Київський апеляцій суд 15 травня залишив під вартою ексрозвідника Романа Червінського. Його звинувачують у перевищенні службових повноважень під час операції із викрадення російського літака. За версією слідства, самовільні дії ексрозвідника призвели до ракетного обстрілу аеродрому Канатове на Кіровоградщині влітку 2022 року. Червінському загрожує від 8 до 12 років за ґратами. 23 квітня суд ухвалив запобіжний захід для колишнього розвідника у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Червінський звинувачення відкидає і справу проти себе називає політичним замовленням керівництва держави. «Я діяв в межах своїх повноважень, я діяв в інтересах України», – устиг він сказати у короткому коментарі Радіо Свобода безпосередньо перед початком розгляду його апеляції у суді 15 травня.
Засідання 15 травня (як і попереднє 23 квітня )тривало у закритому режимі – без журналістів та інших відвідувачів суду: як пояснив прокурор, у справі є відомості про армію та воєнні операції. Людмила Куса, адвокатка Червінського вважає підозру щодо ексрозвідника необґрунтованою, а докази – надуманими. Прокурор після рішення суду від спілкування із пресою відмовився.
Радіо Свобода вирішило нагадати, хто такий Роман Червінський та в чому конкретно його звинувачують. Ми також поговорили з низкою нинішніх та колишніх співробітників українських спецслужб, щоб зрозуміти, наскільки обґрунтованою є підозра щодо Червінського та чи є підстави вважати, що справа проти ексрозвідника має політичний підтекст, як стверджує сам Червінський.
Хто такий Роман Червінський?
Роман Червінський – колишній співробітник Служби безпеки України і Головного управління розвідки, який, за його ж словами, був долучений до низки спецоперацій, що провели українські силовики у період 2014–2021 років.
Одна з таких операцій – вивезення з окупованого міста Сніжне на Донеччині важливого на той час свідка у справі про збиття Боїнга МН17 Володимира Цемаха, якого у 2019 році, не без скандалу, Київ віддав Москві в рамках обміну.
Друга гучна спецоперація, до якої був долучений Червінський – «Авеню», або, як її ще називають, «Вагнергейт»: СБУ і ГУР влітку 2020 року виманили до Мінська 33 найманців групи «Вагнер».
Однак в останній момент «вагнерівців» у Білорусі викрили та заарештували, а згодом видали до Росії. Пізніше Червінський допустив, що провал операції стався через витік інформації з Офісу президента, натякаючи на те, що в ОП сидять «кроти».
«Вагнергейт» коштував Червінському посади. Через тиждень після провалу спецоперації з посади очільника ГРУ указом президента звільнили керівника Червінського Василя Бурбу і щонайменше чотирьох співробітників ГУР МО, які, влаcне, і готували спецоперацію. Серед них був Роман Червінський.
Згодом виявилося, що міграційна служба України визнала недійсними закордонні паспорти п'ятьох колишніх розвідників, які брали участь у підготовці спецоперації із затримання «вагнерівців». Серед цих розвідників також був Роман Червінський. Інцидент з паспортами розвідники трактували як продовження тиску з боку влади через «Вагнергейт».
Власне, нинішню справу проти себе Роман Червінський також називає помстою з боку Офісу президента. Низка опитаних джерел Радіо Свобода у розвідувальних колах з цією думкою згодна.
Червінський після 24 лютого 2022 року: Канатове і підозра від СБУ
21 квітня Служба безпеки України за погодженням із Офісом генпрокурора оголосила Роману Червінському підозру за статтею «перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень». За версією слідства, самовільні дії Червінського призвели до ракетного обстрілу російськими силами аеродрому Канатове у Кіровоградській області 23 липня 2022 року.
Як виявилося, з початком повномасштабної війни Росії проти України офіцер Роман Червінський повернувся до роботи. Згідно з інформацією СБУ, він був у керівництві військової частини Сил спецоперацій ЗСУ. Сам Червінський в інтерв'ю «Цензор.нет» розповів, що коли почалася повномасштабна війна, він «узяв автомат і почав воювати».
У складі такої малої тактичної групи зайняли свою позицію у взаємодії з кадровими військовими
«24 числа моя дружина з трьома дітьми вже була у дорозі до моєї матері в Кам’янець-Подільський, в безпечне місце. А ми о десятій ранку уже зустрілися в Києві, в офісі одного нашого знайомого. Нас було близько 20 чоловіків. Це були колишні спецпризначенці, військові, з нами також були офіцери зі звичайних ЗСУ.
Це Ганущак Віктор Іванович, Бурба, Семенюк Юра, Сашко Лісовий. І ми там, наші були друзі, патріоти, які воювали з 2014 року. Це дагестанці, чеченці. І ми отримували зброю. Отримали зброю, кулемети, нам дали ще важкі кулемети, автомати отримали. У складі такої малої тактичної групи зайняли свою позицію у взаємодії з кадровими військовими».
Влітку минулого року, за даними журналістів, офіцер Червінський спробував реалізувати надзвичайно складну спецоперацію. Про неї детально розповіло видання «Українська правда»: Червінський та пілот-любитель на ім’я Олексій намагалися виманити до України російського військового льотчика разом з літаком в обмін на грошову винагороду та спокійне життя в Європі.
Журналісти стверджують, що на таку пропозицію погодився російський пілот на ім'я Роман Носенко. За планом, 23 липня 2022 року він мав полетіти з Росії на аеродром Канатове у Кіровоградській області, залишити там літак, отримати гроші і нові документи і втекти до Європи.
Однак замість російського літака на український аеродром прилетіли російські ракети.
В обласній адміністрації того дня повідомили, що Росія застосувала вісім ракет «Калібр» морського базування та п’ять ракет Х-22 з літака Ту-22М3. У результаті загинув командир військової частини та були поранені 17 військовослужбовців. Крім того, були знищені два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ. Злітна смуга та будівлі зазнали значних пошкоджень.
Виявилося, що російські спецслужби розкрили план Червінського і перехитрили його, а пілот Носенко одночасно вів перемовини з Червінським і співпрацював з ФСБ. Це допомогло Росії влучно атакувати Канатове і обійти українську ППО.
Він не був керівником управління, але вішають усе на нього
Червінський в інтерв'ю «Цензор.нет» не заперечував, що в день обстрілу він дійсно був на аеродромі Канатове і що справді мав стосунок до вербування російського пілота. Проте, за словами Червінського, він обмежувався збором інформації про російську авіацію та льотчиків, які атакували українські міста. Червінський також стверджує, що до пошкодження техніки та загибелі людей на аеродромі в Канатовому його оперативні розробки стосунку не мають.
Джерела Радіо Свобода у розвідувальних колах називають Романа Червінського «яскравим оперативником», «зухвалим», «ризикованим».
«Знаючи Романа, він точно був здатний продумати таку операцію, але якою була його роль – це питання. Він не був керівником управління, але вішають усе на нього», – ділиться на умовах анонімності з Радіо Свобода один з колишніх колег Червінського по службі в СБУ, який не уповноважений коментувати цю тему публічно, – більше схоже на вибіркове правосуддя за «вагнерівців», зведення рахунків».
Справа Червінського: питання без відповідей
В СБУ стверджують, що Червінський не отримав згоди від СБУ і ГУР МО на проведення такої операції і діяв на власний розсуд.
Представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов розповів, що ГУР «відразу відкинуло» ідею викрадення літака як нереалістичну до виконання.
Роман Червінський, натомість, запевняє, що погодив свої дії зі своїм керівництвом, яке і схвалило операцію.
І тут виникає головне запитання у цій історії: чи міг Роман Червінський організувати та реалізувати усю цю спецоперацію самотужки?
Численні джерела Радіо Свобода у розвідувальних колах – колишні та нинішні співробітники спецслужб – відповідають однозначно: не міг.
Усе вказує на те, що спецоперація була погоджена, каже Роман Костенко, народний депутат «Голосу» і секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
Червінський не міг цього зробити сам
«Кожна спецоперація – це не робота якоїсь одної людини, це великий трек багатьох людей на різних рівнях: одні вивчають, інші розробляють легенду, треті забезпечують фінансово. Там дуже багато складових: хтось працює на етапі вводу, хтось на етапі виводу.
Зробити це одному досить складно. Ну, уявімо, що захотів би Червінський виманити і посадити цей літак у будь-якому аеропорту: йде війна, на територію України залітає літак, наприклад, ТУ-22 – це велика «махіна» і перша ж ППО його зіб’є. Тому треба зробити коридор, погодити його з силами ППО, погодити з главкомом чи з СБУ. Це елементарні приклади, які показують, що Червінський не міг цього зробити сам», – каже Костенко.
За словами депутата, навіть той факт, що Червінського пустили на територію летовища, говорить про те, що розвідника там чекали. Аеродром – режимний об'єкт, і без погодження з командуванням туди навряд чи можна потрапити. Особливо під час війни, констатує Костенко.
Схожу думку висловив Микола Маломуж, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України.
«Як правило, одна особа не має ані можливостей, ані компетенції проводити подібні операції. Звинуватити одного Червінського в тому, що він перевищив повноваження і здавав якісь інтереси України – це дуже упереджено. Щоб з'ясувати об'єктивну картину, має бути досліджена вся складова підготовки операції: задум, ініціатори, отримання санкцій, підготовка плану дій і весь перелік тих посадових осіб, які задіяні в процесі», – каже Маломуж.
- Отже, якщо Червінський діяв самовільно, як стверджує СБУ, то перше і елементарне питання, яке виникає: як він потрапив на такий режимний об'єкт, як аеродром?
- А якщо ГУР та СБУ дійсно відкинули ідею цієї спецоперації на початках, тоді чому дії Червінського не були зупинені на етапі її реалізації до атаки на аеродром 23 липня 2022 року?
На ці запитання у своїх офіційних повідомленнях СБУ не відповідає.
Радіо Свобода зверталося до Служби безпеки за додатковими поясненнями, але там заявили, що коментувати цю тему знову не вважають за потрібне, оскільки всі офіційні повідомлення вже озвучені.
У СБУ також стверджують, що саме в результаті дій Червінського противник отримав дані про розміщення на аеродромі «Канатове» особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків, що, мовляв, дало змогу російським силам обстріляти українське летовище.
Тут варто зазначити, що Канатове обстрілювали і до 23 липня: зокрема, про атаку на цей аеродром місцева влада повідомляла 1 березня і 12 березня 2022 року. Саме летовище будувалося та активно використовувалося ще за часів Радянського Союзу, а отже – його координати Москві точно були відомі, зауважили співрозмовники Радіо Свобода у розвідувальних колах.
Справа Червінського «страшенно деморалізує людей, які реально роблять роботу
«Я знаю Червінського особисто. Говорити про те, що з його боку були якісь дії, які мали на меті зашкодити національній безпеці чи ЗСУ України, як на мене, – це абсурд повний. Особисто я це розглядаю як якусь особисту помсту з боку Офісу президента за ті речі, які Роман робив раніше. Інакшої думки в мене просто немає», – розповів Радіо Свобода на умовах анонімності один з колишніх радників голови СБУ.
За його словами, справа Червінського «страшенно деморалізує людей, які реально роблять роботу», проте висловлювати цю думку публічно співрозмовник Радіо Свобода не готовий.
«Зараз є така позиція, і в мене також, що не варто... бо в нас є один ворог і ми ллємо воду на його жорна.. Хоча насправді мовчати теж неправильно», – додає співрозмовник Радіо Свобода.
Голова СБУ Василь Малюк, не чекаючи на рішення суду, вже заявив, що Роман Червінський – «негідник, дії якого призвели до смерті одного українського військового і поранення ще сімнадцяти».
Радіо Свобода запитало у Малюка, чи готовий він вибачитися за «негідника», якщо суд виправдає Червінського. Відповіді ми не отримали.
