Рей Ферлонґ та Грузинська служба Радіо Свобода
Маріам Нікурадзе є неофіційною рекордсменкою серед грузинських журналістів – жоден з них не отримав стільки штрафів, скільки вона, висвітлюючи з листопада щоденні акції протесту в країні.
Штрафи, які, за словами десятків інших грузинських журналістів, вони також отримали за нібито перекриття доріг.
У деяких випадках протестувальники перекривали дорогу, а журналісти перебували там, щоб зробити репортаж. В інших випадках міліція оточувала самі вулиці, замикаючи в пастці як протестувальників, так і журналістів.
Серед оштрафованих – четверо репортерів грузинської служби Радіо Свобода, які часто отримують повідомлення про штрафи смс-повідомленнями.
«Вам телефонують. Вони вам повідомляють дату, за яку вас оштрафували, та причину», – розповідає Нікурадзе.
Штрафи
Нікурадзе, яка є співзасновницею Open Caucasus Media, каже, що штрафи – це лише невелика частина ширшої стратегії придушення ЗМІ в Грузії.
«Я думаю, що ідея полягала в тому, щоб налякати нас», – сказала Нікурадзе в інтерв'ю Радіо Свобода напередодні Всесвітнього дня свободи преси, який відзначається 3 травня.
«Але зрештою, так чи сяк, я збираюся робити свою роботу»
За словами Нікурадзе, вона заборгувала понад 7 тис. доларів за чотири штрафи, які вона поки що відмовляється сплачувати.
Ця сума штрафу більш ніж у шість разів перевищує середню місячну зарплату в Грузії.
Журналістка каже, що, хоча її не турбує зростання штрафних санкцій, з якими вона стикається, вона стурбована новим законодавством Грузії про іноземних агентів.
Ніколи ще не було так небезпечно бути журналістом у Грузії
OC Media отримує іноземне фінансування, але відмовилося реєструватися як іноземний агент.
«Це означає, що я можу потрапити до в'язниці на п'ять років... Але я вже змирилася з цим», – каже Нікурадзе.
«Ніколи ще не було так небезпечно бути журналістом у Грузії»
Грузія, схоже, перебуває в точці перелому.
Погіршення свободи слова
Колись взірець демократії на Кавказі, Грузія повільно дрейфує зі своєї колишньої прозахідної орбіти і рухається в бік зближення з Москвою.
Минулого року Європейський Союз призупинив фінансову допомогу Грузії, а також заморозив контакти на високому рівні з її урядом, посилаючись на відступ від демократії. Переговори про членство в ЄС були призупинені.
Це призвело до хвилі щоденних протестів у містах по всій країні, за висвітлення яких влада фактично штрафує журналістів. Іноземним журналістам також відмовляли у в'їзді після того, як вони приземлялися в Тбілісі, щоб висвітлювати протести. Нікурадзе продовжує висвітлювати ці протести на щоденній основі.
У лютому парламент, в якому домінують правляча партія «Грузинська мрія» та її сателіт – партія «Народна влада», вніс зміни до Закону «Про телебачення і радіомовлення», які посилив цензурні повноваження національного медіа-регулятора.
Поправки також обмежили «іноземні сили» (що є нечітко визначеним терміном) у фінансуванні мовників або співфінансуванні програм. «Іноземні сили» включає іноземні уряди, негромадян та організації, що базуються за кордоном.
Міжнародний інститут преси попередив після ухвалення законодавчих змін, що ті є частиною «всеосяжного урядового тиску на ЗМІ», який призвів до «швидкого погіршення свободи преси та цілеспрямованого насильства проти журналістів на тлі більш широкого відступу від демократії».
«Погіршення ситуації зі свободою преси в Грузії на тлі зростання авторитаризму викликає надзвичайну тривогу і, якщо воно продовжиться, матиме ширші наслідки для демократії в регіоні», – додали у доповіді.
Репортери без кордонів (RSF) задокументували в Грузії крах свободи ЗМІ за останні роки.
В останньому Світовому індексі свободи преси, опублікованому 2 травня, Грузія посіла 114 місце зі 180 країн. Минулого року вона посідала 103 місце, порівняно з 77 у 2023 році.
Партія «Грузинська мрія» перетворилася на кошмар для журналістів
«Партія «Грузинська мрія» перетворилася на кошмар для журналістів», – сказала аналітикиня RSF Жанна Кавельє в інтерв'ю Радіо Свобода. «У Грузії стало неможливо працювати вільно і безпечно».
Західні країни також широко критикують ставлення Грузії до засобів масової інформації.
У грудні група медіа-організацій, серед яких Європейська мовна спілка (EBU), Міжнародний ПЕН-клуб та RSF, надіслали відкритого листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому висловили тривогу з приводу «жорстоких репресій проти ЗМІ в Грузії».
Було багато повідомлень про напади на журналістів під час висвітлення протестів, у тому числі на репортера Радіо Свобода.
Нікурадзе сказала, що спочатку за це відповідала міліція у формі, але згодом це були «хлопці в чорному без жодних розпізнавальних знаків».
Вона сама розповідає, як її збили зі стіни після того, як в неї поцілили з водомета, як її притиснув до стіни поліцейський та про інші інциденти.
Вироки
Знаменитість грузинської журналістики – це Мзія Амаглобелі, заарештована в січні за те, що нібито вдарила поліцейського під час сутички в Батумі. Суд постановив 28 квітня залишити її під вартою до завершення судового процесу.
Амаглобелі, ветеранка грузинської журналістики, засновниця і директорка двох найвідоміших незалежних медіа-організацій країни, може отримати до 7 років ув'язнення за ляпас, який, згідно зі свідченнями, наданими в суді начальником місцевої поліції, не залишив «ні візуальних ушкоджень, ні кровотечі».
Заарештований разом з нею колега зняв інцидент на відео і провів 8 днів за ґратами. Коли він вийшов на волю, то виявив, що відео було стерте з його телефону і більше не є доказом у справі Амаглобелі.
Нікурадзе похмуро дивиться на те, як розвиваються події для журналістів у Грузії.
«Я думаю, що ми ведемо відлік останніх місяців, коли ми можемо вийти на вулицю і дійсно висвітлювати протести», – сказала вона.
Форум