Міністр оборони України Рустем Умєров лаконічно відповів на запитання про можливий дозвіл від США завдавати ударів по території Росії далекобійною зброєю: «Побачимо», – сказав він під час брифінгу у Києві 18 листопада.
Також вирішив багато про це не говорити і президент України Володимир Зеленський. 17 листопада під час вечірнього звернення він сказав: «Ударів завдають не словами. Такі речі не анонсують. Ракети самі за себе скажуть».
А ввечері 18 листопада голова європейської дипломатії Жозеп Боррель підтвердив дозвіл США застосовувати ракети дальністю до 300 кілометрів по території Росії.
Офіційного підтвердження цієї інформації з боку Вашингтона поки що немає.
Радіо Свобода зібрало українські реакції на публікації світової преси про «дозвіл Україні бити углиб РФ».
Яка причина?
Російські обстріли тривають, російська армія все активніше просувається на сході України, зауважують експерти, тим часом лунають бажання посадити Україну та РФ за стіл переговорів.
Проте президент України Володимир Зеленський наголошував на «мирі через силу», який можна досягнути тільки з достатньою кількістю зброї, а не «підтримкою у переговорах».
А міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що завершення війни «в нічию» не вигідне жодній стороні. А до цього відкинув можливість переговорів.
То що ж стало причиною «дозволу бити углиб РФ»?
Остання спроба Байдена якимсь чином виправити його бачення в історії як президента, який не надав достатньо допомоги УкраїніСергій Куделя
Сергій Куделя, науковець з Університету Бейлор в Техасі виділив дві причини, чому рішення могло бути не ухвалене раніше. Раніше у Білому домі посилались на ризики ескалації, якщо США таки дозволять бити вглиб РФ. Але зараз, каже, стало зрозуміло, що початкова відмова у такому дозволі була політично вмотивована, адже тоді в США тривала передвиборча кампанія. А по-друге, каже науковець, – Джо Байден не хоче увійти в історію як президент, який не надав достатньо допомоги Україні.
«Своїм затягуванням багатьох рішень, пов'язаних із наданням зброї він фактично створив дуже сприятливі умови для подальшого наступу Росії на Україну. Мені здається, що це така остання спроба Байдена якимсь чином виправити його бачення в історії як президента, який не надав достатньо допомоги Україні», – сказав він в етері Радіо Свобода.
Експерти відзначають роль розміщення солдатів Північної Кореї на території Курської області Росії. Тобто, мовляв, це могло бути також і сигналом Пхеньяну – не варто було вам втручатися у цей конфлікт.
Рішення про дозвіл бити по території Росії може бути саме відповіддю на створення військового блоку «РФ – Північна Корея»Валерій Клочок
Журналіст та оглядач Радіо Свобода Віталій Портников припускає, що рішення могло бути результатом попередньої домовленості між 46-м президентом Джо Байденом і 47-м президентом Дональдом Трампом. «Ми не знаємо, якщо це рішення ухвалюється, чи обговорювалося воно з вже обраним президентом США. Як правило, такі рішення, якщо вони ухвалюються, вони комунікуються. І це теж могло бути саме так, для того, щоб створити для Дональда Трампа позицію на майбутніх його консультаціях з Кремлем, якщо такі консультації відбудуться», — зазначив Портников в етері Радіо Свобода.
Із ним погоджується і керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок, який вважає, що є підстави думати про погодження позицій Байдена і Трампа. Адже, додає, це єдина зовнішня політика США у частині стримування агресії у світі:
«Долучення саме Північної Кореї стало, як на мене, тригером і таким тиском на Захід про необхідність ухвалювати якісь екстраординарні рішення», — підкреслив він у коментарі проєкту Радіо Свобода «Свобода Ранок». – Участь Північної Кореї у війні – серйозна загроза для всього західного світу. Тож рішення про дозвіл бити по території Росії може бути саме відповіддю на створення військового блоку «РФ – Північна Корея».
Перспективи та ризики
Влучання такої ракети повністю знищує навіть підготовлений, заглиблений командний пунктАндрій Риженко
Військовий експерт Андрій Риженко каже, що рішення щодо ракет ATACMS «дуже довго назрівало». Він пояснює, що ці ракети здатні змінити ситуацію на фронті, адже ураження складів, пунктів управління та аеродромів у межах 300 кілометрів серйозно знижує операційну спроможність російських військ, особливо гелікоптерів.
«Це ж саме стосується складів, пунктів управління, тому що зараз вони – під безпосереднім прицілом, і влучання такої ракети повністю знищує навіть підготовлений, заглиблений командний пункт», — підкреслив Риженко.
Однак він також наголошує на обмеженій кількості цих ракет: «У порівнянні з тим, що по нас застосовує РФ: понад 100 ракет – «Калібр» і «Х-101», звичайно, ця кількість невелика. Але ми беремо тим, що б’ємо дуже точно і по дуже вразливих місцях противника».
Федір Веніславський, народний депутат України, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки у етері Радіо Свобода також зазначив, що кількість ракет недостатня для того, щоб кардинально змінити хід війни. «Чи достатня кількість таких ракет? Звичайно, недостатня. Тому що нам їх дають, на превеликий жаль, не в сотнях чи тисячах, а в десятках», – сказав він в етері проєкту «Свобода.Live».
Чого чекати далі?
У Москві пообіцяли «адекватну та відчутну» відповідь на удари по території Росії американською зброєю дальнього радіуса дії. Представниця МЗС Росії Марія Захарова у своїй заяві сказала, що якщо удари по РФ відбудуться, вони будуть трактувати це як «участь США у бойових діях проти Росії». Щоправда, без уточнень, яку саме відповідь готує Кремль. Речник президента Росії Дмитро Пєсков у коментарі російському інформаційному агентству ТАСС назвав рішення США «небезпечним та нерозважливим».
Оці сигнали, які надаються сьогодні Заходом, вони можуть спровокувати різні процеси в самій РосіїВалерій Клочок
Оглядач Радіо Свобода Віталій Портников не вважає, що Росія здатна піти на ескалацію із Заходом до інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.
А аналітик Валерій Клочок також підкреслює, що ситуація в Кремлі стає дедалі напруженішою, адже серед російських еліт назрівають розбіжності щодо подальшої стратегії. Тому дозвіл на удари вглиб Росії далекобійною зброєю, на його думку, може подавати сигнал російським елітам. Адже, каже, втома від затяжного конфлікту розколола їх.
«Є три угруповання, які готові:
- перше – заморозити війну;
- друге – воювати до, вибачте, «побєдного» кінця, тобто до останнього «рускава»;
- і третя група, яка готова взагалі повернути всі території України.
Звісно, зараз превалює група так званого Патрушева, який готовий воювати. Але саме оці сигнали, які надаються сьогодні Заходом, вони можуть спровокувати різні процеси в самій Росії», – зазначив Валерій Клочок у етері програми «Свобода Ранок».
17 листопада американські ЗМІ повідомили з посиланням на джерела, що адміністрація президента США Джо Байдена зняла обмеження, які блокували використання Україною наданої США зброї для ударів углиб російської території.
За повідомленнями, найближчими днями Україна планує здійснити перші далекобійні удари, хоча подробиці операції не розголошуються з міркувань безпеки. Очікується, що для ударів будуть використані ракети ATACMS із дальністю до 306 кілометрів.
Форум