Рамазан Алпаут
Татарська мова, друга за поширеністю в Росії, за останні роки занепала: кількість етнічних татар скоротилася з 5,3 мільйона до 4,7 мільйона в період між 2010 і 2021 роками.
Хоча татарська залишається широко поширеною в кількох регіонах, Татарстан, де цією мовою розмовляють найбільше людей, за цей період втратив до 400 тисяч мовних носіїв. Це становить падіння більш ніж на 20%, згідно з даними перепису населення.
Хоча ці цифри раніше ставили під сумнів через спосіб підрахунку в суперечливому переписі населення, немає сумнівів у тому, що кількість татар, які розмовляють рідною мовою, зазнала суттєвого зниження.
Деякі прокремлівські експерти кажуть, що причиною цьому є зовнішні чинники, такі як еміграція, але інші стверджують, що заходи, запроваджені Москвою, прискорили занепад мов корінних народів у російських регіонах, зокрема в Татарстані.
Однією з найбільш руйнівних змін стало внесення у 2018 році поправки до російського Закону «Про освіту», яка зробила вивчення мов меншин добровільним, а російську мову та культуру – обов'язковою частиною базової навчальної програми. Ця зміна значно зменшила можливості для освіти татарською мовою, ще більше послабивши її присутність у школах і суспільному житті.
21 лютого, коли світ відзначав Міжнародний день рідної мови, проєкт Радіо Свобода «Idel.Реалії» поспілкувався з трьома носіями татарської мови про те, як це – користуватися мовою меншини в сучасній Росії, та про виклики, з якими стикається їхня рідна мова. З міркувань безпеки вони попросили не називати їхніх повних імен.
«Ми автоматично розмовляли з нашими хлопцями російською»
Тимур, 50-річний колишній вчитель, який зараз живе в Москві, згадує, що коли ріс у селі в Татарстані в 1980-х роках, «до 11 класу навчався повністю татарською мовою». Однак каже, що сьогодні такого не можна собі уявити.
«Коли я навчався у 1982–1992 роках, нашу школу відвідувало близько 200 дітей. Зараз тут не більше від 30 учнів», – сказав він Радіо Свобода, додавши, що більшість старшокласників відвідують школи у більших селах, де «навчання ведеться переважно російською мовою».
Частково він пов'язує цей занепад з тим, що російська мова є домінуючою.
«Багато батьків самі не хотіли віддавати своїх дітей до татарськомовних груп, навіть якщо вони розмовляли татарською вдома, – каже він. – Більшість батьків мали труднощі з адаптацією в російськомовному середовищі, і вони не хотіли, щоб їхні діти стикалися з тими ж проблемами».
Багато батьків самі не хотіли віддавати своїх дітей до татарськомовних груп, навіть якщо вони розмовляли татарською вдома
Тимур, чия старша дочка розмовляє татарською, а молодші сини – ні, каже, що поширеність російської мови також вплинула на те, якою мовою вони з дружиною спілкуються зі своїми дітьми.
«Ми автоматично розмовляли з хлопчиками російською, тому що їхня освіта в дитячому садку і школі вже була російськомовною, а татарську викладали лише як предмет», – розповідає він. І додає: «Це був наш власний недолік. Ми не ставилися до нашої мови з тією турботою та увагою, на яку вона заслуговувала».
Хоча Тимур каже, що сам «ніколи не стикався з відвертою ворожістю у зв'язку з тим, що говорив або знав татарську мову». Він помітив різку зміну в підході до сприйняття татарської мови в державних школах приблизно тоді, коли в 2018 році були внесені поправки до російського закону про освіту. Тоді він ще працював учителем у Татарстані.
«Навіть у школах і дитячих садках організовувалися татарські групи і класи, і це безпосередньо підтримувалося міністерством освіти, – розповідає він. – Але в якийсь момент (приблизно в 2018 році – ред.) це різко обірвалось.... Це був прямий наказ скоротити кількість годин на вивчення татарської мови, і... я вважаю, що це було явне політичне втручання».
Однак, незважаючи на труднощі, з якими стикається татарська мова, Тимур вважає, що вона «збережеться і буде процвітати», вказуючи на те, що вона все ще має «культурне середовище», яке може допомогти їй підтримуватися.
«Є театри, фільми, книги, – каже він. – Більшість класичних творів татарської культури є у вільному доступі (онлайн – ред.). Я завантажив багато книг і час від часу їх читаю».
«Ворожі проросійські боти»
30-річний Талгат виріс, розмовляючи татарською мовою, але в школі не мав можливості формально вивчати її, навіть коли уроки мали б бути обов'язковими.
«Я перевівся до класу, де викладали моєю рідною мовою, але класний керівник мало чим міг мені допомогти, – розповідає він. – Я знову почав говорити нею лише на четвертому курсі університету, і то з сильним акцентом».
Талгат вважає, що ситуація в Татарстані, де він живе, відтоді погіршилася, та каже, що «на даний момент будь-яка форма освіти рідною мовою знищена».
Він також зіткнувся з ворожістю до татарської мови в інтернеті, особливо в соціальних мережах.
«Я регулярно стикаюся з двома-трьома дуже вороже налаштованими проросійськими ботами.., – каже він. – Таке відчуття, що вони ніколи насправді не були в нашій республіці. Одного разу, просто заради експерименту, я вирішив посперечатись із позицією цих людей... і був здивований негайною агресивною реакцією».
Хоча Талгат все ще певною мірою володіє мовою, він каже, що «не зацікавлений» у будь-яких офіційних заходах, спрямованих на підтримку татарських мовних і культурних традицій, вважаючи їх «по суті симуляцією, призначеною для використання грантів» від державних органів.
Його також не приваблює багато з того, що можуть запропонувати мейнстримні татарські культурні ЗМІ.
«Я не можу слухати жодну з більш ніж п'яти радіостанцій або телепередач рідною мовою, тому що на них виступають переважно виконавці передпенсійного віку або використовують французький акордеон як акомпанемент...» – каже він.
«Татарська мова тепер як церемоніальна»
Алсу, 43-річна мешканка Казані, колишня працівниця сфери освіти, вважає, що закон 2018 року, який зробив вивчення татарської мови «добровільним» у державних школах, серйозно обмежив можливості для вивчення мови, яка і без того перебувала у скрутному становищі.
«Формально її можна вивчати за заявкою, – каже вона. – Насправді це залежить від директора школи та відділу освіти. І зазвичай відповідь – ні. Вони не хочуть морочитися з цим і фальсифікують дані, стверджуючи, що люди цього не хочуть. Але люди хочуть. Їх небагато, але вони хочуть. Їм просто не дають можливості».
Я хотіла, щоб мій син отримав повну освіту татарською мовою. Мені не дозволяли. Навіть погрожували прокуратурою. І це в Татарстані!
Вона також вважає, що закон знизив статус татарської мови серед батьків та учнів.
«Престиж і важливість (мови – ред.) різко знизилися, – каже Алсу. – Татарська перетворилася з державної мови республіки на щось на кшталт церемоніальної».
Хоча її син вивчав татарську мову і мав «чудові» підручники, Алсу не сподівається, що він зможе продовжувати її вивчати.
«Зараз дуже важко, – каже вона. – Я хотіла, щоб мій син отримав повну освіту татарською мовою. Мені не дозволяли. Навіть погрожували прокуратурою. І це в Татарстані!»
З огляду на нинішній клімат, вона вважає, що перспективи татарської мови в Татарстані є похмурими.
«Вона залишиться в книжках, – каже вона. – Її можна відродити, поки вона ще зберігається в деяких селах, де є школи. Але в ширшому масштабі я бачу лише занепад мови в республіці».
Форум