Очікується, що міністри закордонних справ ЄС 15 липня затвердять угоду про запровадження санкцій проти осіб та організацій, які вважають винними у «діях, що дестабілізують» Молдову, де Росія все ще має значний вплив і утримує понад 1000 військових у сепаратистському Придністровському регіоні.
Режим санкцій був уперше запроваджений у 2023 році з метою захисту Кишинева від спроб проросійських сил повернути політичний контроль над країною.
Наразі до чорного списку потрапили 16 осіб та дві організації, зокрема олігархи-втікачі Влад Плахотнюк та Ілан Шор, які покинули Молдову.
У запропонованому новому списку, з яким ознайомилося Радіо Свобода, фігурують сім фізичних та три юридичні особи – усі вони так чи інакше пов'язані з Шором.
Шор, який проживає в Росії і якого молдовська поліція вважає відповідальним за схему підкупу виборців минулого року, що ледь не призвела до зриву референдуму про майбутнє членство в ЄС, був ключовою фігурою у скандалі з банківським шахрайством десять років тому, коли з молдовських банків було виведено близько 1 мільярда доларів на кредити, які так і залишилися невиплаченими.
Політична партія Шора під назвою «Шор» була оголошена поза законом у 2023 році, але через рік він створив новий політичний блок з Москви під назвою «Победа», який є одним з трьох суб'єктів, проти яких у ЄС пропонують запровадити санкції.
В офіційному тексті санкцій зазначається, що «політичний блок «Победа» причетний до поширення неправдивої інформації та схем підкупу виборців» як під час минулорічного референдуму, так і під час президентських виборів, які повернули до влади проєвропейську президентку Маю Санду.
У списку також фігурує компанія Шора A7.
Брюссель описує її як фірму, «створену Іланом Шором разом з кількома фінансовими компаніями в Москві, яка співпрацює з російськими державними структурами», і звинувачує в тому, що вона є інструментом, який він використовує для купівлі голосів виборців.
Транскордонні фінансові перекази
A7 також звинувачують у сприянні транскордонним фінансовим переказам для російських клієнтів в умовах західних санкцій.
Третьою організацією у списку є «Культурно-освітній центр Молдови», який, за даними ЄС, роздавав безкоштовні ваучери виборцям, яких перевозили на московську виборчу дільницю, «одночасно просуваючи «Карту громадянина Республіки Молдова» в межах пропагандистської програми Російської Федерації».
За даними ЄС, це була ще одна діяльність, за якою стояв Шор і його соратники.
Окремі особи зі списку також, як видається, пов'язані з Шором.
Александру Бешкєру є лідером політичної партії «Альтернатива та сили порятунку Молдови» (Forța de Alternativă și de Salvare a Moldovei), яка є однією з правонаступниць партії «Шор» і зараз перебуває під егідою політичного блоку «Победа».
Вікторія Фуртуне, лідерка партії Moldova Mare («Велика Молдова»), є ще однією особою, яка, як стверджується, отримала вигоду від покровительства Шора.
Депутати молдовського парламенту Олександр Нестеровський та Ірина Лозован, обидва з партії Renastere («Відродження»), яка вважається ще одним наступником партії «Шор», також пропонуються для внесення до чорного списку.
На початку цього року вони були засуджені до 12 і шести років ув'язнення відповідно за незаконне фінансування політичних партій. Обидва зникли після винесення вироків, і влада Кишинева вважає, що вони переховуються в сепаратистському Придністровському регіоні.
Лідерка партії Renastere Наталія Параска також фігурує в документі ЄС, в якому вказано, що вона є членкинею правління вже підсанкційної компанії «Євразія», яка, згідно з матеріалами, яка є у ЄС, «активно бере участь у незаконних схемах фінансування» Шора.
Вадим Грозаву, лідер партії «Победа», та Олексій Лунгу, який очолює партію «Шанс», також, як очікується, мають бути внесені до чорного списку.
Без мера Кишинева
Однак санкції ЄС не поширюються на мера Кишинева Іона Чебана.
Плутанина виникла 9 липня, коли Міністерство закордонних справ Румунії оголосило на своєму сайті, що з міркувань національної безпеки Бухарест заборонив йому в'їзд до Румунії.
Цей захід також включає заборону на доступ до Шенгенської зони ЄС, яка охоплює більшість країн ЄС, а також країни, що не є членами ЄС, як-от Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Чебан буде включений до Шенгенської інформаційної системи (SIS), яка є базою даних Шенгенської зони, що використовується для обміну інформацією про управління кордонами та безпеку, якщо він не подасть апеляцію на це рішення.
Але це не означає повної заборони, оскільки окремі європейські столиці можуть обійти румунську заборону, видавши візу до своєї країни або просто дозволивши йому в'їзд.
Форум