22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який істотно змінює підпорядкування та повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ці органи, створені у відповідь на вимоги західних партнерів для боротьби з корупцією в Україні, втратили низку гарантій незалежності. Факт ухвалення закону №12414 народними депутатами та його подальше підписання президентом Володимиром Зеленським викликало хвилю протестів в українських містах і стало предметом критики з боку міжнародних партнерів.
На що саме вказують на Заході та чим це може загрожувати майбутньому української євроінтеграції та допомоги в цілому?
Попередження та застереження
Одними з перших на ситуацію з імовірним агентом ФСБ у НАБУ, якого «викрила» СБУ, відреагували посли країн «Групи семи». Це сталося ще до ухвалення законопроєкту. У спільній заяві 21 липня в X вони написали:
«G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема розслідуванням щодо кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозні занепокоєння та намір обговорити ці події з керівництвом уряду».
Згодом дипломати зустрілися з очільниками СБУ, ОГП і ДБР, аби обговорити події навколо НАБУ.
«Обговорили низку питань: від викорінення корупції і реформи правоохоронних органів, до боротьби з ворогом на передовій і всередині країни – з агентами РФ. Наші міжнародні партнери отримали вичерпні відповіді на всі свої запитання: і щодо роботи правоохоронних органів України в цілому, і щодо нещодавньої спецоперації по нейтралізації російського впливу на НАБУ», – написав генпрокурор України Руслан Кравченко.
Вже після ухвалення закону та його підписання Володимиром Зеленським з критикою виступили у Єврокомісії. Зокрема, речник Європейської комісії Гійом Мерсьє висловив занепокоєння рішенням української влади щодо антикорупційних інститутів.
Ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ в Україні і повинні діяти незалежноГійом Мерсьє
«Європейський Союз занепокоєний нещодавніми діями України щодо її антикорупційних інституцій, НАБУ та САП. Ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ в Україні і повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та збереження суспільної довіри», – заявив посадовець.
Він також зауважив, що ЄС надає Україні значну фінансову підтримку, яка «залежить від прогресу у сфері прозорості, судової реформи та демократичного врядування».
Мерсьє додав, що вступ України до ЄС вимагає від країни «сильної спроможності боротися з корупцією та забезпечувати інституційну стійкість».
Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос написала у X, що «скасування ключових гарантій незалежності НАБУ є серйозним кроком назад». Також Кос зауважила: «Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є надзвичайно важливими для шляху України до ЄС».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у коментарі Financial Times застерегла: «Ці зміни загрожують не лише боротьбі з корупцією – вони ставлять під питання весь курс України на євроінтеграцію. Ми очікуємо пояснень від Києва».
Президентка Єврокомісії вже мала розмову із Володимиром Зеленським, заявив речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє.
«Президентка фон дер Ляєн висловила свою серйозну стурбованість щодо наслідків змін і попросила владу України надати пояснення. Повага до верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими елементами Європейського Союзу. Як від країни-кандидатки, від України очікується повне дотримання цих стандартів. Компромісу бути не може», – йдеться в заяві.
Українцям ще не пізно змінити це рішенняБенжамін Хаддад
Міністр Франції з європейських справ Бенжамін Хаддад в інтерв'ю французькому радіо сказав: «Українцям ще не пізно змінити це рішення».
У Міністерстві закордонних справ Німеччини наголосили, що «незалежність і сила» антикорупційних органів відіграли вирішальну роль у реформах, які Україна впроваджувала останніми роками. Там наголосили: «оцінка України на міжнародній арені надалі залежатиме від її поступу у цьому напрямку».
Міністр МЗС Німеччини Йоганн Вадефул же під час візиту до Києва особисто зустрівся із керівниками НАБУ та САП і зауважив, що «обмеження незалежності антикорупційного органу України гальмує просування України до ЄС».
МЗС Швеції, своєю чергою, висловило «серйозне занепокоєння» у зв’язку з ухваленням Верховною Радою закону № 12414, який, на думку Стокгольма, може поставити під загрозу незалежність ключових антикорупційних структур.
«За останнє десятиліття Україна досягла значного прогресу в боротьбі з корупцією – важливо не зупинятися на досягнутому. Швеція залишається сильним партнером у проведенні реформ в Україні», – зазначили у заяві шведського зовнішньополітичного відомства у соцмережі Х.
Обмеження діяльності цих інституцій було б значним кроком назадКаспар Велдкамп
Голова МЗС Нідерландів Каспар Велдкамп також висловив застереження щодо змін, які можуть обмежити незалежність антикорупційних органів. «Обмеження діяльності цих інституцій було б значним кроком назад», – заявив він.
Велдкамп додав, що «захист незалежності цих інституцій та подальший прогрес у сфері верховенства права залишаються ключовими для процесу вступу України до ЄС».
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський у дописі в Х нагадав, що боротьба з корупцією залишається ключовою умовою для європейської інтеграції України:
«Ситуацію в Україні ми уважно відстежуємо. Боротьба з корупцією – ключова частина шляху до ЄС. Україна належить до Європи, і нашу підтримку мають її громадяни. Але ця підтримка ніколи не була і не буде карт-бланшем на будь-які кроки уряду. Я нагадав про це сьогодні міністру Андрію Сибізі».
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, співавтор ініціативи щодо нових жорстких санкцій проти Росії, та сенаторка-демократка Джин Шагін, яка обіймає посаду віцеголови Групи підтримки України в Сенаті США, виступили зі спільною заявою стосовно ухваленого закону. Вони застерегли, що документ фактично позбавляє антикорупційні органи України незалежності.
У своїй заяві сенатори наголосили, що з часу Революції гідності Україна зробила «величезний крок» у реалізації антикорупційної програми.
«Ми побоюємося, що нещодавнє ухвалення Верховною Радою закону, підписаного президентом Зеленським, підриває значну частину цього прогресу та суперечить величезному бойовому духу України, а також очікуванням громадян України та міжнародної спільноти», – наголосили Грем і Шагін.
Сенатори також звернули увагу на поширений у політичних колах США аргумент проти подальшої підтримки України – звинувачення у надмірній корумпованості.
За словами законодавців, саме через це збереження ефективних і незалежних антикорупційних інституцій залишається критично важливим.
Але Шахін та Грем визнають, що Україна продовжує досягати прогресу в антикорупційному напрямку, і закликають уряд утриматися від будь-яких дій, які підривають цей прогрес.
«Продовжується значна двопартійна підтримка України та згода з тим, що в інтересах України – і в наших власних – відповідати очікуванням її громадян та забезпечувати, щоб структури управління гарантували економічне процвітання України та майбутні інвестиції США», – додають вони.
Захід змусив Зеленського відступити?
Перші шпальти західних медіа кілька днів виходять із матеріалами про ситуацію з обмеженням антикорупційних інституцій в Україні.
Аналітики The Guardian зауважили, що дії української влади спричинили нову кризу довіри: «У найгірший для України момент – під час війни – Київ демонструє Заходу, що здатен сам саботувати власні ж реформи».
Washington Post акцентує на втратах не лише іміджевих, а й економічних: «Цей закон ставить під загрозу мільярди доларів міжнародної допомоги».
Financial Times порівняли події в Україні з прикладами «втоми від реформ» в інших країнах, що прагнули вступу до ЄС: «Україна ризикує повторити шлях Північної Македонії, яка втратила імпульс через внутрішні маніпуляції з антикорупційними структурами».
А The Times прямо попереджає: «Початок авторитарного дрейфу може коштувати Україні не лише членства в ЄС, а й міжнародної довіри загалом. Зеленський має обрати: легітимність чи контроль».
На думку Роберта Пшеля, ексдиректора Інформаційного бюро НАТО в Москві та експерта Польського центру східних досліджень (OSW), ухвалений українською владою закон ставить під загрозу не лише репутацію країни, а і європейську перспективу, даючи аргументи супротивникам підтримки України.
«Це складна тема, але якщо сказати коротко: це рішення ускладнює життя тим людям, які борються», – сказав Пшель в коментарі Радіо Свобода.
Шкода вже заподіяна у контексті процесу вступу до ЄС – тут нема жодних сумнівівРоберт Пшель
Експерт наголосив, що законодавчі кроки Києва у сфері обмеження незалежності антикорупційних органів використовуються критиками України як зброя:
«Ми маємо велику зміну у США. Є люди, які не просто проти допомоги Україні – їхні меседжі, чесно кажучи, майже не відрізняються від російської пропаганди. І ця ситуація в Україні дає їм величезну кількість «боєприпасів».
Пшель також застерігає, що стратегічно шкода вже завдана – серед іншого, у питанні членства України в ЄС: «Шкода вже заподіяна у контексті процесу вступу до ЄС – тут нема жодних сумнівів».
Він розповів, що у закритому режимі дипломати з країн ЄС, зокрема Польщі, роками допомагали Україні просувати реформи й обходити спротив країн на кшталт Угорщини. Але новий закон дає Будапешту змогу сказати: «Ми ж казали».
«Угорці тепер можуть сказати: «Ми мали рацію». Звісно, вони не мали. В Угорщині, ймовірно, більше корупції, ніж в Україні. Але це нічого не змінює», – каже експерт.
Пшель вважає, що ситуація в Україні вже викликає розчарування у партнерів, що може вплинути на темпи й обсяги підтримки: «Деякі люди в Києві настільки звикли до підтримки, що почали сприймати її як належне. Але ця підтримка може стати меншою. Вона може надходити повільніше. Країни можуть бути менш охочими вкладати великі гроші».
Директор Варшавського офісу німецького Фонду Маршалла США (GMF) Філіп Беднарчик у коментарі Радіо Свобода розповів, що спроба обмежити незалежність НАБУ і САП виявила, наскільки чутливою залишається ця тема як усередині України, так і для її ключових партнерів:
Підтримка може стати меншою. Вона може надходити повільнішеРоберт Пшель
«Спроба відібрати частину незалежності в антикорупційних органів у Києві засвідчила, наскільки ці питання є чутливими для міжнародних прихильників України – зокрема у Вашингтоні, зокрема в Брюсселі, а також у деяких багатосторонніх фінансових інституціях».
Беднарчик наголошує, що це також показує важливість самого антикорупційного фронту – як складової боротьби за демократію, яка триває з часів Майдану:
«Це чутливе питання і всередині України, що лише підкреслює важливість цієї війни. Йдеться не лише про фронт – це також рух України до демократії, боротьба проти корупції. Адже ця війна починалася з протестів за гідність, Майдану – проти корупції, за свободу й демократію. І це дуже гостро відчувається як у міжнародному просторі, так і всередині країни».
У відповідь на питання, чи може бути зірвана фінансова допомога, зокрема за лінією Ukraine Facility, експерт не виключив тимчасові паузи:
«Так, я вважаю, що, відповідаючи на ваше питання, будуть тимчасові зупинки та ретельніший аналіз прогресу – або його відсутності – у цій сфері. Але в короткостроковій перспективі фінансування, ймовірно, буде відновлене».
- Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
- Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
- Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 і заявив, що НАБУ і САП будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів».
- Генеральний прокурор Руслан Кравченко, коментуючи підозри про втрату незалежності НАБУ та САП, заявив, що вони йому підпорядковуються– «і ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати по своїм кримінальним провадженням, ми по своїм».
- 24 липня 2025 року Володимир Зеленський заявив, що погодив текст законопроєкту, який гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні.
Форум