На третій день свого президентства Дональд Трамп пригрозив посилити санкції проти Росії, якщо Кремль не зробить кроків до укладення мирної угоди з Україною. Як відреагували у Москві і що думають аналітики про це попередження?
Задовго до інавгурації цього тижня і навіть до своєї перемоги на виборах у листопаді Дональд Трамп обіцяв завершити війну Росії проти України, при цьому майже не розкриваючи, як він планує це зробити.
Трам підвищує ставки
Якщо ми не укладемо угоду найближчим часом, у мене не залишиться іншого вибору, окрім як запровадити високі податки, мита та санкції на все, що Росія продаєТрамп
22 січня Трамп окреслив один із важелів, який, за його словами, планує використовувати, аби змусити Росію сісти за стіл переговорів – критично важливий перший крок до будь-якої угоди. Він заявив, що введе нові санкції проти Москви, якщо вона виявить упертість.
«Якщо ми не укладемо угоду найближчим часом, у мене не залишиться іншого вибору, окрім як запровадити високі податки, мита та санкції на все, що Росія продає Сполученим Штатам і іншим країнам-учасникам», – написав Трамп у своєму пості на соціальній платформі Truth Social.
Попередні заяви Трампа, у яких він хвалив Путіна, критикував допомогу США Україні та висловлював бажання швидко завершити бойові дії, викликали занепокоєння серед прихильників України. Вони побоюються, що Трамп може пожертвувати інтересами Києва заради угоди, яка зміцнить Росію.
Проте цього тижня Трамп використовує жорстку риторику проти Росії.
Пост від 22 січня є останнім із серії різких заяв, у яких він наголошував, що війна руйнує Росію, і закликав Путіна шукати мир, поки не стало запізно: економіка Росії «розвалюється», написав він.
«Ворог стоїть біля наших воріт?»
Тон і зміст його заяв сподобалися як Києву, так і західним прихильникам тиску на Росію. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав слова Трампа «сильним сигналом».
Кремль, своєю чергою, швидко дав зрозуміти, що загроза нових санкцій не вплине на нього. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив 23 січня, що в Кремлі не бачать «нічого принципово нового».
Прокремлівський телеведучий Володимир Соловйов висловився ще різкіше, намагаючись заспокоїти росіян.
«Що, з Росією можна так розмовляти? Ми що, програємо війну? Ворог стоїть біля наших воріт?», – написав він у Telegram.
Ці коментарі перегукуються із впевненістю Путіна в тому, що війна йде добре для Росії, попри великі втрати, яких вона зазнає на полі бою, і що економіка тримається, незважаючи на високу інфляцію та інші проблеми.
Під цією оболонкою, однак, може ховатися занепокоєння і деякі експерти зазначають, що нова загроза санкцій від Трампа лише посилить ці тривоги.
«Я думаю, що це справді стривожило Кремль», — сказав Найджел Ґулд-Девіс, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень у Лондоні, в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Орієнтир чи хибна думка, яка веде до провалу?
На думку Ґулд-Девіса, Трамп «встановив орієнтир» майже відразу після вступу на посаду, чим викликав занепокоєння, що він може змусити Україну піти на поступки. Однак останні заяви Трампа більше спрямовані на тиск на Путіна, ніж на Україну.
Не варто переоцінювати вплив економічних труднощів на плани Путіна щодо УкраїниСтановая
Інші аналітики скептично ставляться до того, що економічні проблеми змусять Путіна відмовитися від прагнення підкорити Україну, навіть якщо мирна угода дозволить Росії контролювати близько 20% окупованих територій.
«Не варто переоцінювати вплив економічних труднощів на плани Путіна щодо України», — написала Тетяна Становая, старша наукова співробітниця Центру Карнегі з питань Росії і Євразії (Carnegie Russia Eurasia Center), на платформі X.
«На мою думку, незалежно від економічної ситуації, Путін продовжить прагнути завершити війну на умовах, вигідних для Росії. Для нього це екзистенційний конфлікт. Він глибоко переконаний у тому, що без «дружньої України» довгострокове виживання Росії опиняється під загрозою».
Крім того, за словами Станової, похмура картина економічного становища Росії, яку змальовує Трамп, «суперечать переконанням самого Путіна щодо стану російської економіки», яку він вважає «предметом гордості, особливо в порівнянні із західними економіками».
«Якщо Трамп планує використати цю віру [у слабкість економіки Росії] як важіль, щоб змусити Путіна піти на поступки, то це приречене на провал», – написала вона в іншому пості.
Вторинні санкції та «тіньовий флот»
Однак інші експерти вважають, що значне посилення економічного тиску може змінити розрахунки Путіна.
США мають унікальну та страшну зброю – вторинні санкціїҐулд-Девіс
Скептики, утім, нагадують, що численні раунди західних санкцій, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, не змогли серйозно послабити її здатність продовжувати війну. Іншим питанням є те, які потенційні каральні заходи ще залишаються після того, як адміністрація Байдена, за 10 днів до інавгурації Трампа, ввела санкції, які американські чиновники назвали найжорсткішими на той момент.
Проте значні можливості для санкцій усе ще є, стверджує Найджел Ґулд-Девіс.
«США мають унікальну та страшну зброю – вторинні санкції», – сказав він, маючи на увазі заходи, які вводяться не проти самої Росії, а спрямовані на те, щоб відмовити інші країни та організації від здійснення операцій, які могли б допомогти Москві продовжувати війну.
Вашингтон і Захід також можуть посилити санкції на російський «тіньовий флот» – здебільшого старі й незастраховані судна, які використовуються для обходу обмежень і забезпечення надходження доходів від продажу нафти.
Рейчел Зіемба, експертка з питань санкцій із Центру нової американської безпеки, вважає, що посилення виконання вже запроваджених економічних санкцій і впровадження вторинних санкцій могли б стати найзначнішими кроками, які могла б зробити адміністрація Трампа.
Росії вдалося пом’якшити вплив масштабних санкцій США та заборон на технології за допомогою посередників у третіх країнах, таких як Китай, Казахстан, Узбекистан і Киргизстан. За словами Зіемби, ці країни є вразливими до вторинних санкцій.
Китай, зокрема, відіграє важливу роль у підтримці Росії через постачання технологій подвійного призначення та закупівлі нафти.
«Питання в тому, чи буде адміністрація Трампа більш готова, ніж адміністрація Байдена, запроваджувати санкції проти китайських банків за підтримку російських військових ланцюгів поставок або закупівлю російської нафти», – зазначила вона.
«Поки що залишається відкритим питання, наскільки це риторика і наскільки – реальні дії», – додала експертка.
(Кореспондент Радіо Свобода в Північній Америці Тодд Прінс долучився до підготовки цього матеріалу з Вашингтона.)
- Понад 1200 міжнародних компаній вийшло з Росії, що вшестеро перевищує найбільший попередній масовий вихід компаній за історію, що відбувався в 1980-х роках в Південній Африці.
- Майже два мільйони освічених росіян виїхали з Росії, включаючи пів мільйона, які переїхали лише до одного технологічного парку в Узбекистані.
- Через скорочення робочої сили внаслідок міграції та війну, Кремль не має механізмів для подолання інфляції, маховик якої розкручується, вважають аналітики.
Форум