Про перевезення військовополонених літаком Іл-76 Росія повинна була повідомити Міжнародний комітет Червоного Хреста – щоб з’ясувати, чи зробила вона це, Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець офіційно звернувся до МКЧХ із запитом. Про це він сказав в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок). Посадовець висловив сумнів, що російська сторона передала таке попередження.
Чи слід очікувати в найближчому, можливо, майбутньому, якоїсь публічної реакції на це від Міжнародного комітету Червоного Хреста? Про це в етері програми «Свобода Live» журналісти Радіо Свобода запитали в речника делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Олександр Власенко.
– У нас така практика, що на першому місці ми ставимо інтереси, власне, самих військовополонених і взагалі населення, яке не бере участі в конфлікті. А військовополонені вони є тими, що припинили участь в конфлікті. І тому, як правило, всі дії, які у нас відбуваються, ми непублічно обговорюємо зі сторонами конфлікту для того, щоб не нашкодити, власне, самим військовополоненим.
– Скажіть, будь ласка, чи зверталися до вас родичі людей, можливо, за ці останні дні, чиї прізвища були оприлюднені прокремлівськими медіа в телеграм-каналах, які нібито були на борту літака?
Ми розшукуємо 17 тисяч
– У нас постійно звертаються родичі з пошуку зниклих безвісти. У нас станом на кінець третього кварталу минулого року таких звернень було 17 тисяч, тобто ми розшукуємо 17 тисяч. І я знаю, що в четвертому кварталі було також доволі багато таких звернень, тобто ця цифра явно більша, просто вона ще не порахована, тому що ще січень. І мені складно сказати, чи зверталися серед них ті, хто хотів дізнатися долю можливих тих людей, які нібито були призначені на обмін, чи це були нові звернення, але звичайно, що звернення йдуть в принципі зі звичайним потоком, і вони також були і вчора, і позавчора, щодня.
– Вони були і вчора, і позавчора, але ви не знаєте, чи пов'язано це з падінням літака?
– Так, це я не можу вам сказати.
– Це просто ви не можете сказати чи це справді невідомо, важко з'ясувати?
– Мені наразі це невідомо. В принципі у нас така практика, що ми…
Йдеться про особисті дані людей
Розумієте, йдеться про особисті дані людей. І, як правило, про долю цих людей ми повідомляємо тільки тим людям, які в нас відкрили справу з пошуку зниклих безвісти, а також повідомляємо Національне інформаційне бюро відповідної сторони, громадянами якої є розшукувані особи. Якщо вони хочуть спілкуватися із медіа, із іншими публічною особами, це їхнє право. Але ми їм обіцяємо, що без їхньої згоди ми жодного слова не будемо говорити про їхніх близьких і рідних, які перебувають у полоні.
– А от суто по процедурі, якщо людина побачила ім'я свого родича, батька, чоловіка от в цих списках, і ця людина в полоні, цей чоловік чи батько, то за процедурою куди можна звертатися, щоб принаймні дізнатися про долю цієї людини? Я вже кажу от конкретно на тлі цієї новини, що впав літак і нібито там були українські військовополонені.
– Розумієте, тут багато є нюансів. Якщо залежить від того, чи, наприклад, людина, яка розшукує свого зниклого безвісти родича, точно знає, що ця людина є в полоні, що цей статус підтверджено. Тобто механіка така. Вперше вони звертаються до нас... Спочатку це приймало запити Центральне агентство з розшуку, тепер ми ці запити приймаємо в межах кожної з делегацій в Росії і в Україні. І ми порушуємо справу з пошуку зниклого безвісти. І ми спрямовуємо запит до Національного інформаційного бюро іншої сторони. І ми маємо отримати підтвердження, що, наприклад, так, така людина є військовополоненою. Або, скажімо, вона може бути загиблою чи просто про неї немає звістки.
І якщо, наприклад, відповідаючи на ваше запитання, що в людини є ось така точна інформація, що ця людина є військовополоненою, і вона підтверджена з іншої сторони, і у нас ця інформація є, і ми повідомили родича, який у нас цю справу порушив, що так, ця людина є військовополоненою, можна звертатися до нас. Ми намагаємося з'ясувати долю цієї людини. Але це можна звертатися в будь-якому випадку, не лише, якщо це там сталася трагедія. Тобто вони звертаються постійно.
У нас, знов-таки, станом на кінець жовтня було десь близько 100 тисяч контактів – з початку ескалації конфлікту до кінця жовтня – з родичами тих людей, які порушили в нас справи з пошуку зниклих безвісти. Це бувають різні моменти. Це може бути уточнення, що з'явилася якась інформація, хоча ми в принципі оперативно самі повідомляємо, що ми маємо якусь інформацію, наприклад, за результатами візиту до місць тримання під вартою. Або, скажімо, отримали якусь там додаткову інформацію від тих людей, яких ми бачили, скажімо, в тих місцях, де утримують людей, але не бачили цю конкретну людину, яку розшукує. Але люди часто звертаються самі. Тому що, як ви сказали, вони там побачили, що ця людина може бути в списку на обмін, або побачили якесь відео в ютубі, в якомусь телеграм-каналі. Тобто, вони часто проявляють самі ініціативу і звертаються до нас.
– Олександр, ми достеменно зараз не знаємо, чи були на борту Іл-76 полонені, чи не були. Але якщо вони там були і Росія, наприклад, використала цих людей як живий щит, що допускають із українського боку, значить, тіла цих людей рано чи пізно мають якось повертати. Ми не знаємо, як це буде відбуватися конкретно в цьому випадку, але розкажіть нам про механізм, як це має бути, хто і коли це буде робити, чи можуть дозволити, власне, ці механізми виявити, чи були там люди на борту Іл-76.
– Дивіться, обмін тілами відбувається постійно, тому що в чому суть перебування людей під вартою – це для того, щоб унеможливити їх повторну участь у збройному конфлікті. Тому Женевські конвенції чітко свідчать про те, що військовополонені мають бути звільнені і повернені після завершення збройного конфлікту.
Якщо є загиблі внаслідок цієї катастрофи, то, звичайно, що їхні тіла також мають бути повернені
Якщо ж відбуваються якісь обміни або, як ми любимо говорити нашою мовою, це одночасне звільнення і передача, репатріація, то це добра воля сторін конфлікту. Якщо говорити про тіла загиблих, то, звичайно, абсурдно говорити про їх повторну участь. Тому тіла мають повертатись якнайшвидше. І такі обміни тілами відбуваються. Ми беремо в цьому певну участь в обміні тілами між Російською Федерацією і Україною. Ну і, звичайно, що... Можна говорити про... Якщо є загиблі внаслідок цієї катастрофи, то, звичайно, що їхні тіла також мають бути повернені.
– А чи були від Росії вже якісь сигнали, що вони ж заявили, що там були тіла 65 військовополонених? Чи були від Росії якісь сигнали по лінії Червоного Хреста, що вона готова видати ці тіла? Бо, наприклад, тіл ніхто не бачив поки що.
– Ну, це дуже мало часу минуло з того моменту для того, щоб були такі заяви, щоб були такі сигнали. Тобто, зазвичай, має більше часу минути для того, щоб сторони провели такий обмін. Такі обміни відбуваються регулярно.
– Але коли відбудеться такий обмін, то, певно, сторони будуть знати, які саме тіла вони віддають. Тобто, якщо це будуть люди, які могли бути на борту, то, мабуть, обидві сторони будуть про це знати. Чи необов'язково? Я просто не розумію, справді.
– Знаєте, тут краще звертатися до судмедексперта, тобто, яким чином там далі відбувається ситуація, мені складно сказати, тому що наша роль полягає в тому, що ми фасилітуємо, власне, цей сам процес. Тобто, якщо є запит від родича до Національного інформаційного бюро, ми звертаємося і просимо прояснити долю, і нам кажуть, що ця людина є загиблою, то далі можна говорити про повернення його тіла. І, власне, коли, ну, там… мені важко сказати, скільки там тіл… ну, міняють, але, ну, ясно, що це не один на один, і там можуть бути тіла людей, які загинули за різних обставин, але це комбатанти.
І що далі відбувається після того, як відбувся обмін, тобто, ми беремо участь, як просто фасилітації цього процесу обміну між однією і іншими сторонами. А що відбувається далі чи відбуваються там якісь судово-медичні експертизи, певний аналіз, це краще запитати все-таки в судово-медичних експертів, тому що я просто не можу сказати. Ну, ясна річ, що це тіла людей, тобто, це не може бути так просто, знаєте, як обмінятися там якимись товарами, тобто, йдеться про тіла людей, в цьому має бути залучена Національна поліція, судово-медичні експерти, але краще запитувати про це в них.
Ми постійно намагаємося отримати доступ до 100% військовополонених. І на сьогодні у нас немає доступу до 100% військовополонених
– Чи очікуєте ви якихось змін в тому, що стосується допуску або недопуску представників Червоного Хреста до полонених? Чи може, умовно кажучи, збиття літака стати переломним моментом у поводженні з полоненими або у поверненні тіл?
– Ну, важко сказати, що може бути таким тригером для того, щоб покращити умови. Ми постійно намагаємося отримати доступ до 100% військовополонених і по один, і по інший бік від лінії фронту. І на сьогодні у нас немає доступу до 100% військовополонених. Звичайно, ми хотіли б його мати. Ми постійно про це ведемо діалог, і ми намагаємося впливати на сторони для того, щоб ми цей доступ мали. Ну, що буде спонукати, розумієте, це мені доведеться гадати, і я не хотів би цього робити, тому що йдеться, все-таки, про долі людей, яких чекають вдома, і будь-яка інформація, вона може бути дуже болючою, болісною для тих людей, які чекають на своїх рідних і близьких.
|
Російська державна інформаційна агенція ТАСС із посиланням на Міноборони РФ поширила зранку 24 січня інформацію, що «при виконанні планового польоту зазнав катастрофи літак Іл-76. Літак упав за 5-6 км від села Яблоново в Корочанському районі. На борту повітряного судна перебували 65 полонених військовослужбовців ЗСУ, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, шість членів екіпажу літака та троє супроводжуючих».
Голова оборонного комітету Держдуми Росії Андрій Картаполов заявив, що Україна навмисно збила Іл-76, знаючи, що на борту перебували українські військовополонені, і закликав призупинити всі обміни військовополоненими на невизначений термін. Заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв звинуватив українців у «внутрішньополітичній боротьбі», а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав до термінового скликання засідання РБ ООН та звинуватив Україну у тероризмі.
Низка українських медіа з посиланням на свої джерела спочатку повідомила, що літак збили ЗСУ, але потім це видалили. За даними джерел ЗМІ, цей Іл-76, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300, якими Росія постійно обстрілює Харків.
Генштаб ЗСУ прямо не відреагував на інцидент, але зауважив, що Росія здійснила 19 ракетних ударів по Харківській області з Бєлгородської області за останній тиждень, і наголосив, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) 24 січня підтвердило, що на 24 був запланований обмін військовополоненими, але він не відбувся, і наголосили, що «відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук звинуватив Росію у спробі дискредитувати Україну через катастрофу військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області.
Пізно ввечері 24 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна наполягатиме на міжнародному розслідуванні обставин падіння військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області Росії.
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76. Загибель щонайменше трьох із них підтвердили їхні родичі. Екіпаж належав до 117-го військово-транспортного авіаційного полку із дислокацією в Оренбурзі.
|
Форум