченський міст почав виконувати ключову військову роль – через нього Росія регулярно перекидала до анексованого Криму свою військову техніку та особовий військовий склад для захоплення південних областей України.
Вибух на мосту 8 жовтня позначився як на військовому потенціалі Росії, так і на багатьох сферах життя Криму: від продуктового ринку та логістики до будівництва і туризму. Тому російська влада прагне швидше відновити його.
Раніше лунали заяви про плани завершити відновлювальні роботи до 1 липня 2023 року. Але в листопаді роботи почали форсувати, і вже на початку грудня повідомили про відновлення однієї з постраждалих автомобільних мостових смуг.
«Спіть, жителі Криму, спокійно»
Для відновлення Керченського мосту використовують 1,2 тисячі тонн металоконструкцій, доставлених із російських регіонів – Тюмені, Кургана та Воронежа, повідомив віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін.
Він заявив, що роботам на мосту заважає погода – у Керченській протоці зараз сезон штормів. Тому, за його словами, довелося застосувати нові унікальні технології. Але які саме це технології, Марат Хуснуллін не уточнив.
На місці робіт на мосту російська влада та ЗМІ показали президента Росії Володимира Путіна.
Змонтоване відео у багатьох викликало питання справжності локації та самого Путіна. Політичний публіцист і журналіст Матвій Ганапольський вважає, що демонстрація російського президента на Керченському мосту покликана заспокоїти жителів півострова.
Подивіться це відео та жахніться. Перед вами президент Росії, який не каже жодного словаМатвій Ганапольський
«Пам'ятаєте, як це все відкривалося (відкриття руху Керченським мостом у 2018 році – КР)? Урочисто Путін їде, 20 камер, гігантський концерт. І раптом зараз по-злодійськи, незрозуміло де і як людина, яка не говорить жодного слова, позначає, що все гаразд, що навіть вона сюди приїхала, тож спіть, жителі Криму, спокійно. Ні!
Подивіться це відео та жахніться. Перед вами президент Росії, який не каже жодного слова. Що він може сказати? Що відновили зруйнований українцями міст (влада України заперечує причетність до вибуху на Керченському мосту 8 жовтня – КР)? Та в нього язик відсохне», – зазначив Ганапольський.
Прольоти «відновлені» чи «монтуються»?
Незважаючи на гучні заголовки в російських ЗМІ про відновлення Керченського мосту, він, як і раніше, функціонує в обмеженому режимі.
У Росавтодорі ще наприкінці листопада заявляли, що всі чотири пошкоджені прольоти мосту відновлено.
Але після того, як Путіна показали на місці робіт, російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що роботи зі збирання прогонових мостових споруд усе ще тривають.
«Наразі організовано постачання та складання прогонових споруд на стапельні майданчики. Із 1200 тонн поставлено 648, зібрано близько 15% загального обсягу. Водночас триває демонтаж прольотів, зняття асфальтобетонного покриття», – повідомив він 7 грудня.
Завершення основних робіт, що дозволять відкрити робочий рух мостом, планується в березні 2023 року, каже Сергій Аксьонов.
Після вибуху 8 жовтня на Керченському мосту значно посилилися правила огляду транспорту, через що процес перетину цього транспортного переходу затягується.
У якому стані зараз Керченський міст, достеменно невідомо. Російська влада в Криму обмежила фото- та відеозйомку транспортної інфраструктури, а зі звітів російських відомств зміни на місці вибуху оцінити складно.
Шторми заважають вантажам
Рух для фур і великотоннажного транспорту Керченським мостом залишиться закритим до кінця року, заявив міністр транспорту російського уряду Криму Микола Лукашенко.
Питання про пропуск через міст вантажівок, коли за погодними умовами Керченська поромна переправа зупиняється, за його словами, поки що не обговорюється.
Керченська поромна переправа, що пов'язує півострів із сусідньою Росією, у сезон штормів працює із серйозними перебоями. Вона може не функціонувати кілька днів. Через це формуються кілометрові черги з вантажівок у Криму та російської Кубані.
У таких умовах різко збільшилося навантаження на «сухопутний коридор» із Криму до Росії, пробитий російською армією через окуповану територію України.
За словами Марата Хуснулліна, навантаження на КПП у Ростовській області Росії останнім часом зросло у вісім-десять разів, зберігаються черги з вантажівок.
Про те, яким проблемним для Росії та Криму виявився цей «сухопутний коридор», Крим.Реалії повідомляли раніше.
«Міст бойового духу російських військ»
Заяви російської влади про відновлення Керченського мосту є інформаційною операцією для підтримки бойового духу російських військових, вважає полковник ЗСУ в запасі військовий експерт Олег Жданов.
«Для російської влади відновлення Кримського мосту дуже важливе, тому що він забезпечує війська, які перебувають на півдні України, – у Запорізькій, Херсонській та частині Донецької областей. Але не дуже віриться в оперативне вирішення цього питання. Розпочався сезон штормів у Керченській протоці. Там такі вітри, що неможливо здійснювати ремонтні роботи.
У листопаді росіяни встигли замінити один мостовий проліт, коли до місця пошкодження можна було підійти на плавучих кранах. Ще два прольоти вони не змогли замінити, бо з води не можна підійти до цього мосту.
Заяви про відновлення мосту можуть бути інформаційною операцією, щоб підтримати бойовий дух російських військ і показати, що Росія може все й у будь-який термін», – сказав він Крим.Реалії.
Якщо міст пошкоджений і по ньому немає повноцінного руху, то півострів фактично стає островомОлег Жданов
Обмежена функціональність Керченського мосту після вибуху 8 жовтня, за словами Олега Жданова, суттєво впливає на ситуацію на фронті під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Після підриву мосту в рази знизилося забезпечення російських військ на півдні України, особливо в Херсонській області, коли стояло питання їх витіснення з правого берега Дніпра. Якщо міст пошкоджений і по ньому немає повноцінного руху, то півострів фактично стає островом. Російським військам не буде сенсу відступати у Крим, якщо ЗСУ почнуть контрнаступ на лівому березі Херсонської області, бо вони там опиняться у пастці», – вважає військовий експерт.
Повторне пошкодження Керченського мосту можливе, якщо ним «знову підуть ешелони з військовою технікою та озброєнням», вважає Олег Жданов. Поки міст діє в обмеженому режимі, він, на думку військового експерта, істотного не впливає на військові дії.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
