Міжнародна безпекова і фінансова системи, побудовані і очолювані США після Другої світової війни, пережили Холодну війну, регіональні війни, економічні кризи і навіть глобальну пандемію.
Але, на думку однієї з колишніх радників президента Дональда Трампа, а нині одної з найвідоміших його критиків, цей міжнародний порядок може не пережити його чотирирічний президентський термін.
«Це кінець міжнародної системи, якою ми її знаємо», – сказала Фіона Гілл, колишня радниця Трампа з питань Росії, а нині експертка Інституту Брукінгса, в інтерв'ю Радіо Свобода в рамках серії з трьох частин під назвою «Зрушення у зовнішній політиці Америки».
«Вона, чесно кажучи, давно вже руйнується».
«Президент Трамп ясно дав зрозуміти, що не має наміру більше ні платити (за цей міжнародний порядок – ред.), ні політично підтримувати ці структури. Те саме стосується і внутрішніх інститутів, які забезпечували проєкцію впливу США на міжнародній арені», – сказала Фіона Гілл.
Зміна зовнішньої політики Америки: серія інтерв'ю Радіо Свобода
Це серія інтерв'ю Радіо Свобода зі світовими мислителями, яка складатиметься з трьох частин, що пропонують різні точки зору на те, чого ми навчилися за перші 100 днів другого терміну президента США Дональда Трампа. Мета – дати уявлення про те, як адміністрація Трампа підходить до вирішення деяких з найскладніших питань для Європи та ширшого регіону з часів Другої світової війни: вторгнення Росії в Україну, посилення конфронтації між Росією і Заходом та зростання хвилі дезінформації.
Так званий міжнародний порядок, заснований на правилах – так Вашингтон називає післявоєнну світову систему, – ґрунтується на таких принципах, як територіальна цілісність, колективна безпека, права людини та вільна торгівля. Такі інституції, як Організація Об'єднаних Націй (ООН), Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний кримінальний суд (МКС), членом якого США не є, були створені для того, щоб підтримувати і забезпечувати дотримання цих цінностей.
Але після повернення до Білого дому Дональд Трамп заявив, що система більше не працює на користь США та американських робітників, вказуючи, зокрема, на втрату виробничих робочих місць на користь Китаю та інших країн з ринками, що розвиваються. Це, за його словами, спустошило міста і селища по всій країні і призвело до величезного торговельного дефіциту.
Це момент істини
Деякі експерти стверджують, що, незважаючи на всі її недоліки, нинішня міжнародна система під проводом США відкрила безпрецедентний період глобального миру і процвітання. Якщо вона збережеться в якійсь формі, то це буде залежати від Європи та Азії, сказала Гілл.
«Це момент істини» для країн цих регіонів, включаючи Китай, – сказала вона. – Що вони насправді цінують? Наскільки вони цінують ці інституції? Якщо цінують, то через необхідність вони мають стати тими країнами, які їх підтримають».
Гілл є провідною дослідницею Росії та біографкою російського президента Володимира Путіна. Вона безпосередньо спостерігала за міжнародною діяльністю лідера Кремля. Гілл супроводжувала Трампа на саміті з Путіним у Гельсінкі у 2018 році, який увінчався прес-конференцією, яку дослідниця згодом назвала «принизливою і образливою» для США.
Гілл також давала свідчення в Конгресі під час перших слухань щодо імпічменту Трампа в 2019 році. Після відходу з уряду вона була активною і відомою критикинею Трампа, а в березні адміністрація Трампа відкликала у Гілл допуск до секретної та класифікованої інформації.
У розмові з Радіо Свобода Гілл сказала, що США, схоже, йдуть за вектором Росії під керівництвом Путіна та Угорщини Віктора Орбана, оскільки Трамп намагається відсунути на другий план такі інститути, як Конгрес і суди, які забезпечували стримування і противаги виконавчій владі – звинувачення, висунуте іншими відомими критиками Трампа.
«Я ніколи не думала, що побачу, як Сполучені Штати зблизяться з Росією таким чином, як це відбулося. Зближення відбувається, але не в тому напрямку, в якому люди думали, що воно може відбуватися після 1989 року», – сказала вона, маючи на увазі демократичні революції, які повалили авторитарних лідерів у комуністичній Східній Європі.
Хоча Гілл заявила, що невдоволення нерівністю в США, яка допомогла Трампу двічі прийти до влади, є реальним і законним, вона зазначила, що більшість американців не голосували за гіперперсоналізоване президентство та ерозію інституцій.
Фортеця США та мир в Україні
У той час як Трамп просуває багатошарову ініціативу протиракетної і протиповітряної оборони, що отримала назву «Залізний купол», і намагається відновити американське виробництво, Гілл бачить ширший стратегічний зсув: відхід від глобальної участі до «фортеці під назвою Сполучені Штати».
Я ніколи не думала, що побачу, як Сполучені Штати зблизяться з Росією таким чином, як це відбулося
Центральне місце в цьому баченні займає вирішення війни в Україні як частина ширшої угоди з ядерною Росією, великою державою-суперником, яка також прагне змінити міжнародний порядок, що склався під проводом США. Повернувшись на посаду, Трамп зробив припинення конфлікту, який триває вже четвертий рік, своїм головним пріоритетом, закликавши в березні до негайного 30-денного припинення вогню.
Київ погодився на пропозицію США. Але президент Росії Володимир Путін загальмував: його війська утримують перевагу, нарощуючи темпи просування на полі бою. За словами Гілл, ця затримка ставить Трампа в скрутне становище.
«Він шукатиме, на кого перекласти провину. Але він не звинувачуватиме Путіна», – каже вона.
Вона додала, що Трамп вважає лише Путіна і президента Китаю Сі Цзіньпіна справжніми колегами і мало терпимий до того, що він сприймає як неповагу або незацікавленість з боку лідерів, яких він вважає рівними собі.
«Цілком можливо, що в міру того, як він все більше стає злий на Путіна, він все більше і більше зацікавлений в тому, щоб нападати на Україну, тому що він не хоче виглядати слабким», – сказала вона.
Ця напруженість була повною мірою продемонстрована під час лютневої зустрічі в Білому домі, де Трамп звинуватив президента України Володимира Зеленського у відсутності справжньої зацікавленості в мирі, згідно з джерелами, поінформованими про цю розмову.
Цілком можливо, що в міру того, як Трамп все більше стає злий на Путіна, він все більше і більше зацікавлений в тому, щоб нападати на Україну, тому що він не хоче виглядати слабким
Гілл вважає, що війна навряд чи закінчиться, якщо Путін не зрозуміє, що подальші перемоги на полі бою недосяжні. Це, на її думку, вимагатиме постійної підтримки України з боку Заходу – військової, фінансової та політичної, – незалежно від участі США.
У довгостроковій перспективі, за її словами, Україна має бути інтегрована в будь-яку архітектуру європейської безпеки, що виникне після війни. Однак, яку роль відіграватимуть США в цьому майбутньому, залишається невизначеним, оскільки Трамп продовжує свою політику стратегічного скорочення витрат.
Тим часом, застерігає Гілл, ескалація атак Трампа на глобальні інститути і внутрішні системи стримувань і противаг руйнує альянси і підриває імідж Вашингтона на світовій арені.
«Сполучені Штати втратили довіру в усьому світі», – сказала вона. «Багато що з цього незворотньо. США знадобиться дуже багато часу, щоб відновити те, що вони втратили».
Урок, додала вона, суворий: «Те, що ви будуєте протягом століття, може бути демонтоване за 100 днів».
Це перша з трьох частин серії інтерв'ю про зміни у зовнішній політиці Америки. Друге інтерв'ю буде опубліковано наступного тижня: розмова з Кліффордом Д. Меєм, засновником і президентом Фонду захисту демократій.
Форум