На 23 лютого у Німеччині призначені дострокові вибори до Бундестагу. Їхній результат може дуже вплинути на підтримку України у її протистоянні російській агресії. Німецькі партії розділилися у цьому питанні. І є ті, хто відкрито виступає проти.
Дарина Колесникова, громадянка України, яка працює радницею одного із німецьких парламентарів, каже, що спостерігати за виборчою кампанією їй було боляче.
«Їхні голоси (виборців – ред.) можуть вирішити, як житимуть мільйони українців у наступні роки», – сказала вона Радіо Свобода з залитої сонцем кімнати засідань зі скляними стінами, з яких відкривається вид на історичну будівлю берлінського Рейхстагу.
Підтримка України не є головним питанням передвиборчої кампанії у Німеччині, оскільки увага більше зосереджена на міграції та економічних питаннях. Але німецькі партії мають різні позиції щодо війни, і результат голосування може призвести до змін у політиці.
Вибори проводяться достроково, оскільки правляча коаліція на чолі з соціал-демократами розпалася у листопаді після суперечки щодо планів витрат.
23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться дострокові вибори до Бундестагу, що були призначені після розвалу правлячої коаліції. На думку аналітиків, головні претенденти на посаду канцлера Німеччини лідер опозиційних консерваторів Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) і чинний голова уряду Олаф Шольц (Olaf Scholz).
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Київ часто критикував Берлін за недостатню допомогу – особливо військовою технікою.
Дарина Колесникова визнає, що Німеччина спочатку повільно реагувала на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але зазначає, що в подальшому Берлін надав Україні більше підтримки, ніж будь-яка інша європейська країна.
Я можу розповісти, що відбувається, щоб вони не забували, що люди все ще гинуть і що йде війна
Виступаючи в останній день роботи в парламенті перед виборами, вона сказала, що постійно відстоює інтереси України на кожному засіданні.
«Я можу розповісти (людям – ред.) про те, що відбувається, щоб вони не забували, що люди все ще гинуть і що йде війна, – сказала вона. – Увага до того, що відбувається в Україні, з часом зменшилася, і ти відчуваєш, що можеш спробувати щось з цим зробити».
Зокрема, вона організувала поїздку в Україну для свого шефа, депутата від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Герберта Вольмана. Він сказав, що повернувся з поїздки іншою людиною.
Це була одна з найважливіших подорожей у моєму життіГерберт Вольман
«Це була одна з найважливіших подорожей у моєму житті», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода, розповідаючи про візит до центрального військового госпіталю у Києві.
«Я – лікар-реаніматолог, тому звик до таких речей, – додав він. – Але коли я побачив 12 або 14 молодих людей, які боролися за своє життя, на штучному диханні, які були на діалізі, з ампутаціями або важкими пораненнями живота, я зрозумів, що половина з них не виживе. Це наклало на мене відбиток».
Перспективи Вольмана зберегти своє місце в Бундестазі є невизначеними. Він представляє Штендаль, невелике східнонімецьке містечко, де він протистоїть жорсткій конкуренції з боку партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН).
Опитування громадської думки дають АдН близько 20% підтримки по всій країні, що вдвічі більше, ніж на минулих виборах, а на колишньому комуністичному сході країни цей показник ще вищий.
Партія проводить кампанію переважно на обіцянках боротися з мігрантами. Але вона також пообіцяла припинити будь-яку підтримку України, повторюючи тези Кремля про війну і звинувачуючи конфлікт у високій інфляції в Німеччині.
«Ми не хочемо ніяких поставок зброї. Ми не хочемо (надсилати – ред.) жодні танки. Ми не хочемо (надсилати – ред.) жодні ракети», – заявила лідерка АдН Аліса Вайдель на передвиборчому заході в грудні.
Якщо опитування громадської думки вірні, після виборів АдН стане в Німеччині другою за підтримкою партією.
Переможцями, схоже, стануть Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз (коаліція ХДС/ХСС), які пообіцяли зробити більше для України. Це може включати надання крилатих ракет «Таурус», від чого канцлер-соціал-демократ Олаф Шольц неодноразово відмовлявся.
«Україна повинна отримати все необхідне, щоб дійти до того моменту, коли (президент Росії Володимир – ред.) Путін буде змушений усвідомити, що, ймовірно, для нього буде провалом продовжувати», – сказав в інтерв'ю Радіо Свобода депутат від Християнсько-демократичної партії Юрген Хардт.
«Тому не варто виключати деякі види озброєнь», – додав Хардт, який виступає від імені партії з питань зовнішньої політики.
Але це може не втілитися в урядову політику. Найімовірнішим коаліційним партнером його партії є СДПН.
Розбіжності між двома сторонами також поширюються на питання введення військ в Україну. Хардт заявив, що Німеччина повинна розглядати це як частину місії, санкціонованої ООН. Шольц заявив, що це «передчасно» обговорювати.
Тим не менш, вони, ймовірно, погодяться на продовження підтримки України на певному рівні. На одних із останніх теледебатів перед виборами Шольц і лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц були переважно одностайні в цьому питанні.
На противагу цьому лідерка АнД Вайдель заявила, що Німеччина повинна бути нейтральною і розвивати відносини з Росією.
Колесникова каже, що спостерігати за кампанією було боляче.
«Мені боляче, тому що йдеться про мою країну, про мою сім'ю, про моїх друзів, а мета цього – просто виграти голоси виборців», – каже вона.
Її мати Оксана під час війни залишилася в північно-східному місті Харкові, де керувала підземною школою на станції метро і доставляла гуманітарну допомогу поблизу лінії фронту.
Через кілька годин після нашого інтерв’ю вони зустрілися в аеропорту Берлін-Бранденбург.
«Мені хочеться плакати, – сказала Оксана. – Я не бачила її з 2022 року».
|
17 лютого 2025 року Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, повідомили на офіційному сайті уряду країни. 11 грудня 2024 року премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що загальна допомога Німеччини Україні склала 37 мільярдів євро – і це найбільше серед усіх європейських держав. Німеччина надає Україні військову, економічну та гуманітарну допомогу. 20 листопада в уряді Німеччини зазначали, що наразі вже близько 5 мільярдів євро (2023 рік) та близько 1,6 мільярда євро (2022 рік) було витрачено на військову допомогу Україні. Ще близько 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки війни на поставки, які надійдуть лише у 2025-2028 роках. |
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум